У Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у відповідь на звернення загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області роз’яснили проблемні питання обчислення порядку скликань місцевих рад, обраних на перших місцевих виборах.

У Комітеті нагадали, що визначення порядкової нумерації скликань місцевих рад в Україні отримало нормативне регулювання з прийняттям Закону України від 24 червня 2004 року № 1866-ІV «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» (далі – Закон). Цим Законом існуюча на той час практика самостійного встановлення радами порядкового номеру своїх скликань була приведена до дати проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року із запровадженням кількох ключових положень, що вказували на порядок обчислення таких скликань.

Так, стаття 1 Закону передбачала, що скликання всіх місцевих рад мають єдиний порядок обчислення. Відлік їхніх скликань розпочинається із скликання, обраного на виборах 1990 року, яке є першим скликанням. Місцеві ради, обрані в 1994, 1998, 2002 та наступних роках, є відповідно радами другого, третього, четвертого та наступних скликань. Отже, за змістом даної статті, в Україні запроваджено єдину нумерацію скликань місцевих рад, що отримала чітку прив’язку до конституційних строків повноважень місцевих рад і чергових виборів до них.

Слід зазначити, що відповідно до статей 2 і 3 Закону, проведення позачергових та перших місцевих виборів не має впливу на нумерацію скликань. Обраний на позачергових виборах склад місцевої ради не вважається новим скликанням, а обраний на перших виборах вважається радою чергового скликання, яке відповідає скликанню всіх рад.

Таким чином, за загальним порядком і зважаючи на вищевказані норми Закону, місцеві ради, обрані на місцевих виборах 2015 року, є радами сьомого скликання. При цьому факт проведення перших виборів до органів місцевого самоврядування в об’єднаних територіальних громад у період сьомого скликання (2015-2020 роки) не давав підстав сформованим за наслідками таких виборів місцевим радам оголошувати себе радами наступного восьмого скликання з фактичним виходом за межі єдиної нумерації скликань представницьких органів місцевого самоврядування в Україні.

У свою чергу, місцеві ради, які будуть сформовані за наслідками місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, мають вважатися радами восьмого скликання. Це стосується і тих сільських, селищних, міських рад, де перші місцеві вибори пройшли вдруге поспіль внаслідок застосування норм Закону України від 16 квітня 2020 року № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», в якому місцеві вибори було визначено як перші у територіальних громадах, адміністративні центри та території яких були, відповідно, визначені та затверджені рішенням Кабінету Міністрів України.

Разом із тим, дійсно проблемним моментом при обчисленні порядку скликань місцевих рад, є відхід від єдиної нумерації скликань, який спостерігався в період 2009-2011 років і був пов’язаний із Рішенням Конституційного суду України від 4 червня 2009 року №13-рп/2009 у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України. Цим рішенням яким статті 2 Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» від 24 червня 2004 року № 1866-IV було визнане неконституційним і втратило чинність.

За змістом цього судового Рішення, склад місцевої ради, обраний на позачергових виборах, мав вважатися її новим складом і строк його повноважень повинен бути аналогічним до строку повноважень ради, обраної на чергових виборах. Це фактично унеможливило єдину нумерацію скликань представницьких органів місцевого самоврядування в Україні і скликання місцевих рад, обраних на позачергових виборах, отримали іншу нумерацію, ніж в цілому по країні.

Наступним важливим фактором для розуміння проблематики обчислення скликань місцевих рад стало внесення змін до статті 141 Конституції України Законом України від 1 лютого 2011 року № 2952-VI «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради 3 Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Оновлена редакція конституційних норм передбачала, що строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Тобто в Основному законі була зроблена безпосередня вказівка на єдиний вид місцевих виборів – чергові, виключно з якими відтепер мав пов’язуватися п’ятирічний строк повноважень місцевої ради.

Вищевказана обставина дала можливість знову говорити про єдиний порядок обчислення скликань місцевих рад. Однак відхід від цього порядку, що відбувся у попередні роки, відкориговано на законодавчому рівні не було. Хоча народні депутати України восьмого скликання, щоб вирішити це питання вносили проект Закону про внесення змін до Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» (реєстр. № 2294а від 06.07.2015) щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань.  Але цей законопроект Верховна Рада попереднього скликання так і не прийняла.

У Комітеті поінформували, що, зважаючи на важливість питання відновлення єдиного порядку обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування із встановленням єдиної загальнодержавної нумерації таких скликань, народні депутати – члени Комітету готують до внесення на розгляд Верховної Ради проект закону, в якому, зокрема, передбачатиметься коригування нумерації скликань для місцевих рад, в яких така нумерація не узгоджується із загальним показником кількості проведених в Україні чергових місцевих виборів, починаючи з виборів 1990 року як перших.

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  •   Мінрегіон підтримує пропозицію щодо необхідності забезпечити в громадах посади спеціаліста з питань розвитку аграрного сектору економіки та розвитку сільських територій і рекомендує громадам передбачити таку структурну одиницю у штатному розписі.    Про це сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. «Більшість територіальних громад – це сільські території або основний склад яких є такими. Зрозуміло, що сільське господарство там займає, як правило, основну нішу в місцевій економіці чи має такий потенціал. Формуючи сьогодні штат, громадам варто вже думати на кілька кроків вперед, оцінити переваги своїх територій у порівнянні з іншими, звернути увагу, що сільське господарство – багатогалузеве. Якщо чогось немає сьогодні, то це не значить, що і завтра його немає бути. Громади формувалися для того, щоб розвивати території. А розвиток сільського господарства в окремій громаді може стати її економічним локомотивом. Тому вважаємо, що в громадах мають бути фахівці, які б могли системно займатися цими питаннями. Тим більше, що Мінекономіки висловило готовність навчати таких спеціалістів, вести тісну комунікацію. Чітка мета, фаховість і синергія зусиль багатьох сторін дадуть результат», - сказав В’ячеслав Негода. Нагадаємо, Мінекономіки як варіант, пропонує громадам залучити до роботи фахівців аграрних відділів районних державних адміністрацій, які ліквідуються. Серед функціональних обов’язків аграрних спеціалістів громад у відомстві назвали: реалізація державної та регіональної політики у сфері сільського розвитку на селі; забезпечення сталого розвитку сільськогосподарського виробництва та інфраструктури сільських територій регіону, сільського розвитку та державної аграрної політики та політики у сфері використання земель сільськогосподарського призначення; управління комплексним розвитком сільського господарства і сільських територій та надання підтримки виробникам сільськогосподарської продукції усіх форм власності та господарювання за кошти державного та місцевих бюджетів; сприяння розвитку малого підприємництва на селі, диверсифікації регіональної економіки, в тому числі трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства; організація роботи з питань землеробства, органічного виробництва, тваринництва, племінної справи, карантинного режиму, охорони праці, техніки безпеки та сільського туризму (сільська гостинність); реалізація державної політики в галузі сільськогосподарської дорадчої діяльності; розроблення та здійснення на регіональному рівні заходів щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку, зокрема, сільськогосподарських кооперативів та їх кооперативних об’єднань, оптових та локальних продовольчих і плодоовочевих ринків та інші функції.  Джерело: https://decentralization.gov.ua/
  •  Усі чекають, коли Президент підпише закон 3651-д, без якого більшість рад громад і усі новостворені районні ради не можуть розпочати роботу. Але громади і райони вже зараз можуть сідати за стіл переговорів і домовлятися про долю комунального майна, що в управлінні райрад. Не можна допустити, щоб хоча б одна школа, лікарня чи ще якийсь комунальний заклад знизив якість і доступність послуг через те, що громади і район не дійшли спільної думки. Про це сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода під час онлайн-форуму нового місцевого самоврядування від Асоціації ОТГ. «Можна передбачити, що окремі районні ради займатимуть позицію – «ми цього не віддамо, бо це наші об’єкти і ми ним надалі будемо управляти». Цим районам я б відповів таке: зміни до Бюджетного кодексу, прийняті ще у вересні цього року, передбачають, що з наступного року майже усі гроші з районного рівня переходять в громади, в першу чергу це ПДФО. Тобто на районному рівні просто не залишиться ресурсу, щоб утримувати мережу закладів охорони здоров’я, освіти, соціальні заклади тощо. Наведу лише один приклад. Район, який дуже боровся за своє існування, матиме фінансування з власних надходжень на наступний рік у розмірі 126 тисяч гривень. Що можна утримувати цілий рік на ці гроші, не кажучи вже про те, звідки брати гроші хоча б на зарплати апарату ради і голові? Тому раджу районним радам оцінити свої можливості і змиритися з тим, що ресурси на утримання комунальних об’єктів перейшли в громади. Ми розмістили попередню інформацію про податкові можливості громад і районів, щоб вони мали можливість зорієнтуватися, які у них будуть ресурси у наступному році», - сказав В’ячеслав Негода. Водночас, за його словами, деякі громади мають таку позицію – «а навіщо нам ці об’єкти чи бюджетні установи, які були на районному рівні? Ми не будемо їх забирати». «Нагадаю, особливо тим, кого обрали головою громади чи місцевим депутатом вперше, - місцеве самоврядування ми усі разом розбудовуємо перш за все на рівні громад. Отже туди і мають перейти більшість повноважень, ресурсів і відповідальності. Близько 90% новостворених громад здатні у повному обсязі виконувати завдання, покладені на них чинним законодавством. Тому розмови «ми цього не хочемо, не можемо, не будемо» треба припинити. Якщо хтось не хоче виконувати якихось повноважень, він має усвідомлювати, що доведеться віддати частину податків тому, хто це робитиме», - зазначив В’ячеслав Негода. Заступник Міністра закликав усіх представників місцевого самоврядування відійти від післявиборчої риторики і прийняти рішення, які будуть максимально вигідними людям. «Громади і райони вже зараз, не чекаючи підписання Президентом закону 3651-д, мають сідати за стіл переговорів і визначати долю комунальних об’єктів. Які кроки треба зробити після того, як закон набуде чинності, ми з експертами вже роз’яснили. Ці рішення приймати треба буде моментально, щоб врахувати їх у бюджетах громад наступного року і не допустити, щоб хоч один об’єкт погіршив свою роботу через те, що район і громади не дійшли спільної думки, - сказав В’ячеслав Негода. Джерело: https://decentralization.gov.ua/
  • Асоціація міст України презентувала практичний посібник для громад, який має допомогти новоствореним територіальним громадам зробити перші кроки. «Після місцевих виборів, що відбулися 25 жовтня 2020 року на новій територіальній основі, важливим завданням є формування органів місцевого самоврядування територіальних громад та забезпечення безперервного функціонування місцевого самоврядування в процесі реорганізації представницьких та виконавчих органів. Щоб допомогти громадам організувати ефективну діяльність органів місцевого самоврядування Асоціація міст України розробила цей Практичний посібник», - йдеться на сайті АМУ. Посібник складається з 5 модулів: Типовий статут територіальної громади (ЗАВАНТАЖИТИ) Процедурні питання організації роботи органів місцевого самоврядування  (ЗАВАНТАЖИТИ) Організація роботи виконавчих органів місцевого самоврядування. Примірні положення структурних підрозділів  (ЗАВАНТАЖИТИ) Алгоритм основних дій з реорганізації органів місцевого самоврядування  (ЗАВАНТАЖИТИ) Стратегічний план розвитку громади (на прикладі Бучанської міської ради) (ЗАВАНТАЖИТИ) Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода, під час презентації посібника зазначив, що подібні матеріалі, до розробки яких долучаються провідні експерти, допомагають утворити дієву, спроможну систему управління на рівні громад, які зможуть вирішувати усі питання, що найбільше турбують жителів міст і сіл. «Чинне законодавство поки не пристосоване до нової системи територіального устрою. Ми спільно з профільними асоціаціями і народними депутатами працюємо над його вдосконаленням. Але новостворені органи місцевого самоврядування після місцевих виборів вже розпочинають роботу. І ми розуміємо, що їм потрібна допомога. Більше половини із 1469 громад не мають досвіду роботи з такими повноваженнями, ресурсами і відповідальністю. Їм нелегко розібратися у чинному законодавстві та швидко сформувати ефективні органи управління – місцеві ради та виконкоми. Ці посібники Асоціації міст України, до розробки який був залучений і Мінрегіон, мають допомогти громадам у проведенні перших сесій, формуванні структури, статутів, призначенні комісій і так далі», - сказав В’ячеслав Негода. Робоча група при Мінрегіоні, до якої увійшли представники Асоціації міст, а також міжнародних проектів і програм Ради донорів з питань децентралізації, працювала над питаннями, які стосуються статутної діяльності громад. «Статут має стати внутрішнім регламентом, нормативним документом не лише самої ради та виконавчих органів, а усієї територіальної громади. Важливо, щоб кожна громада, виходячи зі своїх особливостей, традицій, складу, вибудувала свою модель функціонування. Статут не повинен бути просто формальним документом, він має стати внутрішньою конституцією громади. Створити такий статут – одне з першочергових завдань кожної громади на шляху до розвитку місцевої демократії», - зазначив В’ячеслав Негода. В свою чергу Олександр Слобожан, виконавчий директор АМУ, повідомив, що модуль про статути громад є першим, бо системна робота двох департаментів Мінрегіону об’єднала не лише лідерів місцевого самоврядування, а й громадські організації. Це синергетична робота, бо пропозиції від громадянського суспільства були враховані. «Хочу також акцентувати - якщо чогось немає ще в законодавстві, статут громади  – це той документ, який може закрити ці люфти. Про це ми говоримо і у посібниках, про це говорить і Мінрегіон у своїх роз’ясненнях. Отже починайте роботу, починайте діалог з громадою, а відповіді на запитання завжди знайдете», - звернувся  Олександр Слобожан до представників громад. Джерело: https://decentralization.gov.ua/

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda