13 січня відбулося публічне обговорення фінальної версії законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення №2178-10. Під час заходу представники Уряду, депутати фракції «Слуга народу», Аграрного комітету ВРУ пояснили запропоновані зміни до законопроекту.

Законопроектом враховані всі зауваження учасників ринку та громадянського суспільства. Під час доопрацювання законопроекту були враховані інтереси українських громадян та інтереси національної безпеки України, тому його можна вважати перемогою суспільного діалогу і громадянського консенсусу.

Сьогодні у світі є лише декілька країн, у яких діє мораторій на продаж сільськогосподарських земель - це Куба, Північна Корея, Венесуела, Конго, Таджикістан та Україна. Зняття цього обмеження дасть можливість власникам земельних ділянок реально реалізувати своє законне право нею розпоряджатися та встановить європейські, чесні та прозорі правила гри на ринку. Український фермер отримає можливості та стимули для розвитку у вигляді державної підтримки.

У фінальній версії законопроекту доступ іноземців до ринку землі можливий лише після референдуму, росіяни не зможуть купити українську землю навіть після нього. «Наразі купувати земельні ділянки зможуть громадяни України, юридичні особи України, учасниками яких є лише громадяни України,  територіальні громади та держава, - розповідає Микола Сольський, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. - До референдуму заборонено купувати українську землю іноземцям і особам без громадянства».

Встановлюється ліміт щодо концентрації землі в одні руки – не більше 10 тисяч гектарів: «Жодне українське підприємство чи власник землі не може мати у власності більше 10 тис. га землі. Незалежно від кількості заснованих підприємств, сумарно на них всіх накладається ліміт 10 тис. га. Для контролю концентрації Законом передбачена синхронізація всіх реєстрів. У разі перевищення ліміту, надлишкова земля вилучається за рішенням суду та продається на електронних торгах», - коментує Микола Сольський.

Крім того, не можна буде придбати землю у 50 кілометровій зоні біля кордону. З питань національної безпеки у всіх прикордонних областях будуть впровадженні обмеження на купівлю-продаж земельних ділянок. На глибину 50 км від кордону українським компаніям з іноземними інвестиціями заборонять купівлю землі, навіть якщо на земельному референдумі буде прийнято інше рішення. На окупованих територіях будь-які угоди вважаються недійсними, крім передачі земельної ділянки у спадок. Це означає, що купівля-продаж, передача в статутний фонд та інші способи відчуження с/г землі в АР Крим або в ОРДЛО, навіть якщо вони будуть засвідчені тіньовими українськими нотаріусами, згідно з українським законодавством будуть визнані нечинними.

Встановлюється мінімальна ціна на землю, нижче якої її не можна продати. «Ця норма прописана як запобіжник проти шахрайських дій щодо власників паїв. Шахраї не зможуть видурити у бабусі пай за гривню. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок, не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку (25-30 тис. грн за гектар)», - коментує Тимофій Милованов, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Розрахуватися за придбану землю можна буде лише безготівково. При цьому покупець має надати документи щодо законності походження коштів, за які купується земля. На відповідність вимогам законодавства перевірятимуть нотаріуси. Якщо походження коштів не буде підтверджено – операція з купівлі землі буде неможливою.

Законопроектом пропонуються пільгові умови придбання с/г землі для фермерів. «Агровиробники, які ведуть селянське/фермерське господарство на землях, які були передані їм у постійне користування (до 100 га), будуть мати можливість придбати цю землю у розстрочку на 7 років за ціною НГО без аукціонів. Відтак фермер протягом цього часу платитиме за цю землю на рівні оренди, а інколи й менше, і максимум через 7 років це вже буде його власна земля. Таке прохання було озвучено під час поїздок у регіони і до цієї думки прислухалися. Таких земель сьогодні біля 560 тис. га», - розповів Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Кошти від продажу землі підуть на розвиток сільських територій. Частина коштів від продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності будуть розподілені у спеціально створений Фонд розвитку сільських територій. «Завдання Фонду - фінансування розвитку інфраструктури у сільських територіях, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості; реалізація державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників», - розповів про нововведення Тимофій Милованов.

Банки не зможуть купувати землю, але зможуть брати її у заставу. Це стимулюватиме кредитування агросектору. У разі вилучення заставної землі у свою власність банк має протягом 2 років продати її на електронних торгах з дня набуття права власності. В іншому випадку земля вилучається у банка за спеціальною процедурою.

Для аграріїв будуть запропоновані програми державної підтримки. Зокрема, на програму зі здешевлення кредитів для купівлі земель с/г призначення виділено 4 млрд грн, а на Фонд гарантування кредитів - 240 млн грн бюджетних коштів: «Нам важливо забезпечити прозорі правила земельного ринку і рівні можливості для всіх охочих купити землю, а особливо для тих, у кого обмежений ресурс – для фермерів. На сьогодні передбачено як мінімум 2 фінансові інструменти підтримки - страхування кредитів та компенсація відсоткової ставки», - зазначив Тимофій Милованов.

Крім того, під час заходу заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів про відкриття координат Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру: «На початку року Держгеокадастр відкрив новий функціонал у межах стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації». У такий спосіб, сертифікованим інженерам-землевпорядникам було надано доступ до даних про координати поворотних точок меж земельних ділянок».

Інфографіка щодо відкриття координат Держгеокадастру за посиланням http://bit.ly/2Nja8mP

Презентація щодо земельної реформи (законопроект 2178-10 до другого читання) за посиланням http://bit.ly/2tgS9XB

Джерело: https://www.kmu.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Людина, яка повертається з "країни червоної зони", повинна пройти самоізоляцію протягом 14 днів, встановивши в себе додаток “Дій вдома”, але за бажанням можна також пройти ПЛР-тестування у будь-якій лабораторії, акредитованій Центром громадського здоров'я. У разі негативного тесту самоізоляція припиняється. Про це Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу. “Результати тестування на COVID-19 методом ПЛР лабораторія, що безпосередньо виконала дослідження, вносить до електронної системи Центру громадського здоров’я України. Також після тесту результат автоматично відправляється на додаток “Дій вдома”. Після цього людина отримує повідомлення від додатка про можливість припинення самоізоляції”, - пояснив Максим Степанов. Всі лабораторії, які акредитовані Центром громадського здоров’я, є в переліку, опублікованому на сайті Центру. Також звертаємо увагу, що особа, яка здає ПЛР-тест, має попередньо заповнити інформовану згоду на опрацювання даних. У формі необхідно обов’язково зазначити факт перетину кордону, якщо він відбувся протягом останніх 14 днів, і точну дату прибуття на територію України. Крім цього, у формі варто зазначити саме той номер телефону, який було використано для встановлення додатку «Дій вдома». Інакше, можлива плутанина та несвоєчасне отримання повідомлення про завершення самоізоляції. Детальніше про порядок дій при поверненні з-за кордону можна дізнатися за посиланням.  Джерело: https://www.kmu.gov.ua
  • 9 липня парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній Раді України прийняти постанову 3809 про призначення чергових місцевих виборів на 25 жовтня 2020 року. Згідно з проектом постанови, на неділю, 25 жовтня цього року призначаються чергові вибори депутатів обласних, Київської міської, районних у містах рад та Київського міського голови. Чергові вибори не проводяться на тимчасово окупованих територіях Криму та Донецької і Луганської областей. Фінансуватися чергові вибори мають з державного бюджету. Нагадаємо, очікується, що одночасно з черговими місцевими виборами пройдуть перші місцеві вибори голів та депутатів сільських, селищних, міських рад усіх 1470 новоутворених територіальних громад, а також депутатів районних рад у новостворених районах. Ці вибори своєю постановою має призначити Центральна виборча комісія. Джерело: https://decentralization.gov.ua
  • Мінрегіон підготував пропозиції змін до податкового законодавства, які розширять можливості нарощування надходжень до місцевих бюджетів. Пропозиції підготовлені в контексті реалізації завдань фінансової децентралізації і базуються на основоположному документі реформи -  Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Про це повідомили в Офісі підтримки реформ при Мінрегіоні. Нагадаємо, запроваджені у 2015 році перші кроки фінансової децентралізації забезпечили суттєве зростання місцевих бюджетів. Якщо до реформи, у 2014 році, власні доходи загального фонду місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн, то вже у 2015 році цей показник склав 98,2 млрд грн, у 2016 році – 146,6 млрд грн, у 2017 році – 192,7 млрд грн, у 2018 році – 234,1 млрд грн., у 2019 – 275 млрд грн. Серед основних бюджетоутворюючих податків для громад став податок на доходи фізичних осіб. 60% ПДФО у 2015 році держава передала на рівень спроможних громад. Сьогодні Мінрегіон пропонує для широкого громадського обговорення наступні кроки фінансової децентралізації (проект закону ЗАВАНТАЖИТИ): зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів розширення повноважень органів місцевого самоврядування стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам відновлення індексації нормативно-грошової оцінки землі Зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб Як є сьогодні: платники податків, які розташовані на території громади, і які мають відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення і т.п.), сплачують ПДФО не за місцем їх розташування, а за місцем реєстрації та територіального розміщення материнської структури (за основним місцем обліку). З точки зору чинного податкового законодавства - це не є порушенням, оскільки податок на доходи фізичних осіб податковими агентами було нараховано, задекларовано, утримано та перераховано до бюджету. Пропонується: внести зміни до Податкового кодексу і ними врегулювати питання сплати ПДФО відокремленими та структурними підрозділами підприємств, які розташовані на іншій, ніж юридична особа, території. Зокрема, пропонується доповнити відповідні статті Податкового кодексу України повним переліком всіх видів підрозділів, які може мати суб’єкт господарювання – юридична особа згідно зі ст.64 Господарського кодексу України, і які провадять свою діяльність на іншій території, ніж така юридична особа, а також шляхом внесення змін до статті 127 Податкового кодексу встановити відповідальність за порушення порядку зарахування ПДФО до місцевих бюджетів. Спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів Як є сьогодні: рутинний процес: 1) фінансове навантаження - місцеві ради створюють постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики, а їх виконавчі органи - створюють у своєму складі структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів; 2) тривалість в часі – Закон про регуляторну політику зобов’язує регуляторні органи дотримуватися визначеної цим Законом процедури підготовки, прийняття та відстеження результативності регуляторних актів. Така процедура передбачає: розробку планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; підготовку проекту регуляторного акту; підготовку аналізу його регуляторного впливу; опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту; безпосереднє оприлюднення проекту разом а аналізом регуляторного впливу; роботу із зацікавленими суб’єктами (отримання зауважень і пропозицій, проведення громадських слухань, круглих столів тощо); прийняття регуляторного акту; офіційне оприлюднення прийнятого регуляторного акту; проведення відстеження результативності регуляторного акту; підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності регуляторного акту. ХОЧА повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів чітко регламентовані нормами Податкового кодексу України. Ним визначені елементи місцевих податків і зборів, граничні ставки місцевих податків і зборів, порядок їх запровадження та сплати на відповідній території. Органи місцевого самоврядування зобов’язані дотримуватися визначеного Податковим кодексом порядку і не можуть запроваджувати норми, які ним не встановлені. Тобто, прийняття рішень про місцеві податки і збори не створює нових адміністративних відносин між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання і також не може призвести до прийняття економічно недоцільних та неефективних рішень. Пропонується: не застосовувати вимоги законодавства про регуляторну політику до рішень про місцеві податки і збори. Спрощення процедури запровадження місцевих податків і зборів дасть можливість органам місцевого самоврядування зменшити витрати людських та фінансових ресурсів та підвищити ефективність їх використання для виконання інших важливих завдань. Розширення повноважень ОМС стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів Як є сьогодні: чинним законодавством не в достатній мірі врегульовано питання щодо ефективного контролю за виконанням платниками своїх податкових зобов’язань, що призводить до значних втрат місцевих бюджетів. Податковим кодексом визначено, що функцією державних податкових інспекцій є сервісне обслуговування платників. Тобто питання, пов’язані з адмініструванням податків та зборів, залишаються поза увагою податкових інспекцій. Пропонується: надати органам місцевого самоврядування повноваження в частині адміністрування місцевих податків і зборів. Це питання можливо вирішити шляхом закріплення за органами місцевого самоврядування працівників податкових органів, які б забезпечували виконання фіскальної функції на території відповідної ОМС (або на територіях кількох ОМС). Скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам Як є сьогодні: пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку (75% - це пільга). Це надає необґрунтовані фінансово-економічні преференції таким підприємствам. Пропонується:  скасувати таку пільгу. Щодо індексації нормативно-грошової оцінки землі Як є сьогодні: пунктом 289.1. статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Але, Законами України № 2245 від 07.12.2017 та № 2628 від 23.11.2018 було встановлено, що на період 2017-2023 років індексація нормативної грошової оцінки здійснюється один раз на 7 років. Це негативно впливає на надходження до місцевих бюджетів і не стимулює органи місцевого самоврядування до нарощування їх дохідної бази. Пропонується: відновити індексацію нормативно-грошової оцінки землі «Розроблений Мінрегіоном законопроект – один з пакету нормативно-правових документів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.  Ми винесли його на громадське обговорення. Переконаний, що всі сьогодні зацікавлені у розвитку місцевого самоврядування, у зміцненні його фінансових м’язів, тому ми розраховуємо на підтримку всіх сторін – і місцевого самоврядування, і Мінфіну, і парламенту», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. Раніше Мінрегіон виніс на громадське обговорення нові редакції законопроектів про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, зміни до Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування. Днями парламентський Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді України прийняти в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614. Джерело: https://decentralization.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda