Реформа охорони здоров’я – серед пріоритетних напрямків діяльності Уряду, що визначено Програмою діяльності Кабінету Міністрів України. Як досягати запланованих цілей - передбачено концепцією державної політики з відповідним планом та термінами реалізації. У 2019 році для досягнення цілей Уряд уже ухвалив низку новаційних рішень.

«У сфері охорони здоров’я Уряд визначив амбітні цілі. І вперше вони людиноцентриські. Для нас важливо, щоб люди отримували якісну та вчасну допомогу у медичних закладах та мали доступ до гарантованих державою медичних послуг», - наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Важливим рішенням є ухвалення Програми медичних гарантій для населення, яка запрацює з 1 квітня 2020 року та діятиме для всіх видів допомоги: первинної, спеціалізованої, високоспеціалізованої, екстреної, паліативної, медичної реабілітації та реімбурсації ліків. Держава фінансуватиме такі послуги через Національну службу здоров'я України, на що у Державному бюджеті закладено 72 млрд грн.

Крім того, новацією є запровадження моделі «гроші ходять за пацієнтом» і для спеціалізованої медичної допомоги. «Це означає, що держава фінансуватиме медпослуги, а не заклади», - підкреслив Олексій Гончарук та додав, що при таких змінах питань щодо заборгованості зарплати лікарям більше не виникатиме.

У 2019 році запроваджено новий підхід - єдиний госпітальний округ на всю область, що дозволить максимально ефективно спланувати  спроможну мережу медичних закладів для доступу пацієнтів до якісної медичної допомоги.

До того ж, у рамках урядової програми створено онлайн-інструмент «Доступні ліки», завдяки якому українці можуть знайти всі аптеки, що є у радіусі 7 км від медичних закладів, де працюють сімейні лікарі, педіатри та терапевти.

Довідково

Міністерство охорони здоров’я відповідно до Програми дій Уряду реалізовує три цілі: 2.1. «Люди менше хворіють»; 2.2. «Люди, які захворіли, швидше одужують»; 2.3. «Люди довше живуть».

Концепцією кожної цілі визначено проблеми та їх причини, показники ефективності політики. Важливим є те, що проекти планів реалізації концепції політики містять чітко визначені завдання та заходи із вказаними термінами. До того ж, за виконання концепції кожної цілі відповідають персонально заступники міністрів.

Уряд робить свою роботу ще більш прозорою - документ виставлено на обговорення до  офіційного затвердження. Усі зацікавлені особи по кожній з концепцій можуть дати зворотний зв'язок.

 Серед основних завдань, визначених проектом плану реалізації концепції державної політики щодо досягнення цілі 2.1. «Люди менше хворіють», -  захист населення від впливу шкідливих речовин, що призводять до виникнення неінфекційних захворювань; популяризація здорового способу життя та здорового харчування; зниження рівня поширеності куріння та зменшення споживання усіх форм тютюнових виробів та нікотину; зниження рівня споживання алкоголю на душу населення; формування політики у всіх сферах із врахуванням основних факторів смертності населення – неінфекційних захворювань (НІЗ) – принцип “Health in All Policies”; впровадження інтегрованої моделі на рівні надання первинної медичної допомоги та імплементація системи якості надання первинної медичної допомоги; збільшення охоплення профілактичними щепленнями згідно з національним календарем щеплень та ін. За реалізацію цієї цілі відповідатиме перший заступник Міністра охорони здоров’я Андрій Семиволос.

Концепцією цілі 2.2. «Люди, які захворіли, швидше одужують» передбачено низку заходів на вирішення наявних проблем. Зокрема, планом визначено сформувати спроможну мережу закладів охорони здоров’я в регіонах України, з урахуванням сучасних вимог щодо оснащення, будівельних та санітарних норм; побудувати мережу для надання високоякісних медичних консультацій за рахунок телемедицини; створити систему моніторингу якості надання медичної допомоги;  імплементувати нову систему фінансування за надання медичної допомоги в автономізованих закладах на вторинному та третинному рівні, у тому числі в закладах загальнодержавного значення; забезпечити пацієнту можливість отримувати необхідні консультації та відслідковувати історію хвороби через впроваджені електронні медичні картки; забезпечити підвищення якості вищої освіти галузі знань «Охорона здоров’я»; встановити бар’єри для потрапляння в обіг фальсифікованих лікарських засобів; розширити доступ пацієнтів, що користуються програмою “Доступні ліки”, до нових лікарських засобів, шляхом розширення програми новими нозологіями з відповідним збільшенням державного фінансування;  розширити перелік лікарських засобів, за якими виписується електронний рецепт. Відповідальна - заступник Міністра Олена Сімоненко.

У зв’язку з високим рівнем смертності населення в Україні концепцією цілі 2.3. «Люди довше живуть» передбачено забезпечити надання ефективної першої допомоги та удосконалити підходи до реагування на надзвичайні ситуації; удосконалити механізм догоспітальної категоризації викликів екстреної медичної допомоги; запровадити ефективні маршрути пацієнтів у невідкладних станах; запровадити нову модель розподілу посадових обов’язків в системі екстреної медичної допомоги та зміни у підготовці та перевірці кваліфікації фахівців; забезпечити якість надання послуг екстреної медичної допомоги; запровадити нові підходи до організації екстреної медичної допомоги на госпітальному етапі у разі перебування людини у невідкладному стані; забезпечити повноцінне функціонування системи трансплантації органів від донорів-трупів в Україні; забезпечити пост трансплантаційний супровід; створити регіональну мережу імунологічних лабораторій; забезпечити повноцінне функціонування системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин в Україні; розробити та затвердити Загальнодержавну програму боротьби з онкологічними захворюваннями; вдосконалити механізм збору, обробки та аналізу даних щодо випадків онкологічних захворювань;  запровадити мультидисциплінарний підхід у наданні пацієнтам паліативної допомоги відповідно до сучасних міжнародних підходів та рекомендацій тощо. Відповідальний - заступник Міністра Дмитро Коваль.

 

Джерело: https://www.kmu.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Мінрегіон підготував пропозиції змін до податкового законодавства, які розширять можливості нарощування надходжень до місцевих бюджетів. Пропозиції підготовлені в контексті реалізації завдань фінансової децентралізації і базуються на основоположному документі реформи -  Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Про це повідомили в Офісі підтримки реформ при Мінрегіоні. Нагадаємо, запроваджені у 2015 році перші кроки фінансової децентралізації забезпечили суттєве зростання місцевих бюджетів. Якщо до реформи, у 2014 році, власні доходи загального фонду місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн, то вже у 2015 році цей показник склав 98,2 млрд грн, у 2016 році – 146,6 млрд грн, у 2017 році – 192,7 млрд грн, у 2018 році – 234,1 млрд грн., у 2019 – 275 млрд грн. Серед основних бюджетоутворюючих податків для громад став податок на доходи фізичних осіб. 60% ПДФО у 2015 році держава передала на рівень спроможних громад. Сьогодні Мінрегіон пропонує для широкого громадського обговорення наступні кроки фінансової децентралізації (проект закону ЗАВАНТАЖИТИ): зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів розширення повноважень органів місцевого самоврядування стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам відновлення індексації нормативно-грошової оцінки землі Зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб Як є сьогодні: платники податків, які розташовані на території громади, і які мають відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення і т.п.), сплачують ПДФО не за місцем їх розташування, а за місцем реєстрації та територіального розміщення материнської структури (за основним місцем обліку). З точки зору чинного податкового законодавства - це не є порушенням, оскільки податок на доходи фізичних осіб податковими агентами було нараховано, задекларовано, утримано та перераховано до бюджету. Пропонується: внести зміни до Податкового кодексу і ними врегулювати питання сплати ПДФО відокремленими та структурними підрозділами підприємств, які розташовані на іншій, ніж юридична особа, території. Зокрема, пропонується доповнити відповідні статті Податкового кодексу України повним переліком всіх видів підрозділів, які може мати суб’єкт господарювання – юридична особа згідно зі ст.64 Господарського кодексу України, і які провадять свою діяльність на іншій території, ніж така юридична особа, а також шляхом внесення змін до статті 127 Податкового кодексу встановити відповідальність за порушення порядку зарахування ПДФО до місцевих бюджетів. Спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів Як є сьогодні: рутинний процес: 1) фінансове навантаження - місцеві ради створюють постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики, а їх виконавчі органи - створюють у своєму складі структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів; 2) тривалість в часі – Закон про регуляторну політику зобов’язує регуляторні органи дотримуватися визначеної цим Законом процедури підготовки, прийняття та відстеження результативності регуляторних актів. Така процедура передбачає: розробку планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; підготовку проекту регуляторного акту; підготовку аналізу його регуляторного впливу; опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту; безпосереднє оприлюднення проекту разом а аналізом регуляторного впливу; роботу із зацікавленими суб’єктами (отримання зауважень і пропозицій, проведення громадських слухань, круглих столів тощо); прийняття регуляторного акту; офіційне оприлюднення прийнятого регуляторного акту; проведення відстеження результативності регуляторного акту; підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності регуляторного акту. ХОЧА повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів чітко регламентовані нормами Податкового кодексу України. Ним визначені елементи місцевих податків і зборів, граничні ставки місцевих податків і зборів, порядок їх запровадження та сплати на відповідній території. Органи місцевого самоврядування зобов’язані дотримуватися визначеного Податковим кодексом порядку і не можуть запроваджувати норми, які ним не встановлені. Тобто, прийняття рішень про місцеві податки і збори не створює нових адміністративних відносин між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання і також не може призвести до прийняття економічно недоцільних та неефективних рішень. Пропонується: не застосовувати вимоги законодавства про регуляторну політику до рішень про місцеві податки і збори. Спрощення процедури запровадження місцевих податків і зборів дасть можливість органам місцевого самоврядування зменшити витрати людських та фінансових ресурсів та підвищити ефективність їх використання для виконання інших важливих завдань. Розширення повноважень ОМС стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів Як є сьогодні: чинним законодавством не в достатній мірі врегульовано питання щодо ефективного контролю за виконанням платниками своїх податкових зобов’язань, що призводить до значних втрат місцевих бюджетів. Податковим кодексом визначено, що функцією державних податкових інспекцій є сервісне обслуговування платників. Тобто питання, пов’язані з адмініструванням податків та зборів, залишаються поза увагою податкових інспекцій. Пропонується: надати органам місцевого самоврядування повноваження в частині адміністрування місцевих податків і зборів. Це питання можливо вирішити шляхом закріплення за органами місцевого самоврядування працівників податкових органів, які б забезпечували виконання фіскальної функції на території відповідної ОМС (або на територіях кількох ОМС). Скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам Як є сьогодні: пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку (75% - це пільга). Це надає необґрунтовані фінансово-економічні преференції таким підприємствам. Пропонується:  скасувати таку пільгу. Щодо індексації нормативно-грошової оцінки землі Як є сьогодні: пунктом 289.1. статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Але, Законами України № 2245 від 07.12.2017 та № 2628 від 23.11.2018 було встановлено, що на період 2017-2023 років індексація нормативної грошової оцінки здійснюється один раз на 7 років. Це негативно впливає на надходження до місцевих бюджетів і не стимулює органи місцевого самоврядування до нарощування їх дохідної бази. Пропонується: відновити індексацію нормативно-грошової оцінки землі «Розроблений Мінрегіоном законопроект – один з пакету нормативно-правових документів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.  Ми винесли його на громадське обговорення. Переконаний, що всі сьогодні зацікавлені у розвитку місцевого самоврядування, у зміцненні його фінансових м’язів, тому ми розраховуємо на підтримку всіх сторін – і місцевого самоврядування, і Мінфіну, і парламенту», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. Раніше Мінрегіон виніс на громадське обговорення нові редакції законопроектів про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, зміни до Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування. Днями парламентський Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді України прийняти в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614. Джерело: https://decentralization.gov.ua
  • Будь-яке порушення планової вакцинації, навіть на короткий період, призведе до спалахів вакцинокерованих інфекцій. Водночас, під час пандемії COVID-19 багато дорослих із осторогою ставляться до вакцинації, особливо імунізації дітей. Центр громадського здоров”я зібрав найактуальніші запитання, щоб розповісти все про вакцинацію в умовах нової коронавірусної інфекції. Чи безпечно вакцинувати дітей під час пандемії COVID-19? Так. Потенційний контакт з інфекційним захворюванням не є протипоказанням для планової імунізації. Відповідно, пандемія COVID-19 не створює ризики, пов’язані із вакцинацією. Сесії планової імунізації слід продовжувати наскільки це можливо. Проте, необхідно забезпечити дотримання стандартних заходів інфекційного контролю для того, щоб максимально знизити ризик передачі COVID-19 серед співробітників і відвідувачів установ. World Health Organization (WHO) рекомендує проводити планову вакцинацію відповідно до Календаря щеплень навіть під час пандемії COVID-19. Особливо важливою є вакцинація дітей, які повинні отримати усі вакцини, передбачені Календарем щеплень під час народження та в перші два роки життя. Ці вакцини можуть бути різними в різних країнах залежно від національних рекомендацій. Якщо імунізація була припинена, її необхідно відновити якомога швидше і надолужити щеплення. Своєчасна вакцинація є надзвичайно важливою для того, щоб забезпечити надійний захист дітей від важких, загрозливих для життя інфекційних захворювань, а також для того, щоб уникнути накопичення нещеплених груп населення і потенційної втрати колективного імунітету. Чи підвищує вакцинація ризик інфікування або розвитку захворювання COVID-19 у дитини? Ні. Немає доказів того, що вакцинація підвищує ризик інфікування дитини COVID-19 або впливає на перебіг захворювання. Вакцинація проти одного захворювання не послаблює імунну відповідь людини на інше захворювання. Більш того, планова вакцинація дітей під час пандемії COVID-19 захистить їх від захворювань, яким запобігають за допомогою вакцинації. Дотримання належних заходів інфекційного контролю під час сесій імунізації дозволить звести до мінімуму потенційний ризик зараження дітей COVID-19. Чи безпечно вакцинувати дитину під час інкубаційного періоду COVID-19? Так. Вакцинація не створює ризики для людини, яка була в контакті з інфекційним хворим чи знаходиться в інкубаційному періоді. Це означає, що вакцинація не вплине на перебіг захворювання COVID-19 у дитини, яка могла бути інфікована, але не мала симптомів захворювання в момент вакцинації або у дитини, яка могла бути інфікована COVID-19 незабаром після вакцинації. Потенційне інфікування дитини COVID-19 також не вплине на безпеку або ефективність проведеної вакцинації. Чи є зараження COVID-19 протипоказанням до вакцинації? Хоча легкі симптоми захворювання: лихоманка та або кашель, які можуть спостерігатися також під час COVID-19, не є обов’язковим протипоказанням до вакцинації, надзвичайно важливим є те, щоб кожен, у кого тест на COVID-19 виявився позитивним, залишався ізольованим відповідно до національних рекомендацій. Це потрібно для того, щоб не допустити зараження інших і подальшого поширення вірусу SARS-CoV-2. Чи існують специфічні вакцини, рекомендовані для медпрацівників в умовах COVID-19? Наразі вакцини проти COVID-19 не існує. Станом на 11 квітня 2020 роки 6 вакцин-кандидатів проходять клінічні випробування. 77 інших вакцин-кандидатів знаходяться на стадії доклінічних досліджень. ВООЗ співпрацює з усіма зацікавленими сторонами для того, щоб як тільки з’явиться безпечна і ефективна вакцина проти COVID-19, забезпечити її справедливий розподіл і пріоритизацію. У час очікування такої вакцини, всі медичні працівники повинні переконатися, що вони щеплені проти інших інфекційних захворювань відповідно до національних рекомендацій, що є особливо важливим під час пандемії COVID-19. Детальніше читайте у документі:https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/Enclosure-2.-QA-vaccination-during-COVID-19-pandemic-UKR.pdf  Джерело: https://www.medcv.gov.ua
  • Мінекономіки разом із Державною службою зайнятості продовжує  інформування щодо ключових питань, які стосуються втрати роботи, отримання фінансової допомоги або допомоги у пошуку нової роботи. Чи відновили особистий прийом клієнтів центри зайнятості? Переважна більшість центрів зайнятості продовжують працювати дистанційно, окрім центрів у Херсонській та Сумській областях, частково – у Луганській та Полтавській. Відкритий для клієнтів також Одеський міський ЦЗ. Можливість ведення особистого прийому громадян у центрах зайнятості залежить, насамперед, від епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні. Нагадуємо, що так, як і раніше, ви можете зареєструватися в службі зайнятості як безробітний онлайн або залишити заяви безпосередньо в центрі зайнятості у скриньці для кореспонденції. Більш детально тут:https://is.gd/2efViC Власники електронного цифрового ключа можуть подати заяви через додаток «Дія». Покрокова інструкція тут:https://is.gd/yC5dmK Усі актуальні вакансії є на офіційному сайті державної служби зайнятості https://www.dcz.gov.ua/userSearch/vacancy, база пропозицій роботи оновлюється щодня. Чим загрожує зловживання статусом безробітного? Державна служба зайнятості звертає увагу громадян України на необхідність добросовісного використання прав і обов’язків, пов’язаних з набуттям статусу безробітного. Непоодинокими є випадки, коли особи реєструються в службі зайнятості як безробітні, проте паралельно отримують дохід. Такі дії обертаються негативними наслідками, передусім, для самих безробітних. Зареєстрований безробітний повинен повідомляти про:  працевлаштування; укладання цивільної угоди про виконання роботи/надання послуг; започаткування власної справи. Можливі наслідки зловживання статусом безробітного: Скорочення тривалості виплат; Стягнення неправомірно виплачених коштів; Кримінальна відповідальність. Більш детально за посиланням https://is.gd/msGHmf На який розмір допомоги по безробіттю люди можуть розраховувати?  Розмір допомоги по безробіттю розраховується для кожної особи індивідуально.  Він визначається залежно від страхового стажу людини та її заробітної плати. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру. Максимальний розмір допомоги по безробіттю наразі становить 8 408 грн. (4 прожиткових мінімуми для працездатних осіб). Розмір мінімальної виплати допомоги по безробіттю, що виплачується застрахованим особам в залежності від страхового стажу та заробітної плати, становить 1 800 грн., а особам, виплати яким призначаються без урахування страхового стажу та заробітної плати – 1 000 грн. (на період дії карантину + 30 календарних днів після його закінчення). Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів, а для осіб передпенсійного віку – 720 календарних днів. Джерело: https://www.me.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda