12 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019.

Проектом визначається, що об'єднання громад має відбуватися виключно за перспективним планом формування громад області. А процедура створення перспективних планів більше не передбачатиме проміжного етапу схвалення цих документів обласними радами.

Під час розгляду законопроекту, з трибуни парламенту прозвучало чимало міфів, які, як стверджують в Мінрегіоні, не мають нічого спільного з цим документом.

Міф 1 «У обласних рад забирають їх повноваження, що визначені Законом «Про місцеве самоврядування в Україні»

«Жодних самоврядних повноважень у обласних рад цим законопроектом не забирається. Проект документу стосується лише Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який не внормовує питання повноважень обласних рад. Більше того, законопроект не позбавляє права і можливості розглядати обласними радами проекти перспективних планів формування територій громад та висловлювати свою позицію. Є обласні ради, які своєю роботою довели, що справді вболівають за розвиток кожної територіальної громади і з початком реформи все робили для того, аби якісно втілити її завдання. А є, на жаль, і такі обласні ради, які за майже 5 років реформи не спромоглися схвалити перспективні плани, які б на 100% покривали територію їх областей, і які всупереч бажанням громад об’єднатися, своїми політичними рішеннями не давали їм такої можливості. Так бути не може. Держава мусить захистити ці громади і дати їм законодавчу основу для об’єднання», - пояснив заступник Міністра розвитку громад та територійВ’ячеслав Негода.  

Міф 2 «Законопроект централізує владні повноваження»

«Насправді цей законопроект розширює можливості самих громад, які є безпосередніми суб’єктами добровільного об’єднання,  впливати на те, яким має бути перспективний план області, якими мають бути майбутні громади, враховуючи всі сьогоднішні їх потреби. Більше місяця тому Мінрегіон направив листа обласним державним адміністраціям з рекомендацією переглянути склад міжвідомчих регіональних груп з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою та включити до цих груп представників асоціацій органів місцевого самоврядування, які представляють інтереси сільських і міських громад. Ми наполягатимемо, щоб були проведені консультації з представниками кожної громади», - сказав заступник Міністра.

Міф 3 «Законопроект знищує місцеве самоврядування»

«Знищення місцевого самоврядування відбувалося до 2014 року. До  того, починаючи з часу відновлення Україною незалежності, про побудову сильного, ефективного місцевого самоврядування було багато розмов. До реальних дій справа не доходила. Тому громади й отримали у спадок безліч проблем, які не вирішувалися роками, бо вони не мали для їх вирішення ні повноважень, ні ресурсів. З реформою місцевого самоврядування ситуація кардинально змінилася. Цього не бачать тільки ті, хто не хоче цього бачити», - розповіли в Мінрегіоні.

І міфічна пропозиція «давайте приберемо з процесу підготовки перспективних планів і обласні ради, і обласні державні адміністрації, щоб громади напряму надавали Уряду свої пропозиції перспективних планів» прозвучала від фракції політичної партії, яка довший час поширювала міф «децентралізація вбиває село». Однак це не заважало цій політичній силі брати активну участь у перших місцевих виборах до рад об’єднаних громад і у багатьох з них вигравати.

«Що не так з цією пропозицією? Перспективний план – це комплексне бачення того, як в майбутньому розвиватиметься кожна об’єднана громада зокрема і регіон в цілому. Є активніші громади, які усвідомлюють переваги реформи і готові брати на себе відповідальність за розвиток своїх територій, а є ті, які з різних причин за себе не подбають. Їх що, залишити поза увагою? Там живуть люди, які заслуговують на гідні умови для життя. Формування адміністративно-територіального устрою в унітарній державі, якою є Україна, - прерогатива самої держави. На місцях її інтереси представляють обласні державні адміністрації. Перспективні плани стануть основою майбутнього адмінтерустрою базового рівня – громад. Тому, якби того комусь не хотілося, облдержадміністрації, як і Уряд, не можна усувати з процесу підготовки та затвердження перспективних планів», - пояснили в Міністерстві розвитку громад та територій.

«Але, ще раз наголошуємо, що робочі групи облдержадміністрацій повинні провести попередні консультації для з’ясування думки відповідних громад. Крім цього, Мінрегіон зацікавлений провести консультації в кожній області з народними депутатами України щодо перспективних планів громад. Врешті фінальне рішення щодо затвердження територіального устрою буде прийматися у парламенті», - наголосили у відомстві.

У Мінрегіоні також нагадали, що наслідком рішень обласних рад чи їх відсутності, на сьогодні 82 об’єднані громади не пройшли процедуру затвердження у складі перспективних планів формування територій громад областей. Щоб вирішити це питання, Мінрегіон спрямував офіційні листи до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (ЗАВАНТАЖИТИ) і до Комітету з питань бюджету (ЗАВАНТАЖИТИ) з проханням включити до держбюджету 2020 р. всі ОТГ, вибори в яких відбулися/відбудуться у 2019 році.

«Обласні ради мали б не допустити такої ситуації. Вони ж представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст. Але факт залишається фактом. Невже держава має все залишити як є? Сьогоднішній законопроект покликаний все це виправити і не допустить повторення подібних ситуацій», - підсумував В’ячеслав Негода.

Джерело: https://decentralization.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Для отримання фінансування від Фонду соціального страхування України допомог за лікарняними листками, виданими у зв’язку з ізоляцією від COVID-19, страхувальники (роботодавці) мають формувати окремі заяви-розрахунки, до яких не включаються лікарняні з інших причин непрацездатності. Так, у разі подання працівниками лікарняних листків із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», на їх підставі формується окрема заява-розрахунок, до якої необхідно включати лише зазначені листки непрацездатності. При формуванні такої заяви-розрахунку роботодавець у Додатку 1.1 у колонці 10 вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19. За лікарняними листками, виданими з інших причин, формується заява-розрахунок на загальних підставах. Нагадаємо, усі застраховані особи мають право на компенсацію від Фонду соціального страхування України втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19. Виплата такої допомоги здійснюється на підставі відповідного листка непрацездатності, її розмір становить 50% середнього доходу незалежно від тривалості страхового стажу. Водночас, для медичних працівників ФССУ компенсує втрачений за час ізоляції від COVID-19 заробіток у розмірі 100% середнього доходу. Пресслужба виконавчої дирекціїФонду соціального страхування України
  • Законом України № 540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” передбачено додаткові, до встановлених законодавством, доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома).  Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 „Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни” встановлено доплату працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати. На виконання пункту 4 зазначеної постанови наказом Мінсоцполітики від 22 травня 2020 року № 321 затверджено відповідний перелік посад працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору. Отже, тепер доплату у розмірі до 100 відсотків заробітної плати зможуть отримати: Педагог соціальний / фахівець із соціальної роботи. Фахівець із соціальної допомоги вдома. Соціальний працівник. Соціальний робітник. Фахівець з фізичної реабілітації. Практичний психолог / психолог. Персональний перелік працівників, яким встановлюється відповідна доплата, визначається керівником закладу, установи сфери соціального захисту. Зазначена доплата здійснюється за рахунок та в межах видатків місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Водночас, до цього часу в роботодавця також була можливість надавати фінансову підтримку працівникам соціальної сфери. Так, згідно наказу Міністерства  праці та соціальної  політики і Міністерства охорони здоров’я від 05.10.2005 р. № 308/519 „Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” працівникам можуть встановлюватися граничні надбавки у розмірі 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі. Крім того, працівникам можна встановлювати доплати у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Джерело: https://www.msp.gov.ua
  • Міністерство освіти і науки затвердило оновлений графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році. Відповідні зміни до календарного плану підготовки та проведення ЗНО оприлюднено на сайті МОН. Згідно з графіком, тестування відбудуться у такі дати: математика – 25 червня, українська мова і література – 30 червня, фізика – 2 липня, іспанська, німецька, французька мови – 6 липня, англійська мова – 7 липня, історія України – 9 липня, біологія – 13 липня, географія – 15 липня, хімія – 17 липня. Поріг “склав/не склав” та результати ЗНО визначатимуться: з математики, фізики – до 16 липня, з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 24 липня, з географії, хімії – до 28 липня. Відповідно, результати ЗНО буде розміщено на інформаційних сторінках учасників: з математики, фізики – до 17 липня, з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 25 липня, з географії, хімії – до 29 липня. Додаткову сесію зовнішнього незалежного оцінювання заплановано на 23 липня – 11 серпня. Результати додаткової сесії буде визначено і оголошено до 14 серпня. Під час тестування учні та інструктори будуть забезпечені захисними масками, а пункти проведення ЗНО – антисептиками. Нагадаємо, цьогоріч перелік уповноважених закладів вищої освіти, до яких за спрощеною процедурою можуть вступати жителі тимчасово окупованих територій Донбасу та АРК Крим (м. Севастополь), розширився до 91 університету. З них 77 ЗВО підпорядковані МОН, а 14 – МОЗ, МВС та Мінкульту. Джерело: https://mon.gov.ua/

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda