Про пріоритети Уряду у сфері поводження з відходами, впровадження роздільного збирання побутових відходів у населених пунктах та залучення міжнародної фінансової підтримки управління відходами роз’яснює заступник начальника Управління благоустрою територій та комунального обслуговування – начальник відділу поводження з побутовими відходами Людмила Полтораченко.

Яким чином відбувається поводження з побутовими відходами в Україні наразі?

В Україні щороку утворюється близько 54 мільйонів м3 побутових відходів, або близько 9 мільйонів тонн, які захоронюються на 6 тисячах сміттєзвалищах та полігонах загальною площею понад 9 тисяч га.

Донедавна економічний аспект не був вирішальним фактором у визначенні державної стратегії в сфері управління відходами. Проте втрата економічної вигоди від нераціонального управління є досить значною. На сьогодні Україна щороку втрачає мільйони тонн вторинної сировини, що містяться у відходах, які потенційно можуть бути відновлені або повторно використані. Вторинна сировина становить дуже малу частку виробничих матеріалів, що використовуються в Україні.

Що зроблено та що необхідно зробити

Впроваджено роздільне збирання побутових відходів на прибудинкових територіях. На сьогодні у 1462 населених пунктах  впроваджується роздільне збирання побутових відходів, що у півтора рази більше, ніж у минулому році.

У 28 населених пунктах працюють 34 сміттєсортувальні лінії, у 17 населених пунктах будуються сміттєсортувальні комплекси.

Однак, досягнуті показники не відповідають потребі у вторинній сировині існуючим потужностям в Україні. Щорічно на сміттєпереробні підприємства України потрапляє 100 тисяч тонн картонно-паперової продукції, 160 тисяч тонн полімерів, 50 тисяч тонн ПЕТ-пляшки, 460 тисяч тонн склобою. На сьогодні діють 17 підприємств з переробки макулатури, 39 – з переробки полімерів, 19 – з переробки ПЕТФ-сировини, 16 – з переробки склобою. Обсяг зібраних ресурсоцінних компонентів завдяки роздільному збору побутових відходів мешканцями у контейнери на прибудинковій території, сортувальним лініям на полігонах та через пункти вторинної сировини становить лише 40% від потужностей сміттєпереробних заводів. Обсяг вимушеного імпорту вторинної сировини для функціонування діючих підприємств по переробці становить 400 тисяч тонн. За умови здійснення роздільного збору побутових відходів у всіх населених пунктах не існувала б потреба у завезенні з-за кордону для завантаження діючих на території України підприємств по переробці вторинної сировини.

Зменшено тіло полігону за рахунок вилучення біогазу. Після внесення змін до Закону України «Про забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» у 2015 році, до якого Мінрегіоном було додано розділи щодо збільшення «зеленого» тарифу для електроенергії з біомаси та біогазу з побутових відходів. Наразі в Україні спостерігається тенденція збільшення кількісті полігонів, на яких влаштовано систему вилучення біогазу та встановлено когенераційні установки для вироблення теплової чи електричної енергії.

Сьогодні на 19 полігонах влаштовано систему вилучення біогазу, де експлуатуються когенераційні установки для вироблення теплової та електричної енергії. Кількість добутого біогазу за 2019 рік станом на 01 вересня 2019 становить близько 7385 тисяч м3. Кількість виробленої електроенергії за 2019 рік станом на 01 вересня 2019 – понад 8997 тисяч кВт/год.

Залучено міжнародну фінансову підтримку. У вересні 2017 року прийнято план зовнішніх інвестицій ЄС (EIP), спрямований на заохочення інвестицій в країнах-партнерах у регіоні сусідства ЄС. Управління відходами є однією з пріоритетних областей інвестицій муніципального сектору.

В рамках Другого проекту розвитку міської інфраструктури, що фінансується Світовим банком, планується будівництво заводу з переробки твердих відходів у Харкові. Це включає будівництво муніципальної установки з переробки твердих побутових відходів, систему збору звалищного газу і виробництва електроенергії, а також інші роботи.

ЄІБ фінансує Проект муніципальної інфраструктури України на суму 400 мільйонів євро, включаючи сектор муніципальних відходів.

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO) фінансується Швейцарською Конфедерацією через Швейцарське бюро по співпраці для сприяння реформам децентралізації в Україні.

З 2010 року DESPRO надає підтримку пілотним проектам з управління твердими відходами. Проекти реалізуються в Тульчинському районі (Вінницька область).

Не менш важливо на законодавчому рівні зобов’язати виробників товарів фінансувати заходи по організації збору продукції, що стала відходами, та її подальшого перероблення. Така участь у фінансуванні системи поводження з побутовими відходами значно скоротить об’єм потрапляння відходів на полігони.

Головні напрями державного регулювання у сфері управління відходами в найближчі десятиліття з урахуванням європейських підходів визначає Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року. Одним із завдань Стратегії є забезпечення у 2023 році перероблення 15% побутових відходів за допомогою стимулюючих інструментів, збільшення кількості населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів та введення в експлуатацію нових сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів.

Існує два основних способи отримання енергії з побутових відходів – біогаз із органічних відходів та RSF-паливо для цементних печей та тепло-електростанцій. Обидва способи є цікавими для підприємців, адже мають високу ймовірність швидкої окупності інвестицій (до семи років).

Зростання відновлюваних джерел енергії, правильне видалення та повторне використання побутових відходів є важливими елементами забезпечення кращого майбутнього для нових поколінь.

Як працюватиме ефективний ринок поводження з побутовими відходами?

Для стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами впроваджуються такі економічні інструменти:

1) встановлення ставок екологічного податку, що справляється за захоронення відходів на полігонах, залежно від виду відходів та класу полігону;

2) впровадження системи, за якої утворювачі та володільці відходів сплачують лише за фактичну вагу відходів, що не є придатними для підготовки повторного використання та відновлення, та створюються стимули для роздільного збирання відходів;

3) впровадження системи розширеної відповідальності виробника для специфічних видів відходів та заходів для підвищення її організаційної та економічної ефективності;

4) впровадження депозитних схем та інших заходів для заохочення ефективного збирання використаних продукції та матеріалів;

5) надання податкових пільг для стимулювання повторного використання та благодійного пожертвування продукції;

6) оподаткування продукції, відходи якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій та методів управління для їх рециклінгу;

7) стимулювання використання продукції та матеріалів, що були отримані внаслідок рециклінгу;

8) надання фіскальних і кредитних пільг для фінансової підтримки проведення наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій оброблення та рециклінгу відходів.

waste-01

Джерело: http://www.minregion.gov.ua/

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Для отримання фінансування від Фонду соціального страхування України допомог за лікарняними листками, виданими у зв’язку з ізоляцією від COVID-19, страхувальники (роботодавці) мають формувати окремі заяви-розрахунки, до яких не включаються лікарняні з інших причин непрацездатності. Так, у разі подання працівниками лікарняних листків із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», на їх підставі формується окрема заява-розрахунок, до якої необхідно включати лише зазначені листки непрацездатності. При формуванні такої заяви-розрахунку роботодавець у Додатку 1.1 у колонці 10 вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19. За лікарняними листками, виданими з інших причин, формується заява-розрахунок на загальних підставах. Нагадаємо, усі застраховані особи мають право на компенсацію від Фонду соціального страхування України втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19. Виплата такої допомоги здійснюється на підставі відповідного листка непрацездатності, її розмір становить 50% середнього доходу незалежно від тривалості страхового стажу. Водночас, для медичних працівників ФССУ компенсує втрачений за час ізоляції від COVID-19 заробіток у розмірі 100% середнього доходу. Пресслужба виконавчої дирекціїФонду соціального страхування України
  • Законом України № 540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” передбачено додаткові, до встановлених законодавством, доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома).  Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 „Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни” встановлено доплату працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати. На виконання пункту 4 зазначеної постанови наказом Мінсоцполітики від 22 травня 2020 року № 321 затверджено відповідний перелік посад працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору. Отже, тепер доплату у розмірі до 100 відсотків заробітної плати зможуть отримати: Педагог соціальний / фахівець із соціальної роботи. Фахівець із соціальної допомоги вдома. Соціальний працівник. Соціальний робітник. Фахівець з фізичної реабілітації. Практичний психолог / психолог. Персональний перелік працівників, яким встановлюється відповідна доплата, визначається керівником закладу, установи сфери соціального захисту. Зазначена доплата здійснюється за рахунок та в межах видатків місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Водночас, до цього часу в роботодавця також була можливість надавати фінансову підтримку працівникам соціальної сфери. Так, згідно наказу Міністерства  праці та соціальної  політики і Міністерства охорони здоров’я від 05.10.2005 р. № 308/519 „Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” працівникам можуть встановлюватися граничні надбавки у розмірі 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі. Крім того, працівникам можна встановлювати доплати у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Джерело: https://www.msp.gov.ua
  • Міністерство освіти і науки затвердило оновлений графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році. Відповідні зміни до календарного плану підготовки та проведення ЗНО оприлюднено на сайті МОН. Згідно з графіком, тестування відбудуться у такі дати: математика – 25 червня, українська мова і література – 30 червня, фізика – 2 липня, іспанська, німецька, французька мови – 6 липня, англійська мова – 7 липня, історія України – 9 липня, біологія – 13 липня, географія – 15 липня, хімія – 17 липня. Поріг “склав/не склав” та результати ЗНО визначатимуться: з математики, фізики – до 16 липня, з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 24 липня, з географії, хімії – до 28 липня. Відповідно, результати ЗНО буде розміщено на інформаційних сторінках учасників: з математики, фізики – до 17 липня, з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 25 липня, з географії, хімії – до 29 липня. Додаткову сесію зовнішнього незалежного оцінювання заплановано на 23 липня – 11 серпня. Результати додаткової сесії буде визначено і оголошено до 14 серпня. Під час тестування учні та інструктори будуть забезпечені захисними масками, а пункти проведення ЗНО – антисептиками. Нагадаємо, цьогоріч перелік уповноважених закладів вищої освіти, до яких за спрощеною процедурою можуть вступати жителі тимчасово окупованих територій Донбасу та АРК Крим (м. Севастополь), розширився до 91 університету. З них 77 ЗВО підпорядковані МОН, а 14 – МОЗ, МВС та Мінкульту. Джерело: https://mon.gov.ua/

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda