Йде до завершення процес створення спроможних громад на усій території України. Приблизно 4500 місцевих рад створили майже 1000 об’єднаних громад. Але близько 6500 і досі не беруть участі у реформі. Вже зрозуміло, що не далі як наступного року усі необ’єднані громади добровільно чи адміністративно об’єднаються чи доєднаються до ОТГ. Така ж доля може чекати і деякі дрібні об’єднані громади, створені не за перспективним планом і всупереч методиці формування громад, якщо нові пропозиції Уряду до зміни критеріїв спроможності стануть офіційними.

Ми спробували проаналізувати урядові пропозиції останніх днів, щоб громадам, об’єднаним і необ’єднаним, було зрозуміліше, до чого їм готуватися.

Не об’єднатися не вийде

Головна теза у виступах представників уряду, а також народних депутатів і представників офісу Президента – уся територія України вже наступного року, до місцевих виборів, має бути покрита спроможними громадами. Хоча зрозуміло, що маються на увазі потенційно спроможні громади. Бо зробити одразу усі громади спроможними, звичайно, неможливо, а от змоделювати об’єднання, спроможні до розвитку – більш реальне задання.

Тим не менш, кожна сільська, селищна, міська рада в Україні вже наступного року буде у складі об’єднання – факт, з яким вже ніхто не сперечається.

Об’єднаних теж об’єднуватимуть?

З сотень визнаних спроможними об’єднаних громад далеко не всі реально спроможні. У минулі роки рішення про їхню спроможність були більше політичними, ніж об’єктивними. Це факт, який визнають і в Уряді. Саме тому, майбутнє об’єднання, скоріше за все, торкнеться і якоїсь частини створених ОТГ.

Давайте розбиратися, яким ОТГ варто готуватися до добровільного чи адміністративного укрупнення і чому.

Нові критерії спроможності

В Уряді планують змінити методику формування спроможних громад, уточнивши критерії цієї спроможності. Поки це лише пропозиції, але громадам варто б було на них уже зважати.

Чинна методика передбачає, що «спроможна територіальна громада — територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні … забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці».

Там же згадується, що, крім міст обласного значення і районних центрів, ОТГ можуть утворюватися і навколо населеного пункту, яке «має відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеня, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку)».

Зараз ці критерії планують доповнити. По-перше, є пропозиція встановити мінімальну кількість населення для створення ОТГ. Пропозиція — в ОТГ має проживати не менше 5 тисяч осіб. Однак навряд чи цей критерій буде жорстким, особливо для тих вже об’єднаних громад, де відхилення від цього показника невелике, а інші критерії — в нормі.

Щодо інших критеріїв.

Спроможними пропонують визнавати лише ті громади, індекс податкоспроможності яких не менше 0,3. Тобто в спроможній ОТГ розмір податку на доходи фізичних осіб на одну людину має складати не менше 30% від загального показника по країні.

Також в Уряді пропонують визнавати спроможними громади, частка місцевих податків та зборів у власних доходах якої не менше 10%.

Інфраструктура як критерій спроможності

Чотирирічний досвід роботи об’єднаних громад свідчить — навіть якщо громада має усю необхідну для надання послуг інфраструктуру, це ще не означає, що вона спроможна надавати усі ці послуги якісно. І навпаки, якщо громада не має, скажімо, власного ЦНАП, це теж не завжди значить, що вона неспроможна надавати якісні адміністративні послуги.

Буває наприклад так, що громада має десяток загальноосвітніх шків, у більшій половині з яких вчиться менше 50 учнів. Вартість навчання цих учнів величезна, а якість – далеко не найвища. Є також громади, де застарілі бібліотеки працюють чи не в кожному селі, але туди ніхто не ходить. Існують навіть випадки, коли ОТГ не забирає на свій баланс навчальні, культурні чи медичні заклади, що є на її території. Їхнє фінансування досі здійснюється через район. Чи можна назвати такі громади спроможними?..

Але буває й так, що громада, не маючи власного ЦНАП, чи лікарні, надає ці послуги жителям якісно через співробітництво з сусідньою громадою, що має цю інфраструктуру.

Саме тому в Уряді вирішили, що при перегляді перспективних планів формування громад необхідно зважати ще й на оптимальність мережі об’єктів надання послуг, на те, щоб послуга була максимально якісною, а не лише максимально наближеною.

У Мінрегіоні вже спільно з іншими міністерствами і з усіма облдержадміністраціями інвентаризують мережу закладів надання послуг по всій країні: освіти, медицини, соціальних послуг, культури, спорту, безпеки тощо. В Уряді хочуть до кінця року змоделювати бачення, як зробити цю мережу закладів ефективною. І в майбутньому надавати державну підтримку лише тим закладам, які до цієї мережі увійдуть.

Ця оптимальна модель має корелюватися з майбутніми уточненими та допрацьованими перспективними планами формування громад.

Що в підсумку

Чи всі з уже створених ОТГ відповідають критеріям спроможності, про які заговорили в Уряді? Звичайно, ні. Тому таким громадам варто вже зараз чесно собі у цьому зізнатися і сформувати варіанти свого подальшого розвитку. Робити це краще спільно з обласними держадміністраціями, які надалі одноосібно відповідатимуть за створення перспективних планів формування громад області (після прийняття законопроекту №2189).

Чи є ще час для консультацій, обговорень і пошуків оптимальних моделей об’єднання громад? В Мінрегіоні вважають, що так. Там розуміють, що механічне укрупнення неспроможних громад автоматично не призведе до їх спроможності, треба приймати виважені, прораховані і узгоджені рішення, які наблизять якісні послуги до людей, створять однакові можливості для соціально-економічного розвитку кожної громади в країні. А для цього зусиль лише Мінрегіону замало – необхідна співпраця усіх учасників реформи: органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, уряду, місцевих державних адміністрацій та міжнародних партнерів…

Матеріал підготовлений в рамках Проекту Української асоціації районних та обласних рад «Моделювання адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні», що реалізовується за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація  і реформа місцевого самоврядування  в Україні».

Погляди, викладені у матеріалі, належать її авторам і не можуть ні за яких обставин вважатися такими, що виражають офіційну позицію Ради Європи. 

Джерело: https://rozvytok.in.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  •  Парламент прийняв Державний бюджет на 2020 рік. 280 депутатів підтримали основний фінансовий документ країни, запропонований Урядом. Вперше фінансовим документом країни не передбачено підвищення податків заради виплати зовнішніх боргів, які фактично сплачує кожен українець. При цьому в Держбюджеті-2020 закладені суттєві суми на такі пріоритети, як медицина, освіта, інфраструктура.  Так, у наступному році буде збільшено суми в бюджеті на створення програми «Спроможна школа для кращих результатів», на мотивацію та підтримку молодих учителів (введено  щорічну грошову підтримку для кожного молодого вчителя (21 тис. грн), продовження реформи «Нова українська школа», подальший розвиток навчально-практичних центрів профтехосвіти, збереження субвенції для забезпечення освіти дітей з особливими освітніми потребами.   «Українці мають менше хворіти, а головне отримувати якісні, доступні медичні послуги», - переконаний Прем’єр-міністрУкраїни Олексій Гончарук. Саме тому збільшено і видатки на охорону здоров’я, найважливішими серед яких є програма медичних гарантій, яка дозволить зробити пологи, лікування інсультів, інфарктів та лікування немовлят безкоштовними для людей, а також закупівля 470 нових карет швидкої допомоги, відкриття 25 відділень екстреної допомоги, по одній у кожній області,  продовження програми «Доступні ліки», лікування українців за кордоном. «Ми гарантуємо соціальну підтримку всім, хто її потребує», - зазначив Олексій Гончарук. В кошторисі країни на 2020 рік закладено достатньо коштів на субсидії та пенсії з урахуванням індексації.  «Ми будемо більше заробляти всередині країни. Цьому сприятиме прозора приватизація, залучення інвестицій, поліпшене правове регулювання окремих ринків. А головне - рівні правила для всіх», - підкреслив Прем'єр-міністр України.  В Держбюджеті-2020 закладені кошти на інфраструктуру: ремонт та будівництво доріг, реконструкцію аеропортів, безпеку дорожнього руху. Але чи не найголовнішими залишаються обороноздатність і національна безпека України, на які в бюджеті на 2020 рік закладені безпрецедентні 5,45% ВВП. Довідково Доходи держбюджету на 2020 рік передбачено у сумі 1 093,7 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду – 974,7 млрд грн та доходи спеціального фонду – 119  млрд гривень. Видатки - сумі 1 180,1 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 052,2 млрд грн та видатки спеціального фонду – 127,9 млрд грн. Джерело: https://www.kmu.gov.ua
  •   Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» № 199-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 жовтня 2019 року. «В Україні започатковані системні зміни щодо надання електронних послуг. Створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва – це насамперед повна прозорість, скорочення термінів надання адміністративних послуг та покращення їх якості, і, звісно, зниження корупційних ризиків», - наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, коментуючи важливість нового Закону. Законом, зокрема, передбачено створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у складі містобудівного кадастру, що об’єднає у спільному інформаційному ресурсі всі дані про ринок будівництва. Інформація, яка міститься в базі системи (крім персональних даних), буде доступною через портал електронної системи. Для отримання адміністративних та інших передбачених законом послуг у сфері будівництва можна буде подавати документи в електронній формі, а також одержувати такі послуги в електронній формі. Крім того, за допомогою електронної системи можна буде здійснювати оплату адміністративних послуг у галузі будівництва та штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до Закону також передбачається скорочення переліку документів, що подаються для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва; запроваджується ідентифікатор об’єкта будівництва та завершеного об’єкта, який буде незмінним протягом життєвого циклу об’єкта, і єдиний порядок присвоєння та зміни адрес об’єктів нерухомого майна. Передбачається, що реалізація норм закону сприятиме підвищенню позиції України у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку Doing Business за напрямом «Отримання дозволу на будівництво». Джерело: https://www.kmu.gov.ua
  •  13 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні урядовий законопроект про обіг земелі сільськогосподарського призначення (№2178-10) . Дякуємо 240 народним депутатам за підтримку не словами, а справами, реформи місцевого самоврядування та регіонального розвитку. Українці заслуговують бути господарями на рідній землі, а не кріпаками, якими їх зробили старі закони. «Сьогодні Верховна Рада України розглядає земельну реформу. Уперше за довгі роки громади мають шанс отримати більше можливостей ефективно управляти земельними ресурсами в межах своїх територій. Земля — це інвестиційний ресурс для розвитку громад та регіонів, джерело доходів до місцевих бюджетів. Вся система просторового планування, містобудування, нового будівництва та інвестиції пов’язані із земельними ресурсами. Як відомо, місцеві ради наділені правом розпоряджатися землею комунальної власності і планувати свій просторовий розвиток, але тільки в межах населених пунктів, що суттєво обмежує, стримує планування комплексного розвитку територій і за межами поселень. Громади повинні набути всіх необхідних прав щодо юрисдикції і розпорядження земельними ресурсами — здавати в оренду чи продавати, стягувати податки, а також право планувати свій розвиток на всій території з урахуванням принципу повсюдності.  Земельна реформа – це створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства, що дуже важливо для об’єднаних територіальних громад . Стратегічне бачення сьогоднішнього Уряду  полягає в тому, що територія України повинна стати територією спроможних громад, які межують між собою та забезпечують повсюдність місцевого самоврядування. Отже, земельна реформа необхідна як безпосередньо для громадян, так і для розвитку територіальних громад. Сподіваюсь, що сьогодні парламент зробить важливий крок до її  впровадження», — зазначила Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак. Джерело: http://www.minregion.gov.ua/

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda