Заступник глави Адміністрації Президента України Руслан Рябошапка під час брифінгу 11 червня повідомив про чергові кадрові рішення Глави держави.

За його словами, було звільнено двох заступників голови СБУ – Олега Фролова та Владислава Косинського.

«Це ті люди, які, за нашою інформацією, були причетні до багатьох протиправних діянь, зокрема під час виборчої кампанії. Звільнення – це для них лише початок, інші заходи здійснюватимуться у процесуальному порядку», – зазначив Руслан Рябошапка.

Також він повідомив, що Президент України Володимир Зеленський підписав укази про звільнення п’яти керівників регіональних управлінь СБУ – в областях, де було зафіксовано багато явищ, пов’язаних з контрабандою. Йдеться про очільників управлінь в Одеській, Львівській, Вінницькій, Закарпатській та Чернівецькій областях.

Крім того, Руслан Рябошапка поінформував, що Президент підписав подання на звільнення Генерального прокурора Юрія Луценка. За словами заступника глави АП, незважаючи на зміни до закону про прокуратуру щодо того, що Генеральний прокурор не повинен мати юридичної освіти, інші статті закону передбачають, що прокурором Генеральної прокуратури може бути людина, яка має юридичну освіту.

«Ця людина здійснює процесуальні функції, і, відповідно, повинна мати як юридичну освіту, так і досвід у сфері права. Луценко такого досвіду не має», – зазначив Руслан Рябошапка.

Також Глава держави скасував укази щодо призначення двох членів Вищої ради правосуддя.

«Наприкінці каденції Президента Порошенка було змінено правила процедури щодо конкурсного добору двох членів ВРП. Не дочекавшись рішення конкурсної комісії і завершення відбору, Порошенко всупереч закону про Вищу раду правосуддя призначив двох членів ВРП. Сьогодні справедливість було відновлено», – повідомив Руслан Рябошапка.

Указом Президента також оголошено новий конкурс на ці посади. Заступник глави АПУ наголосив, що ВРП є одним із найважливіших органів у системі судової гілки влади, який відповідає за добір та звільнення суддів із посад.

«Це той орган, який повинен очистити судову гілку влади», – додав він.

Руслан Рябошапка також повідомив про рішення Президента звільнити або відсторонити голів 15 обласних державних адміністрацій – Чернігівської, Хмельницької, Херсонської, Тернопільської, Сумської, Полтавської, Одеської, Миколаївської, Львівської, Кіровоградської, Київської, Івано-Франківської, Запорізької, Закарпатської та Волинської.

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • «Ми пройшли еволюційний етап добровільного об’єднання громад і зараз переходимо до наступного – об’єднання за принципом спроможності. Нам не потрібні 73% дотаційних ОТГ, що маємо зараз. Наша ключова задача –спроможні ОТГ та доступні для людей на рівні громад адміністративні та соціальні послуги», — так Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак окреслила  ключові задачі децентралізації.. За її словами, об’єднання за принципом спроможності має стати основою для економічного зростання країни. Спираючись на стару подрібнену систему адмінтерустрою і організації влади цього не можна було досягти. Тому реформа місцевого самоврядування не повинна загальмуватись, а має пришвидшитись, активізуватись і відбутись. «У нас залишаються необ’єднаними 6572 територіальних громад. До кінця 2020 року маємо повністю завершити процес формування ОТГ за принципами спроможності та забезпечити повсюдність місцевого самоврядування. Уся територія України має бути вкрита громадами. Фактично може бути утворено 1300 — 1400 ОТГ», — наголосила вона. Міністр зазначила, що наступні місцеві вибори мають відбутись на новій територіальній основі громад і районів. «Новий адмінтерустрій і надалі матиме три рівні, які відповідають європейській номенклатурі поділу територіальних одиниць. Перший рівень  — громада, другий – район, третій — регіон», — сказала Альона Бабак. За словами Міністра, чинні 490 райони необхідно укрупнити і таким чином значно зменшити їхню кількість. «Якщо керуватись європейськими стандартами, наші райони повинні мати від 100 тисяч населення. Також маємо вирішувати, за що на рівні районів і областей відповідатиме місцеве самоврядування, а що координуватимуть ЦОВВ», — сказала вона. Ці зміни дозволять забезпечити комфортне середовище для життя людей, доступ до високоякісних послуг та узгодити інтереси держави та територіальних громад. Джерело: https://rozvytok.in.ua
  •  19 вересня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №1076, який покликаний вдосконалити механізм публічних закупівель через Prozorro. Зокрема, прийнятий законопроект вводить персональну відповідальність за порушення законодавства у сфері закупівель та удосконалює механізм їх оскарження, а також гармонізує стандарти публічних закупівель з міжнародними стандартами. Окрім того, прийнятий законопроект знижує поріг для обов'язкового проведення закупівель через Prozorro з 200 до 50 тисяч гривень. Це значить, що більше 250 тисяч процедур на рік тепер будуть відбуватися у системі та матимуть етап аукціону. «Даний законопроект допоможе підвищити контроль за тим, як держава витрачає гроші платників податків, а також суттєво підвищує відповідальність за зловживання та розкрадання. Завдяки цьому рішенню ми також спрощуємо контроль за безвідповідальними постачальниками, що в свою чергу підвищить ефективність державних закупівель Prozorro, знизить ризики та забезпечить справедливість для всіх її учасників», – прокоментував подію Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Удосконалення механізму оскарження дасть бізнесу ширші можливості для відстоювання своїх прав. Серед змін – повернення плати у випадку задоволення скарги постачальника, оплата скарги через систему, механізми антитролінгу. Так, для протидії тролінгу та блокуванню тендера до розгляду будуть прийматися тільки проплачені скарги, а відкликати їх буде неможливо. Бізнес також матиме можливість оскаржувати відміну процедури та відхилення всіх пропозицій. Відміняти процедуру під час оскарження заборонено. За невиконання рішення АМКУ передбачена відповідальність керівника замовника та штраф у 85 тис. грн. Так прийнятий законопроект посилює відповідальність за порушення законодавства для недобросовісних замовників. Наприклад, якщо ж замовник неправомірно застосував переговорну процедуру, безпідставно відхилив тендерну пропозицію, порушив строки оприлюднення тендерної пропозиції, його очікує штраф у розмірі від 25,5 тис. грн до 51 тис. грн. За невиконання рішення органу оскарження передбачена відповідальність керівників та штраф у 85 тис. грн. «Цим рішенням ми виводимо із тіні понад чверть мільйона закупівель. Вони тепер відбуватимуться в Prozorro. Додаткова економія від цього може скласти більше 9 млрд грн щороку. Також закон затверджує використання електронних каталогів Prozorro Market, завдяки яким можна продавати і купувати невеликі партії товару так же просто, як в онлайн-магазині. Також передбачені механізми для боротьби з тролінгом, удосконалюється оскарження, акцентується увага на професіоналізації закупівель», – прокоментував Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта. Слід зазначити, що законопроект також врегульовує питання міжнародних закупівель ліків. Окремі медичні препарати будуть продовжувати закуповуватися через міжнародні організації протягом наступних двох років із затвердженням переліку таких ліків і порядку здійснення їхніх закупівель через Кабінет Міністрів. Серед інших нововведень прийнятого законопроекту – розширення переліку конкурентних процедур та закріплення права замовників проводити передтендерні комунікації з бізнесом. Також запроваджується новий інструмент для боротьби з демпінгом – система підсвічуватиме аномально низьку ціну. Постачальник буде змушений її обґрунтувати для укладання договору з замовником. Джерело: https://www.kmu.gov.ua
  •  Українську землю зможуть купити лише українські громадяни та українські компанії. Про це заявив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час конференції щодо управління державними ресурсами «Земля як фактор розвитку українського села». «В країні більше 30 років землею чомусь керує лише чиновник. Вам подобається? Мені ні. Я хочу, щоб землею керував простий українець, щоб селянин міг піти в банк, взяти кредит та міг інвестувати в свою землю. Саме тому ми відкриваємо ринок землі», – сказав Олексій Гончарук. Він повідомив, що спочатку планувалося запустити відкритий ринок землі з липня наступного року. «Однак, проконсультувавшись з різними сторонами, ми вирішили відтермінувати старт. Тут і сезонність агросектору, і важливість для фермерів, власників паїв і селян мати певний запас часу, аби підготуватись до нових правил роботи. Тому реформа вступить у силу лише через рік – із 1 жовтня 2020 року», – пояснив Прем‘єр-міністр. Він також анонсував створення Програми підтримки дешевих кредитів на купівлю земельної ділянки, обладнання чи техніки. Програма запрацює вже з 2020 року. Олексій Гончарук пояснив, що сам продаж землі буде відбуватись виключно на публічних електронних торгах за стартовою ціною не нижче нормативної грошової оцінки (НГО). За бажання через електронні торги продати свою землю зможе і власник приватного паю. «З-поміж інших проблем наразі залишається корумпованість такого органу, як Держгеокадастр. Цю проблему ми також вирішимо. Найближчим часом ми плануємо замінити керівництво цього органу. Держгеокадастр має працювати прозоро та відкрито – в інтересах громадян, а не окремих осіб», – додав Олексій Гончарук. За словами Голови Уряду, захист прав аграріїв, фермерів та селян – головний пріоритет його команди. Саме тому Уряд створив безкоштовну гарячу лінію – 1545, куди може подзвонити будь-який громадянин України для одержання консультацій з будь-якого питання стосовно земельної реформи. Джерело: https://www.kmu.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda