Необхідність осучаснення трудового законодавства зумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею.

Крім того, сучасна система принципів трудового права, не цілком відповідає потребам часу, меті і завданням незалежної України.

У зв’язку з цим вона має бути переглянута з урахуванням змін у суспільному розвитку нашої держави, а також з урахуванням економічних реалій.

Нові ризики та виклики (насамперед, кризові явища в економіці) вимагають запровадження нестандартних підходів у реалізації трудових прав та трудових відносин.

І тому ми намагаємося побудувати нову соціально-економічну стратегію розвитку нашої країни.

20 травня 2015 р. народними депутатами України в порядку права законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради України проект Трудового кодексу України (доопрацьований, реєстр. № 1658).

Відповідно до рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при Комітеті створено робочу групу з доопрацювання проекту Трудового кодексу до другого читання до якої включено, зокрема представників сторін соціального діалогу та Міністерства соціальної політики.

Зазначеною робочою групою було проведено близько 40 засідань, на яких опрацьовувалися питання удосконалення положень законопроекту № 1658, розглянуто та прийнято рішення з більш ніж 1700 пропозицій. В той же час ці пропозиції спрямовані в першу чергу на підвищення соціального захисту працівника.

Окрему увагу вищезазначеної робочої групи було присвячено аналізу 59 технічних зауважень до законопроекту, наданих Міжнародною організацією праці (далі-МОП).

Основоположні принципи, на яких базується правове регулювання трудових відносин, відзначені в рекомендаціях МОП, в повному обсязі були враховані при доопрацюванні законопроекту.

У підсумку зазначений проект Трудового кодексу України визначає основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки.

Комплексний підхід до вирішення соціально-трудових питань, кодифікація і уніфікація законодавчих актів з питань праці та інкорпорація їх норм до проекту є характерною особливістю законопроекту.

Загалом, місія нового Трудового кодексу полягає не у посиленні регулювання трудових відносин, а у полегшенні цього процесу та спрощенні процесів наймання і використання трудових ресурсів.

Він покликаний деталізувати нові правила гри, тобто відносини між роботодавцем та найманим працівником, а також посилити роль інституційних механізмів, таких як соціальне партнерство.

Трудовий кодекс однозначно зробить ринок праці більш гнучким та адаптованим до сучасних викликів, зокрема інтеграційних прагнень  національного ринку праці у європейський, подолання економічних проблем, проведення ефективних структурних реформ та вихід на траекторію сталого розвитку.

На сьогодні для України є стратегічним документом Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Отже, і ринок праці потребує оновлення з урахування європейських прагнень та соціальних стандартів, зокрема Європейської соціальної хартії (переглянутої), що частково ратифікована Верховною Радою України у 2006 році.

Слід застерегти. Не треба очікувати, що відразу після прийняття Трудового кодексу на ринку праці вирішаться всі накопичені за роки проблеми. Внесок Трудового кодексу у розвиток ринку праці буде відчутний не одразу, адже всім учасникам на цьому ринку треба буде також адаптуватись до оновлених правил гри.

Отже, вплив прийняття Трудового кодексу на ринок праці буде, ймовірніше, опосередкованим, спрямованим на якісні параметри цього ринку, хоча результатом такого впливу у перспективі буде поступове збалансування попиту та пропозиції робочої сили.

Слід зазначити, що у ця редакція проекту Трудового кодексу України містить ряд новацій, які матимуть позитивний вплив в питаннях регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником.  

Так, зокрема зазначеним проектом Трудового кодексу України:

передбачається забезпечення здійснення більш відкритої та прозорої політики при прийнятті актів законодавства про працю, зокрема передбачається, що усі норми про працю є публічними та підлягають оприлюдненню;

визначається понятійний апарат трудового законодавства;  

передбачається оформлення трудових відносин шляхом укладення трудового договору між працівником і роботодавцем у письмовій формі;

регламентується питання виконання заступником керівника  обов’язків керівника в тому числі і за умови, що посада керівника стала вакантною;

регламентується порядок продовження трудових відносин з працівником в разі злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи у якій він працює;

регламентується питання виконання працівником роботи дистанційно (тобто поза приміщенням роботодавця);

врегульовано проблемні питання трудових відносин тимчасових працівників;  

визначається порядок прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду, прийняття на роботу за конкурсом, прийняття на роботу на підставі рішення суду тощо;

визначається порядок припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника, визнання його безвісно відсутнім, оголошеного померлим, а також у зв’язку з відсутністю його на роботі з невідомих причин більше ніж два місяці;

визначається порядок припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця ‑ фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

передбачається збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів;

регламентуються повноваження державних інспекторів праці з урахуванням вимог, визначених законодавством ЄС, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників;

встановлюються додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов'язаного з вагітністю;

встановлюються норми щодо права на репатріацію працівників, Зокрема передбачається, що репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем – компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця і таке інше.

Одним із нововведень Трудового кодексу є визначення  професійної (службової) кар’єри та засобів її здійснення, що спонукатимуть працівників більш відповідально виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором з метою їх професійного росту чи просування (підвищення) по службі..

В той же час, ми наголошуємо на тому, що перерва в роботі, яка виникла через сімейні обов’язки (догляд за дітьми, хворими родичами)  або певні обставини, пов’язані зі станом здоров’я, не може бути перешкодою для кар’єрного зростання.

Новий Трудовий кодекс врегульовує сферу державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства з урахуванням вимог, визначених конвенціями МОП № 129 та 81.

Окремо наголошуємо на тому, що нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.

Віднині будуть чітко визначені завдання інспекції праці, повноваження інспекторів, їх права та службові обов’язки. Органи державного контролю будуть здійснювати облік підконтрольних їм об’єктів та збиратимуть інформацію про дотримання роботодавцями трудового законодавства.

Необхідно зазначити, що цей перелік новел не є вичерпним.

Звертаємо увагу, що діючим Кодексом законів про працю України механізми вирішення порушених питань за великим рахунком відсутні.

Чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам. Тому і не виконується більшістю роботодавців. Дієві механізми впливу на таких роботодавців майже відсутні. Тому це не задовольняє в першу чергу працівників та їх представників - профспілки, а також потенційних інвесторів (роботодавців), які цінують свій імідж соціально відповідального бізнесу.

Слід зазначити, що роботу з удосконалення положень зазначеного законопроекту було завершено в квітні 2017 року. Незважаючи на неодноразові звернення Мінсоцполітики до Голови Верховної Ради та профільного Комітету Верховної Ради, зазначений законопроект досі не розглянутий на пленарному засідання парламенту, що унеможливлює запровадити осучаснення трудового законодавства.

Разом з тим, враховуючи актуальність порушеного питання Мінсоцполітики продовжуватиме співпрацювати з зацікавленими сторонами задля позитивного вирішення питання прийняття Трудового кодексу європейського зразка.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. - електронна пошта для надання пропозицій щодо опрацювання та врахування в роботі, спрямованій на зміни до трудового законодавства.

Джерело: msp.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Для отримання фінансування від Фонду соціального страхування України допомог за лікарняними листками, виданими у зв’язку з ізоляцією від COVID-19, страхувальники (роботодавці) мають формувати окремі заяви-розрахунки, до яких не включаються лікарняні з інших причин непрацездатності. Так, у разі подання працівниками лікарняних листків із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», на їх підставі формується окрема заява-розрахунок, до якої необхідно включати лише зазначені листки непрацездатності. При формуванні такої заяви-розрахунку роботодавець у Додатку 1.1 у колонці 10 вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19. За лікарняними листками, виданими з інших причин, формується заява-розрахунок на загальних підставах. Нагадаємо, усі застраховані особи мають право на компенсацію від Фонду соціального страхування України втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19. Виплата такої допомоги здійснюється на підставі відповідного листка непрацездатності, її розмір становить 50% середнього доходу незалежно від тривалості страхового стажу. Водночас, для медичних працівників ФССУ компенсує втрачений за час ізоляції від COVID-19 заробіток у розмірі 100% середнього доходу. Пресслужба виконавчої дирекціїФонду соціального страхування України
  • Законом України № 540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” передбачено додаткові, до встановлених законодавством, доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома).  Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 „Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни” встановлено доплату працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати. На виконання пункту 4 зазначеної постанови наказом Мінсоцполітики від 22 травня 2020 року № 321 затверджено відповідний перелік посад працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору. Отже, тепер доплату у розмірі до 100 відсотків заробітної плати зможуть отримати: Педагог соціальний / фахівець із соціальної роботи. Фахівець із соціальної допомоги вдома. Соціальний працівник. Соціальний робітник. Фахівець з фізичної реабілітації. Практичний психолог / психолог. Персональний перелік працівників, яким встановлюється відповідна доплата, визначається керівником закладу, установи сфери соціального захисту. Зазначена доплата здійснюється за рахунок та в межах видатків місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Водночас, до цього часу в роботодавця також була можливість надавати фінансову підтримку працівникам соціальної сфери. Так, згідно наказу Міністерства  праці та соціальної  політики і Міністерства охорони здоров’я від 05.10.2005 р. № 308/519 „Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” працівникам можуть встановлюватися граничні надбавки у розмірі 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі. Крім того, працівникам можна встановлювати доплати у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Джерело: https://www.msp.gov.ua
  • Міністерство освіти і науки затвердило оновлений графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році. Відповідні зміни до календарного плану підготовки та проведення ЗНО оприлюднено на сайті МОН. Згідно з графіком, тестування відбудуться у такі дати: математика – 25 червня, українська мова і література – 30 червня, фізика – 2 липня, іспанська, німецька, французька мови – 6 липня, англійська мова – 7 липня, історія України – 9 липня, біологія – 13 липня, географія – 15 липня, хімія – 17 липня. Поріг “склав/не склав” та результати ЗНО визначатимуться: з математики, фізики – до 16 липня, з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 24 липня, з географії, хімії – до 28 липня. Відповідно, результати ЗНО буде розміщено на інформаційних сторінках учасників: з математики, фізики – до 17 липня, з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 25 липня, з географії, хімії – до 29 липня. Додаткову сесію зовнішнього незалежного оцінювання заплановано на 23 липня – 11 серпня. Результати додаткової сесії буде визначено і оголошено до 14 серпня. Під час тестування учні та інструктори будуть забезпечені захисними масками, а пункти проведення ЗНО – антисептиками. Нагадаємо, цьогоріч перелік уповноважених закладів вищої освіти, до яких за спрощеною процедурою можуть вступати жителі тимчасово окупованих територій Донбасу та АРК Крим (м. Севастополь), розширився до 91 університету. З них 77 ЗВО підпорядковані МОН, а 14 – МОЗ, МВС та Мінкульту. Джерело: https://mon.gov.ua/

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda