Сьогодні, 22  березня 2019 року під головуванням голови районної ради Віктора Ілаша відбулося пленарне засідання XХІ сесії районної ради VII скликання. Із 34 депутатів на засідання прибули 25. Також на сесії були присутні сільські голови, керівники підприємств, установ, організацій району.

Роботі сесії передувало навчання депутатів на Дні депутата, на якому їх було ознайомлено з Переліком найпоширеніших помилок, яких припускаються суб’єкти декларування визначених НАЗК та основними роз’ясненнями окремих норм Закону України "Про запобігання корупції".

До порядку денного пленарного засідання сесії було включено 18 питань, які попередньо розглядалися галузевими постійними комісіями ради. Першим питанням порядку денного депутати розглянули інформацію керівника Кельменецької місцевої прокуратури про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності на території району. Крім того депутати розглянули питання про хід виконання ряду районних програм: «Програми розвитку інформаційної та поліграфічної галузей Кельменецького району на 2016-2020 роки», «Районної програми запобігання дитячій бездоглядності та розвитку сімейних форм виховання в 2017-2021 роки», «Програми покращення умов обслуговування платників податків Кельменецького району на 2018-2019 роки», та підсумки виконання Програм, термін дії яких закінчився у 2018 році. Було також затверджено «Програму покращення умов обслуговування населення Кельменецького району щодо призначення всіх видів державних соціальних допомог на 2019-2021 роки» та внесено зміни до окремих діючих Програм.

Народні обранці на сесії розглянули і ряд інших питань, зокрема: про затвердження фінансового плану на 2019 рік комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» Кельменецької районної ради та внесення змін до фінансового плану комунального некомерційного підприємства «Кельменецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги»; про утворення Спостережної ради комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» Кельменецької районної ради; про внесення змін до Порядку формування, фінансування і моніторингу виконання районних (комплексних) програм та включення їх до щорічних програм соціально-економічного розвитку Кельменецького району тощо.

Під час розгляду питання про конкурс на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» чимало питань було у депутатів О.Пастуха та В.Дєдова щодо порядку проведення конкурсу на дану посаду. На їх запитання відповідали завідувач сектору по роботі з персоналом виконавчого апарату районної ради О.Олійник та начальник юридичного відділу виконавчого апарату районної ради Р.Потерейко.

Під час розгляду «Різного» начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Руснак Л.В., звернулася до сільських голів та депутатів з проханням проінформувати своїх виборців щодо помилок при подачі заяв на отримання субсидії, а саме відсутності вказаних номерів мобільних телефонів, що унеможливлює призначення та виплату субсидії. Крім того, депутат районної ради Пастух О.Д. вкотре підняв питання щодо створення комунального підприємства «Кельменецька центральна аптека», наголосивши позицію фракції політичної партії БЮТ, яка наполягатиме на вирішенні даного питання.

P1020712

P1020718

P1020719

P1020728

P1020732

 

 

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  •  Фахівці управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернівецькій області інформують, з початку поточного року буковинці подали 1519 декларацій про майновий стан і доходи з метою реалізації права отримання податкової знижки на навчання та задекларували понад 3,5 млн. грн. Наразі громадянам вже повернуто з бюджету більше 2,7 млн. грн. податкової знижки – акцентують у відомстві.  Та нагадують, на компенсацію частини сплачених коштів за умов декларування доходів можуть розраховувати платники, які протягом минулого року сплачували податок на доходи фізичних осіб. Це особи, які сплачували відсотки за іпотечним кредитом, перераховували благодійні внески неприбутковим організаціям, сплачували кошти за своє навчання або навчання своїх дітей, страхували себе та свою родину, сплачували кошти за переобладнання транспортного засобу на альтернативні види палива, здійснювали оплату допоміжних репродуктивних технологій та оплату вартості державних послуг при усиновленні дитини, включаючи сплату державного мита, сплачували кошти на будівництво чи придбання доступного житла, у тому числі на погашення пільгового іпотечного кредиту.  Слід знати, право на отримання податкової знижки мають лише члени сім’ї першого ступеня спорідненості, тобто – чоловік, дружина, діти, батьки. Відповідно, якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може звернутися до органів фіскальної служби для отримання податкової знижки. Для цього йому після закінчення податкового року необхідно подати до 31 грудня декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги.  Відтак, після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації. У фіскальному відомстві підкреслюють, що для отримання податкової знижки за 2018 рік громадяни мають подати декларацію про отримані доходи з 1 січня до 31 грудня 2019 року. Якщо у цей період декларація не була подана, то знижка за цей період втрачається. Джерело: http://cv.sfs.gov.ua/    
  •  1 січня 2020 року всі медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу, перейдуть на оплати за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Для цього вони мають відповідати кільком вимогам, перша з яких — реорганізуватись у комунальні некомерційні підприємства. Розповідаємо, якою є ситуація у різних областях і чому місцева влада не має зволікати з автономізацією лікарень. ЯК АВТОНОМІЗУЮТЬСЯ ЛІКАРНІ ЗА ОБЛАСТЯМИ Зараз ситуація з реорганізацією лікарень в країні нерівномірна. Лідером по реорганізації закладів є Полтавщина — 85% спеціалізованих закладів вже змінили свій статус на комунальні некомерційні підприємства (КНП). На другому місці Харківська область — 80% медзакладів автономізовані. За ними Волинська (75%), Рівненська (73%) та Львівська області (68%). Шість областей України перетворили у комунальні некомерційні підприємства більше 50% своїх лікарень.  Найменше закладів реорганізовано у Луганській області — 10% та на Закарпатті — 13%. Наступна в «антирейтингу» — Івано-Франківська область, де мають статус комунальних некомерційних підприємств лише 23% закладів.  У Херсонській області на КНП перетворені лише 29% лікарень, а в процесі — 12%. Якщо найближчі тижні місцеві ради Херсонської області не розпочнуть процес автономізації, існує великий ризик, що 59% лікарень цієї області не встигнуть стати КНП і підписати договір з Національною службою здоров’я до кінця року. Місцева влада, зокрема голова облради Владислав Мангер, перешкоджають автономізації своїх закладів. Депутати облради навіть планують звернутися до Кабміну та Верховної Ради України з проханням відтермінувати реорганізацію медзакладів та продовжити фінансування закладів охорони здоров’я третинного рівня області за рахунок медичної субвенції. Така позиція ґрунтується на ряді маніпулятивних тверджень, які МОЗ спростувало у матеріалі. ЩО БУДЕ З МЕДЗАКЛАДАМИ, ЯКІ НЕ УКЛАДУТЬ ДОГОВІР З НАЦІОНАЛЬНОЮ СЛУЖБОЮ ЗДОРОВ’Я Оскільки отримувати кошти у 2020 році медичні заклади зможуть тільки за договорами з Національною службою здоров’я, лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади будуть змушені утримуватися з інших джерел — наприклад, з місцевих бюджетів. Так само цей принцип працював при перетворенні медзакладів первинки. З січня 2019 року медична субвенція не передбачена для медичних закладів, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Там, де зволікали з підготовкою медзакладів до переходу на оплати за договорами з Національною службою здоров’я і не провели автономізацію вчасно, довелося перші місяці 2019 року фінансувати медзаклади первинної меддопомоги із місцевого бюджету.   Наприклад, “Центр первинної медико-санітарної допомоги Чорноострівської селищної ради” на Хмельниччині уклав договір з НСЗУ лише 28 березня 2019 року, а отримувати гроші почав із квітня. Тобто протягом першого кварталу громада мала сама утримувати свій заклад. Швидше впорався "Нижньосірогозький Центр первинної медико-санітарної допомоги" на Херсонщині — уклали договір 21 лютого, і з березня отримали фінансування.  Депутати місцевих рад не скасують виконання Закону “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування”, і кошти на утримання не реорганізованих медзакладів без договорів з НСЗУ з січня 2020 року доведеться відшукувати в місцевому бюджеті. ЯК ПРОЙТИ РЕОРГАНІЗАЦІЮ: МЕХАНІЗМ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Механізм автономізації детально описаний на сайті МОЗ України.  Процедура реорганізації триває близько 6 місяців. Тому  ухвалити рішення про автономізацію лікарень місцеві ради мають уже на найближчій сесії. Щоб уникнути помилок при реорганізації, ознайомтесь із відповідями на найпоширеніші питання. Методичні рекомендації допоможуть провести реорганізацію в оптимальний строк.  Нагадаємо, з 2018 року модель оплат за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» працює на рівні первинної медичної допомоги. Усі комунальні медзаклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, вже мають договори з Національною службою здоров’я. Досі заклади спеціалізованої допомоги фінансувалися з медичної субвенції. З 2020 року тут також запрацює модель фінансування Національної служби здоров’я. Заклади отримуватимиуть оплати за надані медичні послуги в межах програми медичних гарантій (гарантованого пакету медичних послуг) за договорами з НСЗУ. Лікарні самостійно розпоряджатимуться заробленими коштами, зможуть оптимізувати свою роботу і переглянути зарплати медиків. Джерело: http://moz.gov.ua/
  •  17 липня 2019 року на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України”.  Зазначену постанову прийнято з метою реалізації вимог Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342. Такі критерії розробляються органом державного нагляду (контролю) у віднесеній до його відання сфері, відповідно до вимог законодавства з урахування цієї Методики та даних про настання негативних наслідків провадження господарської діяльності. Джерело: www.kmu.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda