Якість і безпека - ключові аспекти, що визначають рівень системи охорони здоров’я. Фактично усі вектори змін в трансформації системи охорони здоров’я направлені на те, аби підняти ці стандарти - від освіти майбутнього лікаря до протоколів, за якими лікують пацієнтів. Медицина лише починає повертатись обличчям до пацієнта, але вже зараз існує чітка система контролю, яка дозволяє кожному відстояти свої права на якість і безпеку.

Що означають права на якісну і безпечну допомогу

Права на якісну і безпечну медичну допомогу реалізується лише за умови, що медики працюють у точній відповідності до стандартів.

Лікар відмовляє від щеплень і прописує гомеопатію? Ця допомога не є якісною, проте є загроза вашій безпеці.

Ви маєте право звернутися до іншого лікаря і поскаржитися у відповідний орган.

Дотримання лікарем стандартів - це своєчасне призначення у повному обсязі доцільних діагностичних процедур, правильність і точність постановки діагнозу, адекватність вибору і призначення лікувальних чи реабілітаційних процедур. Саме ці аспекти передусім забезпечують безпеку пацієнта і впевненість, що він отримав якісну допомогу.

Медичне втручання допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта. Якщо існує ризик для здоров’я при медичному втручанні, пацієнт має знати про це.

Втручання, що несуть ризики для життя і здоров’я пацієнта, дозволені лише у випадках:

  1. Відсутності інших методів лікування.
  2. Коли ризик відсутності лікування перевищує ризики самого лікування.
  3. Методи лікування відповідають сучасним науково обгрунтованим вимогам та спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта.
  4. МОЗ України працює над підвищенням українських стандартів, наближенням їх до найкращих світових зразків і, таким чином, поліпшенням якості медичної допомоги в нашій країні.

    Якість і безпека: що змінилось за останній час

    Українські лікарі можуть базувати свої рекомендації пацієнтам на сучасних міжнародних настановах  

    Тобто призначати пацієнтам лікування за протоколами, що постійно оновлюються, ґрунтуються на досвіді передової медичної спільноти і наукових дослідженнях. Це убезпечує від надмірного призначення ліків сумнівної ефективності, застарілих схем лікування тощо. Кожен лікар може впевнитися, що те, що він призначає людині – найдієвіше і найоптимальніше з відомого людству, а кожен пацієнт має інструмент для контролю якості, ефективності і безпечності медичної допомоги, що йому надається.

    Джерела клінічних настанов: https://bit.ly/2uyvnYB

    Крім того, МОЗ України запустило онлайн-платформу для лікарів первинної ланки, на якій можна ознайомитися з сучасними протоколами на засадах доказової медицини, та відповідно, поглиблювати свої професійні знання: guidelines.moz.gov.ua

    Використання у лікарській практиці нових клінічних протоколів – один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в нашій країні.

  5. Держава закуповує ліки і вакцини високої якості з доведеною ефективністю

    За кошти державного бюджету МОЗ України закуповує через міжнародні організації ліки та медвироби від важких та рідкісних захворювань. Це життєво необхідні дороговартісні препарати, які пацієнти зазвичай не можуть купити самостійно - для лікування онкології у дітей та дорослих, туберкульозу, вірусних гепатитів В та С, ВІЛ/СНІДу та ін., а також рідкісних захворювань (гемофілії типу А або В або хвороби Віллебранда, бульозного епідермолізу, ювенільного ревматоїдного артриту, легеневої артеріальної гіпертензії, імунодефіцитних станів тощо). Загалом за 40 напрямами державної програми закуповуються близько 500 препаратів та більше 700 медичних виробів (http://moz.gov.ua/zakupivli-likiv), які пацієнти отримують безоплатно.

    Крім того, лікарні закуповують препарати за Національним переліком від розповсюджених хвороб, що завдають найбільшої шкоди здоров’ю людей.  До Національного переліку увійшли 427 безпечних та реально працюючих діючих речовин (понад тисячу ліків від різних виробників), ефективність яких доведена. Так, серед інших у Нацпереліку є ліки від серцево-судинних захворювань, хвороб органів дихання, інфекційних захворювань, хвороб кістково-м’язової системи, хронічних захворювань нирок, тощо.  Для пацієнтів, які лікуються у стаціонарі, ліки з Нацпереліку надаються безоплатно на весь період лікування.

    Нині в Україні є достатньо вакцин за Календарем профілактичних щеплень. Вони захищають від 10 небезпечних хвороб: гепатиту, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, гемофільної інфекції, кору, краснухи і епідемічного паротиту (свинки). Усі вакцини якісні і ефективні, закуповуються для України Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).

  6. Впроваджується пацієнт-орієнтований підхід до надання первинної медичної допомоги: класифікація ІСРС-2

  7. Сімейні лікарі, терапевти і педіатри вчаться працювати за новою системою, коли в центрі уваги стоїть пацієнт і питання його здоров’я. Класифікація ІСРС-2 розроблена сімейними лікарями, тому вона максимально відображає зміст їхньої роботи і орієнтується на інтереси і потреби пацієнта. Так, у новій для України системі лікар може фіксувати не лише діагнози, а симптоми та процеси, що не передбачають діагнозу, звернення пацієнта телефоном, розділяти причини, з яких звернувся пацієнт за один візит тощо. Тобто формувати цілісну картину стану здоров’я пацієнтів і можливість відстежувати її у динаміці. Станом на сьогодні, майже 80% лікарів первинної ланки по всій Україні пройшли тренінги із впровадження ICPC-2.

Змінюється система підтримки людей з інвалідністю та хронічними захворюваннями

МОЗ України ініціювало перехід від "наслідків захворювання" до "компонентів здоров'я": розпочалось впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ) - для дорослих, дітей і підлітків.

Цю систему використовують в розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи, щоби всебічно зрозуміти стан здоров’я людини й краще спланувати лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю. Головне завдання – зробити процес реабілітації безперервним: від моменту виникнення проблеми зі здоров’ям, що призвела до інвалідності, до максимально можливого відновлення функціонування. Для цього змінюється як процедура визначення інвалідності, так і послідовність дій, які допомагатимуть людині з інвалідністю максимально адаптуватися до навколишніх умов. Не менш важливою є рання діагностика та виявлення порушень здоров’я у маленьких дітей - система раннього втручання. Адже що раніше виявляється хвороба чи стан, то простіше лікувати або корегувати.

В Україні будуть використовуватись найкращі міжнародні тестові системи для діагностики розвитку дитини і вироблений алгоритм спостереження за розвитком новонароджених з критично низькою вагою (катамнестичне спостереження).

Безпечна кров

Уряд ухвалив Стратегію розвитку національної системи крові в Україні. Це означає, що до 2022 року усі пацієнти, що потребують донорської крові, зможуть безперешкодно отримати її не боятися зараження. Будуть впроваджені європейські стандарти та практики діяльності системи крові, адже ці зміни запроваджуються, в тому числі, в рамках наближення України до ЄС. Кров буде безпечною і її буде достатньо.

Для цього, зокрема, створять трирівневу систему крові: на національному, регіональному та госпітальному рівнях. Так, на національному рівні вперше планується створити Трансфузіологічний центр, що здійснюватиме функцію управління та координації системи крові та моніторингу її функціонування. На регіональному рівні центри крові будуть централізовано заготовляти, тестувати, переробляти, зберігати та розподіляти донорську кров та її компоненти. А відділення трансфузіології мають трансформуватись в  лікарняні банки крові у складі закладів охорони здоров’я (госпітальний рівень).

Кваліфікований і освічений лікар

Це має стати не винятком, а загальним правилом для української медицини. Лише за таких умов може гарантуватись якість і безпека медичної допомоги. Тут робота ведеться одразу у кількох напрямах. Передусім - на рівні медичної освіти. Вперше в історії незалежної України держава впроваджує комплексний підхід і впроваджує Стратегію розвитку медичної освіти. Уже введено пороговий рівень знань (150 балів ЗНО), який мають подолати випускники шкіл, які хочуть вступити до закладу медичної освіти. Цього року студенти-медики вперше складатимуть Єдиний державний кваліфікаційний іспит, який дозволить оцінити знання студентів відповідно до міжнародних стандартів.

Змінюється підхід і до підвищення знань лікарів: замість атестації раз на п’ять років  “для галочки”, лікарі вдосконалюватимуть свої професійні вміння впродовж усього періоду лікарської практики. Підхід безперервного професійного розвитку дозволить лікарям самостійно обирати заходи професійного розвитку - відвідати конференцію з питань серцево-судинних захворювань чи взяти участь у семінарі з подолання туберкульозу, пройти стажування в закордонній клініці чи записатись на курси тощо. Таким чином, лікарі постійно вдосконалюватимуться і зможуть пристосовувати навчання до потреб конкретної медичної практики у конкретному лікувальному закладі. Переваги такої системи для пацієнтів - кваліфікований та компетентний лікар, який кожного року вдосконалює медичні навички та знання.

Також МОЗ України розробило та зараз погоджує з іншими органами державної влади концепцію професійного ліцензування лікарів. Лікар матиме реальну свободу вибору місця роботи і водночас - персональну відповідальність перед пацієнтом за якість і безпеку наданої медичної допомоги. Ліцензію потрібно буде підтверджувати кожні три роки. При підтвердженні ліцензії враховуватиметься особисте освітнє портфоліо та історія медичної практики. У випадку недбалості чи суттєвих помилок лікаря, ліцензію може бути призупинено або анульовано. Передбачається, що до 2024 року всі українські лікарі мають інтегруватись у міжнародну лікарську спільноту з належним рівнем знань і професійних навичок.

Хто відповідальний і що робити, якщо права порушують

Відповідальність за дотримання стандартів якості і безпеки несе адміністрація і медичні працівники цих установ або медичний працівник індивідуальної практики за місцем провадження своєї діяльності.

Для  того, щоб його якість стала гарантованою, працюють клініко-експертні комісії (КЕК) на всіх рівнях - в міських, районних, обласних департаментах охорони здоров’я, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту:

  • летальні випадки;
  • випадки ускладнень;
  • випадки первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку;
  • випадки повторної госпіталізації з приводу того самого захворювання протягом року;
  • випадки захворювань з подовженими чи скороченими термінами лікування (чи тимчасової непрацездатності);
  • випадки з розбіжністю діагнозів;
  • випадки, що супроводжувалися скаргами пацієнтів чи їх родичів.

Усі звернення, що надійшли до КЕК, комісія повинна розглянути впродовж 30 днів. Якщо це неможливо через серйозні причини, цей термін може бути продовжений - максимум на 15 днів.

Права на якісну медичну допомогу і безпеку закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів (ст. 8, 9), Конституції України (ст. 49, ч. 1), Основах законодавства України про охорону здоров’я (статті 6 (п. «д»), 14-1, 33 (ч. 2), 34, 35—35-5, 42, 44, 78 (п. «а»), Цивільному кодексі України (стаття 284, ч. 1), Кримінальному кодексі України (ст. 139, 140), Законі “Про захист прав споживачів” (ст. 4 (п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 1), 6.

Якщо ваші права порушують

В разі підозри про злочин ви зобов’язані звернутися до поліції.

В разі незадоволення наданням медичної допомоги ви маєте право звернутися до суду.

Також будь-який громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії, в якій в довільній формі мають бути викладені обставини лікування. Про дату проведення КЕК вас мають повідомити і запросити на розгляд.


Джерело: http://moz.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Сьогодні, 22  березня 2019 року під головуванням голови районної ради Віктора Ілаша відбулося пленарне засідання XХІ сесії районної ради VII скликання. Із 34 депутатів на засідання прибули 25. Також на сесії були присутні сільські голови, керівники підприємств, установ, організацій району. Роботі сесії передувало навчання депутатів на Дні депутата, на якому їх було ознайомлено з Переліком найпоширеніших помилок, яких припускаються суб’єкти декларування визначених НАЗК та основними роз’ясненнями окремих норм Закону України "Про запобігання корупції". До порядку денного пленарного засідання сесії було включено 18 питань, які попередньо розглядалися галузевими постійними комісіями ради. Першим питанням порядку денного депутати розглянули інформацію керівника Кельменецької місцевої прокуратури про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності на території району. Крім того депутати розглянули питання про хід виконання ряду районних програм: «Програми розвитку інформаційної та поліграфічної галузей Кельменецького району на 2016-2020 роки», «Районної програми запобігання дитячій бездоглядності та розвитку сімейних форм виховання в 2017-2021 роки», «Програми покращення умов обслуговування платників податків Кельменецького району на 2018-2019 роки», та підсумки виконання Програм, термін дії яких закінчився у 2018 році. Було також затверджено «Програму покращення умов обслуговування населення Кельменецького району щодо призначення всіх видів державних соціальних допомог на 2019-2021 роки» та внесено зміни до окремих діючих Програм. Народні обранці на сесії розглянули і ряд інших питань, зокрема: про затвердження фінансового плану на 2019 рік комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» Кельменецької районної ради та внесення змін до фінансового плану комунального некомерційного підприємства «Кельменецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги»; про утворення Спостережної ради комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» Кельменецької районної ради; про внесення змін до Порядку формування, фінансування і моніторингу виконання районних (комплексних) програм та включення їх до щорічних програм соціально-економічного розвитку Кельменецького району тощо. Під час розгляду питання про конкурс на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» чимало питань було у депутатів О.Пастуха та В.Дєдова щодо порядку проведення конкурсу на дану посаду. На їх запитання відповідали завідувач сектору по роботі з персоналом виконавчого апарату районної ради О.Олійник та начальник юридичного відділу виконавчого апарату районної ради Р.Потерейко. Під час розгляду «Різного» начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Руснак Л.В., звернулася до сільських голів та депутатів з проханням проінформувати своїх виборців щодо помилок при подачі заяв на отримання субсидії, а саме відсутності вказаних номерів мобільних телефонів, що унеможливлює призначення та виплату субсидії. Крім того, депутат районної ради Пастух О.Д. вкотре підняв питання щодо створення комунального підприємства «Кельменецька центральна аптека», наголосивши позицію фракції політичної партії БЮТ, яка наполягатиме на вирішенні даного питання.    
  • 1 квітня 2019 року набирають чинності нові державні будівельні норми щодо обов’язкового створення безбар’єрного простору в Україні для маломобільних груп населення – ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе на Форумі Асоціації міст України із сталого розвитку територіальних громад 21 березня. «Для Мінрегіону створення безбар’єрного простору – один із головних пріоритетів. І це те, що має бути обов’язково в Україні як у державі, яка прагне до реального європейського майбутнього. Ми маємо більше звертати увагу на проблеми людей з інвалідністю та інших маломобільних груп, створювати комфортний простір, доступний для кожного, і робити це за сучасними вимогами, а не для галочки. Саме тому були розроблені нові важливі ДБН щодо інклюзивності будівель, які вступають в дію вже з 1 квітня цього року», – сказав він. У нових ДБН «Інклюзивність будівель і споруд» міститься близько 100 якісних змін для безпеки і комфорту кожного, в першу чергу людей з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності та інших маломобільних груп населення: людей похилого віку, батьків з маленькими дітьми, вагітних жінок. Лев Парцхаладзе наголосив, що в нових нормах не тільки посилено обов’язковість влаштування елементів безбар’єрності, а й наведені всі технічні характеристики та конкретні наочні приклади такого впровадження, враховуючи існуючий зарубіжний досвід. Зокрема, щодо проектування: – пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату; – тактильних та візуальних елементів доступності: тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору; – іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху та інші важливі зміни. Сьогодні, за даними Держстату, в Україні налічується близько 3 млн осіб з інвалідністю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, інвалідність в Україні мають близько 10% від всього населення. 80% з цих людей є працездатними та активними. Проте реалізація їхніх прав неможлива, допоки в Україні не буде створено реального безбар’єрного простору. «Зараз же майже 90% пандусів збудовані неправильно, немає тактильної плитки, і більшість людей навіть не знають, для чого вона потрібна, відсутні елементи доступності для іншого маломобільного населення. Так не має бути! І нові ДБН направлені у першу чергу на ефективне вирішення цієї проблеми», – відзначив Лев Парцхаладзе. Заступник Міністра наголосив, що зараз Україна переходить до найбільш важливого етапу – впровадження нових норм, і особи, які проектуватимуть, будуватимуть та вводитимуть нові об’єкти в експлуатацію, відповідно до нових ДБН будуть нести повну відповідальність за те, як це зроблено. «ДБН є обов’язковими до виконання, і хочу нагадати проектувальникам, архітекторам, будівельникам, що всі проекти, які розробляються, і об’єкти, що зводяться, повинні відповідати чинним вимогам ДБН», – підкреслив Лев Парцхаладзе. Довідково Нові ДБН розроблено ПАТ «КиївЗНДІЕП» на заміну діючих ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення. Джерело: kmu.gov.ua
  • 20 березня 2019 року Кабінет Міністрів прийняв постанову „Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і „Про жертви нацистських переслідувань”. Ухваленим документом встановлюються розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також жертвам нацистських переслідувань. Отже, згідно з прийнятим Урядом рішенням виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році передбачено у таких розмірах: 1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи – 3 850 гривень; II групи – 3 400 гривень; III групи – 2 950 гривень; 2) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, – 1 295 гривень; 3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 3 850 гривень; 4) членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 840 гривень; 5) учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 530 гривень. Джерело: msp.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda