У солідарному рівні пенсійної системи беруть участь усі офіційно працевлаштовані громадяни України – для цього не потрібно писати заяви або брати довідки. Разом із тим незнання певних процесів призводить до недбалого ставлення людей до своїх прав, а отже, до їх порушень, тому детально розберемо основні принципи роботи солідарного рівня пенсійної системи України.

Кожен громадянин із початком своєї трудової діяльності, разом зі зарплатою від роботодавця, якщо він наймана особа, у рамках соціального пакета отримує від нього внески на свій обліковий запис у вигляді ЄСВ.

ЄСВ – єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 У цьому визначенні є дуже важливим термін "страхування", який визначає принципи та механізми роботи солідарного рівня. Ми неодноразово будемо до нього повертатися надалі.

Ставка ЄСВ на сьогодні в Україні становить 22 відсотки від розміру заробітної плати і є обов'язковою до сплати усіма роботодавцями за своїх працівників і за себе фізичними особами-підприємцями та громадянами, які самостійно забезпечують себе роботою.

Розглянемо процес з точки зору найманого працівника. Щомісяця працівник отримує від роботодавця заробітну плату та окремо внесок ЄСВ на свій обліковий запис у Пенсійному фонді. Кожен внесок є персоніфікованим – це означає, що усі кошти одразу при надходженні фіксуються за конкретним працівником в електронному реєстрі застрахованих осіб.

Тобто щомісяця на обліковий запис людини вноситься інформація щодо суми внеску, зробленого роботодавцем.

Цей процес повторюється кожного місяця, щороку, аж до повного припинення трудової діяльності людини, і поновлюється у випадку повернення до роботи. Результатом цього процесу є персональна база, яка відображає увесь трудовий шлях людини: назву кожного місця роботи, посаду, тривалість стажу і суму сплачених внесків за кожен місяць роботи.

На практиці це має вигляд електронної таблиці, ознайомитись з якою кожен громадянин може у будь який момент часу, навіть не виходячи з дому. Для цього потрібно перейти за посиланням https://portal.pfu.gov.ua, натиснути на кнопку "Вхід" і авторизуватись за допомогою електронного цифрового підпису, який можна отримати дистанційно через інтернет, наприклад, у додатку Приват24 від Приватбанку. Це дуже важливо, оскільки кожен може перевірити виконання працедавцем своїх обов'язків.

Наступним етапом усі кошти спрямовуються на фінансування видаткової частини Пенсійного фонду, тобто на фінансування виплат пенсій. Таким чином, після фіксації внесків у системі за кожним громадянином вони по суті перетворюються на персональні бали, які потім використовуються при визначенні розміру пенсії. Такий механізм повністю убезпечує гроші від інфляційних процесів, оскільки відсутнє зберігання коштів у "живому" вигляді.

Досягши пенсійного віку, громадянин звертається до Пенсійного фонду за призначенням пенсії, після чого вступають в силу страхові принципи роботи системи.

При зверненні громадянина розпочинає роботу механізм перевірки виконання умов пенсійної страхової програми, а саме – вимоги до тривалості страхового стажу (який є рівнозначним трудовому), сплати внесків і вимоги до віку. За аналогічними принципами працюють взагалі усі страхові програми, а тому солідарну пенсійну систему можна справедливо порівнювати зі страхуванням життя і здоров'я або навіть майна. Ключові елементи такої системи наступні:

  • застрахована особа – працівник, майбутній пенсіонер;
  • сплата внесків – роботодавцем або застрахованою особою, якщо він або вона є фізичною особою-підприємцем чи самозайнятою особою;
  • фонд внесків, із якого здійснюються виплати – Пенсійний фонд України;
  • страховий випадок – набуття особою визначеного віку і виконання умов програми.

Основна різниця зі страхуванням, до прикладу здоров'я, полягає в тому, що якщо страховим випадком при страхуванні здоров'я є хвороба, то при пенсійному страхуванні це погіршення працездатності через досягнення людиною певного віку.

Отже, при зверненні громадянина до Пенсійного фонду за призначенням пенсії, після перевірки виконання умов пенсійної програми, починається розрахунок розміру пенсії.

Для цього використовується єдина для усіх формула, затверджена пенсійною реформою у 2017 році:

Розмір пенсії = Сз × ІКЗ × Кс, де: Сз – це розмір середньої заробітної плати в Україні за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії; ІКЗ – це індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; Кс – це коефіцієнт страхового стажу, що дорівнює множині кількості місяців стажу роботи і вартості одного року страхового стажу.

Формула складається з двох основних частин – внесків, зроблених під час трудової діяльності, та тривалості страхового стажу.

Сз × ІКЗ. При розрахунку розміру пенсії враховується розмір зроблених внесків. Але вони були зроблені у зовсім інших економічних умовах і мали зовсім іншу цінність, ніж коли людина звертається за пенсією. Тому відбувається процес актуалізації внесків: внески прив'язуються до тих економічних показників, які існували на момент їхньої сплати працедавцем, після чого отриманий коефіцієнт множиться на існуючий розмір середньої зарплати за три роки до звернення за пенсією. Тобто вартість внесків приводиться у відповідність до сучасних економічних умов. Саме тому таким важливим є офіційне зростання доходів громадян. По суті цей процес є перетворенням персональних балів з облікового запису на "живі" гроші.

Кс. Другою важливою частиною формули є коефіцієнт страхового стажу. У результаті отримуємо кількість страхового стажу в місяцях, яка множиться на вартість одного року стажу.

Результатом цієї формули і є розмір щомісячної пенсійної виплати.

Надалі відбувається щорічна автоматична індексація пенсійних виплат для приведення їх у відповідність до актуальних економічних змін. Цей процес є абсолютно автоматичним та ґрунтується на двох основних показниках – сумі 50 відсотків зростання інфляції та 50 відсотків зростання середніх зарплат за попередній рік. Таким чином нівелюється вплив інфляційних процесів на вартість пенсії, а також відбувається її збільшення понад інфляційний рівень завдяки зростанню надходжень від збільшення заробітних плат. Для порівняння, якщо до реформи підвищення пенсій було інструментом популістів у вигляді подачок і знищувало усю пенсійну систему через ручне втручання, наприклад збільшенням вартості стажу до рівня полярників, то на сьогодні автоматичний режим індексації унеможливлює ручне втручання і має відповідний ресурс для підвищення у вигляді зростання фонду оплати праці.

Перша така індексація відбудеться у березні 2019 року, після отримання статистичних даних щодо рівня інфляції та зростання середніх зарплат за попередній рік.

Підсумовуючи, варто зазначити, що реформована пенсійна система робить свої перші кроки. Реформа позбавила систему такого поняття, як "пенсія за статусом", і усунула можливість для політиків до ручного втручання. Реформована система має усі можливості до ефективного функціонування з реальними позитивними результатами, що заохочуватиме кожного українця захищати свої соціальні права. Водночас існують значні виклики поза пенсійною системою, які, втім, мають прямий негативний вплив на її роботу і які неможливо перебороти без участі усього суспільства. Йдеться передусім про неофіційну зайнятість, яка створює ситуацію, коли осіб, за яких сплачуються внески в реальному розмірі, є менше, ніж осіб, яким здійснюються виплати. Цю проблему часто намагаються видати за демографічну, хоча це є абсолютною неправдою. Саме тіньовий сектор економіки з незадекларованою працею та зарплатами в конвертах є головною проблемою низьких пенсій. Проблемою, побороти яку можна тільки усім разом.

Джерело: kmu.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Сьогодні, 22  березня 2019 року під головуванням голови районної ради Віктора Ілаша відбулося пленарне засідання XХІ сесії районної ради VII скликання. Із 34 депутатів на засідання прибули 25. Також на сесії були присутні сільські голови, керівники підприємств, установ, організацій району. Роботі сесії передувало навчання депутатів на Дні депутата, на якому їх було ознайомлено з Переліком найпоширеніших помилок, яких припускаються суб’єкти декларування визначених НАЗК та основними роз’ясненнями окремих норм Закону України "Про запобігання корупції". До порядку денного пленарного засідання сесії було включено 18 питань, які попередньо розглядалися галузевими постійними комісіями ради. Першим питанням порядку денного депутати розглянули інформацію керівника Кельменецької місцевої прокуратури про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності на території району. Крім того депутати розглянули питання про хід виконання ряду районних програм: «Програми розвитку інформаційної та поліграфічної галузей Кельменецького району на 2016-2020 роки», «Районної програми запобігання дитячій бездоглядності та розвитку сімейних форм виховання в 2017-2021 роки», «Програми покращення умов обслуговування платників податків Кельменецького району на 2018-2019 роки», та підсумки виконання Програм, термін дії яких закінчився у 2018 році. Було також затверджено «Програму покращення умов обслуговування населення Кельменецького району щодо призначення всіх видів державних соціальних допомог на 2019-2021 роки» та внесено зміни до окремих діючих Програм. Народні обранці на сесії розглянули і ряд інших питань, зокрема: про затвердження фінансового плану на 2019 рік комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» Кельменецької районної ради та внесення змін до фінансового плану комунального некомерційного підприємства «Кельменецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги»; про утворення Спостережної ради комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» Кельменецької районної ради; про внесення змін до Порядку формування, фінансування і моніторингу виконання районних (комплексних) програм та включення їх до щорічних програм соціально-економічного розвитку Кельменецького району тощо. Під час розгляду питання про конкурс на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Кельменецька центральна районна лікарня» чимало питань було у депутатів О.Пастуха та В.Дєдова щодо порядку проведення конкурсу на дану посаду. На їх запитання відповідали завідувач сектору по роботі з персоналом виконавчого апарату районної ради О.Олійник та начальник юридичного відділу виконавчого апарату районної ради Р.Потерейко. Під час розгляду «Різного» начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Руснак Л.В., звернулася до сільських голів та депутатів з проханням проінформувати своїх виборців щодо помилок при подачі заяв на отримання субсидії, а саме відсутності вказаних номерів мобільних телефонів, що унеможливлює призначення та виплату субсидії. Крім того, депутат районної ради Пастух О.Д. вкотре підняв питання щодо створення комунального підприємства «Кельменецька центральна аптека», наголосивши позицію фракції політичної партії БЮТ, яка наполягатиме на вирішенні даного питання.    
  • 1 квітня 2019 року набирають чинності нові державні будівельні норми щодо обов’язкового створення безбар’єрного простору в Україні для маломобільних груп населення – ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе на Форумі Асоціації міст України із сталого розвитку територіальних громад 21 березня. «Для Мінрегіону створення безбар’єрного простору – один із головних пріоритетів. І це те, що має бути обов’язково в Україні як у державі, яка прагне до реального європейського майбутнього. Ми маємо більше звертати увагу на проблеми людей з інвалідністю та інших маломобільних груп, створювати комфортний простір, доступний для кожного, і робити це за сучасними вимогами, а не для галочки. Саме тому були розроблені нові важливі ДБН щодо інклюзивності будівель, які вступають в дію вже з 1 квітня цього року», – сказав він. У нових ДБН «Інклюзивність будівель і споруд» міститься близько 100 якісних змін для безпеки і комфорту кожного, в першу чергу людей з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності та інших маломобільних груп населення: людей похилого віку, батьків з маленькими дітьми, вагітних жінок. Лев Парцхаладзе наголосив, що в нових нормах не тільки посилено обов’язковість влаштування елементів безбар’єрності, а й наведені всі технічні характеристики та конкретні наочні приклади такого впровадження, враховуючи існуючий зарубіжний досвід. Зокрема, щодо проектування: – пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату; – тактильних та візуальних елементів доступності: тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору; – іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху та інші важливі зміни. Сьогодні, за даними Держстату, в Україні налічується близько 3 млн осіб з інвалідністю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, інвалідність в Україні мають близько 10% від всього населення. 80% з цих людей є працездатними та активними. Проте реалізація їхніх прав неможлива, допоки в Україні не буде створено реального безбар’єрного простору. «Зараз же майже 90% пандусів збудовані неправильно, немає тактильної плитки, і більшість людей навіть не знають, для чого вона потрібна, відсутні елементи доступності для іншого маломобільного населення. Так не має бути! І нові ДБН направлені у першу чергу на ефективне вирішення цієї проблеми», – відзначив Лев Парцхаладзе. Заступник Міністра наголосив, що зараз Україна переходить до найбільш важливого етапу – впровадження нових норм, і особи, які проектуватимуть, будуватимуть та вводитимуть нові об’єкти в експлуатацію, відповідно до нових ДБН будуть нести повну відповідальність за те, як це зроблено. «ДБН є обов’язковими до виконання, і хочу нагадати проектувальникам, архітекторам, будівельникам, що всі проекти, які розробляються, і об’єкти, що зводяться, повинні відповідати чинним вимогам ДБН», – підкреслив Лев Парцхаладзе. Довідково Нові ДБН розроблено ПАТ «КиївЗНДІЕП» на заміну діючих ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення. Джерело: kmu.gov.ua
  • 20 березня 2019 року Кабінет Міністрів прийняв постанову „Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і „Про жертви нацистських переслідувань”. Ухваленим документом встановлюються розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також жертвам нацистських переслідувань. Отже, згідно з прийнятим Урядом рішенням виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році передбачено у таких розмірах: 1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи – 3 850 гривень; II групи – 3 400 гривень; III групи – 2 950 гривень; 2) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, – 1 295 гривень; 3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 3 850 гривень; 4) членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 840 гривень; 5) учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 530 гривень. Джерело: msp.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda