Міністерство охорони здоров'я спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України підготували низку рекомендацій для закупівельників лікарських засобів, які виклали у спільному листі N 3301-04/55905-03/01.7/33810 від 19.12.2018

Документ розроблений на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України

щодо захисту і формування конкурентного середовища в сфері закупівель лікарських засобів. До розробки рекомендацій були залучені відповідні департаменти Мінекономрозвитку і МОЗ, які мають значний досвід в організації публічних закупівель, а також ГО «Центр протидії корупції», «Трансперенсі Інтернешнл».

Тисячі закладів охорони здоров’я по всій країні щороку проводять велику кількість закупівель лікарських засобів, обсяг яких оцінюється у понад 6 млрд грн, і не завжди роблять це ефективно.

«Вже кілька років в Україні діють міжнародні закупівлі, які дають можливість МОЗ заощаджувати державні кошти і закуповувати більше ліків для українців. Ці ж рекомендації дозволять проводити медичні закупівлі на рівні областей більш ефективно, - каже заступник Міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина. - Втім, ми не лише даємо рекомендації, а й пропонуємо всім закупівельникам у медичній сфері ставити запитання і отримувати консультації від найкращих спеціалістів у цій сфері. Бо ефективні закупівлі - це наша спільна справа».

Міністерства закликають замовників забезпечувати максимальну конкуренцію на торгах, особливо під час визначення предмета закупівлі, встановлення вимог до форми та дозування лікарського засобу. Наприклад, їм рекомендують прискіпливо аналізувати ціни на аналогічні лікарські засоби, а от встановлювати додаткові кваліфікаційні вимоги до учасника та якості предмета, які необґрунтовано обмежують конкуренцію, не радять. Такі дії можуть призвести до встановлення дискримінаційних умов закупівлі.

«Я вірю в те, що рекомендації дозволять заощаджувати кошти в регіонах, а це призведе до можливості закупити більше лікарських засобів, і, як наслідок, лікувати більшу кількість людей. Це ще один крок до вдосконалення закупівель лікарських засобів», - зазначила Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Світлана Панайотіді.

Окрім того, замовникам радять визначати окремі частини лота щодо кожної МНН, а вартість лота має бути від 50 тис. гривень. Експерти вважають недоцільною вимогу гарантійного листа від виробника щодо поставки у визначені строки. В цьому вбачають потенційну корупційну складову. А от вимагати відшкодування збитків, в разі якщо учасник-переможець порушить умови договору про закупівлю, замовник має право.

Оцінюючи строки поставок, варто врахувати можливі часові затрати постачальника, однак штучно не обмежувати конкуренцію на ринку. Водночас міністерства закликають замовників завчасно планувати, оголошувати закупівлі та визначати можливість поставки до сформованих заздалегідь графіків.

«Успішність кожної окремої закупівлі та економія держави на ній багато в чому залежить від коректності вимог до постачальника: вони мають бути недискримінаційними, щоб не руйнувати конкуренцію, і водночас достатньо специфічними, щоб відбирати дійсно якісні товари й послуги. Дотримання цього балансу особливо важливо в сфері медичних закупівель», - пояснює перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Зауважимо, що згідно зі статистикою Центру протидії корупції

, регіональні лікарні закуповують онколіки до 4 разів дорожче ніж міжнародні організації.

Нагадаємо, що 25 жовтня МОЗ зареєструвало ДП «Медичні закупівлі України» - майбутня централізована закупівельна організація, що спеціалізуватиметься на лікарських засобах та медичних виробах. Саме воно забезпечить створення центру закупівельної експертизи та буде допомагати регіонам підвищувати ефективність використання своїх місцевих видатків на закупівлю ліків і медвиробів.

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  •  17 липня 2019 року на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України”.  Зазначену постанову прийнято з метою реалізації вимог Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342. Такі критерії розробляються органом державного нагляду (контролю) у віднесеній до його відання сфері, відповідно до вимог законодавства з урахування цієї Методики та даних про настання негативних наслідків провадження господарської діяльності. Джерело: www.kmu.gov.ua
  • Сьогодні, 16 липня, в залі засідань районної ради відбулися урочистості з нагоди професійного свята - Дня бухгалтера. За сумлінну працю та з нагоди відзначення в районі Дня бухгалтера України найкращим бухгалтерам району було вручено спільні грамоти районної ради та районної державної адміністрації. Усім присутнім бажаємо міцного здоров’я, мирного неба, родинного благополуччя,  добра та подальших професійних здобутків і нових трудових звершень!  
  •  Керівники, бухгалтери і економісти закладів екстреної медичної допомоги з усіх областей разом з представниками місцевої влади, МОЗ України і НСЗУ обговорили готовність переходу на нові умови роботи з 2020 року.  З 2020 року гроші підуть за пацієнтами в медзаклади усіх рівнів, зокрема - в центри екстреної медичної допомоги. Національна служба здоров’я України представила головні аспекти, як реалізовуватиметься програма медичних гарантій 2020 для екстреної медичної допомоги.  Наразі медзаклади, що надають екстрену медичну допомогу, змінюють свою організаційну форму - переходять у комунальні некомерційні підприємства.  У статусі комунального некомерційного підприємства медзаклади зможуть укласти угоду з НСЗУ і отримувати кошти за надані пацієнтам послуги, вільно і на власний розсуд розпоряджатися заробленими коштами, зокрема - планувати доходи і витрати, переглядати розмір заробітної плати своїх працівників. Один із найважливіших аспектів такої самостійності - вміння грамотно формувати фінансову політику. Саме тому окремий блок зустрічі був присвячений питанню розробки фінансового плану.  З наступного року по всій країні мають запрацювати оновлені диспетчерські служби. Диспетчери оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф менше часу витрачатимуть на обробку викликів, а до пацієнта виїжджатиме та машина, яка знаходиться найближче до адреси виклику. У рамках Держбюджету на 2019 рік вже виділені кошти на побудову, а також оновлення та модернізацію нових об’єднаних диспетчерських служб. Наразі заклади, що надають екстрену медичну допомогу, мають оперативно провести тендери, щоби процес закупівель закінчився до кінця року. Джерело: http://moz.gov.ua/

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda