Створення ЄДІСТ – це першочергове завдання для запровадження трансплантації в Україні. Реєстр донорів допоможе вчасно знаходити потенційного донора, фізичні показники якого дозволяють врятувати пацієнта, який потребує трансплантації.

Загалом інформаційна система передбачає 9 різних реєстрів потенційних донорів за типами потреб:

  1. Реєстр волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство або призначення нею повноважного представника, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу, яка надала згоду або незгоду на посмертне донорство або призначила повноважного представника.
  2. Реєстр волевиявлення особи, яка надала у встановленому законом порядку згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє, що містить конфіденційну інформацію про донора-трупа чи про фізичну особу, яка надала згоду на вилучення анатомічних матеріалів з тіла померлої особи, яку вона представляє.
  3. Реєстр анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
  4. Реєстр живих донорів.
  5. Реєстр живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин.
  6. Реєстр реципієнтів.
  7. Реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом.
  8. Реєстр закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією.
  9. Реєстр трансплант-координаторів.

Наразі найголовнішим завданням МОЗ України є закупівля послуг з розробки програмного забезпечення для ЄДІСТ та доступ до міжнародної бази живих донорів кісткового мозку.

На ці потреби в бюджеті 2018 року на трансплантацію загалом передбачено понад 28 млн грн: 26 млн 378 тис. на закупівлю послуг з розробки програмного забезпечення та 1,9 млн на придбання доступу до міжнародного реєстру донорів.

Довідково

Реєстр донорів – це комп'ютерна база даних, в якій знаходиться інформація про потенційних донорів і їх HLA-фенотипи. Якщо виникає необхідність у проведенні трансплантації гемопоетичних клітин, то з трансплантаційного центру (клініки, яка проводить трансплантацію) приходить запит із зазначенням HLA-фенотипу пацієнта в організацію, яка відповідає за функціонування реєстру. Використовуючи цю інформацію, в реєстрі проводять пошук донора.

Для ефективного пошуку неродинного донора необхідно мати сотні тисяч попередньо обстежених потенційних донорів. Що більше таких людей у системі, то вищими є шанси знайти сумісні кровотворні клітини для конкретного хворого і врятувати його життя.

Перший у світі реєстр потенційних донорів гемопоетичних клітин з'явився в США, оскільки американці є авторами цієї практики і саме вони першими стали широко застосовувати метод трансплантації кісткового мозку. Дуже швидко подібні реєстри почали з’являтись у різних штатах, але знайти потрібного донора вдавалося далеко не завжди. Щоб удосконалити процес пошуку, подібні організації були об'єднані в Національний реєстр США. Поступово ця система поширилася на Європу, Азію, Австралію. Однак навіть у національних реєстрах часом не вдавалося знайти потрібного донора. Все це спонукало до об'єднання даних з різних країн світу в Міжнародну мережу (EMDIS в Європі - European Marrow Donor Information System), а потім і в Всесвітню мережу - BMDW. Актуальна інформація про кількість донорів у світі розміщена на сайті BMDW (Bone Marrow Donors Worldwide).

Дотепер в Україні був відсутній єдиний реєстр донорів, в якому би зберігалася вся необхідна інформація за світовими стандартами. Це одна з головних перешкод трансплантації кісткового мозку в Україні. Поки такий реєстр відсутній, українцям роблять пересадку кісткового мозку від неродинного донора лише за кордоном - в Білорусі, Туреччині, Італії, Польщі тощо.

МОЗ України зробило перший крок для того, щоб реєстр донорів і трансплантація стали реальністю в нашій країні.

Джерело: kmu.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  •  За інформацією Державної фіскальної служби України однією із митниць, де громадяни найактивніше оформляють свої автівки – Чернівецька митниця ДФС. Зазначене є, зокрема, результатом вжитих керівництвом митниці організаційних заходів, як-от: збільшення кількості інспекторського складу, задіяного в оформленні бувших у використанні транспортних засобів, зміна графіка роботи, робота у вихідні та святкові дні, посилення взаємодії з митними брокерами. А також, запровадження телефону «гаряча лінія»для отримання консультацій щодо митного оформлення ввезених транспортних засобів на митну територію України - (0372) 52-55-82.  На Чернівецькій митниці ДФС від 25 листопада 2018 до 17 січня 2019 оформлено 3500 транспортних засобів. Це авто, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах «тимчасове ввезення» або «транзит». За розмитнені авто до Державної  скарбниці України сплачено понад 246,0 мільйонів гривень.  Також митники звертають увагу, що термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією спливає 22 лютого 2019 року. До кінця дії пільгового режиму оподаткування легкових транспортних засобів лишилося: 37 днів. Протягом цього часу громадяни можуть здійснити митне оформлення легкових автомобілів із застосуванням коефіцієнта 0,5, - тобто скористатись 50% пільгою щодо нарахування акцизного податку. Чинним законодавством встановлено, що після закінчення 90 пільгових днів власники таких автівок сплачуватимуть акцизний податок за повною ставкою, а отже, розмір митних платежів суттєво зросте.  Здійснити митне оформлення транспортних засобів для вільного обігу в зоні діяльності Чернівецької митниці ДФС громадяни можуть у відділі митного оформлення №1 за адресою: м.Чернівці, вул. Руська, 248 М. Час роботи відділу: з 09:00 год до 24:00 год щодня (без вихідних). Контакти відділу розміщено на офіційному порталі Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області "Митні пункти" за посиланням:http://cv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/mitni-punkti/239552.html.  Із текстом Законів України, які регламентують нові умови ввезення транспортних засобів від 08 листопада 2018 року №2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та № 2612-VIIІ-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» можна ознайомитися за посиланнями: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2611-19 та https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2612-viii).  Джерело: http://cv.sfs.gov.ua/
  •  Впровадження Концепції публічного управління у будівництві дозволить зробити більш прозорою та відкритою діяльність у будівництві, унеможливити ручне управління у галузі та зробити інформацію публічною. Це сприятиме зменшенню корупційних проявів у будівництві та залученню нових інвестицій.  «Відсутність затверджених генпланів та детальних планів забудови, містобудівні умови, які видаються, на жаль, у ручному режимі – це все наслідки недосконалого управління в галузі і відсутності публічного доступу до інформації про неї. Через це маємо проблеми із забудовою, диспропорцію між будівництвом житла та соцінфраструктури. Повинні бути створені прозорі правила гри для всіх учасників. І Концепція публічного управління у будівництві дозволить це зробити. Тому ми дуже зацікавлені у її розробці», – повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе на прес-брифінгу «Концепція публічного управління містобудування в Україні» в Українському кризовому медіа-центрі. Зокрема, проектом Концепції пропонується:  – систематизація усіх норм законодавства у Містобудівний кодекс; – створення Містобудівного кадастру та його взаємодія з іншими офіційними кадастрами та реєстрами, зокрема, Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, адресним реєстром;  – забезпечення публічності усіх дозволів та погоджень, що надаються;  – дієва система архітектурно-будівельного контролю та нагляду, і громадський контроль; – захист та охорона від забудови культурних пам’яток та інші важливі зміни.  «Висловлюю щиру подяку усім розробникам. Докладемо всіх зусиль, щоб Концепція стала практикою і привела до прогресу - сталого розвитку міст та комфортного середовища для громадян», - додав Лев Парцхаладзе.  Після завершення розробки Концепція буде публічно обговорена за круглим столом за участю широкого кола фахівців, експертів та громадськості, за необхідності доопрацьована, після чого буде направлена на розгляд до Кабінету Міністрів України.  Нагадаємо, що був підписаний Меморандум про співробітництво щодо розроблення та реалізації Концепції публічного управління у галузі будівництва між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, громадською організацією «Разом проти корупції», німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), громадською організацією «Офіс ефективного регулювання» (BRDO), Конфедерацією будівельників України, Будівельною палатою України, Національною спілкою архітекторів України, Інститутом архітектури, урбаністики та регіоналістики НСАУ, ДП «ДІПРОМІСТО» та ДП «УкрНДІпроцивільбуд».  Джерело: www.kmu.gov.ua
  • На вимогу часу та у зв’язку із суттєвими змінами ситуації на ринку праці державна служба зайнятості активно запроваджує нові форми та методи роботи. Про це заявив в. о. Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Валерій Ярошенко під час наради у Львові щодо підсумків роботи за рік та визначення пріоритетних завдань діяльності у 2019 році. «Службою зайнятості запроваджено нову форму підбору кадрів роботодавцям на засадах рекрутингу. Це забезпечує індивідуальний підхід працівників до укомплектування кожного замовлення. У 2018 році суттєво збільшено базу вакансій, яка зросла на 10% до 1,1 млн. одиниць, що сприяло оперативному працевлаштуванню шукачів роботи. Усього ж упродовж минулого року забезпечено роботою 826 тис. осіб, що майже на 6% більше обсягів 2017 року». Окрім цього, очільник служби наголосив на тому, що ринок праці постійно зазнає змін, саме тому в державній службі зайнятості запроваджено новий сайт з електронними кабінетами для роботодавців та шукачів роботи. Наразі сайтом скористалися 1,1 млн. осіб, уже створено 87,5 тисяч електронних кабінетів шукача роботи та 93,1 тисячі електронних кабінетів роботодавця. Не менш важливим кроком було запровадження «гарячої лінії» служби зайнятості. Упродовж року послугами цього сервісу скористалися майже 25 тисяч громадян. Як зазначив В. Ярошенко, негативним чинником на ринку праці залишається професійно-кваліфікаційний дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили. В Україні 75% випускників шкіл здобувають вищу освіту і лише 25% – професійно-технічну. У Європі показники протилежні: 30% випускників здобувають вищу освіту, 70% – професійну. Як наслідок, серед безробітних майже 44% мають вищу освіту, а в деяких великих містах ця цифра доходить до 90%. З метою забезпечення потреб роботодавців у кваліфікованих робітничих кадрах служба зайнятості протягом минулого року залучила до професійного навчання 147 тисяч безробітних. До співпраці залучено 178 професійно-технічних та 52 вищих навчальних закладів. Кількість безробітних, які навчалися в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, зросла на 10% та становила 48 тисяч осіб. Для подолання кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці служба зайнятості розгорнула активну профорієнтаційну роботу серед безробітних та шукачів роботи, школярів та студентської молоді на основі сучасних інформаційних технологій. Це IT-платформа «Профорієнтація та розвиток кар’єри», мобільні додатки та веб-ресурси.  На сьогодні завершено реорганізацію служби зайнятості, що дозволило збільшити  чисельність працівників, які надають соціальні послуги безпосередньо в громадах. «У рамках здійснення модернізації та сприяння продуктивній зайнятості ми з січня 2019 року запровадили інститут кар’єрного радника. Це стало можливим завдяки співпраці з Проектом Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», – резюмував В. Ярошенко. Кар’єрні радники є індивідуальними консультантами осіб, які шукають роботу, та зареєстрованих безробітних у пошуку роботи, плануванні кар’єри та підвищенні конкурентоспроможності на ринку праці, зокрема через залучення до професійного навчання. Вони забезпечують супровід безробітних від дня звернення до центру зайнятості до факту працевлаштування, Підбиваючи підсумки роботи служби, В. Ярошенко окреслив плани роботи служби на 2019 рік, серед пріоритетів – запровадження нових та розвиток існуючих сервісів надання послуг, поглиблення співпраці з органами місцевої влади та соціальними партнерами, передусім роботодавцями, легалізація робочих місць та заробітної плати, підвищення результативності реалізації активних програм сприяння зайнятості. Джерело: www.dcz.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda