Президент Петро Порошенко підписав Закон України № 2258-VІІІ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Закон визначає правові засади аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні, врегульовує відносини, що виникають при її здійсненні, та приводить норми національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу.

Реалізація Закону дозволить гармонізувати національне законодавство у сфері аудиту фінансової звітності й аудиторської діяльності із законодавством Європейського Союзу у відповідній сфері, сприятиме розвитку аудиторської діяльності в Україні, а також забезпечить покращення інвестиційної привабливості національної економіки.

Згідно з документом, пропонується, зокрема створити Орган суспільного нагляду (складається з Ради нагляду за аудиторською діяльністю та Інспекції із забезпечення якості), який насамперед буде здійснювати контроль за якістю аудиторських послуг, що надаються підприємствам, які становлять суспільний інтерес. Крім того, будуть підвищені вимоги до аудиторів, що надаватимуть послуги підприємствам, які становлять суспільний інтерес, з метою позабюджетного фінансування діяльності із забезпечення якості аудиторських послуг запроваджуватиметься механізм фінансування діяльності Органу суспільного нагляду та Аудиторської палати України, який передбачає сплату фіксованого внеску та змінної складової за договорами обов’язкового аудиту.

Законом також встановлюється новий порядок атестації аудиторів, для забезпечення гарантій високого рівня їх знань; запроваджується механізм страхування професійної відповідальності аудиторів перед третіми особами.

Відповідно до норм Закону пропонується створити Аудиторську палату України, як професійну самоврядну організацію, яка забезпечуватиме реалізацію значної частки функцій з регулювання професійної діяльності аудиторів. Також буде скорочено кількість реєстрів з п’яти до одного та створено єдиний реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, у зв’язку з чим буде зменшено витрати аудиторських компаній на навчання та сертифікацію в різних регуляторних органах.

Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року та вводиться в дію з 1 жовтня 2018 року, крім положення, що стосується змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке набирає чинності через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Джерело: president.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Органи місцевого самоврядування мають обов’язково підключитися до всіх без винятку прозорих електронних реєстрів, створених державою. Йде мова про сервіс «Прозора ДАБІ», «Прозорро Продажі», електронні торги з продажу землі, які запускаються сьогодні. Про це на засіданні Уряду наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко. «Open budget», який запровадило Міністерство фінансів України  – дуже класний, доступний і якісний ресурс. В той же час, на офіційних сторінках органів місцевого самоврядування прозорість не тільки дохідної частини і створення бюджету, а й видатків — практично відсутня. До цього питання має залучитись Мінфін для впровадження всіх необхідних прозорих механізмів. Крім того, сьогодні органи місцевого самоврядування прагнуть, аби Мінфін відкрив для них базу доходів платників податків, кошти яких надходять до місцевих бюджетів. Ми маємо відкрити цю базу лише для тих органів місцевого самоврядування, які повністю виконали всі умови надання прозорих сервісів щодо аукціонів, продажу комунального майна, «Прозорої ДАБІ», — підкреслив Геннадій Зубко. Джерело: прес-служба Віце-прем’єр-міністра України
  • Моделювання адміністративно-територіального устрою на рівні районів має здійснюватися за головним критерієм – доступність громадян до якісних послуг. Про це зазначив Микола Рубчак, Начальник відділу з питань адміністративно-територіального устрою профільного Департаменту Мінрегіону на тематичному Круглому столі Української асоціації районних та обласних рад у Тернополі. «Наше спільне завдання створити спроможний субрегіональний рівень. У цьому розумінні спроможний це – розвинена, а головне ресурсно-забезпечена мережа закладів соціальної та адміністративної сфери. Це й стосується відповідних органів місцевого самоврядування», — акцентував Микола Рубчак. За його словами, велика кількість районів не означає належне та раціональне надання послуги. «Для прикладу, жителі Гусятинського району Тернопільщини обслуговуються в 3 різних містах, що, відповідно, знаходяться на території 3 різних районів. Мова йде про такі важливі установа як територіальні підрозділи ДФС, Пенсійного фонду, Нацполіції та інше. Себто, замість того, щоб сконцентрувати такі заклади в одному адміністративному центрі, людям доводиться їздити за різними послугами в різні місця», — аргументував посадовець. Джерело: УАРОР
  • Підтримка фінансової стабільності, активний промисловий розвиток, передусім в сегменті інновацій і створення національного продукту, а також інвестиції в людський капітал за рахунок зростання економіки – ключові завдання Уряду на 2019 рік. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час форуму «Нова індустріалізація: спільні дії Уряду та бізнесу». Захід проводиться вже вдруге і є додатковою платформою ефективного діалогу між підприємцями і представниками влади. Цього року участь у форумі взяли урядовці, парламентарі, дипломати, представники промислових асоціацій та підприємств – членів Торгово-промислової палати. За словами Глави Уряду, діалог з бізнесом – завжди є дуже позитивним, оскільки дозволяє формувати якісне середовище для економічного зростання. «Ми маємо 11 кварталів поспіль економічний ріст. Це хороший сигнал, але ми розуміємо, що цього недостатньо для вирішення історичних проблем. Ми можемо зростати на рівні 5-7%. А вигодонабувачем цього зростання має стати український народ», – сказав Володимир Гройсман. Забезпечити такий ріст, впевнений Прем’єр-міністр, можна шляхом реалізації економічної політики Уряду. «Наше завдання – підтримувати фінансову стабільність і інвестувати в економічне зростання, – сказав Володимир Гройсман. – Наші пріоритети: покращення бізнес-клімату, нова система управління держсектором, чесна і прозора приватизація, а отже, входження інвестицій в реальний сектор, енергетика – маємо зменшувати залежність від імпорту і розвивати свою базу». Ключовим елементом, що дозволить реалізувати намічені плани, стане виконання збалансованого Державного бюджету на 2019 рік, який містить стимули промислового розвитку, передбачає реалізацію великих інфраструктурних проектів, а також забезпечує фінансування соціальних реформ передусім в освіті та медицині. Так, з наступного року запрацюють Фонд підтримки інновацій з обсягом фінансування 300-350 млн грн, Фонд енергоефективності, бюджет якого сягне близько 14 млрд грн, продовжиться робота над запуском експортно-кредитної агенції. Також будуть продовжені програми секторальної підтримки, в тому числі щодо пільг при модернізації виробництва. «Зміни, які ми робимо – це не точкові зміни. Це зміни, які вплинуть на різні сфери, – сказав Володимир Гройсман. – І сильна економіка дозволяє збільшити інвестиції в людський капітал». Джерело: kmu.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda