6 листопада вступив у дію закон щодо автономізації лікарень. Що таке автономізація, як і коли вона відбуватиметься, які переваги надасть медустановам та якими будуть юридичні наслідки - відповіді у нашій статті.

Розгорнуті відповіді на питання про автономізацію ви можете знайти в офіційних методичних рекомендаціях МОЗУ: https://goo.gl/y7LVur .

Що таке автономізація лікарень і для чого вона потрібна?

Автономізація передбачає, що лікарні можуть набувати статусу некомерційного комунального підприємства. Наразі лікарні працюють як бюджетні установи за бюджетним законодавством та з вертикальним управлінням. Їх керівники не мають свободи рішень і керуються наказами згори.

Перетворення лікарень на комунальні підприємства дозволить розширити права медичних закладів до рівня всіх інших суб’єктів господарювання.

Які переваги дає медичному закладу статус некомерційного комунального підприємства?

Перетворення (реорганізація) медустанов у комунальні некомерційні підприємства сприятиме збільшенню їх самостійності в господарських і управлінських справах, стимулюватиме до поліпшення якості медичних послуг і підвищення економічної ефективності використання активів.

Головні переваги реогранізації такі:

- керівник підприємства отримує значно більшу, ніж керівник бюджетної установи, свободу в розпорядженні активами й фінансами, у формуванні кадрової політики, визначенні внутрішньої організаційної структури закладу;

- керівник підприємства може самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці персоналу, що допускаються законодавством;

- фінансування підприємства здійснюється не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану, що дозволяє ефективно розпоряджатися коштами;

- медзаклади мають право мати власний рахунок у будь-якому банку;

- медзаклади мають право утворювати об’єднання з іншими закладами, які також діють у статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними та спільної оптимізації використання матеріальних, людських та фінансових ресурсів;

- медзаклади мають можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики.

Чи може заклад після реорганізації бути приватизованим?

Ні, пряма заборона на приватизацію зазначена в ст.16 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Чи має некомерційне комунальне підприємство самостійно заробляти на своє існування?

Із введенням медреформи в дію, медзаклади первинної ланки отримуватимуть фінансування від Національної служби здоров'я згідно з тарифом надання первинної медичної допомоги за кожного пацієнта, який підпише декларацію з лікарем цього закладу. Під час перехідного періоду також буде надаватися фінансування на пацієнтів, які були раніше приписані до лікаря, але ще не уклали з ним декларацію.

З 2020 року медзаклади вторинної і третинної ланки переходитимуть на нову модель фінансування. Лікарні почнуть отримувати фінансування в залежності від об'єму наданих послуг згідно з договором, який вони укладатиметь з НСЗУ. Вартість послуг буде визначатися відповідно до тарифу надання медичних послуг.

Чи має таке підприємство право отримувати прибуток і на власний розсуд ним розпоряджатися?

Медзаклади у формі комунальних підприємств є неприбутковими та некомерційними. Мета їх діяльності не пов`язана з отриманням прибутку. Надлишкові кошти медзаклади мають спрямовувати на свій розвиток відповідно до фінансового плану.

Чи буде автономізація примусовою?

Закон про автономізацію медичних закладів не ставить жорсткої вимоги по термінах. Але пільговий режим автономізації буде діяти тільки до кінця 2018 року.

Чи змінюються податкові зобов’язання медзакладу після його реорганізації?

Процес перетворення лікарні на некомерційне комунальне підприємство не призводить до виникнення негативних податкових наслідків у вигляді нових пов’язаних з перетворенням податкових зобов’язань. Заклад не буде платником податку на прибуток й податку на нерухомість.

Хто розпоряджатиметься майном і коштами лікарні?

Під час автономізації майно передається закладам на правах оперативного управління. Розпоряджається майном закладу його власник - теріторіальна громада через уповноважені органи. Керівник медзакладу може розпоряджатися майном в межах, які будуть визначені статутом цьому закладу.

Хто відповідатиме за фінансову і податкову звітність у некомерційних підприємствах?

Питання ефективного керування адміністративними функціями атономного закладу вирішується самим закладом.

Чи будуть медзаклади в статусі некомерційних підприємств отримувати пільги на оплату комунальних послуг, на оренду землі?

Щодо орендної плати, то це питання вирішують власники майна: органи місцевого самоврядування. Питання надання пільг на оплату комунальних послуг знаходиться в стадії опрацювання.

Як громада зможе контролювати діяльність керівництва лікарні?

Для цього створюються спеціальні органи, спостережні або наглядові ради. Наразі відповідне положення про спостережні ради затверджується Кабміном.

Такі ради є обов’язковими для медустанов вторинної і третинної ланки. До них входитимуть представники власника закладу, органів місцевого самоврядування, місцеві депутати, а також представники громадських організацій.

При закладах також можуть створюватися опікунські ради. До їх складу можуть входити меценати, представники громадськості, благодійних, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, волонтери.

Хто приймає рішення про перепрофілювання?

Власник. Зазвичай це відповідна місцева рада.

Чи будуть звільняти працівників?

Трудові відносини з працівниками реорганізованого закладу продовжуються, а звільнення під час реорганізації можливе лише у випадку скорочення штату. У процесі реорганізації окремі працівники можуть бути переведені на інші посади, переміщені в інші структурні підрозділи у разі необхідності.

Чи можливо повернути заклад в статус бюджетного підприємства?

Місцева рада має право прийняти і таке рішення. Разом з цим повернеться тарифна сітка та всі інші норми, які регулюють діяльність закладів бюджетної сфери.

Джерело: moz.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Сьогодні, 17 серпня минає 2 роки з часу, як трагічно загинув наш земляк, кельменчанин, батько 4 дітей, прекрасний чоловік та найкращий в світі син – Ковальчук Сергій Петрович. Виконуючи бойове завдання поблизу м. Авдіївка Донецької області, у свій 43-ій день народження Сергій віддав своє життя за Україну. З метою вшанування світлої пам’яті Сергія Ковальчука голова районної ради Віктор Ілаш разом з першим заступником голови райдержадміністрації Ігорем Урсуляком провідали дружину загиблого, висловили слова співчуття та вручили матеріальну допомогу. Також посадовці побували на могилі Сергія Ковальчука де поклали квіти і вшанували його світлу пам’ять  хвилиною мовчання. Біля могили Сергія керівники району поспілкувалися з матір’ю та військовими побратимами, які приїхали з Києва аби сьогодні підтримати сім’ю Ковальчуків.
  • Професійний стандарт вчителя початкових класів став першим профстандартом в Україні, який затвердили на національному рівні. Він був розроблений МОН спільно з представниками освітянської спільноти та педагогічних вишів. Міністерство соціальної політики затвердило стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», оприлюднивши його в відповідному реєстрі https://www.msp.gov.ua/news/15747.html. У документі чітко виписана загальна інформація про стандарт, навчання та професійний розвиток вчителя і найголовніше – конкретний перелік його функцій. Їх визначено 8: Планування і здійснення освітнього процесу Забезпечення і підтримка навчання, виховання і розвитку учнів в освітньому середовищі та родині Створення освітнього середовища Рефлексія та професійний саморозвиток Проведення педагогічних досліджень Надання методичної допомоги колегам з питань навчання, розвитку, виховання й соціалізації учнів початкових класів закладу загальної середньої освіти Узагальнення власного педагогічного досвіду та його презентація педагогічній спільноті Оцінювання результатів роботи вчителів початкових класів закладу загальної середньої освіти. Для кожної функції конкретизовано професійні компетентності, знання, вміння та навички, якими має володіти педагог. Зазначена також інформація про предмети та засоби праці вчителя. «Це вперше не тільки на національному рівні затверджено професійний стандарт, а й докладно, по-поличках розкладено, яку кваліфікацію повинна мати людина, що хоче бути або працює вчителем. У цьому документі немає розмитих формулювань, кожна компетентність, знання, вміння чітко виписані. Й це дуже важливо, адже так ми дали абсолютно новий інструмент і для роботодавців, і для університетів, що готують майбутніх педагогів», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Наприклад, стандарт може використовуватися для оцінювання кваліфікації вчителя під час його прийняття на роботу, атестації чи сертифікації, присвоєння категорії тощо. Натомість виші отримали своєрідну «дорожню карту» того, яких фахівців вони мають готувати. Профстандарт стане основою для відповідного стандарту вищої освіти. «Надалі розраховуємо на активну участь освітянської спільноти у впровадженні та вдосконаленні професійних стандартів у нашій сфері. Звичайно, що затверджений стандарт потребуватиме розвитку, а накопичений під час його розробки досвід – використання в інших професійних стандартах для освітньої та інших галузей», – наголосила Міністр. Варто відзначити, що МОН підготувало стандарт за абсолютно новою Методикою розроблення професійних стандартів, що була затверджена Мінсоцполітики лише взимку цього року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0165-18. Джерело:kmu.gov.ua
  • За даними Держстату за І квартал 2018 року номінальні доходи населення склали 657,9 млрд грн, що на 23,6 % більше порівняно з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який може бути використаний̆ населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 25,2 %, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору - на 10,0 %. Наявний дохід у розрахунку на одну особу у І кварталі 2018 року становив 11 370,2 грн, що на 32,1 % більше порівняно з відповідним періодом попереднього року. Коефіцієнт співвідношення між найвищим та найнижчим рівнями заробітної плати за видами економічної діяльності у червні 2018 року становив 6,6 (у працівників авіаційного транспорту - 34 334 грн або 375,6 % до середнього рівня по економіці; у працівників, зайнятих поштовою та кур’єрською діяльністю - 5 180 грн, або 56,7 % до середнього рівня по економіці). На регіональному рівні найнижча заробітна плата у травні 2018 року була у працівників Чернігівської області - 7 341 грн (80,3 % до середнього рівня по економіці), а найвища - у працівників Донецької області - 9 774 грн (106,9 %). У м. Києві - 13 553 грн (148,3 %). Індекс реальної заробітної плати у червні 2018 року по відношенню до травня 2018 року становив 104,8%, а в порівнянні з червнем 2017 року - 113,0%. За даними Пенсійного фонду України (Звіт про розподіл пенсіонерів за розмірами призначених місячних пенсій на 1 липня 2018 року, форма № 5-ПФ квартальна) середній розмір пенсії разом з цільовою грошовою допомогою станом на 1 липня 2018 року становив 2 562,4 грн, що на 3,3 % перевищує розмір середньої пенсії станом на 1 січня 2018 та на 35,8 % більше від розміру середньої пенсії станом на 1 липня 2017 року. З детальною інформацією можна ознайомитися за посиланням ( .pdf , 805.43 Кб ). Джерело: kmu.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda