Для отримання фінансування від Фонду соціального страхування України допомог за лікарняними листками, виданими у зв’язку з ізоляцією від COVID-19, страхувальники (роботодавці) мають формувати окремі заяви-розрахунки, до яких не включаються лікарняні з інших причин непрацездатності. Так, у разі подання працівниками лікарняних листків із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», на їх підставі формується окрема заява-розрахунок, до якої необхідно включати лише зазначені листки непрацездатності. При формуванні такої заяви-розрахунку роботодавець у Додатку 1.1 у колонці 10 вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19. За лікарняними листками, виданими з інших причин, формується заява-розрахунок на загальних підставах. Нагадаємо, усі застраховані особи мають право на компенсацію від Фонду соціального страхування України втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19. Виплата такої допомоги здійснюється на підставі відповідного листка непрацездатності, її розмір становить 50% середнього доходу незалежно від тривалості страхового стажу. Водночас, для медичних працівників ФССУ компенсує втрачений за час ізоляції від COVID-19 заробіток у розмірі 100% середнього доходу. Пресслужба виконавчоїдирекціїФонду соціального страхування України

Законом України № 540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” передбачено додаткові, до встановлених законодавством, доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома). Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 „Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни” встановлено доплату працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати. На виконання пункту 4 зазначеної постанови наказом Мінсоцполітики від 22 травня 2020 року № 321 затверджено відповідний перелік посад працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору. Отже, тепер доплату у розмірі до 100 відсотків заробітної плати зможуть отримати: Педагог соціальний / фахівець із соціальної роботи. Фахівець із соціальної допомоги вдома. Соціальний працівник. Соціальний робітник. Фахівець з фізичної реабілітації. Практичний психолог / психолог. Персональний перелік працівників, яким встановлюється відповідна доплата, визначається керівником закладу, установи сфери соціального захисту. Зазначена доплата здійснюється за рахунок та в межах видатків місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Водночас, до цього часу в роботодавця також була можливість надавати фінансову підтримку працівникам соціальної сфери. Так, згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства охорони здоров’я від 05.10.2005 р. № 308/519 „Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” працівникам можуть встановлюватися граничні надбавки у розмірі 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі. Крім того, працівникам можна встановлювати доплати у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Джерело:https://www.msp.gov.ua

Міністерство освіти і науки затвердило оновлений графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році. Відповідні зміни до календарного плану підготовки та проведення ЗНОоприлюдненона сайті МОН. Згідно з графіком, тестування відбудуться у такі дати: математика – 25 червня, українська мова і література – 30 червня, фізика – 2 липня, іспанська, німецька, французька мови – 6 липня, англійська мова – 7 липня, історія України – 9 липня, біологія – 13 липня, географія – 15 липня, хімія – 17 липня. Поріг “склав/не склав” та результати ЗНО визначатимуться: з математики, фізики – до 16 липня, з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 24 липня, з географії, хімії – до 28 липня. Відповідно, результати ЗНО буде розміщено на інформаційних сторінках учасників: з математики, фізики – до 17 липня, з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 25 липня, з географії, хімії – до 29 липня. Додаткову сесію зовнішнього незалежного оцінювання заплановано на23 липня–11 серпня. Результати додаткової сесії буде визначено і оголошено до 14 серпня. Під час тестування учні та інструктори будуть забезпечені захисними масками, а пункти проведення ЗНО – антисептиками. Нагадаємо, цьогоріч перелік уповноважених закладів вищої освіти, до яких за спрощеною процедурою можуть вступати жителі тимчасово окупованих територій Донбасу та АРК Крим (м. Севастополь),розширивсядо 91 університету. З них 77 ЗВО підпорядковані МОН, а 14 – МОЗ, МВС та Мінкульту. Джерело:https://mon.gov.ua/

Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода і народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін протягом майже двох годин відповідали на запитання регіональних журналістів у форматі онлайн-пресконференції. Тема: «Місцеве самоврядування та територіальна організація влади: «геолокація» реформи. Коли ми задумували реформу, то сподівалися на трохи інший сценарій і трохи інші часові рамки, – розповівВ’ячеслав Негодана початку заходу. – Однак за ці 6 років сталася військова агресія проти України, анексія Криму, у нас змінилася виконавча влада та відбулося перезавантаження парламенту… Незмінним залишився тільки рубіж – нинішній 2020-й рік, коли мають пройти місцеві вибори, що змінять адміністративно-територіальний устрій держави. Разом із цим, фіналом реформи є не лише вибори, а й ціла система рішень, які мають бути прийняті Урядом та Парламентом. Ці рішення мають стосуватися, зокрема, створення нових районів та формування нормативної бази, що дасть нам можливість жити у децентралізованій державі. Потрібні також і зміни до Основного Закону, після яких на нас чекає новий етап трансформації державних органів на місцях і змінення формату державних адміністрацій… Левова частка запитань журналістів стосувалася конкретних ОТГ, які з тих чи інших причин можуть бути приєднані до своїх сусідів. Запитання звучали від представників ЗМІ цілої України, і загалом вони засвідчили два моменти. По-перше, децентралізація є незворотною реформою, і ніхто навіть не думає про повернення до старих радянських форм управління державою на місцях. По-друге, помітно, що журналісти наче й обізнані з реаліями реформи та її особливостями, але часто підпадають під вплив місцевих еліт, котрі у власних інтересах поширюють різноманітні «лякалки». У цьому матеріалі ми коротко пройшлися «гарячими точками» реформи. Невже наша чудова, хоч і неспроможна, громада зникне з карти області? Дуже часто журналісти виступали у ролі «агентів впливу». Вони розповідали про ситуацію у громаді і обурювалися тим, що вона, така чудова, неповторна і створена з таким трудом тепер може бути приєднаною до сусідів. «А за це виступають ОДА і «погані» народні депутати, натомість ВСІ люди проти цього. Тож громаду, нехай вона і має 1000 жителів та є неспроможною, конче треба залишити…». В’ячеслав Негода та Віталій Безгін не боялися виступати проти таких ідей, дивуючи детальною обізнаністю у кожній із ситуацій. - Ми знаємо, що ця справа є доволі суперечливою, – відповів на питання щодо майбутнього Удачненської ОТГ Донецької областіВіталійБезгін. – Ми зустрічалися з тамтешнім народним депутатом-мажоритарником і домовилися з ним щодо проведення соціологічного дослідження, яке би виявило справжні побажання людей. Але опитування, на жаль, так і не провели… - Я би порадив жителям Удачненської ОТГ уважніше придивитися до власних можливостей, – додав В’ячеслав Негода. – За всіма параметрами це доволі слабка громада, і далеко не всі її жителі підтримують збереження статусу-кво. Там є полярні думки. Ми ж підтримали позицію Донецької військово-цивільної адміністрації та затвердили найоптимальніший, на наш погляд, формат. За словами спікерів, фактично у кожній області України є кілька проблемних точок, у яких треба опиратися насамперед на бажання жителів, враховуючи при цьому, звісно, й вимоги методики зі створення ОТГ. Причому саме на бажання жителів, а не місцевих еліт та прихильних до них деяких сільських голів, які цілеспрямовано розганяють «зраду». У цьому В’ячеслав Негода та Віталій Безгін переконалися, особисто відвідавши кільканадцять подібних громад. Чому одним можна відступати від методики при формуванні громад, а іншим – ні? Багато питань стосувалося винятків з правил формування спроможних громад. І тут масло у вогонь додав прецедент: Мінрегіон погодив створення в Івано-Франківській області Зеленської ОТГ, у якій лише 1900 жителів. А якщо можна одним, то чому не можна іншим? - Зеленська ОТГ – це гірська громада, і у неї величезна територія, хоч населення і мало, – пояснив рішення міністерства В’ячеслав Негода. – Приєднувати її до Верховинської ОТГ, як на мене, – не найкращий варіант, бо тоді її жителям доведеться весь час підніматися угору, щоб комунікувати з Верховиною. Методичні рекомендації не є догмою. Тому, враховавши протяжність сполучення, ми прийняли рішення, що така громада має право на існування. Натомість обидва спікери виступили проти збереження Веселівської ОТГ Старобільського району Луганської області, котру, на їхню думку, краще приєднати до сусідньої Чмирівської ОТГ. Адже населення Веселівської ОТГ - лише біля 1100 жителів. - Ми не можемо сказати, що знаємо особливості кожної громади, яких на початку реформу було понад 11 тисяч, – зазначив Віталій Безгін. – У методиці формування громад, за великим рахунком, є лише 2 параметри: кількість дітей та нерозривність територій. Веселівська громада їм не відповідає. Тому ми вважаємо приєднання її до Чмирівської ОТГ, населення якої становить, за офіційними даними, 6 470 осіб, цілком нормальним рішенням. І таку пропозицію, до речі, висловили не ми, а Луганська військово-цивільна адміністрація. Після об’єднання обидві громади підсилять одна одну, тому рішення адміністрації є абсолютно виправданим. А чому тоді раніше давали можливість утворюватися неспроможним громадам? Відповідаючи на це запитання, В’ячеслав Негода нагадав, що до 20 грудня минулого року Закон дозволяв два формати об’єднання: відповідно до перспективного плану і вільне – тобто, у будь-якій формі. Але тепер це заборонено. А зміни щодо неспроможних громад точно будуть. 3. Куди підуть «проблемні» села, за які конкурують між собою сусідні ОТГ? Кілька питань стосувалося, власне, сіл, жителі яких не визначилися, до якої ОТГ вони хочуть примкнути, а методика цілком дозволяє їм вибір. Така ситуація виникла, приміром, через села, які знаходяться між Мерефянською та Нововодолазькою ОТГ Харківської області. На думку спікерів, у такій ситуації «треба максимально врахувати позиції місцевих жителів». У якості прикладу вони навели аналогічні суперечки між Тростянецькою та Боромлянською ОТГ Сумської області. Конфлікт вдалося розв’язати після того, як голови обох громад презентували свої можливості жителям трьох спірних сіл. І тоді ці жителі прийняли рішення про те, що вони хочуть жити саме у Тростянецькій міській ОТГ. 4. Чи будуть виправлені кричущі порушення методики? Наприклад, розірвання двома громадами міста Олександрія Кіровоградської області та залишення без жодних сіл, з якими можна було б об’єднатися, міста Новодністровськ Чернівецької області? - Обов’язково будуть, інакше ми порушимо принцип повсюдності, – відповів В’ячеслав Негода. – За одній з версій перспективного плану Олександрія була розірвана між різними громадами, які брали її фактично у кільце, позбавляючи можливостей для розвитку. Але нам вдалося переконати авторів цього плану, і, власне, забезпечити повсюдність реформи. Тож Олександрія має залишитися нероздільною. А щодо ситуації з Новодністровськом, добре відомій всій Україні… Позиція місцевих жителів щодо об’єднання міста з тими чи іншими населеними пунктами не є однозначною, і це доводять численні пікети на користь чи проти тих чи інших пропозицій. Чимале значення тут має і позиція Сокирянського району, щодо якого у мене є дуже поганий термін, котрий я не стану виносити у публічну площину… За словами заступника Міністра, реформа є непростим процесом, довкола якого часто виникають запеклі дискусії. І у жодному місці України досі не виникло громади, яка б мала 100% підтримки місцевих жителів. Завжди є «варіанти»… - Дехто вважає, що адміністративно-територіальну реформу можна робити циркулем, але це насправді неможливо, – повів далі В’ячеслав Негода. – Реформа – це складний шлях компромісів, сутність яких у тому, що жодна зі сторін не може бути повністю задоволеною. Але для того, щоб рухатися вперед і мати можливість до вдосконалення, потрібно не стояти на місці й таки шукати ці компроміси. Це стосується і ситуації з Новодністровськом. 5. Чи піддаватимуться коригуванню межі нових ОТГ? Або громади будуть створені навічно? - Слово «навічно» навічно навряд чи можна застосовувати до адміністративно-територіального устрою будь-якої держави. Наше завдання – сформувати громади, які будуть спроможні з точки зору сьогоднішнього дня. Якщо вони не будуть такими завтра, з урахуванням завтрашніх реалій, знадобляться нові зміни. Держава має бути динамічною, вона повинна вчасно реагувати на всі виклики часу. Нинішній адмінтерустрій України створили у 1960-х роках минулого століття, і він давно не відповідає сучасним вимогам і критеріям. 6. У нашій області кількість районів скоротять мало не удесятеро. Чому? Де знайти методику цього поділу? Що ж буде з послугами? Куди ми тепер поїдемо за довідками? - На сайті «Децентралізація» є всі параметри, за якими створюватимуться нові райони, – відповів на В’ячеслав Негода. – Там навіть є усі без винятку пропозиції щодо створення нових районів. І цей поділ відбувається не зараз – ми обговорюємо його протягом майже двадцяти років, коли експерт Ігор Коліушко створив свої перші пропозиції і перші карти. А щодо недоступності послуг після укрупнення районів… Це «лякалка», яку розповсюджують місцеві еліти, щоб зберегти статус-кво. Коли ми кажемо про реформування субрегіонального рівня, ми піклуємося насамперед про державне представництво на цій території. До надання послуг, які люди мають отримувати у громадах, а не у районах, це не має відношення. Ніхто не повинен їздити у район за довідками. Ми пропонуємо, щоб усі послуги надавалися навіть не просто у центрах громад, а й у старостатах, щоб людям не потрібно було навіть виїжджати з власного села заради отримання довідки. У районному центрі будуть податкові, місцеві адміністрації тощо, але довідки надаватимуться у громадах… Райони укрупнюються для того, щоб державі легше було керувати тими чи іншими територіями, а зовсім не для громадян, які загалом не повинні зауважити цих змін. Інший момент. Чи знаєте ви, що в Україні є райони, у яких мешкають лише 6 тис жителів? Це Березівський район Запорізької області та Поліський район Київської області. Така кількість населення навіть для громади є трохи замалою. Між тим у цих районах є вся система державної виконавчої влади. З утворенням великих районів ми зможемо позбутися міжрайонних, надрайонних та інших утворень. А також матимемо чітку систему державної влади та децентралізовану систему надання послуг на базовому рівні. 7. Через укрупнення районів чимало державних службовців опиняться на вулиці. Чи зможе держава завадити цьому? Обидва спікера переконані, що жодного безробіття через оптимізацію районних державних структур не виникне. - Подібні процеси відбувалися в усіх країнах, у яких проходила реорганізація місцевої влади, – сказав В’ячеслав Негода. – Наша мета – створити спроможні громади, котрі розвиватимуться, а не просто керуватимуть інфраструктурою, виплачуючи своїм керівникам високу зарплату. Місцевий розвиток – це насамперед стратегія та залучення інвестицій, що так чи інакше призводить до створення робочих місць. Тож частина професійних кадрів з районних структур перетікатиме до громад. Тому про скорочення не йдеться. Крім того, у 2021 році ми, мабуть, пропонуватимемо перехідний період, під час якого адміністрації нових районів матимуть підрозділи у районах старих. А стосовно збереження чи скорочення районних установ, я хочу запитати у вас наступне: якщо зберегти сучасну структуру, чи будуть у нас якісні лікарні, якісні школи тощо? Адже нам потрібна саме якісна система надання послуг. Опорна школа, повністю укомплектована якісним професійним персоналом, де є учніи та сучасне обладнання, а не маленька школа, у якій один учитель веде кілька предметів. Чи потрібен громаді сільський клуб, у якому працює лише пивбар? Чи несе він культуру? Ці питання потребують відповіді насамперед від місцевих жителів, грошима яких розпоряджається громада. 8. Чи скасують районні ради? За чинною Конституцією, райради затверджують районні бюджети та мають деякі інші функції. Отже, ми не можемо від них відмовитися. Разом із цим, якщо буде можливість внести зміни до Конституції, скасування районних рад цілком можливе. Щодо того, чи потрібні вони, зараз точиться дискусія. На мою думку, райради будуть потрібними лише тоді, коли матимуть повноваження. Є також інший момент. Функціонування будь-якого органу влади – це витрати. В Україні зараз понад 30 районів, у яких немає джерел фінансування районних рад, бо всі податки йдуть або до ОТГ, або на обласний рівень. Тобто якщо райради таки вирішать зберегти, треба буде шукати, з яких джерел їх фінансувати. Повний відеозапис пресконференціїТУТ Джерело:https://decentralization.gov.ua/news/12472

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перехід до другого етапу послаблення карантину з 22 травня цього року. Під час засідання Уряду Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зокрема зазначив, що в Україні вже почалося зниження динаміки захворюваності. Відповідно до рішення Уряду з 22 травня в тих регіонах, де епідеміологічні показники відповідають встановленим МОЗ критеріям щодо нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу (не більше 12 на 100 тисяч населення), кількості тестувань (не менше 12 на 100 тисяч населення) та наповненості ліжкомісць (не більше 50%) в лікарнях, відновлюється робота громадського транспорту. З 25 травня має бути відновлена робота метрополітену, а також дитячих садків. «Міжобласні перевезення ми поки що не відкриваємо. Ми домовилися, що це буде на початку червня, як тільки епідеміологічна ситуація дозволить це зробити. Наголошую лише за умов, що в усіх областях епідеміологічна ситуація буде дозволяти. При цьому будуть локальні обмеження, рішення щодо яких будуть прийматися спільно з місцевою владою, щоб не експортувати вірус по цілій країні. Це і є модель адаптивного карантину», - зазначив Прем’єр-міністр. Також Денис Шмигаль окремо наголосив, що питання відновлення рейсових авіаперевезень і відкриття аеропортів буде розглядатися після 15 червня, коли країни-партнери почнуть відкривати свої кордони. «Поки аеропорти наших країн-партнерів закриті. Ми ведемо діалог з авіаперевізниками, і поки є спільна позиція, що швидше 15 червня немає сенсу відкривати роботу аеропортів», - пояснив Глава Уряду.

Видатки державного бюджету на виконання заходів із запобігання поширенню та боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, будуть здійснюватися в першу чергу і в повному обсязі. Відповідне рішення 20 травня 2020 року було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України. Зміни до урядової постанови №710 «Про ефективне використання бюджетних коштів» передбачають оновлення переліку першочергових платежів, які здійснюються Державною казначейською службою, в частині реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення; фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; соціального забезпечення; національної безпеки і оборони, у тому числі пов’язаними з проведенням операції Об’єднаних сил. Доповнення пріоритетних видатків дозволять ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти та проводити першочергові платежі по нагальних видатках. Джерело:https://www.kmu.gov.ua

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 9:00 20 травня в Україні 19230 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 564 летальні, 5955 пацієнтів одужало. Загалом захворіли 1376 дітей та 3757 медиків. За добу зафіксовано 354 нові випадки. Наразі коронавірусна хвороба виявлена: Вінницька область — 766 випадків; Волинська область — 676 випадків; Дніпропетровська область — 849 випадків; Донецька область — 133 випадки; Житомирська область — 583 випадки; Закарпатська область — 922 випадки; Запорізька область — 385 випадків; Івано-Франківська область — 1246 випадків; Кіровоградська область — 450 випадків; м. Київ — 2410 випадків; Київська область — 1261 випадок; Львівська область — 1136 випадків; Луганська область — 42 випадки; Миколаївська область — 264 випадки; Одеська область — 792 випадки; Полтавська область — 265 випадків; Рівненська область — 1217 випадків; Сумська область — 164 випадки; Тернопільська область — 1089 випадків; Харківська область — 836 випадків; Херсонська область — 172 випадки; Хмельницька область — 280 випадків; Чернівецька область — 2796 випадків; Черкаська область — 381 випадок; Чернігівська область — 115 випадків. Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні. На амбулаторному лікуванні 13 140 пацієнтів, з них 1138 дітей та 3069 медпрацівників. Усього потребували госпіталізації 6090 осіб, з них 238 дітей та 688 медиків. Підключення до апарату штучної вентиляції легенів потребували 27 осіб, зокремаодна дитина та 21 медик. Загалом 5955 пацієнтів вже одужали, зокрема 1544 медпрацівники, — повторне лабораторне дослідження не виявило вірусу в організмі. Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 20 травня 2020 року до Центру надійшло 1154 повідомлення про підозру на COVID-19. Всього з початку 2020 року надійшло 48328 повідомлень про підозру на COVID-19. МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. Залишайтеся вдома! Самоізоляція - найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування. Більше інформації на сайті МОЗ/за посиланням/ Джерело:https://www.kmu.gov.ua

Уся статистика захворюваності на COVID-19 зібрана та оновлюється щодня о 9:15 на дашборді, що доступний наофіційному сайті Центру громадського здоров’я України. Тут є інформація про лабораторно підтверджені випадки COVID-19, а також про кількість людей, що одужали та померли, за весь період і останню добу. На інтерактивній мапі є статистика по областях, а також кількість випадків зараження серед представників різних статей та вікових груп. Доступна і мобільна версія дашборду. ЦГЗ та ЮНІСЕФ розробляють і впроваджують нові системи, що забезпечать детальний аналіз статистики захворюваності на COVID-19. Це потрібно для прогнозування динаміки розповсюдження нової коронавірусної інфекції, а також геопросторового аналізу даних. Джерело:https://www.medcv.gov.ua/archives/29669

Найближчим часом Чернівецька область отримає всі необхідні кошти для виплати медичним працівникам доплат за березень. 14 травня до МОЗу звернулася Чернівецька обласна державна адміністрація із проханням виділити 5,6 мільйона гривень. Про це під час брифінгу повідомив Міністра охорони здоров’я Максим Степанов. Очільник МОЗ зазначив, що держава повністю покриває вартість лікування хворих на COVID-19 у стаціонарних умовах. Затверджено 4 гарантовані державою пакети: стаціонарне лікування, екстрена медична допомога, мобільні бригади, стаціонарна допомога хворим у квітні в лікарнях, які не ввійшли в перелік опорних медзакладів для лікування хворих на коронавірусну інфекцію. Із 18 травня МОЗ планує розпочати розподіл захисних костюмів серед лікарень та лабораторних центрів. Очільник МОЗ зазначив, що вантаж з костюмами прибув в Україну. Він також нагадав, що минулого тижня НАК «Нафтогаз Україна» доставила в Україну медичний вантаж, в тому числі захисні костюми, які вже надійшли у 98 лікарень у регіонах. Джерело:https://bukoda.gov.ua/new/12414

Шановні жителі району! Щороку третьої неділі травня український народ вшановує пам'ять жертв політичних репресій. На долю України випало чимало трагічних випробувань. Мільйони працьовитих, талановитих та соціально-активних громадян, яких сталінська влада оголосила «ворогами народу», було страчено або приречено на тортури і голодну смерть на засланні. Це був час зневіри, відчаю та безнадії. Та попри величезні втрати, наш народ вистояв і спромігся здобути омріяну століттями незалежність. Схилімо ж голови і помолімося за вічний спокій тих, хто загинув унаслідок політичних репресій та переслідувань, а також за визволення та повернення додому сучасних політичних в’язнів. Непохитної віри усім нам у щасливе майбутнє рідної країни! Вічна пам'ять загиблим, честь і слава живим героям!

14 травня директору Кельменецького ліцею – опорного закладу Валерію Горобієвському керівництво району вручило ключі від шкільного автобусу ISUZU, отриманий від Чернівецької обласної державної адміністрації, який придбано вакціонерного товариства «Черкаський автобус» за рахунок коштів державного бюджету (90%), на умовах співфінансування місцевого бюджету (10%). На церемонії вручення новенького шкільного автобуса був присутній голова районної ради Віктор Ілаш, голова райдержадміністрації Богдан Олійник, селищний голова Сергій Буняк, та в.о. начальника відділу освіти райдержадміністрації Аліна Московчук. Даний автобус буде використовуватися для підвезення учнів та педагогічних працівників до місця навчання і проживання.

14 травня 2020 року жителька села Бурдюг - Малай Лікерія Гаврилівна відзначила поважний і мудрий ювілей – сторіччя з дня народження. Привітати ювілярку з подарунками, квітами та найкращими побажаннями завітали заступник голови районної ради Анатолій Горобець, перший заступник голови райдержадміністрації Ігор Урсуляк та голова Бурдюзької сільської ради Андрій Піхут. Ювілярка зустрічала гостей у великому родинному колі доньки, двох онуків, трьох правнуків та п’яти праправнуків. Гості звернулися до Лікерії Гаврилівни із щирими словами вітання: "Довгожителі – це жива історія нашого краю, вклоняємося Вашій життєвій мудрості, багатому досвіду, незламності перед воєнними лихоліттями. Радіємо, що переживши багато бурхливих подій, Ви стали свідком народження незалежної Української держави. Бажаємо Вам міцного здоров'я, щастя, радості, благополуччя та ще довгих років в такому хорошому настрої".

Чернівецька обласна державна адміністрація придбала 10 шкільних автобусів. Транспорт купили на умовах співфінансування. Із державного бюджету для цих потреб було виділено 16 мільйонів 732 тисячі гривень, із місцевого – 1 мільйон 859 тисяч гривень. Нові автобуси отримали: Кельменецький ліцей (Кельменецький район); Веренчанська ЗОШ І-ІІІ ст. (Заставнівський район); Великобудський ЗЗСО І-ІІІ ст. (Герцаївський район); Старожадівський навчально-виховний комплекс (Сторожинецька ОТГ Сторожинецького району); Чудейський навчально-виховний комплекс (Чудейська ОТГ Сторожинецького району); Луковицький ЗЗСО І-ІІІ ст. (Чагорська ОТГ Глибоцького району); Мілієвська ЗОШ І-ІІІ ст. імені Дмитра Загула (Вижницька ОТГ Вижницького району); Карапчівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів (Вашківецька ОТГ Вижницького району); Білоусівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів (Сокирянський район); Турятський навчально-виховний комплекс (Глибоцький район). – Новий транспорт отримали опорні школи. Загалом за 4 роки вдалося придбати 49 шкільних автобусів. Надалі планується закупити ще 20 автобусів відповідно до переліку створення опорних навчальних закладів, – зазначила заступниця голови Чернівецької обласної державної адміністрації Ірина Ісопенко. Автобуси ISUZU придбали вакціонерного товариства «Черкаський автобус». Директор Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Микола Харатін розповів, що новий транспорт прискіпливо обирали під час тендерних процедур. – Потрібні були автобуси, які підходять для нашої місцевості, адже їздити їм доведеться і гравійними дорогами, і гірськими. Тому закупили транспорт із потужними японськими двигунами. Думаю, ці автобуси не один рік служитимуть нашим учням та педагогам, – сказав Микола Харатін. Щороку в Чернівецькій області потребують підвезення близько 14 тисяч учнів із сільської місцевості. Наявний автобусний парк забезпечує 80% від потреби у доправленні учасників освітнього процесу до навчального закладу. Ще 20% довозять перевізники, із якими укладено угоди. Нині парк шкільних автобусів налічує 169 одиниць. Із них 18 перебуває у зоні проведення ООС, два повернули, але вони не підлягають ремонту. Дітей перевозять 149 автобусів. Джерело:https://bukoda.gov.ua/new/12317

На Буковині, 13 травня, офіційно підтверджено ще 72 випадки зараження коронавірусом. Лабораторний центр дослідив 616 нових зразків. Загальна чисельність інфікованих в області від першого встановленого випадку складає 2516 осіб. 36 буковинців одужали від COVID-19, вони двічі отримали негативні результати тестів. Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф отримав від Національної служби здоров’я України 19 мільйонів гривень. Гроші надійшли в межах пакету медичних послуг «Екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2». Чернівецька область придбала 10 нових автобусів для потреб опорних шкіл. Буковина отримала масштабну допомогу від акціонерного товариства «Укргазвидобування». Компанія передала області 4 мобільних цифрових рентген-апарати, 10 портативних УЗД-пристроїв, 28 моніторів пацієнта та 92 320 захисних костюмів для лікарів. Джерело:https://bukoda.gov.ua/new/12332

Фінансовий моніторинг – це правила, за якими банки перевіряють легальність грошових переказів. Банки повинні знати своїх клієнтів. Тому вони просять зайти вас у відділення банку та оновити свою персональну інформацію: серію та номер паспорту, ідентифікаційний номер, прописку, номер телефону. Якщо клієнт здійснює підозрілі операції (зненацька переказує багатосоттисячну суму в той час, коли на картку отримував лише звичайну пенсію) банк має право відмовити в обслуговуванні поки клієнт не пояснить походження своїх коштів. 28 квітня цього року набрав чинності новий закон, який впроваджує ті ж норми до фінансового моніторингу, що вже давно та успішно діють в Європейському Союзі. Якщо ви сумлінний клієнт та не проводите незаконних операцій, то для вас новий закон нічого не змінює. Безпосередньо учасники ринку (банки, небанківські установи, а також ті, хто став суб’єктами фінмоніторингу: нотаріуси, юристи, аудитори, бухгалтери, поштові оператори та інші) теж можуть не хвилюватися, адже Національний банк дає тривалий перехідний період до 1 січня 2021 року. Часу на приведення у відповідність своєї роботи до норм нового закону вистачить. 1. Ризико-орієнтований підхід Ризико-орієнтований підхід означає, що підозрілих клієнтів перевірятимуть прискіпливіше. Йдеться про політиків, політичні партії і, звісно ж, олігархів. Тобто тих, хто може проводити великі грошові операції. Натомість менше перевірятимуть операції звичайних клієнтів: студентів, пенсіонерів, отримувачів коштів у межах зарплатного проєкту чи соцдопомоги, «білий» бізнес, що платить податки, ОСББ, ЖКГ, інтернет-провайдерів. Перевіряти їх просто немає сенсу, адже ризиків, що ці категорії займаються відмиванням грошей, дуже мало. Водночас закон дозволить суттєво зіпсувати життя схемщикам. Він чітко прописує механізми замороження активів та зупинення фінансових операцій, якщо вони пов’язані з виведенням грошей в офшори чи фінансуванням тероризму. Отже, НБУ одночасно послаблює фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та порядних громадян, й посилює контроль для нечесних підприємців та злочинців. 2.Звітування про операції понад 400 тис. грн Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а підстав для цього було аж 17. У вас могли запитати ціль операції та навіть попросити джерела походження коштів. Тепер закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти – зараз їх всього чотири: операції, пов’язані зі зняттям готівки понад 400 тис. грн; переказ коштів за кордон політиками, публічними діячами, громадськими об’єднаннями, політичними партіями; міжнародні перекази понад порогові суми; коли переказ відбувається у країну «в антилегалізаційній сфері», як, наприклад, Північна Корея. Є очевидно незаконні операції, наприклад, торгівля зброєю. Але є операції, які не мають видимих злочинних підстав. Якщо банк вже 10 років обслуговує клієнта, знає джерела його прибутків, легальну звітність і сплату податків, то щоразу не потрібно перевіряти доцільність операції, навіть якщо вона перевищує 400 тис грн. Водночас, якщо цей клієнт 10 років займається торгівлею овочами, а зараз вирішив перерахувати мільйони за поставку металобрухту, то банку потрібно задуматися. 3. Про перекази Важлива і дуже актуальна тема – грошові перекази. Національний банк вкотре наголошує: вимоги закону не поширюватимуться на: сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми); сплату кредиту до 30 тис. грн; оплату товарів і послуг за допомогою картки (незалежно від суми); всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн; зняття коштів з власного рахунку. 4. Про мобільний зв’язок Також зберігати спокій можуть оператори мобільного зв’язку. Вони зможуть, як раніше, надавати послуги неідентифікованим абонентам. Норми закону не регулюють телекомунікаційні послуги. Без будь-яких змін та обмежень відбуватиметься оплата мобільного зв‘язку, розрахунки бонусними картками тощо. 5. Про дистанційність Відкрити рахунок, не виходячи з дому, стало реально. Головна перевага нового закону – дистанційна ідентифікація клієнта. Як це працює? Коли ви приходите в банк відкрити рахунок, вам потрібно заповнити анкету, надати сканкопії документів, розказати про свій дохід. Це ідентифікація. Проте тепер можна уникнути відвідування відділень банків. НБУ пропонує ряд способів для дистанційної ідентифікації: відеодзвінок від вашого банкіра; система BankID НБУ, до якого під’єднані 14 банків (серед них і найбільші: ПриватБанк та Ощадбанк); електронний підпис. Або інші прості способи, моделей вистачає. 6. Про поштових операторів Ще одна новація – це розширення кола перевіряльників. До їхнього переліку додаються поштові оператори, компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу, переказу електронних грошей (криптовалюти). Також обов’язки фінансового моніторингу покладаються на бухгалтерів, аудиторів, юристів, нотаріусів. 7. Про електронні гаманці Ідентифікацію та верифікацію користувачів існуючих електронних гаманців фінансові установи зможуть провести до 01 січня 2021 року. Неприпустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій. Також буде запропонована спрощена модель ідентифікації для власників гаманців: потрібно віддалено надіслати копії документів та фото клієнта з його особистими документами. 8. Про готівкові перекази понад 5 тис. грн Операції на суму понад 5 тис. грн з 1 січня 2021 року будуть потребувати ідентифікації клієнта. Це стосуватиметься лише тих випадків, коли ви будете поповнювати готівкою в терміналі картку іншої людини. У такому випадку банк знає клієнта, якому ви надсилаєте гроші, проте не знає вас, тому попросить пройти ідентифікацію – наприклад, прикласти свою картку до зчитувача на терміналі. Це обмеження не створить суттєвих незручностей, адже середній чек переказу через термінали самообслуговування та банкомати з функцією прийому готівки в Україні складає 832 грн. Це ушестеро менше, ніж встановлений ліміт у 5 тис. грн. У власників терміналів є два варіанта роботи з 1 січня: встановити на термінали спеціальні зчитувачі або приймати платежі до 5 тис. грн без ідентифікації. 9. Про перекази з картки на картку Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив'язані платіжні картки, вже ідентифіковані. Банки мають інформацію про кожного власника рахунка чи картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок. Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень. Також Національний банк ніколи не вимагав і не буде вимагати, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. 10. Про надходження грошей з-за кордону на вашу картку Залишається без змін. Жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено. 11. Про перекази готівки за кордон Якщо ви переказуєте за кордон готівку через міжнародну систему переказу коштів, тоді вас попросять показати паспорт та пояснити, що це за платіж. Наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам. Джерело:https://bukoda.gov.ua/new/12321