- Головна
- Діяльність
- Рішення сесії
- XXII сесія VII скликання
Останні новини
-
Громади не залежатимуть від районів: відповідний законопроект готовий ...
1 липня парламентський Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді України прийняти в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614. Цей законопроект – один з пакету нормативно-правових документів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Законопроект передбачає, що сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району. Всі 1470 територіальних громад, території яких уже затвердив Уряд, перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Виходячи із законопроекту, доходи і видатки між бюджетами районів та територіальних громад розмежують. Районні бюджети пропонується виключити із системи горизонтального вирівнювання. Тобто районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію і не будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом. Формування районних бюджетівздійснюватиметься за рахунок: ► власних доходів: податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, що видані РДА, орендна плата за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради; орендна плата за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами) інші доходи. ► дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів. Бюджети 1470 територіальних громад, згідно з чинним бюджетним та податковим законодавством, будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом. Серед їх основних надходжень: ПДФО 60 % місцеві податки і збори рентні платежі акцизний податок доходи від використання комунального майна плата за надання адміністративних послуг трансферти (дотації, субвенції) тощо. Отже, всі 1470 територіальних громад будуть незалежними – органи влади районного рівня не матимуть на них жодного адміністративного та фінансового впливу.
-
Не варто перейматися, де буде центр району. Всі послуги люди отримуват...
Сьомий рік триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, і це тривалий проміжок часу. Тому пора приймати фінальні рішення. У жовтні 2020 року чергові місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і районів. Про це в ефірі Українського радіо сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. В ході розмови В’ячеслав Негода зробив кілька важливих акцентів, які стосуються фактично зміни системи управління територіями. Перший акцент – мета реформи полягає у створенні сильного, тобто з широкими повноваженнями та їх достатнім ресурсним забезпеченням, місцевого самоврядування на рівні громад. Другий акцент – всі послуги, які зараз люди отримують в районних центрах, будуть надаватися в громадах, а отже мова йде про наближення послуг до людей. Більше того, ці послуги в громадах люди отримуватимуть через систему центрів надання адміністративних послуг, які обов’язково повинні бути створені в кожній громаді, а отже, рівень таких послуг буде значно якіснішим – без черг і зволікань. «Всі звикли, що упродовж навіть незалежної України, переважна більшість послуг надавалася в районних центрах. Звикли, що районні структури відповідали за фінансування освіти, медицини, культури та інших сфер. А ще – районні державні адміністрації фактично виконували функції місцевого самоврядування (ред.: оскільки районні ради не мають своїх виконавчих органів, то свої функції вони делегують РДА). Та Україна більше 20 років тому ратифікувала Європейську Хартію місцевого самоврядування, яка говорить, що саме на рівні громад, там, де живуть люди, повинно бути повноцінне місцеве самоврядування. І зараз завершуємо роботу над фінальними рішеннями, щоб саме так, як це передбачає Хартія, могли розвиватися громади в Україні, маючи для того дієздатне місцеве самоврядування», - сказав заступник Міністра. Акцент третій – райони є штучним утворенням. Вони потрібні лише для організації ефективної державної виконавчої влади. Чинні райони дуже різняться за своїми параметрами, наприклад, щодо кількості населення – від 6 тисяч до майже 200 тисяч. Але, при цьому, в кожному районі однакові структури державної виконавчої влади. Крім того, території кількох десятків районів повністю охоплені об’єднаними громадами, до яких перейшли 80-90% самоврядних повноважень з районного рівня, залишивши фактично без «роботи» районні ради і районні державні адміністрації. Все це, як і передбачалося на старті реформи, неодмінно вимагатиме зміни районного поділу. «Цю систему необхідно упорядкувати. Створити значно більші, однакові за параметрами райони з чисельністю населення не менше 150 тисяч. Це дасть можливість державі оптимізувати численну армію районних чиновників. Звісно, що такий крок потребуватиме нетривалого перехідного періоду для створення у всіх громадах центрів надання адмінпослуг. Протягом перехідного періоду, поки налагодиться система надання послуг в громадах, в колишніх райцентрах можуть діяти окремі структурні підрозділи райдержадміністрацій. І не варто нікому хвилюватися з того приводу, що майбутній районний центр буде на більшій відстані від його громади, аніж є сьогодні, оскільки в людей зникне потреба їздити до райцентрів вирішувати якісь питання. Кожна громада, і міська, і сільська, матиме однакові можливості для розвитку, незалежно від того, в якому районі територіально вона розташована», - сказав В’ячеслав Негода. Акцент четвертий - райони з поліетнічними громадами матимуть таку ж систему державної виконавчої влади, як і інші райони. Це ніяк не завадить збереженню культури і традицій поліетнічних громад і не перешкоджатиме розвитку їх територій. Джерело: https://decentralization.gov.ua
-
На Буковині із 1 липня послаблюють карантин
На Буковині із 1 липня відновлено внутрішньообласне сполучення. Відповідне рішення ухвалила обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. При цьому у транспорті мають бути заповнені лише сидячі місця, а пасажири повинні їхати в масках. Також проводитимуть температурний скринінг. Крім того, буде дозволено роботу спортзалів та ресторанів, за умови, що у приміщенні перебуватимуть не більше 10 осіб. Із 1 липня відкриються стадіони та спортивні майданчики. Також дозволять проведення індивідуальних і групових тренувань (до 10 осіб) на відкритому повітрі. Напередодні Кабінет Міністрів України зарахував Буковину до переліку областей, у яких можливе послаблення карантинних обмежень.
Герої небесної сотні та АТО
