КЕЛЬМЕНЕЦЬКА РАЙОННА РАДА

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ХІУ СЕСІЇ   VІІ СКЛИКАННЯ

____________________________________________________________

22 грудня 2017 року № 252.14-7/17

Про затвердження Комплексної соціальної програми розвитку цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в Кельменецькому районі на 2018-2020 роки

Керуючись п.16 ч.1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», з метою реалізації в районі державної політики щодо створення безпечних умов життєдіяльності населення, забезпечення пожежної безпеки об’єктів народного господарства і населених пунктів, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, враховуючи висновки постійної комісії районної ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, районна рада

В И Р І Ш И Л А:

 

  1. Затвердити Комплексну соціальну програму розвитку цивільного захисту, системи аварійно-рятувального обслуговування, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайніситуації в Кельменецькому районі на 2018-2020 роки (далі – Програма), що додається.
  2. Фінансовому управлінню районної державної адміністрації при формуванні проекту бюджету на 2018 та наступні роки передбачати кошти на фінансування заходів Програми.
  3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника голови районної державної адміністрації Урсуляка І.І. та постійну комісію районної ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища

Заступник голови районної ради                                         А.Горобець

Затверджено

рішення XIУ сесії районної

ради VII скликання від

22 грудня 2017 року № 252.14-7/17

Комплексної соціальна програми розвитку цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайні ситуації

в Кельменецькому районі на 2018-2021 роки. (далі – Програма)

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1. Ініціатори розроблення Програми районна державна адміністрація
2. Дата, номер і назва розпорядчого документу виконавчої влади про розроблення Програми Доручення голови районної державної адміністрації №11-У від 21.11.2017р.
3.

Розробники Програми

Співрозробники

районна державна адміністрація;

10 Державнапожежно-рятувальначастинаУДСНС у Чернівецькій області

4. Відповідальні виконавці Програми Відділ правового забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної роботи та режимно-секретної роботи та з питань надзвичайних ситуацій апарату районної державної адміністрації, 10 ДПРЧ
5. Учасники Програми

- районна державна адміністрація;

- 10 Державнапожежно-рятувальначастинаУДСНС у Чернівецькій області;

- селищна та сільські ради, суб‘єкти господарської діяльності району

6. Термін реалізації Програми

2018 – 2020 роки

7. Перелік місцевих бюджетів, які приймають участь у виконанні програми Районний, селищний та сільські бюджети.
8.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми

(тис.грн.)

2018,0
В тому числі бюджетних коштів (тис. грн.):
8.2. коштіврайонного бюджету 1145,0
8.2. коштів селищного, сільських бюджетів 855,0
8.3 - коштів підприємств, що підпадають під дію Програми (тис.грн.) 18,0
10. Основні джерела фінансування Програми Районний, селищний, сільські бюджети, кошти суб‘єктів господарювання, що підпадають під дію Програми

2. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Актуальність проблеми забезпечення техногенної та природної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання надзвичайних ситуацій і подій, що спричиняються пожежами, небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами, які наносять шкоду населенню і територіям, збитки народногосподарському комплексу.

Всього за період з 2014 по 2017 роки на території району зареєстровано 0 надзвичайних ситуацій, внаслідок яких потерпіло 0 осіб.

З початку 2017 року в Кельменецькому районі виникла 31 пожежа. Збитки прямі завдані пожежами в 2017 році становлять 1019,9 тис. грн. побічні збитки 1772,9 тис.грн. Врятовано матеріальних цінностей на суму 420 тис. грн. Знищено, пошкоджено будівель, споруд 18. Знищено, пошкоджено 4 автотехніки. Під час пожеж загинуло 2 осіб в 2017 році, травмовано 0 осіб, дітей травмованих та загиблих не було.

       Викликає занепокоєння стан протипожежного водопостачання                           в селищі Кельменці та населених пунктах. В райцентрі нараховується всього 11 комунальних гідрантів, всі знаходяться в справному стані. Однак це дуже мало, адже від наявності необхідної кількості та справності джерел протипожежного водопостачання залежить своєчасне оперативне реагування на пожежі та інші надзвичайні ситуації і події, можливість уникнути людських жертв і значних матеріальних збитків. Відсутність джерел протипожежного водопостачання призводить до того, що понад 25% пожеж ліквідовується із залученням додаткових сил та засобів, а це збільшує їх масштаби, час на ліквідацію та пов‘язані з нею фінансові витрати.

         Проблемним залишається стан пожежної безпеки об’єктів, підприємств та установ, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, зокрема, лікувальних установ, навчальних закладів, закладів культури.

На території району розташовано 15 об’єктів підвищеної та потенційної небезпеки, які несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, життю і здоров’ю людей та довкіллю.

Також можливі аварії з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин при транспортуванні автомобільним та залізничним транспортом. Їх максимальна кількість при транспортуванні залізницею одним потягом може складати до 300 тонн (2-5 цистерн). Середньорічна кількість небезпечних хімічних речовин, що проходять транзитом через станцію Ларга становить близько 70 вагонів.

На території району діє ВАТ «Вороновицький щебеневий кар‘єр», де на виробництві використовуються вибухові речовини. Дане підприємство характеризуються підвищеним рівнем загрози виникнення надзвичайних ситуацій, що може призвести до травматизму та загибелі людей, особливо під час використання вибухових речовин. Технологічне обладнання ВАТу фізично та морально застаріле.

Серед загальної кількості надзвичайних ситуацій, що сталися на території району протягом останніх 8 років, найбільшу частку становлять надзвичайні ситуації природного характеру. Найбільша їх кількість мала гідрометеорологічне походження (87,5%). Вони пов’язані з ускладненням метеорологічної обстановки та гідрологічних умов незалежно від пори року (сильний вітер, налипання снігу, сильний дощ (злива), дуже сильний снігопад, сильна ожеледь, заморозки).Значних збитків від складних погодних умов зазнає енергетична галузь (відключення населених пунктів від енергопостачання), а також споруди та об’єкти життєдіяльності і життєзабезпечення населення (житлові та господарські будівлі, лінії телефонного зв’язку, тощо).

Викликає занепокоєність щодо кількості подій та нещасних випадків на водних об’єктах. Через необережне поводження на воді протягом 2017 року в Дністрі і ставках втопилася 1 особа, з яких 1доросла та 0 дітей.

Значна частина трагічних випадків на воді зумовлена відсутністю місць організованого відпочинку людей на річці Дністер та ставках, недостатньою персональною відповідальністю орендарів водних об’єктів за забезпечення додержання вимог законодавства щодо їх безпечного використання, а також за своєчасність та ефективність заходів попередження нещасних випадків на воді, порушеннями правил безпечної поведінки та купанням в необладнаних для цього місцях, проблемами у створенні сезонних рятувальних і медичних постів.

Фізико-географічні умови району сприятливі для розвитку туризму, в зв'язку з чим можливе виникнення надзвичайних ситуацій та подій в лісових масивах, пов’язаних зі зникненням людей, виникненням лісових пожеж. Розвиток видів спорту та збільшення потоку туристів зумовлює необхідність забезпечення певних вимог до їх захисту та безпеки, які відповідали б загальнодержавним стандартам.

При нещасних випадках та гострих захворюваннях, коли людина потребує невідкладної допомоги, несвоєчасне або низькоякісне надання екстреної медичної допомоги може бути причиною втрати здоров'я чи смерті. У разі виникнення таких надзвичайних ситуацій виникають умови, коли життя та здоров’я людей залежать від оперативності залучення служб цивільного захисту, що вимагає використання оперативної мобільної техніки та плавзасобів.

         Розміри негативних наслідків від надзвичайних ситуацій і пожеж значною мірою стримуються завдяки активному реагуванню на них пожежно-рятувальних формувань.

         Однак недостатнє державне фінансування створює ряд проблем пожежно-рятувальним підрозділам при виконанні завдань за призначенням.

Вказане вище вимагає формування інших підходів до протидії аваріям, катастрофам, негативним природним умовам на рівні комплексного підходу до наявних форм і методів забезпечення безпеки населення і територій.

         Враховуючи, що кожна з розглянутих вище проблем вимагає необхідного рівня координації дій та концентрації ресурсів, вирішення завдань щодо зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій і подій в значній мірі може бути досягнуто в рамках цієї Програми.

                                                                        

3. Мета Програми

Метою Програми є забезпечення державної політики щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру,               забезпечення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків, забезпечення відповідного рівня готовності органів управління, сил та засобів до реагування, надання екстреної допомоги населенню, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до вимог чинного законодавства України.

4. Шляхи і засоби розв’язання проблеми, терміни виконання Програми

         Досягнення вищезазначеної мети можливе при здійсненні впродовж 2018 -2020 років комплексу заходів спрямованих на:      

- здійснення заходів із забезпечення пожежної безпеки, в тому числі на об’єктах з масовим перебуванням людей, покращення стану протипожежного водопостачання та під’їзних шляхів;

- проведення паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів та створення на них локальних систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і локальних систем оповіщення персоналу зазначених об’єктів у разі виникнення аварії та населення у зонах можливого ураження;

- створення підрозділів місцевої пожежної охорони та їх належного матеріально-технічного забезпечення;

- проведення інвентаризації та контролю за використанням захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони);

- проведення обстеження територій на наявність вибухонебезпечних предметів, що залишилися від попередніх війн, та їх знешкодження;

- удосконалення організаційно-штатної структури пожежно-рятувальних підрозділів;

- технічного оснащення пожежно-рятувальних підрозділів сучасним рятувальним обладнанням, у тому числі засобами порятунку людей та надання їм першої невідкладної допомоги;

- придбання спеціальної техніки та обладнання;       

- проведення інформаційно - роз’яснювальної, пропагандистської роботи серед населення, зокрема серед підлітків, молоді та соціально незахищених верств населення;

- розвитку систем зв’язку, оповіщення та інформатизації органів цивільного захисту;

- забезпечення вимог щодо облаштування та функціонування місць масового відпочинку населення та воді та зниження кількості нещасних випадків на водних об’єктах громади шляхом встановлення контролю за облаштуванням місць масового відпочинку людей на водних об’єктах та рятувальних постів для цілодобового чергування, обстеженням та очищенням від сторонніх предметів дна водойм,   які використовуються як рекреаційні зони та укладанням договорів   на постійне та обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування з аварійно-рятувальними службами;

- забезпечення виконання аварійно-рятувальною службою заходів з запобігання та реагування при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та подій, стихійних лих, нещасних випадках на воді та проведенні технічних робіт;

- покращення стану техногенної безпеки з затвердженням переліку та щорічним уточненням об’єктів, що використовують хімічні речовини та проведення моніторингу щодо стану поводження з даними речовинами, здійсненням контролю комісіями з питань ТЕБ та НС за станом забезпечення безпеки хімічно-небезпечних об'єктів та об’єктів нафтохімічної галузі;

         - покращення стану проведення роботи щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, підвищення ефективності превентивних заходів, прогнозування надзвичайних ситуацій, оперативності реагування на них, вдосконалення діяльності наглядових органів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям на хімічно-небезпечних об'єктах;

         - покращення стану безпеки на потенційно-небезпечних об’єктах об’єднаної громади з   розробленням і затвердженням планів ліквідації аварій та укладанням договорів на постійне та обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування аварійно-рятувальними службами;

  - проведення підготовки посадових осіб потенційно-небезпечних об’єктів, що задіюються до ліквідації аварій в навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернівецької області;

- підвищення фахового рівня рятувальників з проведенням підготовки та перепідготовки їх в профільних навчальних закладах системи ДСНС;

- покращення реагування аварійно-рятувальних служб, стану роботи рятувальників та оповіщення людей у разі виявлення надзвичайних ситуацій;

         - скорочення часу ліквідації надзвичайних ситуацій та подій із забезпеченням аварійно-рятувальних служб засобами захисту органів дихання та спеціального оснащення, засобами індивідуального захисту та аварійного зв’язку, сучасними плавзасобами, та іншим обладнанням;

5. Завдання та результативні показники Програми

         Головні завдання Програми розвитку цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайніситуації в Кельменецькому районі на 2018-2020 роки спрямовані на розвиток цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, вдосконалення і підтримку аварійно-рятувальної служби, створення правових, організаційно-економічних умов для їх розвитку, формування механізму регулювання та координації, які б сприяли:

         - забезпеченню належного рівня безпеки населення і захисту територій , об'єктів підвищеної небезпеки від загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- підвищенню ефективності функціонування сил цивільного захисту та системи моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям;

- зменшенню ризику виникнення надзвичайних ситуацій та досягнення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків;

- зменшенню кількості постраждалого населення та загиблих від надзвичайних ситуацій;

- організації забезпечення профілактики загибелі людей та виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж ;

            - рятуванню людей, проведенню пожежно-рятувальних, аварійно-рятувальних, технічних робіт та інших заходів;

-         підвищенню рівня готовності до дій за призначенням пожежно-рятувального підрозділу та аварійно-рятувальних служб.

         Реалізація основних завдань Програми дасть змогу захистити населення і територію Чернівецької області, запобігти виникненню надзвичайних ситуацій та подій, підвищити рівень готовності пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних служб до дій за призначенням, мінімізувати наслідки надзвичайних ситуацій та пожеж, покращити стан техногенної безпеки об’єктів, терміново реагувати на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, проводити аварійно-рятувальні та відновлювальні роботи, захищати навколишнє природне середовище та локалізовувати зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.

         Внаслідок підвищення фахового рівня рятувальників та посадових осіб об’єктів, покращення організації аварійно-рятувальних робіт та технічного до оснащення аварійно-рятувальної служби, розвитку матеріальної бази буде забезпечено повний обсяг заходів по реагуванню і попередженню надзвичайних ситуацій та подій на території району, оповіщенню людей, зниженню нещасних випадків та створенню безпечних умов для відпочинку громадян.

         У разі виконання Програми буде забезпечено функціонування територіальної підсистеми державної системи попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру для зменшення витрат на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

5.1. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми

Всього витрат на виконання Програми

тис. грн.

2018 2019 2020 всього
1 3 4 5 7
Обсяг ресурсіввсього, в т.ч.: 545,0 671,0 802,0 2018,0
районний 310,0 380,0 455,0 1145,0
сільські та селищний бюджети 230,0 285,0 340,0 855,0
Кошти підприємств, що підпадають під дію Програми (тис. грн.: 5,0 6,0 7,0 18,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Система управління та контролю за ходом виконання Програми

Контроль за виконанням заходів Програми покладається на відділ правового забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної, режимно-секретної роботи та з питань надзвичайних ситуацій апарату районної державної адміністрації.

Відповідальними виконавцями програми періодично до 20 січня надається районній раді інформацію про хід реалізації заходів Програми.

Керуючий справами                                                                                             Л.Світла

 

 


5.2. РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ПРОГРАМИ

№ з/п Назва показника Одиниця виміру

Вихідні дані на початок дії Програми

(за 2017 рік)

2018 р.

2019 р.

2020 р.

Всього за період дії Програми (або до кінця дії Програми)

1 2 3 4 6 7 8 10
                                                                     1. 5.2. Показники продукту Програми
1. Кількість пожежо - небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки одиниця 15 15 15 15 15
2. Кількість об’єктів та територій, які підлягають обов’язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами одиниця 15 15 15 15 15
3. Кількість об’єктів, які фактично обслуговуються державними аварійно-рятувальними службами одиниця 5 5 10 15 10
4. Кількість навчань, проведених на об’єктах з масовим перебуванням людей одиниця 32 35 38 40 113
1

Кількість пожеж, з них:

-      на під контрольних об’єктах

-          в житловому секторі громадян

-          інші

одиниця

31

0

31

0

30

0

30

0

29

0

29

0

28

0

28

0

87

0

87

0

2. Кількість надзвичайних ситуацій вип. 0 0 0 0 0
3. Кількість подій вип. 0 0 0 0 0

Кількістьзагиблих/ потерпілих

внаслідок пожеж та НС

осіб 2/0 0/0 0/0 0/0 0/0
4. Кількість осіб, врятованих на подіях, пожежах та НС осіб 4 5 6 7 18
5. Загальний розмір прямих збитків внаслідок пожеж тис. грн. 1400 1300 1200 1100 3600
6. Загальна вартість врятованих матеріальних цінностей під час пожеж тис. грн. 520 550 600 650 1800

5.

Середній час слідування на пожежу хвилина 18,63 18,63 18,00 17,60 1,03
6. Середній час ліквідації пожежі хвилина 16,38 16,38 16,00 15,35 1,03

5.3. НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАХОДИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Назва напряму діяльності (пріоритети та завдання) Перелік заходів програми Термін вико-нання Виконавці Джерела фінансування

Орієнтовані обсяги фінансування (вартість) тис.грн.

в т.ч.  

Очікуваний результат
2018 рік 2019 рік

2020 рік

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

І. Розвиток цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування

на надзвичайні ситуації.

1. 1.1. Організа-ційні заходи забезпечення профілактики і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та пожеж. 1.1.1. Моніторинг стану забезпечення пожежної та техногенної безпеки, відпрацювання об’єктів народно - господар-ського комплексу району незалежно від форм власності.

2018-2020 роки

ДПРЧ-10 Кельменець-кий РС УДСНС України у Чернівецькій області Всього: 10,0 10,0 15,0 Покращення стану пожежної та техногенної безпеки.
районний бюджет 10,0 10,0 15,0
Примітка: обсяги фінансування в розрізі кожного із заходів розділу 1 можуть уточнюватись під час реалізації заходів Програми на відповідний рік.

1.2. Підвищення оперативної готовності до дій за призначенням пожежно-рятувального підрозділу

ДПРЧ-10

РС УДСНС України

у Чернівецькій області.

1.2.1.Технічне оснащення пожежно-рятувального підрозділу спеціальною технікою, обладнанням та запчастинами, засобами захисту органів дихання, іншим спорядженням та обмундируванням, паливно-мастильними матеріалами, проведення поточних та капітальних ремонтів приміщень підрозділу та інше.

2018-2020 роки

ДПРЧ-10 Кельменець-кий РС УДСНС України у Чернівецькій області

Всього:

в тому числі:

80.0 90.0 100.0

Підвищення готовності сил і засобів до реагування на надзвичайні ситуації і події, захисту населення і територій від наслідків їх негативного впливу, отримання населенням гарантованої допомоги.

Своєчасне надання екстренної допомоги постра-ждалим.

Зменшення бюджетних витрат на ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків

районний

селищний та сільські бюджет

50.0

30,0

55.0

35,0

60.0

40,0

1.2.2. Удосконалення рівня взаємодії служб цивільного захисту територіальної підсистеми Єдиної

державної системи цивільного захисту шляхом проведення практичних, тактико-спеціальних та пожежно-тактичних тренувань і навчань із залученням особового складу РС УДСНС України у Чернівецькій області та працівників служб цивільного захисту.

2018 –

2020 роки

згідно з

затверд-женими планами

ДПРЧ-10 Кельменець-кий РС УДСНС України у Чернівецькій області

Всього:

10,0 10,0 15,0 Підвищення рівня функціональної обласної територіальної підсистеми Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації і події техногенного та природного характеру
районний бюджет 10,0 10,0 15,0
1.2.3. Виконання робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та подій регіонального характеру.

2018 –

2020 роки

згідно із затвердженими планами

ДПРЧ-10 Кельменець-кий РС УДСНС України у Чернівецькій області районний та місцеві бюджети Відповідно до потреби
1.3. Захист населених пунктів сільської місцевості від пожеж

1.3.1. Створення та забезпечення функціонування підрозділів місцевої пожежної охорони.

2018-2020

роки

Районна державна адміністрація, сільські та селищна ради.

Всього:

в тому числі:

районний бюджет

селищний та сільські бюджет

400,0

200,0

200,0

500,0

250,0

250,0

600,0

300,0

300,0

Покращення стану пожежної та техногенної безпеки. Зменшення кількості пожеж, НСта подій.Зменшення кількості потерпілих внаслідок НС
ІІ. Розвиток системи аварійно-рятувального обслуговування .
2.1. Організаці-йні заходи щодо забезпечення профілактики загибелі людей та виникнення надзвичайних ситуацій 2.1.1. Організація заходів з визначення в районі місць масового відпочинку населення на водних об’єктах і місць спортивної та любительської риболовлі. Відповідними рішеннями місцевих органів влади закріпити їх за організаціями, підприємствами, орендарями, тощо, та зобов’язати їх забезпечити безпеку людей на воді (льоду). 2018-2020 роки

Кельменецька РДА,

селищна та сільські ради

Коштів не потребує - Створення безпечних умов для життя та відпочинку громадян району.
2.1.2. Укладення договорів на постійне та обов’язкове аварійно - рятувальне обслуговування з орендарями водних об’єктів. 2018-2020 роки Органи місцевого самоврядування, Кельменецька РДА Кошти орендарів ставків Згідно з договорами Зниження кількості нещасних випадків                     на водних об’єктах
району
2.1.3. Здійснення обстеження та очищення від сторонніх предметів дна водойм, які використовуються як рекреаційні зони згідно з договорами на аварійно - рятувальне обслуговування. 2018-2020 роки Кельменецька РДА, Чернівецький спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійнорятувальний) загін Кошти суб‘єктів господарювання, які використовуватимуть водойми для відпочинку громадян

Згідно з договорами

Зниження кількості нещасних випадків                     на водних об’єктах
району
2.1.4. Здійснення контролю за захистом життя та здоров’я людей на водних об’єктах України”. 2018-2020 роки Кельменецька РДА Коштів не потребує - Зниження кількості нещасних випадків                     на водних об’єктах
району
2.1.5. Укладення договорів на   постійне та обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування з власником кар‘єру. 2018-2020 роки ДПРЧ-10 Кошти суб
‘єктів господарювання
Згідно з договором Покращення стану безпеки на гірничих об'єктах
2.1.6. Укладення договорів на постійне та обов’язкове обслуговування з власниками   потенційно-небезпечних об'єктів. 2018-2020 роки ДПРЧ-10 Кошти потенційно-небезпечних підприємств Згідно з договорами Покращення стану безпеки на потенційно-небезпечних об'єктах

2.1.7. Здійснення профілактичних заходів з контролю, періодичних планових профілактичних обстежень стану техногенної безпеки на потенційно-небезпечних об’єктах.

2018-2020 роки РС УДСНС України у Чернівецькій області Коштів не потребує - - - Покращення стану техногенної безпеки об’єктів району
2.2. Заходи з рятування людей, проведення аварійно-рятувальних, водолазно-рятувальних та технічних робіт 2.2.1. Проведення аварійно-рятувальних заходів. 2018-2020 роки Кельменецька РДА, Чернівецький спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін. кошти резервного фонду районного бюджету

Виконання заходів                       з реагування при виникненні надзвичайних ситуацій та подій

2.2.2. Створення та облаштування на водних об’єктах сезонних рятувальних постів. Організація на них цілодобового чергування рятувальників.  

2018-2020

роки

Орендарі водних об’єктів Кошти орендарів водних об’єктів 5 6 7 Попередження нещасних випадків                   на водних об’єктах району
2.3. Підвищення рівня готовності аварійно -рятувальних служб. 2.3.1. Забезпечення аварійно-рятувальних служб спеціальною технікою та обладнан-ням, плавзасобами, сучасними засобами індивідуального захисту, спеціальним одягом для ведення аварійно-рятувальних, пошуково - рятуваль-них робіт та ліквідації наслідків надзвичай-них ситуацій. 2018-2020 роки

Кельменецька РДА,

РС УДСНС України у Чернівець- кій області

районний бюджет 20,0 25,0 30,0 Покращення реагування служби та стану роботи рятувальників
2.3.2. Забезпечення готовності спеціального транспорту та аварійно-рятувального оснащення до реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. 2018-2020 роки

Кельменецька РДА,

РС УДСНС України у Чернівець- кій області

районний бюджет 20,0 30,0 35,0 Створення належних умов для оперативного реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, забезпечення щодобових виїздів на місце виникнення подій та надзвичайних ситуацій і своєчасне реагування на них
2.3.3. Проведення тренувань і навчань пошуково - рятувальних сил та аварійно-рятувальних служб. 2018-2020 роки Кельменецька РДА, Чернівецький спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін коштів не потребує - - - Підвищення фахового рівня рятувальників
2.3.4. Проведення профілактичної роботи по попередженню нещасних випадків на воді (профілактичних обстежень, лекцій, бесід, виступів по радіо, публікацій в районній газеті). 2018-2020 роки

Кельменецька РДА,

Чернівецький   спеціальний воєнізований гірничорятувальний

Вкладень коштів не потребує Попередження нещасних випадків на водних об’єктах району

        

Керуючий справами                                                                                             Л.Світла

 

                                                                                                                                    

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Президент України підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності. «Ключовий момент, без якого децентралізація не може бути в Україні завершена, це передача земель безпосередньо громадам. Сьогодні цей важливий крок буде зроблено. Сьогодні я підписую указ про заходи щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності», – сказав він. Так, 26 жовтня усі новостворені громади отримають землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для свого розвитку. Загалом місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн га землі. Джерело: https://decentralization.gov.ua/
  • 15 жовтня, Державна комісія ТЕБ та НС ухвалила рішення про нове епідемічне зонування Чернівецької області: - «червона зона» – місто Чернівці, місто Новодністровськ, Кельменецький та Кіцманський райони; решта районів області залишаються у «помаранчевій зоні». Нове зонування почне діяти із понеділка, 19 жовтня.
  •   Фахівці Міністерства розвитку громад та територій спільно з Офісом підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні підготували відповіді на питання, які найчастіше цікавлять учасників реформи. Які повноваження нових РДА та районних рад, порядок їх ліквідації та реорганізації? Як буде формуватися районний бюджету у новому бюджетному періоді?Як виконуватиметься бюджет громад, що приєднані до новоутворених територіальних громад? Хто буде утримувати районні лікарні у ліквідованих районах? Відповіді на ці та інші питання шукайте в цьому матеріалі. ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ  ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ Які повноваження нових РДА? До прийняття нових редакцій залишаються чинними закони «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні», яким визначено повноваження МДА (як ОДА так і РДА). Повноваження РДА також визначені галузевим законодавством у сферах ЖКГ, містобудування, освіти, охорони здоров’я, земельних відносин тощо. Отже, нові РДА повинні виконувати повноваження, визначені чинним законодавством. Разом з тим Мінрегіоном розроблено проект нової редакції ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», в якому пропонується новий підхід до розподілу повноважень РДА. (Посилання на законопроект: https://decentralization.gov.ua/news/12851). Зокрема, РДА здійснюватимуть повноваження щодо: забезпечення виконання окремих повноваження місцевого самоврядування; здійснення взаємодії з органами місцевого самоврядування; координації діяльності територіальних органів (підрозділів) центральних органів виконавчої влади; забезпечення законності на відповідній території. Який порядок ліквідації, реорганізації РДА ліквідованих районів? Чинним законодавством не визначено суб’єкта, наділеного повноваженнями ліквідовувати чи реорганізовувати и РДА. З метою врегулювання даного питання Мінрегіоном в пакетів з проектом Постанови ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» було подано та КМУ схвалено і зареєстровано у ВРУ проект Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій" (реєстр. №3651-Д). Профільним Комітетом ВРУ даний законопроект доопрацьовано та зареєстровано проект Закону за реєстр. № 3651-Д, відповідно до якого порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації, а також правонаступництва майна, прав та обов’язків, які належали РДА, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідні РДА, їхні структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, реорганізуються в межах граничної чисельності, умов оплати праці працівників і норм витрат, встановлених Кабінетом Міністрів України. Наразі Мінрегіоном спільно з Офісом підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробляються покрокові методичні рекомендації щодо реорганізації РДА, які найближчим часом будуть оприлюднені.  ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ РАЙОННИЙ РІВЕНЬ: Які повноваження у нових районних рад? До прийняття нової редакції залишається чинним ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», яким у статті 43 визначено повноваження районних і обласних рад. Нові районні ради мають виконувати повноваження, визначені чинним законодавством. Варто зазначити, що ВРУ прийнято ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» (реєстр. № 3614), яким суттєво переглянуто склад доходів та видатків районних бюджетів. Зокрема, 60% ПДФО, які раніше зараховувались до районних бюджетів, буде передано до місцевих бюджетів територіальних громад. Тому, відповідно, повноваження, які виконували райради за рахунок надходжень від ПДФО мають передатися сільським, селищним, міським радам. Саме тому, з метою впровадження оптимальної моделі розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів  Мінрегіоном розроблено проект нової редакції Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо децентралізації та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування. (Посилання на законопроект: https://decentralization.gov.ua/news/12850). Зокрема, законопроектом розмежовано повноваження районних і обласних рад. У статті 38 законопроекту визначено сферу компетенції районної ради. Якщо коротко, то це повноваження щодо: забезпечення організації роботи ради, затвердження районного бюджету, звітів про його виконання, затвердження місцевих програм, управління майном спільної власності територіальних громад району (до передачі територіальним громадам).   Який порядок ліквідації, реорганізації районних рад у ліквідованих районах? Чинним законодавством не визначено чіткого механізму ліквідації чи реорганізації районних рад у зв’язку з затвердженням нового АТУ.   Дане питання також врегульовано в проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» (реєстр. № 3651-Д). Серед іншого законопроектом передбачено, що: повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі – ліквідованих районів), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі — новоутворених районів); з дня набуття повноважень районною радою, здійснюється реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розташованої у адміністративному центрі новоутвореного району; районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов’язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, якщо інше не передбачено цим Законом; під час проведення реорганізації юросіб – районних рад повноваження з управління справами юридичних осіб, що припиняються, здійснює комісія з реорганізації. Наразі Мінрегіон спільно з Офісом підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробляють покрокові методичні рекомендації щодо реорганізації районних рад, які найближчим часом будуть оприлюднені.  Чи можна вже сьогодні, не чекаючи виборів, передавати спільне майно територіальних громад у комунальну власність громади? Так можна, відповідно до пункту 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Таким чином, процес передачі майна, що знаходиться в управлінні районних рад не прив’язаний до місцевих виборів та районна рада спільно з сільськими, селищними, міськими радами району може розпочати відповідну процедуру. З детальним роз’ясненням стосовно передачі майна спільної власності територіальних громад району відповідним сільським, селищним, міським радам можна ознайомитись на порталі «Децентралізація». Як розподіляється майно, яке знаходиться у спільній власності громади району, між декількома новоствореними ОТГ в цьому районі? Законодавство не передбачає розподілу майна спільної власності територіальних громад. Згідно чинного законодавства, районні ради можуть передати до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Також законопроектом № 3651-Д пропонується визначити, що нові районні ради району після припинення реорганізованих районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов’язаний передати до комунальної власності територіальних громад окремі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Мінрегіон спільно з Офісом підтримки реформи децентралізація при Мінрегіоні розробляють покрокові методичні рекомендації щодо передачі майна спільній власності громади району, які найближчим часом будуть оприлюднені. Хто буде утримувати районні лікарні у ліквідованих районах? Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» (законопроект реєстр. № 3614) передано значну частку  доходів районних бюджетів на базовий рівень – до місцевих бюджетів територіальних громад (зокрема, 60% ПДФО). Тому, відповідно, повноваження, які виконували райради за рахунок надходжень від ПДФО мають передатися сільським, селищним, міським радам. Отже, районні лікарні також передаватимуться на утримання сільських, селищних, міських рад. Звертаємо увагу, що мова йде про утримання приміщень. Адже фінансування медичних послуг, заробітних плат медичним працівникам здійснюватиметься з державного бюджету через НСЗУ. Що будуть робити штатні працівники ліквідованих районних рад після перших проведених сесій у нових райрадах? Вивільнення працівників відбуватиметься згідно ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», Кодексу законів про працю України. Як буде формуватися районний бюджету у новому бюджетному періоді? Законопроект № 3614, який прийнято ВРУ, передбачає, що сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району. Всі 1469 територіальних громад, території яких уже затвердив Уряд, перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Законодавчим актом, зокрема, пропонується розмежувати дохідні і видаткові джерела надходження між районними та місцевими бюджетами, скасувати спрямування надходжень від ПДФО до районних бюджетів та виключити районний рівень із системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності. Тобто районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію і не будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом. Формування районних бюджетівздійснюватиметься за рахунок: ► власних доходів: податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, що видані РДА, орендна плата за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради; орендна плата за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами) інші доходи. ► дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів. Крім того, розглядається питання фінансування утримання районних рад, оплати праці їх працівників з державного бюджету. БАЗОВИЙ РІВЕНЬ: Який механізм реорганізації сільських, селищних рад, які увійшли до складу громади на підставі розпорядження КМУ? Відповідно до Законопроекту 3651-Д, в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої була затверджена Кабінетом Міністрів України (далі – сформована територіальна громада), закінчуються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких увійшли до території сформованої територіальної громади, (далі – розформовані територіальні громади). Після закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі – ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі – новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. Сформована територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків розформованої територіальної громад. З дня набуття повноважень новообраною радою здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад шляхом їх приєднання до юридичної особи – сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Юридична особа – сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою. З дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб – виконавчих комітетів рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичної особи – виконавчого комітету новообраної ради. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи – виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим пунктом. Реорганізація юридичних осіб – органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди. Під час проведення реорганізації юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою. Сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються. У який спосіб обирається, затверджується староста у нових громадах? Верховною Радою України прийнято Закону України від 16.07.2020 № 805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» (далі – Закон). Законом, серед іншого, внесено зміни до Виборчого кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280), якими передбачено що староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Згідно з частиною третьою статті 54-1 Закону № 280 порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою. Таким чином, сільська, селищна, міська рада в своєму регламенті або Положенні про старосту може більш детально визначити порядок подання кандидатури та затвердження старости радою. Чи можуть сільські, селищні, міські ради затверджувати старост? Можуть, у порядку визначеному статтею 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Чи поширюється Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» на новоутворені громади, вибори в яких відбудуться 25.10.2020 в частині реорганізації ОМС? Ні, не поширюється. Як виконуватиметься бюджет громад, що приєднані до новоутворених територіальних громад? Відповідно до Законопроекту №3651-Д, бюджети розформованих територіальних громад виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду. При цьому, новообрана рада може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті радами, що припиняються. До завершення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів розформованих територіальних громад продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, інших керівників бюджетних установ. До завершення періоду окремого виконання бюджетів функції місцевих фінансових органів територіальних громад здійснюють: відповідні місцеві фінансові органи, створені до затвердження територій територіальних громад; сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, якщо у територіальних громадах місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом. Залишки коштів, які утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках бюджетів розформованих територіальних громад, перераховуються до бюджету сформованої територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою.

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda