КЕЛЬМЕНЕЦЬКА РАЙОННА РАДА

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ХІУ СЕСІЇ   VІІ СКЛИКАННЯ

____________________________________________________________

22 грудня 2017 року № 252.14-7/17

Про затвердження Комплексної соціальної програми розвитку цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в Кельменецькому районі на 2018-2020 роки

Керуючись п.16 ч.1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», з метою реалізації в районі державної політики щодо створення безпечних умов життєдіяльності населення, забезпечення пожежної безпеки об’єктів народного господарства і населених пунктів, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, враховуючи висновки постійної комісії районної ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, районна рада

В И Р І Ш И Л А:

 

  1. Затвердити Комплексну соціальну програму розвитку цивільного захисту, системи аварійно-рятувального обслуговування, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайніситуації в Кельменецькому районі на 2018-2020 роки (далі – Програма), що додається.
  2. Фінансовому управлінню районної державної адміністрації при формуванні проекту бюджету на 2018 та наступні роки передбачати кошти на фінансування заходів Програми.
  3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника голови районної державної адміністрації Урсуляка І.І. та постійну комісію районної ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища

Заступник голови районної ради                                         А.Горобець

Затверджено

рішення XIУ сесії районної

ради VII скликання від

22 грудня 2017 року № 252.14-7/17

Комплексної соціальна програми розвитку цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайні ситуації

в Кельменецькому районі на 2018-2021 роки. (далі – Програма)

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1. Ініціатори розроблення Програми районна державна адміністрація
2. Дата, номер і назва розпорядчого документу виконавчої влади про розроблення Програми Доручення голови районної державної адміністрації №11-У від 21.11.2017р.
3.

Розробники Програми

Співрозробники

районна державна адміністрація;

10 Державнапожежно-рятувальначастинаУДСНС у Чернівецькій області

4. Відповідальні виконавці Програми Відділ правового забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної роботи та режимно-секретної роботи та з питань надзвичайних ситуацій апарату районної державної адміністрації, 10 ДПРЧ
5. Учасники Програми

- районна державна адміністрація;

- 10 Державнапожежно-рятувальначастинаУДСНС у Чернівецькій області;

- селищна та сільські ради, суб‘єкти господарської діяльності району

6. Термін реалізації Програми

2018 – 2020 роки

7. Перелік місцевих бюджетів, які приймають участь у виконанні програми Районний, селищний та сільські бюджети.
8.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми

(тис.грн.)

2018,0
В тому числі бюджетних коштів (тис. грн.):
8.2. коштіврайонного бюджету 1145,0
8.2. коштів селищного, сільських бюджетів 855,0
8.3 - коштів підприємств, що підпадають під дію Програми (тис.грн.) 18,0
10. Основні джерела фінансування Програми Районний, селищний, сільські бюджети, кошти суб‘єктів господарювання, що підпадають під дію Програми

2. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Актуальність проблеми забезпечення техногенної та природної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання надзвичайних ситуацій і подій, що спричиняються пожежами, небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами, які наносять шкоду населенню і територіям, збитки народногосподарському комплексу.

Всього за період з 2014 по 2017 роки на території району зареєстровано 0 надзвичайних ситуацій, внаслідок яких потерпіло 0 осіб.

З початку 2017 року в Кельменецькому районі виникла 31 пожежа. Збитки прямі завдані пожежами в 2017 році становлять 1019,9 тис. грн. побічні збитки 1772,9 тис.грн. Врятовано матеріальних цінностей на суму 420 тис. грн. Знищено, пошкоджено будівель, споруд 18. Знищено, пошкоджено 4 автотехніки. Під час пожеж загинуло 2 осіб в 2017 році, травмовано 0 осіб, дітей травмованих та загиблих не було.

       Викликає занепокоєння стан протипожежного водопостачання                           в селищі Кельменці та населених пунктах. В райцентрі нараховується всього 11 комунальних гідрантів, всі знаходяться в справному стані. Однак це дуже мало, адже від наявності необхідної кількості та справності джерел протипожежного водопостачання залежить своєчасне оперативне реагування на пожежі та інші надзвичайні ситуації і події, можливість уникнути людських жертв і значних матеріальних збитків. Відсутність джерел протипожежного водопостачання призводить до того, що понад 25% пожеж ліквідовується із залученням додаткових сил та засобів, а це збільшує їх масштаби, час на ліквідацію та пов‘язані з нею фінансові витрати.

         Проблемним залишається стан пожежної безпеки об’єктів, підприємств та установ, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, зокрема, лікувальних установ, навчальних закладів, закладів культури.

На території району розташовано 15 об’єктів підвищеної та потенційної небезпеки, які несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, життю і здоров’ю людей та довкіллю.

Також можливі аварії з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин при транспортуванні автомобільним та залізничним транспортом. Їх максимальна кількість при транспортуванні залізницею одним потягом може складати до 300 тонн (2-5 цистерн). Середньорічна кількість небезпечних хімічних речовин, що проходять транзитом через станцію Ларга становить близько 70 вагонів.

На території району діє ВАТ «Вороновицький щебеневий кар‘єр», де на виробництві використовуються вибухові речовини. Дане підприємство характеризуються підвищеним рівнем загрози виникнення надзвичайних ситуацій, що може призвести до травматизму та загибелі людей, особливо під час використання вибухових речовин. Технологічне обладнання ВАТу фізично та морально застаріле.

Серед загальної кількості надзвичайних ситуацій, що сталися на території району протягом останніх 8 років, найбільшу частку становлять надзвичайні ситуації природного характеру. Найбільша їх кількість мала гідрометеорологічне походження (87,5%). Вони пов’язані з ускладненням метеорологічної обстановки та гідрологічних умов незалежно від пори року (сильний вітер, налипання снігу, сильний дощ (злива), дуже сильний снігопад, сильна ожеледь, заморозки).Значних збитків від складних погодних умов зазнає енергетична галузь (відключення населених пунктів від енергопостачання), а також споруди та об’єкти життєдіяльності і життєзабезпечення населення (житлові та господарські будівлі, лінії телефонного зв’язку, тощо).

Викликає занепокоєність щодо кількості подій та нещасних випадків на водних об’єктах. Через необережне поводження на воді протягом 2017 року в Дністрі і ставках втопилася 1 особа, з яких 1доросла та 0 дітей.

Значна частина трагічних випадків на воді зумовлена відсутністю місць організованого відпочинку людей на річці Дністер та ставках, недостатньою персональною відповідальністю орендарів водних об’єктів за забезпечення додержання вимог законодавства щодо їх безпечного використання, а також за своєчасність та ефективність заходів попередження нещасних випадків на воді, порушеннями правил безпечної поведінки та купанням в необладнаних для цього місцях, проблемами у створенні сезонних рятувальних і медичних постів.

Фізико-географічні умови району сприятливі для розвитку туризму, в зв'язку з чим можливе виникнення надзвичайних ситуацій та подій в лісових масивах, пов’язаних зі зникненням людей, виникненням лісових пожеж. Розвиток видів спорту та збільшення потоку туристів зумовлює необхідність забезпечення певних вимог до їх захисту та безпеки, які відповідали б загальнодержавним стандартам.

При нещасних випадках та гострих захворюваннях, коли людина потребує невідкладної допомоги, несвоєчасне або низькоякісне надання екстреної медичної допомоги може бути причиною втрати здоров'я чи смерті. У разі виникнення таких надзвичайних ситуацій виникають умови, коли життя та здоров’я людей залежать від оперативності залучення служб цивільного захисту, що вимагає використання оперативної мобільної техніки та плавзасобів.

         Розміри негативних наслідків від надзвичайних ситуацій і пожеж значною мірою стримуються завдяки активному реагуванню на них пожежно-рятувальних формувань.

         Однак недостатнє державне фінансування створює ряд проблем пожежно-рятувальним підрозділам при виконанні завдань за призначенням.

Вказане вище вимагає формування інших підходів до протидії аваріям, катастрофам, негативним природним умовам на рівні комплексного підходу до наявних форм і методів забезпечення безпеки населення і територій.

         Враховуючи, що кожна з розглянутих вище проблем вимагає необхідного рівня координації дій та концентрації ресурсів, вирішення завдань щодо зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій і подій в значній мірі може бути досягнуто в рамках цієї Програми.

                                                                        

3. Мета Програми

Метою Програми є забезпечення державної політики щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру,               забезпечення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків, забезпечення відповідного рівня готовності органів управління, сил та засобів до реагування, надання екстреної допомоги населенню, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до вимог чинного законодавства України.

4. Шляхи і засоби розв’язання проблеми, терміни виконання Програми

         Досягнення вищезазначеної мети можливе при здійсненні впродовж 2018 -2020 років комплексу заходів спрямованих на:      

- здійснення заходів із забезпечення пожежної безпеки, в тому числі на об’єктах з масовим перебуванням людей, покращення стану протипожежного водопостачання та під’їзних шляхів;

- проведення паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів та створення на них локальних систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і локальних систем оповіщення персоналу зазначених об’єктів у разі виникнення аварії та населення у зонах можливого ураження;

- створення підрозділів місцевої пожежної охорони та їх належного матеріально-технічного забезпечення;

- проведення інвентаризації та контролю за використанням захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони);

- проведення обстеження територій на наявність вибухонебезпечних предметів, що залишилися від попередніх війн, та їх знешкодження;

- удосконалення організаційно-штатної структури пожежно-рятувальних підрозділів;

- технічного оснащення пожежно-рятувальних підрозділів сучасним рятувальним обладнанням, у тому числі засобами порятунку людей та надання їм першої невідкладної допомоги;

- придбання спеціальної техніки та обладнання;       

- проведення інформаційно - роз’яснювальної, пропагандистської роботи серед населення, зокрема серед підлітків, молоді та соціально незахищених верств населення;

- розвитку систем зв’язку, оповіщення та інформатизації органів цивільного захисту;

- забезпечення вимог щодо облаштування та функціонування місць масового відпочинку населення та воді та зниження кількості нещасних випадків на водних об’єктах громади шляхом встановлення контролю за облаштуванням місць масового відпочинку людей на водних об’єктах та рятувальних постів для цілодобового чергування, обстеженням та очищенням від сторонніх предметів дна водойм,   які використовуються як рекреаційні зони та укладанням договорів   на постійне та обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування з аварійно-рятувальними службами;

- забезпечення виконання аварійно-рятувальною службою заходів з запобігання та реагування при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та подій, стихійних лих, нещасних випадках на воді та проведенні технічних робіт;

- покращення стану техногенної безпеки з затвердженням переліку та щорічним уточненням об’єктів, що використовують хімічні речовини та проведення моніторингу щодо стану поводження з даними речовинами, здійсненням контролю комісіями з питань ТЕБ та НС за станом забезпечення безпеки хімічно-небезпечних об'єктів та об’єктів нафтохімічної галузі;

         - покращення стану проведення роботи щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, підвищення ефективності превентивних заходів, прогнозування надзвичайних ситуацій, оперативності реагування на них, вдосконалення діяльності наглядових органів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям на хімічно-небезпечних об'єктах;

         - покращення стану безпеки на потенційно-небезпечних об’єктах об’єднаної громади з   розробленням і затвердженням планів ліквідації аварій та укладанням договорів на постійне та обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування аварійно-рятувальними службами;

  - проведення підготовки посадових осіб потенційно-небезпечних об’єктів, що задіюються до ліквідації аварій в навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернівецької області;

- підвищення фахового рівня рятувальників з проведенням підготовки та перепідготовки їх в профільних навчальних закладах системи ДСНС;

- покращення реагування аварійно-рятувальних служб, стану роботи рятувальників та оповіщення людей у разі виявлення надзвичайних ситуацій;

         - скорочення часу ліквідації надзвичайних ситуацій та подій із забезпеченням аварійно-рятувальних служб засобами захисту органів дихання та спеціального оснащення, засобами індивідуального захисту та аварійного зв’язку, сучасними плавзасобами, та іншим обладнанням;

5. Завдання та результативні показники Програми

         Головні завдання Програми розвитку цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайніситуації в Кельменецькому районі на 2018-2020 роки спрямовані на розвиток цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, вдосконалення і підтримку аварійно-рятувальної служби, створення правових, організаційно-економічних умов для їх розвитку, формування механізму регулювання та координації, які б сприяли:

         - забезпеченню належного рівня безпеки населення і захисту територій , об'єктів підвищеної небезпеки від загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- підвищенню ефективності функціонування сил цивільного захисту та системи моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям;

- зменшенню ризику виникнення надзвичайних ситуацій та досягнення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків;

- зменшенню кількості постраждалого населення та загиблих від надзвичайних ситуацій;

- організації забезпечення профілактики загибелі людей та виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж ;

            - рятуванню людей, проведенню пожежно-рятувальних, аварійно-рятувальних, технічних робіт та інших заходів;

-         підвищенню рівня готовності до дій за призначенням пожежно-рятувального підрозділу та аварійно-рятувальних служб.

         Реалізація основних завдань Програми дасть змогу захистити населення і територію Чернівецької області, запобігти виникненню надзвичайних ситуацій та подій, підвищити рівень готовності пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних служб до дій за призначенням, мінімізувати наслідки надзвичайних ситуацій та пожеж, покращити стан техногенної безпеки об’єктів, терміново реагувати на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, проводити аварійно-рятувальні та відновлювальні роботи, захищати навколишнє природне середовище та локалізовувати зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.

         Внаслідок підвищення фахового рівня рятувальників та посадових осіб об’єктів, покращення організації аварійно-рятувальних робіт та технічного до оснащення аварійно-рятувальної служби, розвитку матеріальної бази буде забезпечено повний обсяг заходів по реагуванню і попередженню надзвичайних ситуацій та подій на території району, оповіщенню людей, зниженню нещасних випадків та створенню безпечних умов для відпочинку громадян.

         У разі виконання Програми буде забезпечено функціонування територіальної підсистеми державної системи попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру для зменшення витрат на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

5.1. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми

Всього витрат на виконання Програми

тис. грн.

2018 2019 2020 всього
1 3 4 5 7
Обсяг ресурсіввсього, в т.ч.: 545,0 671,0 802,0 2018,0
районний 310,0 380,0 455,0 1145,0
сільські та селищний бюджети 230,0 285,0 340,0 855,0
Кошти підприємств, що підпадають під дію Програми (тис. грн.: 5,0 6,0 7,0 18,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Система управління та контролю за ходом виконання Програми

Контроль за виконанням заходів Програми покладається на відділ правового забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної, режимно-секретної роботи та з питань надзвичайних ситуацій апарату районної державної адміністрації.

Відповідальними виконавцями програми періодично до 20 січня надається районній раді інформацію про хід реалізації заходів Програми.

Керуючий справами                                                                                             Л.Світла

 

 


5.2. РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ПРОГРАМИ

№ з/п Назва показника Одиниця виміру

Вихідні дані на початок дії Програми

(за 2017 рік)

2018 р.

2019 р.

2020 р.

Всього за період дії Програми (або до кінця дії Програми)

1 2 3 4 6 7 8 10
                                                                     1. 5.2. Показники продукту Програми
1. Кількість пожежо - небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки одиниця 15 15 15 15 15
2. Кількість об’єктів та територій, які підлягають обов’язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами одиниця 15 15 15 15 15
3. Кількість об’єктів, які фактично обслуговуються державними аварійно-рятувальними службами одиниця 5 5 10 15 10
4. Кількість навчань, проведених на об’єктах з масовим перебуванням людей одиниця 32 35 38 40 113
1

Кількість пожеж, з них:

-      на під контрольних об’єктах

-          в житловому секторі громадян

-          інші

одиниця

31

0

31

0

30

0

30

0

29

0

29

0

28

0

28

0

87

0

87

0

2. Кількість надзвичайних ситуацій вип. 0 0 0 0 0
3. Кількість подій вип. 0 0 0 0 0

Кількістьзагиблих/ потерпілих

внаслідок пожеж та НС

осіб 2/0 0/0 0/0 0/0 0/0
4. Кількість осіб, врятованих на подіях, пожежах та НС осіб 4 5 6 7 18
5. Загальний розмір прямих збитків внаслідок пожеж тис. грн. 1400 1300 1200 1100 3600
6. Загальна вартість врятованих матеріальних цінностей під час пожеж тис. грн. 520 550 600 650 1800

5.

Середній час слідування на пожежу хвилина 18,63 18,63 18,00 17,60 1,03
6. Середній час ліквідації пожежі хвилина 16,38 16,38 16,00 15,35 1,03

5.3. НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАХОДИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Назва напряму діяльності (пріоритети та завдання) Перелік заходів програми Термін вико-нання Виконавці Джерела фінансування

Орієнтовані обсяги фінансування (вартість) тис.грн.

в т.ч.  

Очікуваний результат
2018 рік 2019 рік

2020 рік

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

І. Розвиток цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування

на надзвичайні ситуації.

1. 1.1. Організа-ційні заходи забезпечення профілактики і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та пожеж. 1.1.1. Моніторинг стану забезпечення пожежної та техногенної безпеки, відпрацювання об’єктів народно - господар-ського комплексу району незалежно від форм власності.

2018-2020 роки

ДПРЧ-10 Кельменець-кий РС УДСНС України у Чернівецькій області Всього: 10,0 10,0 15,0 Покращення стану пожежної та техногенної безпеки.
районний бюджет 10,0 10,0 15,0
Примітка: обсяги фінансування в розрізі кожного із заходів розділу 1 можуть уточнюватись під час реалізації заходів Програми на відповідний рік.

1.2. Підвищення оперативної готовності до дій за призначенням пожежно-рятувального підрозділу

ДПРЧ-10

РС УДСНС України

у Чернівецькій області.

1.2.1.Технічне оснащення пожежно-рятувального підрозділу спеціальною технікою, обладнанням та запчастинами, засобами захисту органів дихання, іншим спорядженням та обмундируванням, паливно-мастильними матеріалами, проведення поточних та капітальних ремонтів приміщень підрозділу та інше.

2018-2020 роки

ДПРЧ-10 Кельменець-кий РС УДСНС України у Чернівецькій області

Всього:

в тому числі:

80.0 90.0 100.0

Підвищення готовності сил і засобів до реагування на надзвичайні ситуації і події, захисту населення і територій від наслідків їх негативного впливу, отримання населенням гарантованої допомоги.

Своєчасне надання екстренної допомоги постра-ждалим.

Зменшення бюджетних витрат на ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків

районний

селищний та сільські бюджет

50.0

30,0

55.0

35,0

60.0

40,0

1.2.2. Удосконалення рівня взаємодії служб цивільного захисту територіальної підсистеми Єдиної

державної системи цивільного захисту шляхом проведення практичних, тактико-спеціальних та пожежно-тактичних тренувань і навчань із залученням особового складу РС УДСНС України у Чернівецькій області та працівників служб цивільного захисту.

2018 –

2020 роки

згідно з

затверд-женими планами

ДПРЧ-10 Кельменець-кий РС УДСНС України у Чернівецькій області

Всього:

10,0 10,0 15,0 Підвищення рівня функціональної обласної територіальної підсистеми Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації і події техногенного та природного характеру
районний бюджет 10,0 10,0 15,0
1.2.3. Виконання робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та подій регіонального характеру.

2018 –

2020 роки

згідно із затвердженими планами

ДПРЧ-10 Кельменець-кий РС УДСНС України у Чернівецькій області районний та місцеві бюджети Відповідно до потреби
1.3. Захист населених пунктів сільської місцевості від пожеж

1.3.1. Створення та забезпечення функціонування підрозділів місцевої пожежної охорони.

2018-2020

роки

Районна державна адміністрація, сільські та селищна ради.

Всього:

в тому числі:

районний бюджет

селищний та сільські бюджет

400,0

200,0

200,0

500,0

250,0

250,0

600,0

300,0

300,0

Покращення стану пожежної та техногенної безпеки. Зменшення кількості пожеж, НСта подій.Зменшення кількості потерпілих внаслідок НС
ІІ. Розвиток системи аварійно-рятувального обслуговування .
2.1. Організаці-йні заходи щодо забезпечення профілактики загибелі людей та виникнення надзвичайних ситуацій 2.1.1. Організація заходів з визначення в районі місць масового відпочинку населення на водних об’єктах і місць спортивної та любительської риболовлі. Відповідними рішеннями місцевих органів влади закріпити їх за організаціями, підприємствами, орендарями, тощо, та зобов’язати їх забезпечити безпеку людей на воді (льоду). 2018-2020 роки

Кельменецька РДА,

селищна та сільські ради

Коштів не потребує - Створення безпечних умов для життя та відпочинку громадян району.
2.1.2. Укладення договорів на постійне та обов’язкове аварійно - рятувальне обслуговування з орендарями водних об’єктів. 2018-2020 роки Органи місцевого самоврядування, Кельменецька РДА Кошти орендарів ставків Згідно з договорами Зниження кількості нещасних випадків                     на водних об’єктах
району
2.1.3. Здійснення обстеження та очищення від сторонніх предметів дна водойм, які використовуються як рекреаційні зони згідно з договорами на аварійно - рятувальне обслуговування. 2018-2020 роки Кельменецька РДА, Чернівецький спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійнорятувальний) загін Кошти суб‘єктів господарювання, які використовуватимуть водойми для відпочинку громадян

Згідно з договорами

Зниження кількості нещасних випадків                     на водних об’єктах
району
2.1.4. Здійснення контролю за захистом життя та здоров’я людей на водних об’єктах України”. 2018-2020 роки Кельменецька РДА Коштів не потребує - Зниження кількості нещасних випадків                     на водних об’єктах
району
2.1.5. Укладення договорів на   постійне та обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування з власником кар‘єру. 2018-2020 роки ДПРЧ-10 Кошти суб
‘єктів господарювання
Згідно з договором Покращення стану безпеки на гірничих об'єктах
2.1.6. Укладення договорів на постійне та обов’язкове обслуговування з власниками   потенційно-небезпечних об'єктів. 2018-2020 роки ДПРЧ-10 Кошти потенційно-небезпечних підприємств Згідно з договорами Покращення стану безпеки на потенційно-небезпечних об'єктах

2.1.7. Здійснення профілактичних заходів з контролю, періодичних планових профілактичних обстежень стану техногенної безпеки на потенційно-небезпечних об’єктах.

2018-2020 роки РС УДСНС України у Чернівецькій області Коштів не потребує - - - Покращення стану техногенної безпеки об’єктів району
2.2. Заходи з рятування людей, проведення аварійно-рятувальних, водолазно-рятувальних та технічних робіт 2.2.1. Проведення аварійно-рятувальних заходів. 2018-2020 роки Кельменецька РДА, Чернівецький спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін. кошти резервного фонду районного бюджету

Виконання заходів                       з реагування при виникненні надзвичайних ситуацій та подій

2.2.2. Створення та облаштування на водних об’єктах сезонних рятувальних постів. Організація на них цілодобового чергування рятувальників.  

2018-2020

роки

Орендарі водних об’єктів Кошти орендарів водних об’єктів 5 6 7 Попередження нещасних випадків                   на водних об’єктах району
2.3. Підвищення рівня готовності аварійно -рятувальних служб. 2.3.1. Забезпечення аварійно-рятувальних служб спеціальною технікою та обладнан-ням, плавзасобами, сучасними засобами індивідуального захисту, спеціальним одягом для ведення аварійно-рятувальних, пошуково - рятуваль-них робіт та ліквідації наслідків надзвичай-них ситуацій. 2018-2020 роки

Кельменецька РДА,

РС УДСНС України у Чернівець- кій області

районний бюджет 20,0 25,0 30,0 Покращення реагування служби та стану роботи рятувальників
2.3.2. Забезпечення готовності спеціального транспорту та аварійно-рятувального оснащення до реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. 2018-2020 роки

Кельменецька РДА,

РС УДСНС України у Чернівець- кій області

районний бюджет 20,0 30,0 35,0 Створення належних умов для оперативного реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, забезпечення щодобових виїздів на місце виникнення подій та надзвичайних ситуацій і своєчасне реагування на них
2.3.3. Проведення тренувань і навчань пошуково - рятувальних сил та аварійно-рятувальних служб. 2018-2020 роки Кельменецька РДА, Чернівецький спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін коштів не потребує - - - Підвищення фахового рівня рятувальників
2.3.4. Проведення профілактичної роботи по попередженню нещасних випадків на воді (профілактичних обстежень, лекцій, бесід, виступів по радіо, публікацій в районній газеті). 2018-2020 роки

Кельменецька РДА,

Чернівецький   спеціальний воєнізований гірничорятувальний

Вкладень коштів не потребує Попередження нещасних випадків на водних об’єктах району

        

Керуючий справами                                                                                             Л.Світла

 

                                                                                                                                    

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Мінрегіон підготував пропозиції змін до податкового законодавства, які розширять можливості нарощування надходжень до місцевих бюджетів. Пропозиції підготовлені в контексті реалізації завдань фінансової децентралізації і базуються на основоположному документі реформи -  Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Про це повідомили в Офісі підтримки реформ при Мінрегіоні. Нагадаємо, запроваджені у 2015 році перші кроки фінансової децентралізації забезпечили суттєве зростання місцевих бюджетів. Якщо до реформи, у 2014 році, власні доходи загального фонду місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн, то вже у 2015 році цей показник склав 98,2 млрд грн, у 2016 році – 146,6 млрд грн, у 2017 році – 192,7 млрд грн, у 2018 році – 234,1 млрд грн., у 2019 – 275 млрд грн. Серед основних бюджетоутворюючих податків для громад став податок на доходи фізичних осіб. 60% ПДФО у 2015 році держава передала на рівень спроможних громад. Сьогодні Мінрегіон пропонує для широкого громадського обговорення наступні кроки фінансової децентралізації (проект закону ЗАВАНТАЖИТИ): зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів розширення повноважень органів місцевого самоврядування стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам відновлення індексації нормативно-грошової оцінки землі Зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб Як є сьогодні: платники податків, які розташовані на території громади, і які мають відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення і т.п.), сплачують ПДФО не за місцем їх розташування, а за місцем реєстрації та територіального розміщення материнської структури (за основним місцем обліку). З точки зору чинного податкового законодавства - це не є порушенням, оскільки податок на доходи фізичних осіб податковими агентами було нараховано, задекларовано, утримано та перераховано до бюджету. Пропонується: внести зміни до Податкового кодексу і ними врегулювати питання сплати ПДФО відокремленими та структурними підрозділами підприємств, які розташовані на іншій, ніж юридична особа, території. Зокрема, пропонується доповнити відповідні статті Податкового кодексу України повним переліком всіх видів підрозділів, які може мати суб’єкт господарювання – юридична особа згідно зі ст.64 Господарського кодексу України, і які провадять свою діяльність на іншій території, ніж така юридична особа, а також шляхом внесення змін до статті 127 Податкового кодексу встановити відповідальність за порушення порядку зарахування ПДФО до місцевих бюджетів. Спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів Як є сьогодні: рутинний процес: 1) фінансове навантаження - місцеві ради створюють постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики, а їх виконавчі органи - створюють у своєму складі структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів; 2) тривалість в часі – Закон про регуляторну політику зобов’язує регуляторні органи дотримуватися визначеної цим Законом процедури підготовки, прийняття та відстеження результативності регуляторних актів. Така процедура передбачає: розробку планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; підготовку проекту регуляторного акту; підготовку аналізу його регуляторного впливу; опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту; безпосереднє оприлюднення проекту разом а аналізом регуляторного впливу; роботу із зацікавленими суб’єктами (отримання зауважень і пропозицій, проведення громадських слухань, круглих столів тощо); прийняття регуляторного акту; офіційне оприлюднення прийнятого регуляторного акту; проведення відстеження результативності регуляторного акту; підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності регуляторного акту. ХОЧА повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів чітко регламентовані нормами Податкового кодексу України. Ним визначені елементи місцевих податків і зборів, граничні ставки місцевих податків і зборів, порядок їх запровадження та сплати на відповідній території. Органи місцевого самоврядування зобов’язані дотримуватися визначеного Податковим кодексом порядку і не можуть запроваджувати норми, які ним не встановлені. Тобто, прийняття рішень про місцеві податки і збори не створює нових адміністративних відносин між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання і також не може призвести до прийняття економічно недоцільних та неефективних рішень. Пропонується: не застосовувати вимоги законодавства про регуляторну політику до рішень про місцеві податки і збори. Спрощення процедури запровадження місцевих податків і зборів дасть можливість органам місцевого самоврядування зменшити витрати людських та фінансових ресурсів та підвищити ефективність їх використання для виконання інших важливих завдань. Розширення повноважень ОМС стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів Як є сьогодні: чинним законодавством не в достатній мірі врегульовано питання щодо ефективного контролю за виконанням платниками своїх податкових зобов’язань, що призводить до значних втрат місцевих бюджетів. Податковим кодексом визначено, що функцією державних податкових інспекцій є сервісне обслуговування платників. Тобто питання, пов’язані з адмініструванням податків та зборів, залишаються поза увагою податкових інспекцій. Пропонується: надати органам місцевого самоврядування повноваження в частині адміністрування місцевих податків і зборів. Це питання можливо вирішити шляхом закріплення за органами місцевого самоврядування працівників податкових органів, які б забезпечували виконання фіскальної функції на території відповідної ОМС (або на територіях кількох ОМС). Скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам Як є сьогодні: пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку (75% - це пільга). Це надає необґрунтовані фінансово-економічні преференції таким підприємствам. Пропонується:  скасувати таку пільгу. Щодо індексації нормативно-грошової оцінки землі Як є сьогодні: пунктом 289.1. статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Але, Законами України № 2245 від 07.12.2017 та № 2628 від 23.11.2018 було встановлено, що на період 2017-2023 років індексація нормативної грошової оцінки здійснюється один раз на 7 років. Це негативно впливає на надходження до місцевих бюджетів і не стимулює органи місцевого самоврядування до нарощування їх дохідної бази. Пропонується: відновити індексацію нормативно-грошової оцінки землі «Розроблений Мінрегіоном законопроект – один з пакету нормативно-правових документів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.  Ми винесли його на громадське обговорення. Переконаний, що всі сьогодні зацікавлені у розвитку місцевого самоврядування, у зміцненні його фінансових м’язів, тому ми розраховуємо на підтримку всіх сторін – і місцевого самоврядування, і Мінфіну, і парламенту», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. Раніше Мінрегіон виніс на громадське обговорення нові редакції законопроектів про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, зміни до Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування. Днями парламентський Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді України прийняти в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614. Джерело: https://decentralization.gov.ua
  • Будь-яке порушення планової вакцинації, навіть на короткий період, призведе до спалахів вакцинокерованих інфекцій. Водночас, під час пандемії COVID-19 багато дорослих із осторогою ставляться до вакцинації, особливо імунізації дітей. Центр громадського здоров”я зібрав найактуальніші запитання, щоб розповісти все про вакцинацію в умовах нової коронавірусної інфекції. Чи безпечно вакцинувати дітей під час пандемії COVID-19? Так. Потенційний контакт з інфекційним захворюванням не є протипоказанням для планової імунізації. Відповідно, пандемія COVID-19 не створює ризики, пов’язані із вакцинацією. Сесії планової імунізації слід продовжувати наскільки це можливо. Проте, необхідно забезпечити дотримання стандартних заходів інфекційного контролю для того, щоб максимально знизити ризик передачі COVID-19 серед співробітників і відвідувачів установ. World Health Organization (WHO) рекомендує проводити планову вакцинацію відповідно до Календаря щеплень навіть під час пандемії COVID-19. Особливо важливою є вакцинація дітей, які повинні отримати усі вакцини, передбачені Календарем щеплень під час народження та в перші два роки життя. Ці вакцини можуть бути різними в різних країнах залежно від національних рекомендацій. Якщо імунізація була припинена, її необхідно відновити якомога швидше і надолужити щеплення. Своєчасна вакцинація є надзвичайно важливою для того, щоб забезпечити надійний захист дітей від важких, загрозливих для життя інфекційних захворювань, а також для того, щоб уникнути накопичення нещеплених груп населення і потенційної втрати колективного імунітету. Чи підвищує вакцинація ризик інфікування або розвитку захворювання COVID-19 у дитини? Ні. Немає доказів того, що вакцинація підвищує ризик інфікування дитини COVID-19 або впливає на перебіг захворювання. Вакцинація проти одного захворювання не послаблює імунну відповідь людини на інше захворювання. Більш того, планова вакцинація дітей під час пандемії COVID-19 захистить їх від захворювань, яким запобігають за допомогою вакцинації. Дотримання належних заходів інфекційного контролю під час сесій імунізації дозволить звести до мінімуму потенційний ризик зараження дітей COVID-19. Чи безпечно вакцинувати дитину під час інкубаційного періоду COVID-19? Так. Вакцинація не створює ризики для людини, яка була в контакті з інфекційним хворим чи знаходиться в інкубаційному періоді. Це означає, що вакцинація не вплине на перебіг захворювання COVID-19 у дитини, яка могла бути інфікована, але не мала симптомів захворювання в момент вакцинації або у дитини, яка могла бути інфікована COVID-19 незабаром після вакцинації. Потенційне інфікування дитини COVID-19 також не вплине на безпеку або ефективність проведеної вакцинації. Чи є зараження COVID-19 протипоказанням до вакцинації? Хоча легкі симптоми захворювання: лихоманка та або кашель, які можуть спостерігатися також під час COVID-19, не є обов’язковим протипоказанням до вакцинації, надзвичайно важливим є те, щоб кожен, у кого тест на COVID-19 виявився позитивним, залишався ізольованим відповідно до національних рекомендацій. Це потрібно для того, щоб не допустити зараження інших і подальшого поширення вірусу SARS-CoV-2. Чи існують специфічні вакцини, рекомендовані для медпрацівників в умовах COVID-19? Наразі вакцини проти COVID-19 не існує. Станом на 11 квітня 2020 роки 6 вакцин-кандидатів проходять клінічні випробування. 77 інших вакцин-кандидатів знаходяться на стадії доклінічних досліджень. ВООЗ співпрацює з усіма зацікавленими сторонами для того, щоб як тільки з’явиться безпечна і ефективна вакцина проти COVID-19, забезпечити її справедливий розподіл і пріоритизацію. У час очікування такої вакцини, всі медичні працівники повинні переконатися, що вони щеплені проти інших інфекційних захворювань відповідно до національних рекомендацій, що є особливо важливим під час пандемії COVID-19. Детальніше читайте у документі:https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/Enclosure-2.-QA-vaccination-during-COVID-19-pandemic-UKR.pdf  Джерело: https://www.medcv.gov.ua
  • Мінекономіки разом із Державною службою зайнятості продовжує  інформування щодо ключових питань, які стосуються втрати роботи, отримання фінансової допомоги або допомоги у пошуку нової роботи. Чи відновили особистий прийом клієнтів центри зайнятості? Переважна більшість центрів зайнятості продовжують працювати дистанційно, окрім центрів у Херсонській та Сумській областях, частково – у Луганській та Полтавській. Відкритий для клієнтів також Одеський міський ЦЗ. Можливість ведення особистого прийому громадян у центрах зайнятості залежить, насамперед, від епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні. Нагадуємо, що так, як і раніше, ви можете зареєструватися в службі зайнятості як безробітний онлайн або залишити заяви безпосередньо в центрі зайнятості у скриньці для кореспонденції. Більш детально тут:https://is.gd/2efViC Власники електронного цифрового ключа можуть подати заяви через додаток «Дія». Покрокова інструкція тут:https://is.gd/yC5dmK Усі актуальні вакансії є на офіційному сайті державної служби зайнятості https://www.dcz.gov.ua/userSearch/vacancy, база пропозицій роботи оновлюється щодня. Чим загрожує зловживання статусом безробітного? Державна служба зайнятості звертає увагу громадян України на необхідність добросовісного використання прав і обов’язків, пов’язаних з набуттям статусу безробітного. Непоодинокими є випадки, коли особи реєструються в службі зайнятості як безробітні, проте паралельно отримують дохід. Такі дії обертаються негативними наслідками, передусім, для самих безробітних. Зареєстрований безробітний повинен повідомляти про:  працевлаштування; укладання цивільної угоди про виконання роботи/надання послуг; започаткування власної справи. Можливі наслідки зловживання статусом безробітного: Скорочення тривалості виплат; Стягнення неправомірно виплачених коштів; Кримінальна відповідальність. Більш детально за посиланням https://is.gd/msGHmf На який розмір допомоги по безробіттю люди можуть розраховувати?  Розмір допомоги по безробіттю розраховується для кожної особи індивідуально.  Він визначається залежно від страхового стажу людини та її заробітної плати. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру. Максимальний розмір допомоги по безробіттю наразі становить 8 408 грн. (4 прожиткових мінімуми для працездатних осіб). Розмір мінімальної виплати допомоги по безробіттю, що виплачується застрахованим особам в залежності від страхового стажу та заробітної плати, становить 1 800 грн., а особам, виплати яким призначаються без урахування страхового стажу та заробітної плати – 1 000 грн. (на період дії карантину + 30 календарних днів після його закінчення). Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів, а для осіб передпенсійного віку – 720 календарних днів. Джерело: https://www.me.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda