УКРАЇНА

КЕЛЬМЕНЕЦЬКА РАЙОННА РАДА

Чернівецької області

Р І Ш Е Н Н Я

XIV сесії VІІ скликання


22 грудня 2017 року № 248.14-7/17

Про затвердження   Комплексної програми

підвищення якості національно-патріотичного

виховання дітей та молоді у Кельменецькому

районі на 2018 - 2022 роки

Керуючись п.16 частини 1 ст.43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” з метою поглиблення процесу формування і реалізації національно-патріотичного виховання молоді у Кельменецькому районі, враховуючи висновки постійної комісії районної ради з гуманітарних питань, сім’ї, молоді та соціального захисту населення, районна рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Комплексну програму підвищення якості національно-патріотичного виховання дітей та молоді у Кельменецькому районі на 2018-2022 роки (надалі-Програма), що додається.

2. Фінансовому управлінню районної державної адміністрації при формуванні показників районного бюджету на 2018-2022 роки передбачити кошти на фінансування заходів Програми виходячи із наявних бюджетних можливостей.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію районної ради з гуманітарних питань, сім’ї, молоді та соціального захисту населення (Гончарюк Г.П.) та першого заступника голови районної державної адміністрації Урсуляка І.І.

Заступник голови районної ради                                         А.Горобець

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення ХIV сесії районної

радиVII скликання від

22 грудня 2017 року № 248.14-7/17

Комплексна програма

підвищення якості національно-патріотичного виховання дітей та молоді у Кельменецькому районі на 2018-2022 роки

  1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ
1 Ініціатор розроблення програми Управління освіти Кельменецької райдержадміністрації
2. Дата, номер і назва розпорядчого документу органу виконавчої влади про розроблення програми Указ Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Указ Президента України від 25 жовтня 2002 р. № 948/2002 «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», Стратегія розвитку Чернівецької області на період до 2020 року, затверджена рішенням 31-ї сесії обласної ради VІ скликання від 18.06.2015 р. № 63-31/15; Комплексна програма підвищення якості національно-патріотичного виховання дітей та молоді Чернівецької області на 2017-2021 роки, затверджена рішенням 12-ї сесії обласної ради VІІ скликання від 24.03.2017 р. №9-12/17, Доручення районної державної адміністрації від 26.10.2017 № 8-Ш
3. Розробник програми Управління освіти Кельменецької райдержадміністрації
4. Співрозробники програми Відділ з питань внутрішньої політики, організаційної роботи та доступу до публічної інформації апарату райдержадміністрації; відділ культури райдержадміністрації;Кельменецькийрайонний військовий комісаріат
5. Відповідальний виконавець Управління освіти Кельменецької райдержадміністрації
6. Учасники програми Управління освіти;відділ культури, відділ з питань внутрішньої політики, організаційної роботи та доступу до публічної інформації апарату райдержадміністрації;Кельменецькийрайонний військовий комісаріат;селищна та сільські ради
7. Терміни реалізації програми 2018 – 2022 роки
8. Перелік місцевих бюджетів, які приймають участь у виконанні програми Районний бюджет, селищний та сільські бюджети
9. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, тис.грн. 748,0
9.1. в тому числі бюджетних коштів, з них:  
9.2. районний бюджет 666,0
9.3 селищний та сільський бюджет 82,0
10 Основні джерела фінансування Районний бюджет, бюджети селищної та сільських рад

 

2. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Комплексна програмапідвищення якості національно-патріотичного виховання дітей та молоді у Кельменецькому районі на 2018-2022 роки(надалі - Програма) спрямована на зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму в дітей та молоді.

Актуальність національно-патріотичного виховання, особливо дітей та молоді, зумовлюється процесом консолідації та розвитку українського суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають дальшого вдосконалення системи національно-патріотичного виховання. Досвід показав, щонаціонально-патріотичному вихованню дітей та молоді не приділялось достатньої уваги.

У зв’язку з цим актуалізувалася низка таких проблем:

-                     відсутність ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання;

-                     недостатні зусилля щодо формування активної громадянської позиції та національно-патріотичної свідомості громадян України, особливо дітей і молоді;

-                     брак духовності і моральності у суспільстві;

-                     нищення української духовно-культурної спадщини та історичної пам’яті розбіжностей в уявленнях про історичне минуле, зокрема про тоталітарну добу, голодомори і політичні репресії;

-                     організація та висвітлення заходів із національно-патріотичного виховання;

-                     недостатність кваліфікованого кадрового потенціалу в навчальних закладах для організації та здійснення заходів із національно-патріотичного виховання;

-                     низький рівень матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання.

Відтак, існує нагальна потреба вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді, надання цьому вкрай важливому для підростаючого покоління процесу системності.

Крім вищезазначених проблем у суспільстві продовжують залишатися й інші актуальні проблеми, що вимагають якісного нового підходу.

Національно-патріотичне виховання має набути характеру системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадськихорганізацій, громадян з формування у молодої людини високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй державі.

3. Мета Програми

Метоюпрограми є виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання.

Забезпечення змістового наповнення національно-патріотичного виховання дітей та молоді на основі:

-                    формування національно-культурної ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвитку духовно-моральних цінностей підростаючого покоління;

-                    усвідомлення досягнень Українського народу, його інтелектуальних і духовних надбань;

-                    розвитку діяльнісної відданості у розбудові України, формування у дітей і молоді активної громадянської, державницької позиції та почуття власної гідності;

-                    скоординованої роботи та взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання, їх ефективної співпраці з громадськістю;

-                    формування широкої громадської підтримки процесів національно-патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських організацій, підвищення ролі сім’ї, активної участі волонтерів, активістів;

-                    забезпечення системних змін, досягнення високої якості, ефективності, цілеспрямованого та прогнозованого розвитку у сфері національно-патріотичного виховання.

4 Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми,

строки виконання Програми

Для досягнення мети Програми необхідно:

                   організувати заходи, спрямовані на утвердження патріотизму, громадської свідомості й активної громадської позиції молоді;

-                     забезпечити проведення інформаційно-просвітницьких програм, рекламних кампаній, інших заходів, спрямованих на відродження національно-патріотичного виховання, утвердження громадянської свідомості і активної позиції молоді;

-                    активізувати роботу шкільних музеїв, кабінетів українознавства, «Світлиць духовного сходження молоді», перетворити їх на центри виховної роботи у школі;

                   вдосконалювати практичні початкові військові та туристичні навички;

                  створювати позитивний імідж серед учнівської молоді району щодо служби в Збройних Силах України;

                   розвивати волонтерський рух;

                   розширювати мережу гуртків, факультативів військово-патріотичного виховання для дітей та учнівської молоді у ЗНЗ району.

Основними складовими Програми мають стати громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

Програма розрахована на 5 роки і діє з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2022 року.

5. Завдання Програми та результативні показники

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху в Україні. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013-2014 роках, учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Програма передбачає виконання таких актуальних завдань:

-                     підвищення ефективності заходів для дітей та молоді з національно-патріотичного виховання;

-          знання дітьми та молоддю патріотичних пісень, історії, культури України, Буковини та Кельменеччини;

-          формування громадянської свідомості молоді, інтеграція у суспільство;

-          розвиток волонтерського руху;

-          покращення навчально-виховного простору в закладах освіти району;

-                     профілактика негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму, схильності до суїцидальної поведінки серед дітей та молоді шляхом залучення дітей і молоді до участі у заходах із національно-патріотичного виховання;

-          активізація роботи шкільних музеїв; проведення краєзнавчих походів, екскурсій.

-                     складання краєзнавчих маршрутів Кельменеччини та розміщення на інформаційних сайтах ЗНЗ, управління освіти, районної державної адміністрації;

-                     облаштування куточків у ЗНЗ «Герої Небесної Сотні» та «Воїни-АТО»;

-                     підняття патріотичного духу серед жителів району шляхом виготовлення друкованої соціальної реклами (білборди, постери, банери тощо) із зображенням національно-патріотичної символіки та героїв Кельменеччини;

-                     активізація роботи шкільнихбібліотек,оновлення фондів шкільних та сільських бібліотек національно-патріотичною літературою;

-                     організація та проведення літературних читань;

-                     утвердження у свідомості дітей та молоді поваги до символів держави та любові до Батьківщини через запровадження на щотижневих лінійках виконання Гімну України та молитви за Україну;

-                     організація районних виставок у напрямку національно-патріотичного виховання;

-                     вдосконалення практичних початкових військових та навичок домедичної допомоги через проведення дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») та «Джура» - «Прикордонник»;

-                     розширення мережі гуртків, факультативів військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді у ЗНЗ району;

-                     зміцнення навчально-матеріальної бази з військово-патріотичного виховання через забезпечення сучасною навчально-матеріальною базою кабінетів з предмету «Захист Вітчизни» та облаштування стрілецьких тирів та кімнат для зберігання зброї в ЗНЗ району.


5.1. Ресурсне забезпечення Програми

тис. грн.

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання програми

(тис.грн.)

2018 рік 2019 рік 2020рік 2021 рік 2022 рік Всього витрат на виконання програми

Обсяг ресурсів всього,

в тому числі:

142,0 147,0 148,5 154,0 156 748,0
Державний бюджет 0 0 0 0 0 0
Обласний бюджет 0 0 0 0 0 0
Районний бюджет, 126,0 131,0 132,5 138,0 138,5 666,0
Селищний та сільський бюджет 16,0 16,0 16,0 16,5 17,5 82,0
Кошти небюджетних джерел 0 0 0 0 0 0


5.2. Показники продукту Програми

№ п/п Назва показника Одиниця Вихідні даніна початок дії програми 2018 рік 2019 рік 2020 рік 2021 рік 2022 рік Всього за період дії програми
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І Показники продукту програми
1. Кількість районних заходів з підвищення якості національно-патріотичного виховання дітей та молоді одиниць 4 6 9 13 15 16 59
2. Кількість гуртків з національно-патріотичного виховання одиниць 5 10 15 20 25 30 100
ІІ Показники ефективності програми
1 Середні витрати на проведення одного районного заходу з підвищення якості національно-патріотичного виховання дітей та молоді тис.грн. 3,0 190,2 190,2 190,2 190,2 190,2 951,0
ІІІ Показники якості програми  
1 Кількість дітей та молоді, які охоплені районними заходами національно-патріотичного виховання % 31 35 47 58 65 75 56

6. Напрями діяльності та заходи Програми

№ п/п Перелік заходів програми Термін виконання заходу Виконавці

Джерела

фінансува

ння

Орієнтовні обсяги фінансування (вартість)

(тис. грн.)

Всього 2018 2019 2020 2021 2022

Очікуваний

результат

Назва напряму діяльності: Громадянсько-патріотичне виховання
1 Проведення районного фестивалю патріотичної пісні

ІV квартал

(листопад)

щорічно

Управління освіти, відділ культури Районний бюджет 13,0 2,0 2,0 2,5 3,0 3,5

Підвищення ефективності заходів з національно-патріотичного виховання;

Знання дітьми та молоддю патріотичних пісень

Селищний та сільський бюджет 3,0 0,5 0,5 0,5 0,5 1,0
2 Організація та проведення семінарів з метою відкриття нових, незнаних або маловідомих імен, сторінок історії, культури України та рідного краю

ІІ; ІУ квартали,

щорічно

Управління освіти

Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Знання історії, культури України, Буковини та Кельменеччини
3 Відзначення пам’ятних дат героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях – це УОН, УПА, дисидентський рух, студентська революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності. 2018-2022 Управління освіти Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Відродження національно-патріотичного виховання, утвердження громадянської свідомості і активної позиції молоді
4 Розвиток волонтерського руху серед дітей та молоді району 2018-2022 Управління освіти Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Формування громадянської свідомості молоді, інтеграція у суспільство
5 Організація та проведення районного етапу, участь навчальних закладів району в обласному етапі Всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна»

ІV квартал

(жовтень)

щорічно

Управління освіти Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Формування громадянської свідомості молоді, інтеграція у суспільство
6 Проведення свята-зустрічі із творчими родинами Кельменеччини «Повага до традицій родини – любов до народного спадку України»

І квартал

(березень)

щорічно

Управління освіти, відділ культури Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Формування громадянської свідомості молоді, інтеграція у суспільство
7 Матеріально-технічне забезпечення якісного функціонування виховного простору закладів освіти району в напрямку національно-патріотичного виховання:
  1. Поповнення матеріальної бази шкільних музеїв;кабінетів українознавства, «Світлиць духовного сходження молоді», перетворення їх на центри виховної роботи у школі;
  2. Придбання палаток, спальників, кариматів;
  3. Облаштування куточків «Герої Небесної Сотні» та «Воїни-АТО»
2018-2022 Управління освіти Районний бюджет 500,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Покращення навчально-виховного простору в закладах освіти району;

Активізація роботи шкільних музеїв; проведення краєзнавчих походів, екскурсій;

складання краєзнавчих маршрутів Кельменеччини та розміщення на інформаційних сайтах ЗНЗ, управління освіти

Селищний та сільський бюджет 50,0 10,0 10,0 10,0 10,0 10,0
8 Виготовлення друкованої соціальної реклами (білборди, постери, банери тощо) із зображенням національно-патріотичної символіки та героїв Кельменеччини 2018-2022 Відділ з питань внутрішньої політики, організаційної роботи та доступу до публічної інформації апарату райдержадміністрації Районний бюджет 80,0 10,0 15,0 15,0 20,0 20,0 Підняття патріотичного духу серед жителів району
Селищний та сільський бюджет 16,0 3,0 3,0 3,0 3,5 3,5
9

Оновлення фондів шкільних та сільських бібліотек національно-патріотичною літературою;

організація   та проведення літературних читань: «Бринять Кобзареві струни», Юрій Федькович – народний співець Буковини», «Ольга Кобилянська – величава духовна квітка Буковини» Іван Франко – грані духовного світу каменяра» тощо

2018-2022

Управління освіти, відділ культури

Районний бюджет 50,0 10,0 10,0 10,0 10,0 10,0

Покращення навчально-виховного простору в закладах освіти району;

Активізація роботи шкільних бібліотек

Селищний та сільський бюджет 10,0 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0
Назва напряму діяльності: Духовно-моральне виховання
10 Участь навчальних закладів району у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Моральний вчинок»

ІІ квартал

2018-2022

Управління освіти Районний бюджет 5,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 Підвищення ефективності заходів з національно-патріотичного виховання
11 Проведення районного фестивалю «Розквітай, писанко!»; участь в обласному

І квартал

2018-2022

Управління освіти Районний бюджет 18,0 3,0 3,0 4,0 4,0 4,0

Підвищення ефективності заходів з національно-патріотичного виховання;

Знання дітьми та молоддю патріотичних пісень

Селищний та сільський бюджет 3,0 0,5 0,5 0,5 0,5 1,0
12 Проведення щотижневих організаційних лінійок з виконанням державного гімну та молитви за Україну 2018-2022 Управління освіти Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Утвердження у свідомості дітей та молоді поваги до символів держави та любові до Батьківщини
13

Конкурс учнівських творів та малюнків «Добрий вчинок»;

видання електронної збірки кращих учнівських та вчительських творів

2018-2022;

ІУ квартал 2021

Управління освіти Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Підвищення ефективності заходів з національно-патріотичного виховання
14 Організація районної виставки «Традиції мого села, моєї родини» до Дня Незалежності України

ІІІ квартал (серпень)

2018-2022

Управління освіти Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Підвищення ефективності заходів з національно-патріотичного виховання
15 Проведення майстер-класів з декоративно-ужиткового напрямку: «Великодня писанка»

І квартал

2018-2022

Управління освіти Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Підвищення ефективності заходів з національно-патріотичного виховання
16 Організація районної виставки «Новорічна композиція», «Український сувенір»; участь в обласній виставці

ІУ квартал

2018-2022

Управління освіти Районний бюджет Вкладень коштів не потребує Підвищення ефективності заходів з національно-патріотичного виховання
17 Всього коштів Районний бюджет 666,0 126,0 131,0 132,5 138,0 138,5
Селищний та сільський бюджет 82,0 16,0 16,0 16,0 16,5 17,5


7. Система управління та контролю за ходом

виконання Програми

Учасники Програми, які є відповідальними за виконання запланованих заходів, забезпечують їх реалізацію у повному обсязі та подають відповідну інформацію управлінню освіти районної державної адміністрації щорічно в грудні впродовж 2018-2022 років, яке інформує районну раду про хід її виконання щорічно в ІV кварталі.

Керуючий справами                                                                  Л.Світла

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Президент України підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності. «Ключовий момент, без якого децентралізація не може бути в Україні завершена, це передача земель безпосередньо громадам. Сьогодні цей важливий крок буде зроблено. Сьогодні я підписую указ про заходи щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності», – сказав він. Так, 26 жовтня усі новостворені громади отримають землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для свого розвитку. Загалом місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн га землі. Джерело: https://decentralization.gov.ua/
  • 15 жовтня, Державна комісія ТЕБ та НС ухвалила рішення про нове епідемічне зонування Чернівецької області: - «червона зона» – місто Чернівці, місто Новодністровськ, Кельменецький та Кіцманський райони; решта районів області залишаються у «помаранчевій зоні». Нове зонування почне діяти із понеділка, 19 жовтня.
  •   Фахівці Міністерства розвитку громад та територій спільно з Офісом підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні підготували відповіді на питання, які найчастіше цікавлять учасників реформи. Які повноваження нових РДА та районних рад, порядок їх ліквідації та реорганізації? Як буде формуватися районний бюджету у новому бюджетному періоді?Як виконуватиметься бюджет громад, що приєднані до новоутворених територіальних громад? Хто буде утримувати районні лікарні у ліквідованих районах? Відповіді на ці та інші питання шукайте в цьому матеріалі. ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ  ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ Які повноваження нових РДА? До прийняття нових редакцій залишаються чинними закони «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні», яким визначено повноваження МДА (як ОДА так і РДА). Повноваження РДА також визначені галузевим законодавством у сферах ЖКГ, містобудування, освіти, охорони здоров’я, земельних відносин тощо. Отже, нові РДА повинні виконувати повноваження, визначені чинним законодавством. Разом з тим Мінрегіоном розроблено проект нової редакції ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», в якому пропонується новий підхід до розподілу повноважень РДА. (Посилання на законопроект: https://decentralization.gov.ua/news/12851). Зокрема, РДА здійснюватимуть повноваження щодо: забезпечення виконання окремих повноваження місцевого самоврядування; здійснення взаємодії з органами місцевого самоврядування; координації діяльності територіальних органів (підрозділів) центральних органів виконавчої влади; забезпечення законності на відповідній території. Який порядок ліквідації, реорганізації РДА ліквідованих районів? Чинним законодавством не визначено суб’єкта, наділеного повноваженнями ліквідовувати чи реорганізовувати и РДА. З метою врегулювання даного питання Мінрегіоном в пакетів з проектом Постанови ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» було подано та КМУ схвалено і зареєстровано у ВРУ проект Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій" (реєстр. №3651-Д). Профільним Комітетом ВРУ даний законопроект доопрацьовано та зареєстровано проект Закону за реєстр. № 3651-Д, відповідно до якого порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації, а також правонаступництва майна, прав та обов’язків, які належали РДА, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідні РДА, їхні структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, реорганізуються в межах граничної чисельності, умов оплати праці працівників і норм витрат, встановлених Кабінетом Міністрів України. Наразі Мінрегіоном спільно з Офісом підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробляються покрокові методичні рекомендації щодо реорганізації РДА, які найближчим часом будуть оприлюднені.  ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ РАЙОННИЙ РІВЕНЬ: Які повноваження у нових районних рад? До прийняття нової редакції залишається чинним ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», яким у статті 43 визначено повноваження районних і обласних рад. Нові районні ради мають виконувати повноваження, визначені чинним законодавством. Варто зазначити, що ВРУ прийнято ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» (реєстр. № 3614), яким суттєво переглянуто склад доходів та видатків районних бюджетів. Зокрема, 60% ПДФО, які раніше зараховувались до районних бюджетів, буде передано до місцевих бюджетів територіальних громад. Тому, відповідно, повноваження, які виконували райради за рахунок надходжень від ПДФО мають передатися сільським, селищним, міським радам. Саме тому, з метою впровадження оптимальної моделі розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів  Мінрегіоном розроблено проект нової редакції Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо децентралізації та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування. (Посилання на законопроект: https://decentralization.gov.ua/news/12850). Зокрема, законопроектом розмежовано повноваження районних і обласних рад. У статті 38 законопроекту визначено сферу компетенції районної ради. Якщо коротко, то це повноваження щодо: забезпечення організації роботи ради, затвердження районного бюджету, звітів про його виконання, затвердження місцевих програм, управління майном спільної власності територіальних громад району (до передачі територіальним громадам).   Який порядок ліквідації, реорганізації районних рад у ліквідованих районах? Чинним законодавством не визначено чіткого механізму ліквідації чи реорганізації районних рад у зв’язку з затвердженням нового АТУ.   Дане питання також врегульовано в проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» (реєстр. № 3651-Д). Серед іншого законопроектом передбачено, що: повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі – ліквідованих районів), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі — новоутворених районів); з дня набуття повноважень районною радою, здійснюється реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розташованої у адміністративному центрі новоутвореного району; районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов’язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, якщо інше не передбачено цим Законом; під час проведення реорганізації юросіб – районних рад повноваження з управління справами юридичних осіб, що припиняються, здійснює комісія з реорганізації. Наразі Мінрегіон спільно з Офісом підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробляють покрокові методичні рекомендації щодо реорганізації районних рад, які найближчим часом будуть оприлюднені.  Чи можна вже сьогодні, не чекаючи виборів, передавати спільне майно територіальних громад у комунальну власність громади? Так можна, відповідно до пункту 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Таким чином, процес передачі майна, що знаходиться в управлінні районних рад не прив’язаний до місцевих виборів та районна рада спільно з сільськими, селищними, міськими радами району може розпочати відповідну процедуру. З детальним роз’ясненням стосовно передачі майна спільної власності територіальних громад району відповідним сільським, селищним, міським радам можна ознайомитись на порталі «Децентралізація». Як розподіляється майно, яке знаходиться у спільній власності громади району, між декількома новоствореними ОТГ в цьому районі? Законодавство не передбачає розподілу майна спільної власності територіальних громад. Згідно чинного законодавства, районні ради можуть передати до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Також законопроектом № 3651-Д пропонується визначити, що нові районні ради району після припинення реорганізованих районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов’язаний передати до комунальної власності територіальних громад окремі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Мінрегіон спільно з Офісом підтримки реформи децентралізація при Мінрегіоні розробляють покрокові методичні рекомендації щодо передачі майна спільній власності громади району, які найближчим часом будуть оприлюднені. Хто буде утримувати районні лікарні у ліквідованих районах? Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» (законопроект реєстр. № 3614) передано значну частку  доходів районних бюджетів на базовий рівень – до місцевих бюджетів територіальних громад (зокрема, 60% ПДФО). Тому, відповідно, повноваження, які виконували райради за рахунок надходжень від ПДФО мають передатися сільським, селищним, міським радам. Отже, районні лікарні також передаватимуться на утримання сільських, селищних, міських рад. Звертаємо увагу, що мова йде про утримання приміщень. Адже фінансування медичних послуг, заробітних плат медичним працівникам здійснюватиметься з державного бюджету через НСЗУ. Що будуть робити штатні працівники ліквідованих районних рад після перших проведених сесій у нових райрадах? Вивільнення працівників відбуватиметься згідно ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», Кодексу законів про працю України. Як буде формуватися районний бюджету у новому бюджетному періоді? Законопроект № 3614, який прийнято ВРУ, передбачає, що сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району. Всі 1469 територіальних громад, території яких уже затвердив Уряд, перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Законодавчим актом, зокрема, пропонується розмежувати дохідні і видаткові джерела надходження між районними та місцевими бюджетами, скасувати спрямування надходжень від ПДФО до районних бюджетів та виключити районний рівень із системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності. Тобто районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію і не будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом. Формування районних бюджетівздійснюватиметься за рахунок: ► власних доходів: податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, що видані РДА, орендна плата за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради; орендна плата за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами) інші доходи. ► дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів. Крім того, розглядається питання фінансування утримання районних рад, оплати праці їх працівників з державного бюджету. БАЗОВИЙ РІВЕНЬ: Який механізм реорганізації сільських, селищних рад, які увійшли до складу громади на підставі розпорядження КМУ? Відповідно до Законопроекту 3651-Д, в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої була затверджена Кабінетом Міністрів України (далі – сформована територіальна громада), закінчуються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких увійшли до території сформованої територіальної громади, (далі – розформовані територіальні громади). Після закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі – ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі – новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. Сформована територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків розформованої територіальної громад. З дня набуття повноважень новообраною радою здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад шляхом їх приєднання до юридичної особи – сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Юридична особа – сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою. З дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб – виконавчих комітетів рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичної особи – виконавчого комітету новообраної ради. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи – виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим пунктом. Реорганізація юридичних осіб – органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди. Під час проведення реорганізації юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою. Сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються. У який спосіб обирається, затверджується староста у нових громадах? Верховною Радою України прийнято Закону України від 16.07.2020 № 805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» (далі – Закон). Законом, серед іншого, внесено зміни до Виборчого кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280), якими передбачено що староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Згідно з частиною третьою статті 54-1 Закону № 280 порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою. Таким чином, сільська, селищна, міська рада в своєму регламенті або Положенні про старосту може більш детально визначити порядок подання кандидатури та затвердження старости радою. Чи можуть сільські, селищні, міські ради затверджувати старост? Можуть, у порядку визначеному статтею 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Чи поширюється Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» на новоутворені громади, вибори в яких відбудуться 25.10.2020 в частині реорганізації ОМС? Ні, не поширюється. Як виконуватиметься бюджет громад, що приєднані до новоутворених територіальних громад? Відповідно до Законопроекту №3651-Д, бюджети розформованих територіальних громад виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду. При цьому, новообрана рада може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті радами, що припиняються. До завершення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів розформованих територіальних громад продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, інших керівників бюджетних установ. До завершення періоду окремого виконання бюджетів функції місцевих фінансових органів територіальних громад здійснюють: відповідні місцеві фінансові органи, створені до затвердження територій територіальних громад; сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, якщо у територіальних громадах місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом. Залишки коштів, які утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках бюджетів розформованих територіальних громад, перераховуються до бюджету сформованої територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою.

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda