КЕЛЬМЕНЕЦЬКА РАЙОННА РАДА

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ХІІ СЕСІЇ   VIІ СКЛИКАННЯ

__________________________________________________________________

30 червня 2017 р.       № 201.12-7/17  

Про затвердження районної комплексної

програми "Відродження малих річок

Кельменецького району на 2017-2022 роки"

         З метою поліпшення екологічного стану малих річок і їх водозабірних басейнів, як однієї із головних складових забезпечення якісною водою населення і галузей економіки та розв'язання місцевих водогосподарських і екологічних програм, керуючись пунктом 16 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" опираючись на норму Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року", районна рада

ВИРІШИЛА:

  1. Затвердити районну програму "Відродження малих річок Кельменецького району на 2017-2022 роки" (далі –Програма), що додається.
  2. Фінансовому управлінню районної державної адміністрації, при уточненні показників бюджету на 2017 рік та формуванні проектів бюджету на наступні роки, передбачити кошти на фінансування заходів Програми в межах наявних фінансових можливостей.
  3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію районної ради з питань агропромислового комплексу, (АПК) регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

Голова районної ради                                                                                    В.Ілаш

ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                               рішення XII сесії районної  

                                                                   ради VII скликання

від 30.06.17р. № 201.12-7/17  

                                                                                                   

РАЙОННА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

ВІДРОДЖЕННЯ МАЛИХ РІЧОК НА ТЕРИТОРІЇ

КЕЛЬМЕНЕЦЬКОГО РАЙОНУ НА 2017-2022 РОКИ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ

1 Ініціатор розроблення програми Кельменецька районна державна адміністрація
2 Дата, номер і назва розпорядчого документа про розроблення програми Водний кодекс України, постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557, Стратегія розвитку Чернівецької області на період до 2020 року

3

Стратегічна ціль програми Збереження довкілля, як основа безпечного екологічного середовища
4 Операційна ціль програми Збалансоване природокористування, раціональне використання надр, земельних, лісових та інших ресурсів краю
5 Завдання програми Запобігання та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Протипаводковий захист
6 Розробник програми Відділ агропромислового та економічного розвитку райдержадміністрації
7 Співрозробники програми Кельменецьке МУВГ
8 Відповідальний виконавець програми Відділ агропромислового та економічного розвитку райдержадміністрації,             Кельменецьке МУВГ
9 Учасники програми Відділ агропромислового та економічного розвитку райдержадміністрації, селищна та сільські ради, Національний природний парк Хотинський
10 Термін реалізації програми 2017 – 2022 роки
11 Етапи виконання програми (для довгострокових програм) _______
12 Перелік місцевих бюджетів, що приймають участь у виконанні програми (для комплексних програм) Районний бюджет – 100 тис.грн., селищний та сільські бюджети - 370 тис. грн., інші джерела -550 тис. грн.
13 Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, всього, тис. грн. 1 020 тис. грн.
14 Основні джерела фінансування програми Кошти суб’єктів господарської діяльності, отримані від проведення робіт з розчистки русел річок, інші джерела фінансування

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЯКОЇ

СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА.

         В межах найменшої в Україні Чернівецької області, площа якої становить всього 1,3 % її території, протікає 4240 річок, розташовані 1150 ставків, 4 водосховища, із них Дністровське – належить до великих водогосподарських об’єктів.

         За кількістю водотоків і водойм, які становлять відповідно 6 і 4,2 % від їх загальної чисельності в державі, область виділяється серед інших регіонів.

         Важливою характеристикою водних ресурсів є землі водного фонду, загальна площа земель водного фонду Чернівецької області, яка становить 80,041 тис. га або майже 10% її території.

         До них належать землі зайняті:

-         річками, озерами, ставками, водосховищами, каналами, відкритими болотами;

-         прибережними захисними смугами вздовж річок і навколо ставків та водосховищ (в тому числі під гідротехнічними спорудами);

-         смугами відведення вздовж каналів.

Найважливішою складовою земель водного фонду є водні об’єкти, де зосереджені водоресурсні запаси .

До них належать:

  1. Поверхневі води:

-         річки, озера;

-         штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.

  1. Підземні води і джерела.

Всі поверхневі водні ресурси області віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення.

Складовою частиною гідрографічної мережі Буковини є річки. До них відносяться постійні і тимчасові водотоки.

Річкова мережа області належить до басейнів двох основних річок Прута і Сірету, які займають відповідно 60 і 25,5 % її території. Річки басейну Дністра представлені невеликими водотоками, які становлять решту – 14,5 % загальної площі.

На території області протікає 4240 річок загальною довжиною 8966 км. Їх кількісні характеристики були визначені на основі картографічних та довідникових матеріалів. Річок, включаючи струмки і водотоки довжиною менше 10 км кожна, нараховується 4131, а їх загальна довжина 6597,5 км. Кількість водотоків довжиною 10 і більше кілометрів – 109, сумарною довжиною 2368,5 км.

Кількість ставків – 1243, їх загальна площа водного дзеркала 4523,51 га, їх загальний об’єм 45,24 млн. м3. Кількість озер – 17, їх загальна площа водного дзеркала 57,53 га, їх загальний об’єм 0,058 млн. м3. Всього водами покрито 18,8 тис. га, або 2,3 % загальної території області.

Одним із районів Чернівецької області, на території якого числиться найбільша кількість водних об’єктів, являється Кельменецький район.

Територія району складає 0,671 тис. кв км., що складає 8,3 % від території Чернівецької області. На півдні район межує з республікою Молдова, на півночі – по річці Дністер з Кам’янець-Подільським районом Хмельницької області, на сході – з Сокирянським районом, на заході – з Хотинським та Новоселицьким районами Чернівецької області. Поверхня в основному – лісова полого-хвиляста рівнина, розчленована ярами та балками. Середня висота над рівнем моря – 250м.

В районі є 33 населених пункти, в тому числі 1 – селище міського типу і 32 – села. Районний центр – селище міського типу Кельменці.

Кількість опадів – близько 550мм/рік (переважно в теплий період року, максимальна кількість у червні-липні). Висота сніжного покриву зимою близько 17 см. Сніговий покрив не стійкий.

Середні температури повітря:

-         січень -40С

-         липень + 19,20С

Кількість сонячних днів у році – 165.   

Основу природно-ресурсного потенціалу району складають земельні ресурси. Загальна площа сільськогосподарських угідь району – 49565 га, у тому числі 42510 га ріллі, багаторічних насаджень – 1500 га, сіножатей – 878 га, пасовищ – 4699 га. Ліси та вкриті лісом території складають 5937 га.

Землі водного фонду району складають 7353,91 га. На території району протікає 86 річок загальною довжиною 405 км, з них 1 велика річка Дністер довжиною 95 км та 85 малих річок довжиною 310 км., з них найбільші Вілія та Ромаданка.

На території району знаходиться 153 ставки орієнтовною площею 758,8308 га з них 53 ставки в орендному користуванні.

Розташування ставів на території Кельменецького району представлено у таблиці 1

Таблиця 1

Назва населеного пункту Кількість ставів, шт.
смт. Кельменці 12
с. Бабин 8
с. Бернове 2
с. Бузовиця 12
с. Бурдюг 5
с. Вартиківці 8
с. Вовчинець 2
с. Грушівці 1
с. Дністрівка 5
с. Зелена 6
с. Іванівці 11
с. Козиряни 5
с. Комарів 3
с. Коновка 1
с. Ленківці 4
с. Лівинці 7
с. Лукачівка 4
с. Мошанець 3
с. Нелипівці 8
с. Новоселиця 8
с. Оселівка 3
с. Перківці 4
с. Подвір’ївка 13
с. Росошани 18

         Внаслідок невиконання запланованих природоохоронних заходів та неспроможності існуючих очисних споруд забезпечити нормативне очищення стічних вод, здійснення господарської діяльності, склалася вкрай напружена ситуація із скидом неочищених стоків у водойми району. Річки замулені, зарослі очеретом, та засмічені порізаним очеретом, в результаті чого погіршується, які хімічний та і бактеріологічний стан води, що впливає на її якість та відновлення рибних запасів. Крім того, велика розораність, порушення агротехніки обробітку ґрунтів спричиняють інтенсивні ерозійні процеси на водозаборах, що в свою чергу призводить до замулення, забруднення та заростання річок і є одним із основних дестабілізуючих чинників екологічної ситуації.

         З метою регулювання річкового стоку для потреб меліорації земель, покращення екологічного та санітарно-біологічного стану водних об’єктів в районі потрібно виконати значні роботи по регулювання русел річок, берегоукріплювальні, руслоочисні, днопоглиблювальні роботи та будівництво гідротехнічних споруд на них.

3. МЕТА ПРОГРАМИ

         Ця Програма спрямована на реалізацію державної політики щодо відродження та поліпшення екологічного стану малих річок і їх водозбірних басейнів, як однієї із головних складових забезпечення якісною водою населення і галузей економіки та розв’язання місцевих водогосподарських і екологічних програм.

         Розв’язання проблем екологічного оздоровлення та відродження малих річок району та їх водозбірних басейнів можливе за умов мобілізації місцевих ресурсів і ініціатив. Програмою передбачено здійснення першочергових організаційних заходів, які не вимагають значних фінансових затрат.

         В основу реалізації Програми покладено принцип об’єднання зусиль державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та недержавних організацій (суб’єктів господарювання та інших), для розв’язання проблем, пов’язаних з незадовільним санітарно-екологічних і гідрологічним станом малих річок району та їх водозбірних басейнів.

         Захист населення, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь від затоплення місцевим стоком, а саме малими річками, потічками, каналами залишається гострою та невідкладною проблемою для Кельменецького району.

           В останні роки роботи з регулювання русел малих річок, потічків та каналів проводились недостатньо, що залишає умови проживання населення і ведення господарської діяльності небезпечними.

         З метою дотримання належного гідрологічного стану малих річок, їх водозбірних басейнів, запобігання замуленості, заростання чагарниками, деревами створені в їх басейнах водні об’єкти (ставки) повинні працювати, як протиповеневі та акумуляюючі водойми.

4. ШЛЯХИ І ЗАСОБИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ, СТРОКИ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ.

Реалізацію Програми пропонується здійснити протягом 2017-2022 років.

Головними завданнями є:

-                     реалізація першочергових заходів щодо розчищення русел річок і покрашення їх гідрологічного та санітарного стану ;

-                     будівництво водорегулюючих споруд ;

-                     забезпечення функціонування наявності гідротехнічних споруд, гребель шляхом проведення їх реконструкції ;

-                     виконання невідкладних першочергових заходів щодо будівництва берегоукріпель ;

-                     проведення інвентаризації та паспортизації річок і водойм та визначення їх водоресурсного потенціалу ;

-                     упорядкування прибережних захисних смуг та створення захисних насаджень вздовж річок ;

-                     розробка проектів створення (встановлення) прибережних захисних смуг ;

-                     проведення першочергових протиерозійних агротехнічних заходів ;

-                     відновлення сприятливого гідрологічного та санітарного стану річок шляхом відродження їх витоків та природних джерел ;

-                     розчищення водних об’єктів від замулення, зарослів, засміченості з метою уникнення затоплення сільськогосподарських угідь та близько розташованих населених пунктів.

         Для забезпечення реалізації Програми приймаються відповідні рішення обласною радою, обласною державною адміністрацією, районною радою, райдержадміністрацією, виконкомами сільських (селищною) рад з питань:

         схвалення Програми на районному рівні;

         забезпечення щорічних видатків місцевих бюджетів на виконання заходів Програми;

         координації та контролю за виконанням заходів Програми, тощо.

Враховуючи необхідність систематизації та узагальнення водогосподарської інформації відповідно до сучасних вимог, для забезпечення необхідного рівня управління водними ресурсами передбачається науково-технічне забезпечення реалізації Програми за такими основними напрямками:

створення геоінформаційної системи з банком кадастрової інформації про водний фонд району, водні ресурси та засоби їх регулювання;

створення геоінформаційної системи з банком кадастрової інформації про басейнову територіально-галузеву структуру водогосподарського комплексу району та використання водних ресурсів;

створення геоінформаційної системи моніторингу водних об’єктів району та якості води в них.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також із залученням інших джерел фінансування (орендарів водних об’єктів, водокористувачів, благодійних внесків, тощо).

Формування планів фінансування Програми проводиться під час формування бюджетів на наступний рік, або при перегляді бюджетів поточного року, уточнення дохідної і видаткової частини і окремих статей, розгляд проекту бюджету на засіданнях Кельменецької районної ради.

Основні види робіт передбачені Програмою та їх розрахункова вартість з розбивкою по роках протягом (2017-2022 років) наведені в додатку.

Додаток 1. Таблиці 1 «Ресурсне забезпечення програми». Таблиця 2 «Завдання і заходи з виконання Програми».

5. ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ.

Реалізація Програми забезпечить вирішення найбільш гострих питань щодо відродження та поліпшення екологічного стану малих річок і їх водозбірних басейнів на території Кельменецького району Чернівецької області.

Першочергово при реалізації Програми передбачається забезпечити здійснення паспортизації водойм та продовження роботи по паспортизації водних об'єктів для встановлення їх основних характеристик та розробки детальних заходів щодо покращення їх стану, створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок.

Подальше виконання Програми передбачає реалізацію заходів щодо розчищення та упорядкування русел річок, будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд, облаштування та упорядкування прибережних захисних смуг, проведення агротехнічних протиерозійних заходів, догляду за річками і джерелами.

Виконання завдань Програми в повному обсязі дасть змогу:

-                     збудувати, згідно передбаченого фінансування, протипаводкові захисні споруди, запроектовані акумулюючі ємності, польдери та провести реконструкцію протипаводкових водосховищ, що дасть можливість, захистити населені пункти та сільгоспугіддя;

-                     відновити та забезпечити високоефективне екологічно безпечне використання меліорованих земель, провести ремонт гідротехнічних споруд, очистити та відремонтувати на внутрішньогосподарській мережі водовідні канали, розчистка ставів дасть можливість покращити якість води в них, а видалений за межі ставів намул частково покращить сільськогосподарські землі;

-                     здійснити заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та екологічного стану малих річок, ліквідації наслідків шкідливої дії вод, будівництва і реконструкції групових водопроводів (очисних споруд, магістральних водоводів, розвідних мереж);

-                     впровадити систему інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом.

-                     створення сприятливих умов для господарської діяльності на прибережних територіях та дотримання режиму господарювання на землях водного фонду.

Виконання заходів Програми також дасть змогу забезпечити раціональне використання наявного кадрового потенціалу експлуатаційних та будівельних організацій, що сприятиме зниженню соціального напруження на місцях.

7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗА

ХОДОМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Відповідальними виконавцями Програми є : відділ агропромислового та економічного розвитку районної державної адміністрації.

Відповідальний виконавець надає виконавчому апарату районної ради інформацію про хід реалізації місцевої програми та звітує про її виконання на сесії районної ради.

Керуючий справами                                        

районної ради                                                                 Л.Світла

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Асоціація міст України презентувала практичний посібник для громад, який має допомогти новоствореним територіальним громадам зробити перші кроки. «Після місцевих виборів, що відбулися 25 жовтня 2020 року на новій територіальній основі, важливим завданням є формування органів місцевого самоврядування територіальних громад та забезпечення безперервного функціонування місцевого самоврядування в процесі реорганізації представницьких та виконавчих органів. Щоб допомогти громадам організувати ефективну діяльність органів місцевого самоврядування Асоціація міст України розробила цей Практичний посібник», - йдеться на сайті АМУ. Посібник складається з 5 модулів: Типовий статут територіальної громади (ЗАВАНТАЖИТИ) Процедурні питання організації роботи органів місцевого самоврядування  (ЗАВАНТАЖИТИ) Організація роботи виконавчих органів місцевого самоврядування. Примірні положення структурних підрозділів  (ЗАВАНТАЖИТИ) Алгоритм основних дій з реорганізації органів місцевого самоврядування  (ЗАВАНТАЖИТИ) Стратегічний план розвитку громади (на прикладі Бучанської міської ради) (ЗАВАНТАЖИТИ) Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода, під час презентації посібника зазначив, що подібні матеріалі, до розробки яких долучаються провідні експерти, допомагають утворити дієву, спроможну систему управління на рівні громад, які зможуть вирішувати усі питання, що найбільше турбують жителів міст і сіл. «Чинне законодавство поки не пристосоване до нової системи територіального устрою. Ми спільно з профільними асоціаціями і народними депутатами працюємо над його вдосконаленням. Але новостворені органи місцевого самоврядування після місцевих виборів вже розпочинають роботу. І ми розуміємо, що їм потрібна допомога. Більше половини із 1469 громад не мають досвіду роботи з такими повноваженнями, ресурсами і відповідальністю. Їм нелегко розібратися у чинному законодавстві та швидко сформувати ефективні органи управління – місцеві ради та виконкоми. Ці посібники Асоціації міст України, до розробки який був залучений і Мінрегіон, мають допомогти громадам у проведенні перших сесій, формуванні структури, статутів, призначенні комісій і так далі», - сказав В’ячеслав Негода. Робоча група при Мінрегіоні, до якої увійшли представники Асоціації міст, а також міжнародних проектів і програм Ради донорів з питань децентралізації, працювала над питаннями, які стосуються статутної діяльності громад. «Статут має стати внутрішнім регламентом, нормативним документом не лише самої ради та виконавчих органів, а усієї територіальної громади. Важливо, щоб кожна громада, виходячи зі своїх особливостей, традицій, складу, вибудувала свою модель функціонування. Статут не повинен бути просто формальним документом, він має стати внутрішньою конституцією громади. Створити такий статут – одне з першочергових завдань кожної громади на шляху до розвитку місцевої демократії», - зазначив В’ячеслав Негода. В свою чергу Олександр Слобожан, виконавчий директор АМУ, повідомив, що модуль про статути громад є першим, бо системна робота двох департаментів Мінрегіону об’єднала не лише лідерів місцевого самоврядування, а й громадські організації. Це синергетична робота, бо пропозиції від громадянського суспільства були враховані. «Хочу також акцентувати - якщо чогось немає ще в законодавстві, статут громади  – це той документ, який може закрити ці люфти. Про це ми говоримо і у посібниках, про це говорить і Мінрегіон у своїх роз’ясненнях. Отже починайте роботу, починайте діалог з громадою, а відповіді на запитання завжди знайдете», - звернувся  Олександр Слобожан до представників громад. Джерело: https://decentralization.gov.ua/
  • 17 листопада 2020 року Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій №3651-д. За це рішення проголосували 301 народний депутат. Законопроект дає можливість працювати новообраним органам місцевого самоврядування громад і районів. Він врегульовує питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань, а також дає змогу створити районні державні адміністрації в нових районах. Як повідомлялося, цей законопроект треба було прийняти до того, як після місцевих виборів набудуть повноважень нові органи місцевого самоврядування. Для функціонування місцевої влади в новому адміністративно-територіальному устрої цей законопроект має створити умови, які гарантують стабільність правових та інших відносин, забезпечують безперервність реалізації завдань і повноважень як державної влади на місцях, так і місцевого самоврядування. У першому читанні законопроект №3651-д Верховна Рада прийняла 3 листопада 2020 року.   Більше про зміни до законодавства, необхідні для продовження децентралізації, читайте ТУТ. 
  • У Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у відповідь на звернення загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області роз’яснили проблемні питання обчислення порядку скликань місцевих рад, обраних на перших місцевих виборах. У Комітеті нагадали, що визначення порядкової нумерації скликань місцевих рад в Україні отримало нормативне регулювання з прийняттям Закону України від 24 червня 2004 року № 1866-ІV «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» (далі – Закон). Цим Законом існуюча на той час практика самостійного встановлення радами порядкового номеру своїх скликань була приведена до дати проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року із запровадженням кількох ключових положень, що вказували на порядок обчислення таких скликань. Так, стаття 1 Закону передбачала, що скликання всіх місцевих рад мають єдиний порядок обчислення. Відлік їхніх скликань розпочинається із скликання, обраного на виборах 1990 року, яке є першим скликанням. Місцеві ради, обрані в 1994, 1998, 2002 та наступних роках, є відповідно радами другого, третього, четвертого та наступних скликань. Отже, за змістом даної статті, в Україні запроваджено єдину нумерацію скликань місцевих рад, що отримала чітку прив’язку до конституційних строків повноважень місцевих рад і чергових виборів до них. Слід зазначити, що відповідно до статей 2 і 3 Закону, проведення позачергових та перших місцевих виборів не має впливу на нумерацію скликань. Обраний на позачергових виборах склад місцевої ради не вважається новим скликанням, а обраний на перших виборах вважається радою чергового скликання, яке відповідає скликанню всіх рад. Таким чином, за загальним порядком і зважаючи на вищевказані норми Закону, місцеві ради, обрані на місцевих виборах 2015 року, є радами сьомого скликання. При цьому факт проведення перших виборів до органів місцевого самоврядування в об’єднаних територіальних громад у період сьомого скликання (2015-2020 роки) не давав підстав сформованим за наслідками таких виборів місцевим радам оголошувати себе радами наступного восьмого скликання з фактичним виходом за межі єдиної нумерації скликань представницьких органів місцевого самоврядування в Україні. У свою чергу, місцеві ради, які будуть сформовані за наслідками місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, мають вважатися радами восьмого скликання. Це стосується і тих сільських, селищних, міських рад, де перші місцеві вибори пройшли вдруге поспіль внаслідок застосування норм Закону України від 16 квітня 2020 року № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», в якому місцеві вибори було визначено як перші у територіальних громадах, адміністративні центри та території яких були, відповідно, визначені та затверджені рішенням Кабінету Міністрів України. Разом із тим, дійсно проблемним моментом при обчисленні порядку скликань місцевих рад, є відхід від єдиної нумерації скликань, який спостерігався в період 2009-2011 років і був пов’язаний із Рішенням Конституційного суду України від 4 червня 2009 року №13-рп/2009 у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України. Цим рішенням яким статті 2 Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» від 24 червня 2004 року № 1866-IV було визнане неконституційним і втратило чинність. За змістом цього судового Рішення, склад місцевої ради, обраний на позачергових виборах, мав вважатися її новим складом і строк його повноважень повинен бути аналогічним до строку повноважень ради, обраної на чергових виборах. Це фактично унеможливило єдину нумерацію скликань представницьких органів місцевого самоврядування в Україні і скликання місцевих рад, обраних на позачергових виборах, отримали іншу нумерацію, ніж в цілому по країні. Наступним важливим фактором для розуміння проблематики обчислення скликань місцевих рад стало внесення змін до статті 141 Конституції України Законом України від 1 лютого 2011 року № 2952-VI «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради 3 Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Оновлена редакція конституційних норм передбачала, що строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Тобто в Основному законі була зроблена безпосередня вказівка на єдиний вид місцевих виборів – чергові, виключно з якими відтепер мав пов’язуватися п’ятирічний строк повноважень місцевої ради. Вищевказана обставина дала можливість знову говорити про єдиний порядок обчислення скликань місцевих рад. Однак відхід від цього порядку, що відбувся у попередні роки, відкориговано на законодавчому рівні не було. Хоча народні депутати України восьмого скликання, щоб вирішити це питання вносили проект Закону про внесення змін до Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» (реєстр. № 2294а від 06.07.2015) щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань.  Але цей законопроект Верховна Рада попереднього скликання так і не прийняла. У Комітеті поінформували, що, зважаючи на важливість питання відновлення єдиного порядку обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування із встановленням єдиної загальнодержавної нумерації таких скликань, народні депутати – члени Комітету готують до внесення на розгляд Верховної Ради проект закону, в якому, зокрема, передбачатиметься коригування нумерації скликань для місцевих рад, в яких така нумерація не узгоджується із загальним показником кількості проведених в Україні чергових місцевих виборів, починаючи з виборів 1990 року як перших.

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda