Понад 12 мільйонів українців страждають від підвищення артеріального тиску. Високий тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору, проблем із потенцією, пам'яттю, а також до передчасного старіння і зменшення тривалості життя.

Який тиск є нормальним, коли необхідно звернутися до лікаря і що робити, щоб підтримувати тиск у нормі, Центру громадського здоров'я МОЗ України розповіла Анна Солощенко, кардіолог, лікар вищої категорії Олександрівської клінічної лікарні м. Києва.

Який тиск є нормальним

Для більшості людей нормальними вважаються всі показники артеріального тиску, які не перевищують140/90.

«Якщо ваш тиск ніколи не підвищується більше, ніж 140/90, можу вас привітати – до чисельної когорти гіпертоніків ви не належите. Моя порада для вас – займатися профілактикою, щоб так залишалося й надалі. Однак є окремі групи людей, у яких тиск в жодному разі не має перевищувати 130/75. Це люди з цукровим діабетом або зі встановленими серцево-судинними захворюваннями (які мають у минулому перенесений інфаркт або інсульт, серцеву недостатність, хронічне захворювання нирок тощо)», – наголошує кардіолог Анна Солощенко.

При яких захворюваннях підвищується тиск

Всі захворювання, що супроводжуються підвищеним артеріальним тиском, можна поділити на дві великі групи:

  1. Власне артеріальна гіпертензія – захворювання, що часто передається спадково і не має окремої, конкретної причини високого артеріального тиску, у підвищенні тиску беруть участь практично всі органи і системи (центральна нервова система, нирки, судини, серце). На даний момент до цієї групи належить приблизно 98% всіх випадків гіпертензії.
  2. Симптоматичні артеріальні гіпертензії – захворювання окремих органів і систем, одним із симптомів яких є підвищення артеріального тиску.

«Найбільш розповсюджені причини симптоматичних артеріальних гіпертензій – захворювання нирок або їх судин (ниркова недостатність, хронічний пієлонефрит або гломерулонефрит, ураження нирок при цукровому діабеті або звуження судин, що постачають кров до наших нирок), ендокринної системи (наднирників, щитоподібної залози тощо), серця або судин (атеросклероз аорти, недостатність клапану аорти тощо)», – пояснює Анна Солощенко.

Як підтримувати тиск в нормі: профілактика гіпертензії

Для профілактики гіпертензії лікар-кардіолог радить дотримуватись простих правил:

  • Відмовтесь від куріння

Пам'ятайте, що навіть одна сигарета нанесе незворотної шкоди вашим судинам.

  • Регуляно займайтесь спортом

«Рекомендую тренуватись щонайменше 3 рази на тиждень по 45 хвилин. Під час тренувань дуже важливо контролювати свій пульс (для цього підійдуть будь-які гаджети – пульсометри, розумні годинники тощо). Для початку розрахуйте максимальний пульс для вашого серця за формулою 220 мінус ваш вік. Тобто, якщо вам 35, то максимальна частота серцевих скорочень (ЧСС) для вас буде становити 185 ударів за хвилину. Раджу вам проходити тренування у межах пульсу від 60 до 85% від максимального ЧСС», – говорить Анна Солощенко.

  • Підтримуйте нормальну масу тіла

Важливими для профілактики гіпертонії та всіх серцево-судинних захворювань, а також при діабеті є два показники – індекс маси тіла (ІМТ) та окружність талії. Останній показник не має перевищувати у чоловіків 102 см, а у жінок – 85. ІМТ ж має бути нижчим за 25. Розрахувати його кожен може за простою формулою: ІМТ = МАСА в кг/зріст в квадраті в метрах.
Наприклад, розрахунок для людини масою 80 кг і з ростом 180 см: ІМТ = 80/ 1.8×1.8=24,7.

  • Їжте менше солі

«За рекомендаціями ВООЗ, споживання солі за добу не має перевищувати 5 г (1 чайна ложка). Особливу увагу треба приділяти продуктам, що мають «приховану» сіль: ковбаса, копченості, готові соуси тощо», – радить кардіолог.

  • Відмовтесь від алкоголю

Чим більше алкоголю ви вживаєте, тим більший ризик підвищення тиску. За останніми даними ВООЗ, безпечної дози алкоголю не існує.

Дотримуйтесь цих кроків і будьте здорові!

Джерело: http://moz.gov.ua

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Асоціація міст України презентувала практичний посібник для громад, який має допомогти новоствореним територіальним громадам зробити перші кроки. «Після місцевих виборів, що відбулися 25 жовтня 2020 року на новій територіальній основі, важливим завданням є формування органів місцевого самоврядування територіальних громад та забезпечення безперервного функціонування місцевого самоврядування в процесі реорганізації представницьких та виконавчих органів. Щоб допомогти громадам організувати ефективну діяльність органів місцевого самоврядування Асоціація міст України розробила цей Практичний посібник», - йдеться на сайті АМУ. Посібник складається з 5 модулів: Типовий статут територіальної громади (ЗАВАНТАЖИТИ) Процедурні питання організації роботи органів місцевого самоврядування  (ЗАВАНТАЖИТИ) Організація роботи виконавчих органів місцевого самоврядування. Примірні положення структурних підрозділів  (ЗАВАНТАЖИТИ) Алгоритм основних дій з реорганізації органів місцевого самоврядування  (ЗАВАНТАЖИТИ) Стратегічний план розвитку громади (на прикладі Бучанської міської ради) (ЗАВАНТАЖИТИ) Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода, під час презентації посібника зазначив, що подібні матеріалі, до розробки яких долучаються провідні експерти, допомагають утворити дієву, спроможну систему управління на рівні громад, які зможуть вирішувати усі питання, що найбільше турбують жителів міст і сіл. «Чинне законодавство поки не пристосоване до нової системи територіального устрою. Ми спільно з профільними асоціаціями і народними депутатами працюємо над його вдосконаленням. Але новостворені органи місцевого самоврядування після місцевих виборів вже розпочинають роботу. І ми розуміємо, що їм потрібна допомога. Більше половини із 1469 громад не мають досвіду роботи з такими повноваженнями, ресурсами і відповідальністю. Їм нелегко розібратися у чинному законодавстві та швидко сформувати ефективні органи управління – місцеві ради та виконкоми. Ці посібники Асоціації міст України, до розробки який був залучений і Мінрегіон, мають допомогти громадам у проведенні перших сесій, формуванні структури, статутів, призначенні комісій і так далі», - сказав В’ячеслав Негода. Робоча група при Мінрегіоні, до якої увійшли представники Асоціації міст, а також міжнародних проектів і програм Ради донорів з питань децентралізації, працювала над питаннями, які стосуються статутної діяльності громад. «Статут має стати внутрішнім регламентом, нормативним документом не лише самої ради та виконавчих органів, а усієї територіальної громади. Важливо, щоб кожна громада, виходячи зі своїх особливостей, традицій, складу, вибудувала свою модель функціонування. Статут не повинен бути просто формальним документом, він має стати внутрішньою конституцією громади. Створити такий статут – одне з першочергових завдань кожної громади на шляху до розвитку місцевої демократії», - зазначив В’ячеслав Негода. В свою чергу Олександр Слобожан, виконавчий директор АМУ, повідомив, що модуль про статути громад є першим, бо системна робота двох департаментів Мінрегіону об’єднала не лише лідерів місцевого самоврядування, а й громадські організації. Це синергетична робота, бо пропозиції від громадянського суспільства були враховані. «Хочу також акцентувати - якщо чогось немає ще в законодавстві, статут громади  – це той документ, який може закрити ці люфти. Про це ми говоримо і у посібниках, про це говорить і Мінрегіон у своїх роз’ясненнях. Отже починайте роботу, починайте діалог з громадою, а відповіді на запитання завжди знайдете», - звернувся  Олександр Слобожан до представників громад. Джерело: https://decentralization.gov.ua/
  • 17 листопада 2020 року Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій №3651-д. За це рішення проголосували 301 народний депутат. Законопроект дає можливість працювати новообраним органам місцевого самоврядування громад і районів. Він врегульовує питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань, а також дає змогу створити районні державні адміністрації в нових районах. Як повідомлялося, цей законопроект треба було прийняти до того, як після місцевих виборів набудуть повноважень нові органи місцевого самоврядування. Для функціонування місцевої влади в новому адміністративно-територіальному устрої цей законопроект має створити умови, які гарантують стабільність правових та інших відносин, забезпечують безперервність реалізації завдань і повноважень як державної влади на місцях, так і місцевого самоврядування. У першому читанні законопроект №3651-д Верховна Рада прийняла 3 листопада 2020 року.   Більше про зміни до законодавства, необхідні для продовження децентралізації, читайте ТУТ. 
  • У Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у відповідь на звернення загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області роз’яснили проблемні питання обчислення порядку скликань місцевих рад, обраних на перших місцевих виборах. У Комітеті нагадали, що визначення порядкової нумерації скликань місцевих рад в Україні отримало нормативне регулювання з прийняттям Закону України від 24 червня 2004 року № 1866-ІV «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» (далі – Закон). Цим Законом існуюча на той час практика самостійного встановлення радами порядкового номеру своїх скликань була приведена до дати проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року із запровадженням кількох ключових положень, що вказували на порядок обчислення таких скликань. Так, стаття 1 Закону передбачала, що скликання всіх місцевих рад мають єдиний порядок обчислення. Відлік їхніх скликань розпочинається із скликання, обраного на виборах 1990 року, яке є першим скликанням. Місцеві ради, обрані в 1994, 1998, 2002 та наступних роках, є відповідно радами другого, третього, четвертого та наступних скликань. Отже, за змістом даної статті, в Україні запроваджено єдину нумерацію скликань місцевих рад, що отримала чітку прив’язку до конституційних строків повноважень місцевих рад і чергових виборів до них. Слід зазначити, що відповідно до статей 2 і 3 Закону, проведення позачергових та перших місцевих виборів не має впливу на нумерацію скликань. Обраний на позачергових виборах склад місцевої ради не вважається новим скликанням, а обраний на перших виборах вважається радою чергового скликання, яке відповідає скликанню всіх рад. Таким чином, за загальним порядком і зважаючи на вищевказані норми Закону, місцеві ради, обрані на місцевих виборах 2015 року, є радами сьомого скликання. При цьому факт проведення перших виборів до органів місцевого самоврядування в об’єднаних територіальних громад у період сьомого скликання (2015-2020 роки) не давав підстав сформованим за наслідками таких виборів місцевим радам оголошувати себе радами наступного восьмого скликання з фактичним виходом за межі єдиної нумерації скликань представницьких органів місцевого самоврядування в Україні. У свою чергу, місцеві ради, які будуть сформовані за наслідками місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, мають вважатися радами восьмого скликання. Це стосується і тих сільських, селищних, міських рад, де перші місцеві вибори пройшли вдруге поспіль внаслідок застосування норм Закону України від 16 квітня 2020 року № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», в якому місцеві вибори було визначено як перші у територіальних громадах, адміністративні центри та території яких були, відповідно, визначені та затверджені рішенням Кабінету Міністрів України. Разом із тим, дійсно проблемним моментом при обчисленні порядку скликань місцевих рад, є відхід від єдиної нумерації скликань, який спостерігався в період 2009-2011 років і був пов’язаний із Рішенням Конституційного суду України від 4 червня 2009 року №13-рп/2009 у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України. Цим рішенням яким статті 2 Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» від 24 червня 2004 року № 1866-IV було визнане неконституційним і втратило чинність. За змістом цього судового Рішення, склад місцевої ради, обраний на позачергових виборах, мав вважатися її новим складом і строк його повноважень повинен бути аналогічним до строку повноважень ради, обраної на чергових виборах. Це фактично унеможливило єдину нумерацію скликань представницьких органів місцевого самоврядування в Україні і скликання місцевих рад, обраних на позачергових виборах, отримали іншу нумерацію, ніж в цілому по країні. Наступним важливим фактором для розуміння проблематики обчислення скликань місцевих рад стало внесення змін до статті 141 Конституції України Законом України від 1 лютого 2011 року № 2952-VI «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради 3 Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Оновлена редакція конституційних норм передбачала, що строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Тобто в Основному законі була зроблена безпосередня вказівка на єдиний вид місцевих виборів – чергові, виключно з якими відтепер мав пов’язуватися п’ятирічний строк повноважень місцевої ради. Вищевказана обставина дала можливість знову говорити про єдиний порядок обчислення скликань місцевих рад. Однак відхід від цього порядку, що відбувся у попередні роки, відкориговано на законодавчому рівні не було. Хоча народні депутати України восьмого скликання, щоб вирішити це питання вносили проект Закону про внесення змін до Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» (реєстр. № 2294а від 06.07.2015) щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань.  Але цей законопроект Верховна Рада попереднього скликання так і не прийняла. У Комітеті поінформували, що, зважаючи на важливість питання відновлення єдиного порядку обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування із встановленням єдиної загальнодержавної нумерації таких скликань, народні депутати – члени Комітету готують до внесення на розгляд Верховної Ради проект закону, в якому, зокрема, передбачатиметься коригування нумерації скликань для місцевих рад, в яких така нумерація не узгоджується із загальним показником кількості проведених в Україні чергових місцевих виборів, починаючи з виборів 1990 року як перших.

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda