Паспорт

КЕЛЬМЕНЕЦЬКОГО  району

(станом на 01.07.2015 р.)

Кельменецький район

 

 мапа

 

 

 Загальні відомості про район

Історична довідка

про Кельменецький район

Районний центр – селище міського типу Кельменці. Як свідчать історичні документи, вперше село згадується в 1559 році. На той час воно називалося Кельменешти (1642), Кельменцей (1817).

   За легендою, на місці, де розташовані  Кельменці, пролягали шляхи з Поділля до Молдови і звідти, була корчма і садиба корчмаря Кельмана, а трохи згодом оселі людей, які працювали на нього. Садибу подорожні звали двором Кельмана, а його працівників – кельманцями.

   До 1959 року Кельменці – село, з травня 1959 – селище міського типу. Статус районного центру отримало в 1940 році.

Загальні відомості про район

   Район розташований  у східній частині Чернівецької області в лісостеповій зоні Прут-Дністровськогомежиріччя. На півночі межує з Кам”янець-Подільським районом Хмельницької області, на сході з Сокирянським районом, на заході з Хотинським районом, на південному заході з Новоселицьким районом Чернівецької області, на півдні – з Бричанським районом Республіки Молдова.

   Територія району –0,67 тис.кв.км. Відстань до міста Чернівці шосейними дорогами 90 км., залізницею – 106 км. Територією району проходить державний кордон  протяжністю 72 км з Республікою Молдова.

    Станом на 01.07.2015 року  постійне населення району складало 41,2 тис. чоловік. В районному центрі проживало 7,3 тис. осіб. 

Соціально-економічна характеристика району

Районний центр смт. Кельменці
Адреса районної ради

60100, смт. Кельменці, пл. Центральна, 2,

Телефони: (03732) 2-04-85; факс: 2-04-55.

E.mail:kelrada@ ukr.net

Адреса районної державної адміністрації

60100, смт. Кельменці, пл. Центральна, 2,

Телефони: (03732) 2-04-85, 2-06-55; факс: 2-05-80;

E.mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Площа 0,67 тис. м2,  8,3%  від території області
Відстані До м.Чернівців – залізницею 106 км, шосейною дорогою – 90 км
Географічні дані Район розташований у лісостеповій зоні Прут-Дністровського межиріччя. Його територією протікає три річки. Найбільша – Дністер протяжністю 95 км
Кордони

Район межує з Хотинським, Сокирянським і Новоселицьким  районами Чернівецької обл. та Кам’янець-Подільським районом Хмельницької області.

Територією району проходить державний кордон з Республікою Молдова протяжністю 72 км. Працюють 5 пунктів пропуску:

с. Зелена – с.Медвежа (автомобільний)

с. Росошани – м. Бричень (автомобільний)

смт. Кельменці – с. Ларга (автомобільний)

смт. Кельменці (залізничний)

с. Подвір’ївка – смт.Липкани (автомобільний)

Адміністративно-територіальні одиниці

Районний центр – смт  Кельменці.

Населених пунктів – 33, в тому числі:

селище міського типу – 1

села – 32

Місцеві ради

Районна – 1, депутатів – 34

Селищна – 1, депутатів – 26

Сільські – 24, депутатів – 316 

Населення

Станом на 1  липня  2015 року  в районі проживало 41,2 тис. жителів.

Міського населення – 7,3 тис. осіб, сільського – 33,59 тис. осіб.

Природне скорочення населення порівняно з 01.07.14 р. зменшилось на 235 осіб ( на  1,2%).

Зайнятість населення

Всього зайнятого населення – 7,4 тис.осіб, у тому числі (до працездатного         населення):

- промисловість – 0,3%

- сільське господарство –1,9%

- будівництво            – 0,9%

- торгівля – 0,8%

- транспорт і зв’язок – 0,7%

- фінансова діяльність – 1,1%

- операції з нерухомістю – 0,5%

- державне управління – 10,6%

- освіта – 4,8%

- охорона здоров’я – 2,6%

- культура та спорт – 0,9%

Промисловий комплекс

Промислові підприємства – КП ’’Кельменецька районна друкарня’’, ТОВ ’’Вороновицький щебеневий кар’єр’’, ПП «Агро-Вест-Ком»

Обсяг промислового виробництва за 6 місяців 2015 року  склав 1355,5 тис.грн.

Сільське господарство

Земельний фонд – 67017 га, з них:

52630 га – сільськогосподарські угіддя. В тому числі:

рілля – 44477 га;

багаторічні насадження – 1743 га;

сінокоси – 1287 га;

пасовища – 5122 га.

Сільськогосподарський комплекс району включає 10 великих підприємств, 12 великих та 44 малих фермерських господарств, які в основному займаються виробництвом продукції рослинництва.

Будівництво Будівельне підприємство «Рембудсервіс-К». Обсяг виконаних робіт за 6 місяців 2015 року склав 218 тис.грн.
Транспорт, зв’язок

Кількість підприємств зв’язку – 2.

Транспортна мережа загального користування:

-          експлуатаційна довжина залізничних колій – 95,9 км,

-          автодоріг – 266,7 км, в тому числі з твердим покриттям – 266,7 км, грунтових – 2,5 км.

-          експлуатуються 24 мости.

Торгівля і сфера послуг

Станом на 1 липня 2015 року торговельне  обслуговування  населення в районі  забезпечують   320 об’єктів   торгівлі ( 21 об’єкт оптової  торгівлі загальною площею 10591м² ,   299 об’єктів  роздрібної  торгівлі загальною  площею  26959 м² ), 103 – підприємства ресторанного господарства (6031  посадочне  місце). За 6 місяців 2015 року   в районі відкрито 11 об’єктів торгівлі, 1 кафе-бар та 1 аптека.

 Працюють 2  ринки: Кельменецький  ПР «Заготпромторгринок» та   ’’Міський’’    п/п Струцької Л.І.   Загальна  кількість  торгових  місць  на  ринках,  мікроринках  та  торговельних  майданчиках 1045. Площа  ринків,  мікроринків  та  торговельних  майданчиків   складає 48101 м². Торгова   площа  ринків,  мікроринків  та  торговельних  майданчиків  становить 35800 м².

В районі  функціонують 24  торговельних майданчики (періодично 1 раз на тиждень працюють).

Жителям  району надається   42 види  послуг.         Побутові послуги не надаються в селах    Вороновиця,   Макарівка.  

Освіта В галузі освіти функціонує 26  загальноосвітніх  навчальних закладів, з них 18 –НВК, 1 міжшкільний навчально-виробничий комбінат, 1 ДЮЦ,  1 ДЮСШ, 1-заклад нового типу, Кельменецький ліцей, 9  ДНЗ, з них  5 на балансі   управління освіти райдержадміністрації.  
Охорона здоров’я

В районі функціонує: КУ ’’Кельменецька центральна районна лікарня’’ на 170 ліжок,  21 фельдшерсько-акушерських пункти, які обслуговують 33 населені пункти.

Працює КЗ ’’Кельменецький  районний центр  первинної медико-санітарної  допомоги’’ на 58 ліжок  денного стаціонару, 12  амбулаторій  загальної  практики сімейної  медицини.  Даний  заклад здійснює  роботу  по реорганізації ФАПів АЗПСМ з  населенням понад  1200 осіб. 

Культура В  районі функціонує 33 бібліотеки, 33 клубних заклади, в тому числі: 31 сільська бібліотека,  КУ «Центральна районна  бібліотека», 3 Будинки народної творчості, 3 Будинки народної творчості  та дозвілля, 11 Будинків культури, 7 Народних домів, 8 клубів, КУ «Районний Будинок  народної творчості та дозвілля», КУ «Кельменецька  музична  школа ім. М.Ткача», КУ «Кельменецька  художня школа», КУ «Кінотеатр Дон». 

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Сформовані пропозиції щодо розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади експертами Ресурсного центру за підсумками аналізу пропозицій членів УАРОР на запит Мінрегіону.  Висновок з даного питання полягає у наступному. Перш за все  вітається зазначена ініціатива Мінрегіону у тому числі, яка направлена на збереження в системі місцевого самоврядування районних рад. Адже без розмежування повноважень та віднесення відповідних повноважень до компетенції районних рад, моделювання територіальної основи нових спроможних районів є вкрай складним процесом. А також для цього необхідна широка інформаційна роз’яснювальна робота з формування нового спроможного районного рівня місцевого самоврядування відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Вважаємо актуальним завданням нового етапу реформи питання з розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування необхідність створення правових підстав для утворення і діяльності виконавчих органів районних та обласних рад до компетенції яких мають бути зокрема віднесенні повноваження місцевих органів виконавчої влади Тому прийняття змін до Конституції України в частині децентралізації є на часі. Адміністративно-територіальна реформа вимагає нових принципів формування районів, головний з яких – доступність публічних послуг районного рівня для населення. Очевидно, що реформа вимагатиме не лише передачі значної частини функцій від районів на рівень громад, а передачу певних функцій обласного рівня на рівень нових, укрупнених районів. Це питання потребує аналізу та обговорення з представниками органів місцевого самоврядування. Для формування територіальної основи нових спроможних районів необхідним є: врегулювання питання взаємовідносин район – громада, усунення конфлікту компетенцій; ревізування повноважень районної та обласної місцевої влади; раціональне визначення принципів і критеріїв формування нових районів на підставі вище зазначеного. При розмежуванні повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади необхідним є забезпечення співмірності обсягу фінансового ресурсу наділеним повноваженням, створення належної ресурсної бази та зменшення диспропорції для виконання відповідних функцій. Потребують розмежування повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади у сфері забезпечення якісними медичними, освітніми, культурними та іншими послугами з урахуванням принципипу субсидіарності  та децентралізації. Пропозиції щодо розмежування повноважень. У сфері управління комунальною власністю за обласними та районними радами пропонуємо залишити повноваження управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ міст району, області передбачивши внесення змін до бюджетного Кодексу України щодо закріплення на постійній основі джерел формування на їх утримання та нормативів відрахування від них до місцевих бюджетів. В галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку на районному та обласному рівні передбачити повноваження щодо вирішення питань збирання, транспортування, утилізації, переробки та знешкодження побутових відходів. Визначити повноваження на районному рівні в галузі будівництва, реконструкції і ремонту об’єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонтів вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах), які здійснюються за рахунок власних коштів і на пайових засадах. У сфері охорони здоров’я на обласному рівні залишити вирішення питань функціонування та розвитку вторинної/спеціалізованої медицини (медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування, реабілітації та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання вторинної/спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації або третинної/високоспеціалізованої медичної допомоги. До компетенції обласних рад у сфері регулювання гірничих відносин передбачити: надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами; розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр; оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення здійснення контролю за використанням та охороною надр; припинення права на користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених Кодексом про надра, вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законодавством України. До повноважень спроможних районних рад з власними виконавчими органами пропонуємо  включити. комплексне просторове планування території; розвиток дорожнього господарства та підвищення якості сполучення між населеними пунктами; належного функціонування закладів профтехосвіти з метою підготовки місцевих кадрів; належного утримання інтернатів та інших закладів соціального захисту населення; раціонального використання майна спільної власності територіальних громад (культурні, спортивні заклади  та інше майно); будівництва та ефективної експлуатації об’єктів з переробки ТПВ та покращення екологічної ситуації, як в районах, так і в областях в цілому тощо. Водночас, пропонуємо передбачити державний нагляд за законністю правових актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування та визначити в законодавстві суб’єкт такого нагляду. З метою розмежування повноважень з урахуванням позиції місцевого самоврядування запропоновано проведення регіональних засідань круглих столів. Крім цього, нагадуємо про підготовлену  аналітичну записку «Завдання та можливості заходів передбачених новим етапом реформи місцевого самоврядування для забезпечення інституційної спроможності ОМС». Першочергові завдання із подальшого впровадження реформи децентралізації влади. Повноваження у сфері забезпечення населення культурними послугами потребують розподілу за рівнями місцевого самоврядування Розмежування повноважень у сфері культури: пропозиції УАРОР Сформована Мінрегіоном форми «Таблиця розмежування повноважень» Джерело: http://rozvytok.in.ua
  •      Сьогодні, 16 травня, заступник голови районної ради Анатолій Горобець та працівники виконавчого апарату ради взяли участь у заходах з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій та Дня вишиванки, які проходили у Районному будинку народної творчості та дозвілля.      Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення української політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.        За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів. Часи Великого терору у масовій свідомості населення залишили свій слід, нашому поколінню залишається тільки перечитувати ті страшні сторінки історії, робити висновки і шанувати те, що ми маємо. Наразі всі сторінки історії переплітаються наче у пісні «червоне то – любов, а чорне то журба» і щорічно у третій четвер травня українці та українські діаспори в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят та найголовніший символ нашої країни, який вже давно ідентифікує нас у світі як українців!   Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення  традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде. По всьому світу проводяться святкові ходи, акції та флешмоби в підтримку української культури, що не стало виключенням і в нас на Кельменеччині.       Українська вишиванка - це національна святиня! Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Не забувайте про свої коріння, пам’ятайте про те якого ми роду. Національна пам’ять надзвичайно важлива і тільки ми з вами можемо її зберегти і передати іншим поколінням. Давайте ж привітаємо всіх з цим чудовим днем і нагадаємо світу про красу української культури! Нехай це свято зітре кордони й об'єднує українців по всьому світу.  Чудового настрою та різнобарвних вражень! Нехай все ваше життя буде яскравим, як цей чудовий день.
  • З 1 жовтня 2019 року стартує монетизація пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до ухваленого рішення паралельно функціонуватимуть дві системи надання пільг у грошовій формі – готівкова і безготівкова. Пільги у безготівковій формі призначатимуться усім пільговикам в автоматичному режимі, за прикладом безготівкового надання субсидій через Ощадбанк. Для цього АТ “Ощадбанк” вестиме у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходитимуть на рахунок для виплати пільг, для кожного пільговика індивідуально. Після того “Ощадбанк” здійснюватиме переказ коштів на рахунки управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між ними та АТ “Ощадбанк”. Такий механізм розроблено для забезпечення максимальної зручності тих категорій громадян, які мають право на пільгу і звикли не витрачати сили і час на оплату житлово-комунальних послуг. Йдеться, перш за все, про людей похилого віку, які звикли до усталеного алгоритму дій і не бажають його змінювати. Пільги у готівковій формі призначатимуться усім бажаючим пільговикам на підставі поданих особисто заяв до органів соціального захисту населення, які формуватимуть щомісяця до 25 числа реєстри пільговиків для виплати пільг у готівковій формі і передаватимуть їх Мінсоцполітики. Після чого Міністерство, опрацювавши отримані реєстри, надсилатиме їх до АТ "Ощадбанк" та переказуватиме зазначеному банку кошти для виплати монетизованих пільг. Таким чином, кошти надходитимуть на особисті рахунки пільговиків, які зможуть зняти їх з власного рахунку у будь-який час. Впровадження цих механізмів має на меті поєднати максимальну зручність для громадян зі створенням необхідних умов для розвитку прозорого та конкурентного ринку надання житлово-комунальних послуг. Джерело: kmu.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda