ПРОТОКОЛ № 1

засідання редакційної ради

комунального підприємства Редакція Кельменецькьго районного радіомовлення

смт Кельменці                                                           22 жовтня 2018 року

Всього членів: 3 осіб

Присутні: 3

Головуючий на засіданні: Урсуляк І.І.

Секретар засідання: Драганенко Н.Д.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про обрання голови і секретаря установчих зборів.

2. Про створення редакційної ради та мету її діяльності.

3. Про найменування редакційної ради.

4. Про затвердження редакційного статуту.

5. Про обрання керівника редакційної ради.

  1. 1.Слухали: Про обрання голови і секретаря засідання редакційної ради.

Виступили:Драганеко Н.Д. яка запропонувала обрати головою установчих зборів –Урсуляка І.І, секретарем установчих зборів – Драганенко Н.Д.

Вирішили:Обрати головою установчих зборів Урсуляка І.І, секретарем установчих зборів – Драганенко Н.Д.

Проголосували: «ЗА» – 3 , «Проти» - 0 «Утримались» - 0.

  1. 2.Слухали: Про створення редакційної ради та мету її діяльності.

Виступили: Драганенко Н.Д., яка повідомила про рішення районної ради, щодо внесення змін до редакційної ради КП Редакція Кельменецького районного радіомовлення, метою якої було брегулювання діяльності редакційної політики Редакції радіомовлення та основних вимоги до інформації, що створюється та поширюється Редакцією радіомовлення.

Вирішили:Створити редакційну раду КП Редакція Кельменецького районного радіомовлення, мета якої – регулювання діяльності редакційної політики Редакції радіомовлення та основних вимоги до інформації, що створюється та поширюється Редакцією радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 3.Слухали: Про найменування редакційної ради.

Виступили: Драганенко Н.Д., яка запропонувала затвердити найменування організації – редакційна рада комунального підприємства Редакція Кельменецьеого районного радіомовлення. Скорочене найменування – редакційна рада КП Редакція радіомовлення.

Вирішили:Затвердити найменування організації – редакційна рада комунального підприємства Редакція Кельменецьеого районного радіомовлення. Скорочене найменування – редакційна рада КП Редакція радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 4.Слухали: Про затвердження Статуту редакційної ради.

Виступили:Драганенко Н.Д., яка зачитала проект редакційного статуту (Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення), та запропонувала його затвердити.

Вирішили:Затвердити Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 5.Слухали: Про обрання керівника, органу управління редакційної ради.

Виступили:Драганенко Н.Д., яка запропонувала, відповідно до затвердженого редакційного статуту, обрати голову редакційної ради.

Вирішили:Обрати головою редакційної ради Горобця А. І.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

Голова засідання редакційної ради                            І.Урсуляк           

Секретар засідання редакційної ради                       Н.Драганенко

ЗАТВЕРДЖЕНО:

ЗБОРАМИ УЧАСНИКІВ

редакційної ради комунального підприємства

                  Редакція Кельменецького районного радіомовлення

         ПРОТОКОЛ № 01від 22 жовтня 2018 року

 

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ

комунального підприємства

Редакція Кельменецького

районного радіомовлення

Цей Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення, (далі – КП Редакція радіомовлення) розроблено відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Стаття 1. Творчий колектив КП Редакція радіомовлення

Творчий колектив КП Редакція радіомовлення утворюють усі журналісти, які працюють у КП Редакція радіомовлення на основі трудового договору (контракту, угоди) або на позаштатних засадах.

Творчий колектив КП Редакція радіомовлення має право відстоювати інтереси журналістів і здійснювати контроль за дотриманням їхніх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення.

Журналістами КП Редакція радіомовлення є працівники, які беруть участь у збиранні чи одержанні інформації, підготовці її до розповсюдження або виконують редакційно-посадові службові обов'язки відповідно до професійних назв посад журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.

Стаття 2. Права та обов'язки журналістів КП Редакція радіомовлення

Журналіст КП Редакція радіомовлення має право:

- брати участь у зборах творчого колективу КП Редакція радіомовлення, вносити пропозиції щодо розгляду ним питань;

- пропонувати кандидатури до складу редакційної ради КП Редакція радіомовлення, бути обраним до її складу;

- звертатися до редакційної ради КП Редакція радіомовлення щодо порушень прав радіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення, порушень редакційного статуту КП Редакція радіомовлення.

- інші права, які випливають із цього Редакційного статуту, установчих документів КП Редакція радіомовлення, укладеного ним з КП Редакцієя радіомовлення трудового договору та законодавства.

Журналіст КП Редакція радіомовлення зобов'язаний:

- дотримуватися програмної концепції КП Редакція радіомовлення та керуватися її Статутом;

- перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

- не допускати поширення інформації, поширення якої заборонено законодавством;

- не використовувати своє службове становище у власних інтересах або в інтересах інших осіб, з якими він перебуває в особистих, фінансових або договірних відносинах;

- виконувати інші вимоги, які випливають із цього Статуту, установчих документів КП Редакція радіомовлення, укладеного ним із КП Редакція радіомовлення трудового договору та чинного законодавства.

Стаття 3. Редакційна рада КП Редакція радіомовлення

Редакційна рада є спеціальним наглядовим органом управління КП Редакція радіомовлення, яка затверджується представником Власника (Кельменецької районної ради).

Редакційна рада складається не менш ніж із 2-х членів.

Повноваження Редакційної ради

Редакційна рада ухвалює редакційний статут КП Редакція радіомовлення, який визначає засади редакційної політики.

Редакційна рада здійснює:

- контроль за дотриманням журналістами редакційного Статуту;

- контроль за дотриманням прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення;

- внесення на розгляд органів управління КП Редакція радіомовлення питання про відсторонення від керівництва КП Редакція радіомовлення осіб, які порушували редакційний Статут або вимоги законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення, про призначення службового розслідування і звільнення цих осіб відповідно до закону в разі підтвердження наявності зазначених порушень.

Порядок діяльності редакційної ради

Основною формою діяльності редакційної ради є збори редакційної ради.

Збори редакційної ради проводяться один раз на рік.

Збори редакційної ради є повноважними, якщо у них бере участь більше половини членів від складу редакційної ради.

Редакційна рада може скликатися на позачергові збори за ініціативою голови або половини членів редакційної ради.

Збори редакційної ради веде голова, а секретар, оформлює протокол зборів редакційної ради.

Протокол оформлюється у письмовій формі та підписується головою й секретарем зборів редакційної ради.

Усі рішення редакційна рада ухвалює на зборах редакційної ради шляхом відкритого голосування.

Рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більшість членів редакційної ради.

У випадку рівного розподілу голосів, голос голови редакційної ради є вирішальним.

Члени Редакційної ради

Члени редакційної ради (далі – члени) беруть участь у зборах редакційної ради та ухваленні рішень редакційною радою.

Повноваження членів розпочинаються з моменту ухвалення рішення про їх обрання уповноваженим ним органом.

Повноваження члена припиняються:

- у разі закінчення строку повноважень.

- у разі звільнення з КП Редакція радіомовлення члена редакційної ради від трудового колективу.

- у разі складання із себе повноважень.

Стаття 4. Принципи редакційної політикиКП Редакція радіомовлення

Принципи редакційної політики КП Редакція радіомовлення – це виклад її етичних стандартів, покликаних забезпечити баланс між правом КП Редакція радіомовлення на свободу висловлювань й інформації та її відповідальністю перед суспільством.

Принципи редакційної політики також покликані забезпечити баланс інтересів власника КП Редакція та права творчого колективу КП Редакція радіомовлення на свободу творчої діяльності.

Власник КП Редакція радіомовлення не має права втручатися у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення в інший спосіб, ніж через внесення змін до Редакційного статутуКП Редакція радіомовлення.

Члени творчого колективу КП Редакція радіомовлення зобов'язані дотримуватися програмної концепції КП Редакція радіомовлення, інших умов ліцензії на мовлення.

Стаття 5. Принципи редакційної політики щодо достовірності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що достовірність інформації визначається її джерелом, і дотримуватися таких правил:

- намагатися самим бути свідками подій, а якщо це неможливо – намагатися одержувати інформацію з першоджерел (учасників або інших свідків подій);

- завжди надавати приорітет тому джерелу, яке є найближчим до першоджерела;

- уникати одержання інформації лише від одного джерела;

- завжди надавати пріоритет тому джерелу, яке може бути назване;

- надавати інформацію, одержану з анонімного джерела лише у випадку, якщо така інформація становить значний суспільний інтерес та якщо джерело є надійним і компетентним;

- у випадку необхідності поширення інформації, одержаної з анонімного джерела, намагатися надавати аудиторії такий обсяг інформації про нього, який, з одного боку, дозволяє захистити його особу, а з другого боку, не вводить аудиторію в оману стосовно його статусу;

- намагатися фіксувати інформацію, одержану від джерела, під час її одержання або безпосередньо після цього;

- у разі, якщо стане відомо, що поширена інформація була недостовірною, негайно та з власної ініціативи поширювати спростування такої інформації.

Ці правила не застосовуються:

- якщо поширювана інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі;

- якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів тощо;

- якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації;

- якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього.

Стаття 6. Принципи редакційної політики щодо точності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що точність інформації визначається збереженням її первинного змісту з метою недопущення введення аудиторії в оману, і дотримуватися таких правил:

- виклад фактів має бути чітко відокремлений від коментарів, при поданні коментарів має бути зазначено його джерело та достатнім чином охарактеризовано його компетентність у питанні, що ним прокоментоване;

- інформація має висвітлюватися повно, крім викладу самої події, необхідно намагатися викласти інформацію про час і місце, коли вона відбулась, її учасників та найважливіші обставини, за яких вона сталася;

- висловлювання власної думки журналіста КП Редакція радіомовлення в інформаційних передачах (крім авторських інформаційно-аналітичних передач) припустиме тільки з питань телерадіомовлення, необхідно утримуватися також від лексики, яка має оцінювальне значення та емоційно забарвлених висловлювань;

- реконструкції подій та інсценовані сцени мають базуватися на важливих даних, які можна перевірити, та чітко позначатися як такі (їх також доцільно диференціювати від візуального стилю решти програми, наприклад, за допомогою сповільнених показів або чорно-білих зображень);

- необхідно завжди чітко зазначати, що аудіоматеріал є бібліотечним або архівним, або підготовлений іншими особами;

- необхідно завжди чітко зазначати, що аудіоматеріал демонструється повторно.

Стаття 7. Принципи редакційної політики щодо неупередженості поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що неупередженість інформації визначається однаковим ставленням до всіх осіб, які є учасниками подій або гостями передач, і дотримуватися таких правил:

- перед розмовою у прямому ефірі чи записом інтерв'ю завжди попереджати співрозмовника про свій політичний нейтралітет і неупереджене ставлення, ніколи не обіцяти ставити зручні запитання;

- завжди розрізняти такі поняття, як персональна громадська позиція з певними політичними поглядами та уподобаннями і позиція як журналіста без власних поглядів, симпатій та уподобань;

- учасники програм мають право знати її формат, у тому числі – чи виступатимуть вони у прямому ефірі або запису і чи плівка монтуватиметься, хто ще буде присутній у ефірі;

- особам, які дають інтерв'ю, слід надати можливість повністю відповісти на поставлені запитання;

- розповідаючи про соціальні групи, необхідно уникати стереотипів та стигматизації;

- особам, яких критикували у передачі, має бути надана можливість дати відповідь у межах цієї передачі.

Стаття 8. Принципи редакційної політики щодо об'єктивності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що об'єктивність інформації визначається максимально можливим усуненням впливу особистого ставлення журналіста на зміст такої інформації під час її підготовки та поширення, і дотримуватися таких правил:

- висловлювання власної думки журналіста КП Редакція радіомовлення має містити його професійну оцінку, а не особисту;

- необхідно намагатися надати можливість прокоментувати подію всім особам, яких вона безпосередньо стосується;

- у разі неможливості висловитися всім, необхідно подати не менш ніж два коментарі з протилежних точок зору;

- необхідно чітко дотримуватися регламенту передачі, правила щодо висловлювань мають бути однаковими для всіх учасників передачі та повідомлятися заздалегідь.

Стаття 9. Принципи редакційної політики щодо збалансованості поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що збалансованість інформації визначається, з одного боку – прямою залежністю між рівнем суспільного інтересу до певної події та рівнем її висвітлення в ефірі, а з другого боку – рівним ставленням до всіх суспільних і політичних сил і діячів, і дотримуватися таких правил:

- належна збалансованість не потребує цілковитого нейтралітету щодо кожного питання або відходу від основних демократичних засад щодо свободи слова та творчої діяльності, вона не досягається математичними методами, тобто врівноваженням кожної висловленої думки протилежною за змістом;

- метою збалансованості є висвітлення якнайширшого спектру думок і поглядів;

- ступінь збалансованості має відповідати характеру обговорюваної теми і типу передачі;

- якщо в ефір виходить серія взаємопов'язаних передач, у яких розглядаються ті самі або споріднені проблеми, належну збалансованість може забезпечувати вся серія передач, намір авторів досягти безсторонності саме в цей спосіб повинен плануватися заздалегідь і доводитися до відома аудиторії. Водночас у серії передач, де в кожному випуску розглядаються геть різні і не пов'язані між собою питання, збалансованість повинна забезпечуватися в кожній окремій програмі.

Стаття 10. Принципи редакційної політики щодо поширення конфіденційної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що право на недоторканість приватного життя є одним із основних конституційних прав людини і може порушуватись тільки, коли його переважає значний суспільний інтерес, і дотримуватися таких правил:

- прагнути здійснювати запис таким чином, щоб усі задіяні особи розуміли, що йде запис;

- запис прихованою апаратурою дозволяється, якщо є підстави вважати, що відкритий запис не дасть результату;

- поширення інформації, одержаної шляхом прихованого запису без письмової згоди осіб, яких записано, можливе лише у випадку, коли поширювана інформація становить значний суспільний інтерес;

- намагатися не записувати і не поширювати записи осіб без їх згоди;

- висвітлення приватного життя особи без її згоди допускається тільки за умови, якщо інформація, що поширюється, має такий ступінь суспільного інтересу, який перевищує право особи на конфіденційність (переважно, це інформація, приховування якої може зашкодити законним інтересам інших осіб);

- висвітлювати приватне життя публічних осіб (посадових осіб державних органів) без їх згоди можна також, якщо ця інформація пов'язана з їх публічною діяльністю.

Стаття 11. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про насильство, правопорушення та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що поширення інформації про насильство, правопорушення та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі, не повинно завдавати шкоди найбільш вразливій частині аудиторії і дотримуватися таких правил:

- при плануванні передач та їх анонсів зважати на те, що передачі, які поширюються до 22.00 повинні бути придатні для загальної аудиторії, зокрема для дітей (при цьому, чим раніше поширюється передача, тим більша імовірність того, що її можуть самостійно переглядати діти);

- не припускати використання нецензурної лексики та уникати мовних помилок;

- висвітлення правопорушень не повинно заохочувати вразливу частину аудиторії (особливо дітей) до наслідування протиправних дій;

- при підготовці передач, присвячених проблемам злочинності, зважувати на те, що запис учасників програми може стати підставою для кримінального розслідування.

Стаття 12. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про різні групи населення

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що поширення інформації про різні соціальні групи має сприяти їх розвитку та соціальній інтеграції і дотримуватися таких правил:

- розповідаючи про соціальні групи (національні та сексуальні меншини, релігійні групи тощо), необхідно уникати стереотипів і стигматизацій;

- необхідно намагатися використовувати ті умовні назви соціальних груп, які застосовують до себе їх представники;

- упередження або соціальні бар'єри, у разі їх існування, необхідно висвітлювати об'єктивно, але таким чином, щоб не сприяти їх поглибленню.

Стаття 13. Принципи редакційної політики щодо захисту дітей від негативного впливу інформації, яка розповсюджується КП Редакція радіомовлення

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що захист інтересів дітей та молоді є першочерговим завданням, і дотримуватися таких правил:

- намагатися забезпечити дітей та молодь розвиваючими, виховними, цікавими матеріалами;

- не розповсюджувати, а також не анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку дітей і юнацтва;

- не допускати, щоб діти і молодь відчували побоювання або потерпали з причини своєї участі в програмах або внаслідок транслювання цих програм;

- створювати передачі з делікатних питань за участю неповнолітніх у присутності їх батьків або осіб, що їх замінюють;

- забороняється без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють поширювати інформацію про вчинення неповнолітніми правопорушень або поведінку, яка суперечить нормам моралі (спробу самогубства, статеві відносини, вагітність тощо) та дбати про унеможливлення ідентифікувати дитину, яка перебуває у складній ситуації;

- одержувати згоду органів освіти на зйомку неповнолітніх під час занять та правоохоронних органів – на поширення інформації про вчинення неповнолітніми правопорушень.

Стаття 14. Принципи редакційної політики щодо дотримання законодавства про вибори, про рекламу та про авторські та суміжні права

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що порушення законодавства є неприпустимим, і дотримуватися таких правил:

- свобода творчої діяльності обмежується вимогами законодавства до змісту поширюваної інформації;

- порушення законодавства не можуть бути виправдані творчим задумом;

- зміст інформації, що поширюється на території України регулюється Конституцією України, Законами України «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу», законодавством про вибори, а також Цивільним кодексом України;

- неприпустимим є одержання журналістами винагороди від осіб, щодо яких вони поширили інформацію, а так само одержання від них товарів чи послуг безоплатно або за пільговими цінами;

- журналісти мають також ухилятися від проявів надмірної гостинності з боку таких осіб, в тому числі – після створення передачі.

Стаття 15. Прикінцеві положення

Цей Статут має бути оприлюднений та надісланий до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення протягом 30 днів з моменту його затвердження.

Цей Статут набирає чинності з моменту його оприлюднення.

Зміни та доповнення до цього Статуту вносяться за рішенням власника чи уповноваженого ним органу в письмовій формі та набирають чинності з моменту їх оприлюднення.

Підписи:

Голова редакційної ради                               _____________                     А.Горобець

Секретар редакційної ради                           _____________                     Н.Драганеко

 

КЕЛЬМЕНЕЦЬКА РАЙОННА РАДА

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

XVIІ СЕСІЇ   VІІ СКЛИКАННЯ

________________________________________________________

              

28 вересня 2018 року № 330.17-7/18

Про внесення змін та доповнень

до Статуту комунального підприємства

Редакція Кельменецького

районного радіомовлення

Керуючись статтями 43,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України, статті 133 Податкового кодексу України,враховуючи рекомедації постійної комісії районної ради з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку, управління об'єктами комунальної власності, районна рада

ВИРІШИЛА:

  1. Внести зміни та доповнення до Статуту комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення, затвердивши його в новій редакції згідно з додатком до цього рішення.
  2. Керівнику комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення Драганенко Н.Д. зареєструвати нову редакцію Статуту в порядку встановленому чинним законодавством.

   3.   Внести зміни до редакційної ради комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення та затвердити її в такому складі:

– Горобець Анатолій Іванович, заступник голови районної ради;

– Урсуляк Ігор Іванович, заступник голови районної державної адміністрації;

– Драганенко Наталія Дмитрівна, головний редактор комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення.

     4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на відділ комунальної власності виконавчого апарату районної ради (Присакар С.М.) та постійну комісію районної ради з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку, управління об’єктами комунальної власності (Панкевич О.О).                                                                        

                        

               Голова районної ради                                           В.Ілаш

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Україна сьогодні — це одна з найпривабливіших економік, ринків та країн світу, що продовжують розвиватися. На цьому сьогодні наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час виступу на Davos Ukrainian Breakfast 2020. І це не просто слова, вони підтверджені конкретними цифрами та фактами: — Економічне зростання України у 2019-му: від 3,6 до 4,2 % - порівняно із середнім рівнем у 2,5% у світі. — Золотовалютні резерви знаходяться на семирічному максимумі і досягли 25,3 млрд доларів США. — Державний борг зменшився до майже 50% - порівняно з 80% у 2016 році. — Інфляція знизилася до 4,1% у 2019-му - найнижчий рівень за останні 5 років. «Як ніколи до цього часу державна політика України орієнтована на інвестора та захист його інтересів. Ми пропонуємо кожному, хто інвестує в Україну, персональний підхід», - зазначив Олексій Гончарук. За словами Глави Уряду, по-перше, кожен великий інвестор, що вкладе понад 100 мільйонів доларів в Україну, отримає прямі гарантії від Уряду. По-друге, ми надамо особливі умови для тих інвесторів, які беруть участь у приватизації. По-третє, ми створимо спеціальний міжнародний арбітраж — він стане в нагоді для вирішення менших інвестиційних вимог (близько $10 млн і нижче), які в іншому випадку були б надмірно дорогими для того, щоб бути переданими до арбітражу. «Ми ухвалимо спецзакон, який надасть Уряду мандат на вирішення питань, що турбують інвесторів — від податкових пільг до земельних питань та інфраструктури. Якщо інвестор купує підприємство вартістю від 10 мільйонів доларів, то отримає «податкові канікули» — звільнення від податку на прибуток на період до 5-ти років. Додайте сюди повернення інвестицій у модернізацію за 2-5 років — і це дуже приваблива пропозиція!» – наголосив Олексій Гончарук. Джерело: https://www.kmu.gov.ua
  • Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів. Все це та інші новації передбачає новий Закон “Про повну загальну середню освіту”, що був прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2020 року. Документ підтримали 327 народних депутатів. “Цей Закон – це нові можливості для наших учнів, вчителів та освітніх управлінців, а також гарантії для батьків. У 2017 році був прийнятий Закон “Про освіту”, який передбачив багато потрібних нашій системі новацій, але знарядь для його втілення критично не вистачало. Закон “Про повну загальну середню освіту” – це реальні інструменти, які допоможуть втілити реформу. Попереду багато кропіткої роботи, ми до неї готові. Але нас замало, реальна школа – це не стіни і не закони, а перш за все вчителі, батьки та учні. Я закликаю всіх нас не зупинятися і разом працювати над побудовою Нової української школи – вона залежить від кожного із нас”, – відзначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад. Якими є основні новації Закону для УЧНІВ? Гарантії рівного доступу до освіти. Так, Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.  Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням. Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома. Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор. Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА. Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік). Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави. Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти. Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та  встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності. Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси). Три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди – найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах. Більше прав для учнівського самоврядування. Закон передбачає: чіткі повноваження учнівського самоврядування; право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти; право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу. Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою.Як анонсувалось раніше, Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Дана новація – результат деталізації положень Закону “Про освіту”. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії. Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови. Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою; зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою. Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою. Якими є основні новації Закону для ВЧИТЕЛІВ? Реальна педагогічна автономія вчителя у: створенні програм; розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу); підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави. Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу. “Це лише окремі кроки у напрямі збільшення зарплати вчителя. Цьогоріч Міністерство освіти і науки планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів”, – відзначила Ганна Новосад. Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку. Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Так, новий Закон  встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її  успішного проходження. Якими є основні новації Закону для БАТЬКІВ? Безпечніше середовище для дітей. Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини. Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації. Якими є основні новації Закону для ОСВІТНІХ УПРАВЛІНЦІВ? Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року. Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом «Про освіту», директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес. Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу. При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі. Фінансова автономія шкіл. Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на: формування структури закладу та штатного розпису; встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників; оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти; оплату підвищення кваліфікації педпрацівників; укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу. “Ми дуже вдячні профільному комітету Верховної Ради за спільну роботу над підготовкою Закону до 2-го читання. Разом ми змогли закласти якісно нові можливості для зростання рівня нашої шкільної освіти для кожної дитини”, – додала Ганна Новосад. Нагадуємо, що реєстрація на сертифікацію вчителів 2020 року стартувала 15 січня. Джерело: https://mon.gov.ua
  • В рамках відзначення в районі 101-ої річниці Дня Соборності України, 22 січня 2020 року в залі засідань Кельменецької районної ради відбулися урочистості з нагоди цього державного свята, в яких взяли участь заступник голови районної ради Анатолій Горобець, перший заступник голови райдержадміністрації Ігор Урсуляк, селищний голова Сергій Буняк та представники трудових колективів установ, підприємств і організацій району. Перш ніж розпочати святкову програму, всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять  Олександра Гарбуза, який саме в ці дні 5 років тому загинув в зоні проведення Антитерористичної операції. З нагоди свята та в знак великої шани до підніжжя  пам’ятника Тараса Шевченка та меморіальних дощок Героям Небесної Сотні, Олександра Паламаря та Сергія Ковальчука покладено квіти від учасників зібрання.      Після хвилини мовчання та покладання квітів присутні побачили святкову програму під назвою «В єдності сила», яку підготували працівники Районного будинку народної творчості та дозвілля. Виступали члени колективу сучасного танцю «Натхнення» з хореографічними композиціями «Країна мрій» та «Україна – це ми», Софійка Чебан з піснею «Наша Україна» та Ольга Волощук із піснею «Над Україною». По закінченню заходу ведучий запросив долучитись усіх бажаючих до комунікаційної кампанії в соціальних мережах, записуючи відео та фото із хештегом «В Єдності Сила» та «Разом Сильніші».  

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda