ПРОТОКОЛ № 1

засідання редакційної ради

комунального підприємства Редакція Кельменецькьго районного радіомовлення

смт Кельменці                                                           22 жовтня 2018 року

Всього членів: 3 осіб

Присутні: 3

Головуючий на засіданні: Урсуляк І.І.

Секретар засідання: Драганенко Н.Д.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про обрання голови і секретаря установчих зборів.

2. Про створення редакційної ради та мету її діяльності.

3. Про найменування редакційної ради.

4. Про затвердження редакційного статуту.

5. Про обрання керівника редакційної ради.

  1. 1.Слухали: Про обрання голови і секретаря засідання редакційної ради.

Виступили:Драганеко Н.Д. яка запропонувала обрати головою установчих зборів –Урсуляка І.І, секретарем установчих зборів – Драганенко Н.Д.

Вирішили:Обрати головою установчих зборів Урсуляка І.І, секретарем установчих зборів – Драганенко Н.Д.

Проголосували: «ЗА» – 3 , «Проти» - 0 «Утримались» - 0.

  1. 2.Слухали: Про створення редакційної ради та мету її діяльності.

Виступили: Драганенко Н.Д., яка повідомила про рішення районної ради, щодо внесення змін до редакційної ради КП Редакція Кельменецького районного радіомовлення, метою якої було брегулювання діяльності редакційної політики Редакції радіомовлення та основних вимоги до інформації, що створюється та поширюється Редакцією радіомовлення.

Вирішили:Створити редакційну раду КП Редакція Кельменецького районного радіомовлення, мета якої – регулювання діяльності редакційної політики Редакції радіомовлення та основних вимоги до інформації, що створюється та поширюється Редакцією радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 3.Слухали: Про найменування редакційної ради.

Виступили: Драганенко Н.Д., яка запропонувала затвердити найменування організації – редакційна рада комунального підприємства Редакція Кельменецьеого районного радіомовлення. Скорочене найменування – редакційна рада КП Редакція радіомовлення.

Вирішили:Затвердити найменування організації – редакційна рада комунального підприємства Редакція Кельменецьеого районного радіомовлення. Скорочене найменування – редакційна рада КП Редакція радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 4.Слухали: Про затвердження Статуту редакційної ради.

Виступили:Драганенко Н.Д., яка зачитала проект редакційного статуту (Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення), та запропонувала його затвердити.

Вирішили:Затвердити Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 5.Слухали: Про обрання керівника, органу управління редакційної ради.

Виступили:Драганенко Н.Д., яка запропонувала, відповідно до затвердженого редакційного статуту, обрати голову редакційної ради.

Вирішили:Обрати головою редакційної ради Горобця А. І.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

Голова засідання редакційної ради                            І.Урсуляк           

Секретар засідання редакційної ради                       Н.Драганенко

ЗАТВЕРДЖЕНО:

ЗБОРАМИ УЧАСНИКІВ

редакційної ради комунального підприємства

                  Редакція Кельменецького районного радіомовлення

         ПРОТОКОЛ № 01від 22 жовтня 2018 року

 

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ

комунального підприємства

Редакція Кельменецького

районного радіомовлення

Цей Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення, (далі – КП Редакція радіомовлення) розроблено відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Стаття 1. Творчий колектив КП Редакція радіомовлення

Творчий колектив КП Редакція радіомовлення утворюють усі журналісти, які працюють у КП Редакція радіомовлення на основі трудового договору (контракту, угоди) або на позаштатних засадах.

Творчий колектив КП Редакція радіомовлення має право відстоювати інтереси журналістів і здійснювати контроль за дотриманням їхніх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення.

Журналістами КП Редакція радіомовлення є працівники, які беруть участь у збиранні чи одержанні інформації, підготовці її до розповсюдження або виконують редакційно-посадові службові обов'язки відповідно до професійних назв посад журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.

Стаття 2. Права та обов'язки журналістів КП Редакція радіомовлення

Журналіст КП Редакція радіомовлення має право:

- брати участь у зборах творчого колективу КП Редакція радіомовлення, вносити пропозиції щодо розгляду ним питань;

- пропонувати кандидатури до складу редакційної ради КП Редакція радіомовлення, бути обраним до її складу;

- звертатися до редакційної ради КП Редакція радіомовлення щодо порушень прав радіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення, порушень редакційного статуту КП Редакція радіомовлення.

- інші права, які випливають із цього Редакційного статуту, установчих документів КП Редакція радіомовлення, укладеного ним з КП Редакцієя радіомовлення трудового договору та законодавства.

Журналіст КП Редакція радіомовлення зобов'язаний:

- дотримуватися програмної концепції КП Редакція радіомовлення та керуватися її Статутом;

- перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

- не допускати поширення інформації, поширення якої заборонено законодавством;

- не використовувати своє службове становище у власних інтересах або в інтересах інших осіб, з якими він перебуває в особистих, фінансових або договірних відносинах;

- виконувати інші вимоги, які випливають із цього Статуту, установчих документів КП Редакція радіомовлення, укладеного ним із КП Редакція радіомовлення трудового договору та чинного законодавства.

Стаття 3. Редакційна рада КП Редакція радіомовлення

Редакційна рада є спеціальним наглядовим органом управління КП Редакція радіомовлення, яка затверджується представником Власника (Кельменецької районної ради).

Редакційна рада складається не менш ніж із 2-х членів.

Повноваження Редакційної ради

Редакційна рада ухвалює редакційний статут КП Редакція радіомовлення, який визначає засади редакційної політики.

Редакційна рада здійснює:

- контроль за дотриманням журналістами редакційного Статуту;

- контроль за дотриманням прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення;

- внесення на розгляд органів управління КП Редакція радіомовлення питання про відсторонення від керівництва КП Редакція радіомовлення осіб, які порушували редакційний Статут або вимоги законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення, про призначення службового розслідування і звільнення цих осіб відповідно до закону в разі підтвердження наявності зазначених порушень.

Порядок діяльності редакційної ради

Основною формою діяльності редакційної ради є збори редакційної ради.

Збори редакційної ради проводяться один раз на рік.

Збори редакційної ради є повноважними, якщо у них бере участь більше половини членів від складу редакційної ради.

Редакційна рада може скликатися на позачергові збори за ініціативою голови або половини членів редакційної ради.

Збори редакційної ради веде голова, а секретар, оформлює протокол зборів редакційної ради.

Протокол оформлюється у письмовій формі та підписується головою й секретарем зборів редакційної ради.

Усі рішення редакційна рада ухвалює на зборах редакційної ради шляхом відкритого голосування.

Рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більшість членів редакційної ради.

У випадку рівного розподілу голосів, голос голови редакційної ради є вирішальним.

Члени Редакційної ради

Члени редакційної ради (далі – члени) беруть участь у зборах редакційної ради та ухваленні рішень редакційною радою.

Повноваження членів розпочинаються з моменту ухвалення рішення про їх обрання уповноваженим ним органом.

Повноваження члена припиняються:

- у разі закінчення строку повноважень.

- у разі звільнення з КП Редакція радіомовлення члена редакційної ради від трудового колективу.

- у разі складання із себе повноважень.

Стаття 4. Принципи редакційної політикиКП Редакція радіомовлення

Принципи редакційної політики КП Редакція радіомовлення – це виклад її етичних стандартів, покликаних забезпечити баланс між правом КП Редакція радіомовлення на свободу висловлювань й інформації та її відповідальністю перед суспільством.

Принципи редакційної політики також покликані забезпечити баланс інтересів власника КП Редакція та права творчого колективу КП Редакція радіомовлення на свободу творчої діяльності.

Власник КП Редакція радіомовлення не має права втручатися у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення в інший спосіб, ніж через внесення змін до Редакційного статутуКП Редакція радіомовлення.

Члени творчого колективу КП Редакція радіомовлення зобов'язані дотримуватися програмної концепції КП Редакція радіомовлення, інших умов ліцензії на мовлення.

Стаття 5. Принципи редакційної політики щодо достовірності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що достовірність інформації визначається її джерелом, і дотримуватися таких правил:

- намагатися самим бути свідками подій, а якщо це неможливо – намагатися одержувати інформацію з першоджерел (учасників або інших свідків подій);

- завжди надавати приорітет тому джерелу, яке є найближчим до першоджерела;

- уникати одержання інформації лише від одного джерела;

- завжди надавати пріоритет тому джерелу, яке може бути назване;

- надавати інформацію, одержану з анонімного джерела лише у випадку, якщо така інформація становить значний суспільний інтерес та якщо джерело є надійним і компетентним;

- у випадку необхідності поширення інформації, одержаної з анонімного джерела, намагатися надавати аудиторії такий обсяг інформації про нього, який, з одного боку, дозволяє захистити його особу, а з другого боку, не вводить аудиторію в оману стосовно його статусу;

- намагатися фіксувати інформацію, одержану від джерела, під час її одержання або безпосередньо після цього;

- у разі, якщо стане відомо, що поширена інформація була недостовірною, негайно та з власної ініціативи поширювати спростування такої інформації.

Ці правила не застосовуються:

- якщо поширювана інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі;

- якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів тощо;

- якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації;

- якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього.

Стаття 6. Принципи редакційної політики щодо точності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що точність інформації визначається збереженням її первинного змісту з метою недопущення введення аудиторії в оману, і дотримуватися таких правил:

- виклад фактів має бути чітко відокремлений від коментарів, при поданні коментарів має бути зазначено його джерело та достатнім чином охарактеризовано його компетентність у питанні, що ним прокоментоване;

- інформація має висвітлюватися повно, крім викладу самої події, необхідно намагатися викласти інформацію про час і місце, коли вона відбулась, її учасників та найважливіші обставини, за яких вона сталася;

- висловлювання власної думки журналіста КП Редакція радіомовлення в інформаційних передачах (крім авторських інформаційно-аналітичних передач) припустиме тільки з питань телерадіомовлення, необхідно утримуватися також від лексики, яка має оцінювальне значення та емоційно забарвлених висловлювань;

- реконструкції подій та інсценовані сцени мають базуватися на важливих даних, які можна перевірити, та чітко позначатися як такі (їх також доцільно диференціювати від візуального стилю решти програми, наприклад, за допомогою сповільнених показів або чорно-білих зображень);

- необхідно завжди чітко зазначати, що аудіоматеріал є бібліотечним або архівним, або підготовлений іншими особами;

- необхідно завжди чітко зазначати, що аудіоматеріал демонструється повторно.

Стаття 7. Принципи редакційної політики щодо неупередженості поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що неупередженість інформації визначається однаковим ставленням до всіх осіб, які є учасниками подій або гостями передач, і дотримуватися таких правил:

- перед розмовою у прямому ефірі чи записом інтерв'ю завжди попереджати співрозмовника про свій політичний нейтралітет і неупереджене ставлення, ніколи не обіцяти ставити зручні запитання;

- завжди розрізняти такі поняття, як персональна громадська позиція з певними політичними поглядами та уподобаннями і позиція як журналіста без власних поглядів, симпатій та уподобань;

- учасники програм мають право знати її формат, у тому числі – чи виступатимуть вони у прямому ефірі або запису і чи плівка монтуватиметься, хто ще буде присутній у ефірі;

- особам, які дають інтерв'ю, слід надати можливість повністю відповісти на поставлені запитання;

- розповідаючи про соціальні групи, необхідно уникати стереотипів та стигматизації;

- особам, яких критикували у передачі, має бути надана можливість дати відповідь у межах цієї передачі.

Стаття 8. Принципи редакційної політики щодо об'єктивності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що об'єктивність інформації визначається максимально можливим усуненням впливу особистого ставлення журналіста на зміст такої інформації під час її підготовки та поширення, і дотримуватися таких правил:

- висловлювання власної думки журналіста КП Редакція радіомовлення має містити його професійну оцінку, а не особисту;

- необхідно намагатися надати можливість прокоментувати подію всім особам, яких вона безпосередньо стосується;

- у разі неможливості висловитися всім, необхідно подати не менш ніж два коментарі з протилежних точок зору;

- необхідно чітко дотримуватися регламенту передачі, правила щодо висловлювань мають бути однаковими для всіх учасників передачі та повідомлятися заздалегідь.

Стаття 9. Принципи редакційної політики щодо збалансованості поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що збалансованість інформації визначається, з одного боку – прямою залежністю між рівнем суспільного інтересу до певної події та рівнем її висвітлення в ефірі, а з другого боку – рівним ставленням до всіх суспільних і політичних сил і діячів, і дотримуватися таких правил:

- належна збалансованість не потребує цілковитого нейтралітету щодо кожного питання або відходу від основних демократичних засад щодо свободи слова та творчої діяльності, вона не досягається математичними методами, тобто врівноваженням кожної висловленої думки протилежною за змістом;

- метою збалансованості є висвітлення якнайширшого спектру думок і поглядів;

- ступінь збалансованості має відповідати характеру обговорюваної теми і типу передачі;

- якщо в ефір виходить серія взаємопов'язаних передач, у яких розглядаються ті самі або споріднені проблеми, належну збалансованість може забезпечувати вся серія передач, намір авторів досягти безсторонності саме в цей спосіб повинен плануватися заздалегідь і доводитися до відома аудиторії. Водночас у серії передач, де в кожному випуску розглядаються геть різні і не пов'язані між собою питання, збалансованість повинна забезпечуватися в кожній окремій програмі.

Стаття 10. Принципи редакційної політики щодо поширення конфіденційної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що право на недоторканість приватного життя є одним із основних конституційних прав людини і може порушуватись тільки, коли його переважає значний суспільний інтерес, і дотримуватися таких правил:

- прагнути здійснювати запис таким чином, щоб усі задіяні особи розуміли, що йде запис;

- запис прихованою апаратурою дозволяється, якщо є підстави вважати, що відкритий запис не дасть результату;

- поширення інформації, одержаної шляхом прихованого запису без письмової згоди осіб, яких записано, можливе лише у випадку, коли поширювана інформація становить значний суспільний інтерес;

- намагатися не записувати і не поширювати записи осіб без їх згоди;

- висвітлення приватного життя особи без її згоди допускається тільки за умови, якщо інформація, що поширюється, має такий ступінь суспільного інтересу, який перевищує право особи на конфіденційність (переважно, це інформація, приховування якої може зашкодити законним інтересам інших осіб);

- висвітлювати приватне життя публічних осіб (посадових осіб державних органів) без їх згоди можна також, якщо ця інформація пов'язана з їх публічною діяльністю.

Стаття 11. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про насильство, правопорушення та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що поширення інформації про насильство, правопорушення та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі, не повинно завдавати шкоди найбільш вразливій частині аудиторії і дотримуватися таких правил:

- при плануванні передач та їх анонсів зважати на те, що передачі, які поширюються до 22.00 повинні бути придатні для загальної аудиторії, зокрема для дітей (при цьому, чим раніше поширюється передача, тим більша імовірність того, що її можуть самостійно переглядати діти);

- не припускати використання нецензурної лексики та уникати мовних помилок;

- висвітлення правопорушень не повинно заохочувати вразливу частину аудиторії (особливо дітей) до наслідування протиправних дій;

- при підготовці передач, присвячених проблемам злочинності, зважувати на те, що запис учасників програми може стати підставою для кримінального розслідування.

Стаття 12. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про різні групи населення

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що поширення інформації про різні соціальні групи має сприяти їх розвитку та соціальній інтеграції і дотримуватися таких правил:

- розповідаючи про соціальні групи (національні та сексуальні меншини, релігійні групи тощо), необхідно уникати стереотипів і стигматизацій;

- необхідно намагатися використовувати ті умовні назви соціальних груп, які застосовують до себе їх представники;

- упередження або соціальні бар'єри, у разі їх існування, необхідно висвітлювати об'єктивно, але таким чином, щоб не сприяти їх поглибленню.

Стаття 13. Принципи редакційної політики щодо захисту дітей від негативного впливу інформації, яка розповсюджується КП Редакція радіомовлення

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що захист інтересів дітей та молоді є першочерговим завданням, і дотримуватися таких правил:

- намагатися забезпечити дітей та молодь розвиваючими, виховними, цікавими матеріалами;

- не розповсюджувати, а також не анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку дітей і юнацтва;

- не допускати, щоб діти і молодь відчували побоювання або потерпали з причини своєї участі в програмах або внаслідок транслювання цих програм;

- створювати передачі з делікатних питань за участю неповнолітніх у присутності їх батьків або осіб, що їх замінюють;

- забороняється без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють поширювати інформацію про вчинення неповнолітніми правопорушень або поведінку, яка суперечить нормам моралі (спробу самогубства, статеві відносини, вагітність тощо) та дбати про унеможливлення ідентифікувати дитину, яка перебуває у складній ситуації;

- одержувати згоду органів освіти на зйомку неповнолітніх під час занять та правоохоронних органів – на поширення інформації про вчинення неповнолітніми правопорушень.

Стаття 14. Принципи редакційної політики щодо дотримання законодавства про вибори, про рекламу та про авторські та суміжні права

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що порушення законодавства є неприпустимим, і дотримуватися таких правил:

- свобода творчої діяльності обмежується вимогами законодавства до змісту поширюваної інформації;

- порушення законодавства не можуть бути виправдані творчим задумом;

- зміст інформації, що поширюється на території України регулюється Конституцією України, Законами України «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу», законодавством про вибори, а також Цивільним кодексом України;

- неприпустимим є одержання журналістами винагороди від осіб, щодо яких вони поширили інформацію, а так само одержання від них товарів чи послуг безоплатно або за пільговими цінами;

- журналісти мають також ухилятися від проявів надмірної гостинності з боку таких осіб, в тому числі – після створення передачі.

Стаття 15. Прикінцеві положення

Цей Статут має бути оприлюднений та надісланий до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення протягом 30 днів з моменту його затвердження.

Цей Статут набирає чинності з моменту його оприлюднення.

Зміни та доповнення до цього Статуту вносяться за рішенням власника чи уповноваженого ним органу в письмовій формі та набирають чинності з моменту їх оприлюднення.

Підписи:

Голова редакційної ради                               _____________                     А.Горобець

Секретар редакційної ради                           _____________                     Н.Драганеко

 

КЕЛЬМЕНЕЦЬКА РАЙОННА РАДА

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

XVIІ СЕСІЇ   VІІ СКЛИКАННЯ

________________________________________________________

              

28 вересня 2018 року № 330.17-7/18

Про внесення змін та доповнень

до Статуту комунального підприємства

Редакція Кельменецького

районного радіомовлення

Керуючись статтями 43,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України, статті 133 Податкового кодексу України,враховуючи рекомедації постійної комісії районної ради з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку, управління об'єктами комунальної власності, районна рада

ВИРІШИЛА:

  1. Внести зміни та доповнення до Статуту комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення, затвердивши його в новій редакції згідно з додатком до цього рішення.
  2. Керівнику комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення Драганенко Н.Д. зареєструвати нову редакцію Статуту в порядку встановленому чинним законодавством.

   3.   Внести зміни до редакційної ради комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення та затвердити її в такому складі:

– Горобець Анатолій Іванович, заступник голови районної ради;

– Урсуляк Ігор Іванович, заступник голови районної державної адміністрації;

– Драганенко Наталія Дмитрівна, головний редактор комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення.

     4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на відділ комунальної власності виконавчого апарату районної ради (Присакар С.М.) та постійну комісію районної ради з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку, управління об’єктами комунальної власності (Панкевич О.О).                                                                        

                        

               Голова районної ради                                           В.Ілаш

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • 1 липня парламентський Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді України прийняти в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614. Цей законопроект – один з пакету нормативно-правових документів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Законопроект передбачає, що сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району. Всі 1470 територіальних громад, території яких уже затвердив Уряд, перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Виходячи із законопроекту, доходи і видатки між бюджетами районів та територіальних громад розмежують. Районні бюджети пропонується виключити із системи горизонтального вирівнювання. Тобто районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію і не будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом. Формування районних бюджетівздійснюватиметься за рахунок: ► власних доходів: податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, що видані РДА, орендна плата за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради; орендна плата за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами) інші доходи. ► дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів. Бюджети 1470 територіальних громад, згідно з чинним бюджетним та податковим законодавством, будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом. Серед їх основних надходжень: ПДФО 60 % місцеві податки і збори рентні платежі акцизний податок доходи від використання комунального майна плата за надання адміністративних послуг трансферти (дотації, субвенції) тощо. Отже, всі 1470 територіальних громад будуть незалежними – органи влади районного рівня не матимуть на них жодного адміністративного та фінансового впливу.
  • Сьомий рік триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, і це тривалий проміжок часу. Тому пора приймати фінальні рішення. У жовтні 2020 року чергові місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і районів. Про це в ефірі Українського радіо сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. В ході розмови В’ячеслав Негода зробив кілька важливих акцентів, які стосуються фактично зміни системи управління територіями. Перший акцент – мета реформи полягає у створенні сильного, тобто з широкими повноваженнями та їх достатнім ресурсним забезпеченням, місцевого самоврядування на рівні громад. Другий акцент – всі послуги, які зараз люди отримують в районних центрах, будуть надаватися в громадах, а отже мова йде про наближення послуг до людей. Більше того, ці послуги в громадах люди отримуватимуть через систему центрів надання адміністративних послуг, які обов’язково повинні бути створені в кожній громаді, а отже, рівень таких послуг буде значно якіснішим – без черг і зволікань. «Всі звикли, що упродовж навіть незалежної України, переважна більшість послуг надавалася в районних центрах. Звикли, що районні структури відповідали за фінансування освіти, медицини, культури та інших сфер. А ще – районні державні адміністрації фактично виконували функції місцевого самоврядування (ред.: оскільки районні ради не мають своїх виконавчих органів, то свої функції вони делегують РДА). Та Україна більше 20 років тому ратифікувала Європейську Хартію місцевого самоврядування, яка говорить, що саме на рівні громад, там, де живуть люди, повинно бути повноцінне місцеве самоврядування. І зараз завершуємо роботу над фінальними рішеннями, щоб саме так, як це передбачає Хартія, могли розвиватися громади в Україні, маючи для того дієздатне місцеве самоврядування», - сказав заступник Міністра. Акцент третій – райони є штучним утворенням. Вони потрібні лише для організації ефективної державної виконавчої влади. Чинні райони дуже різняться за своїми параметрами, наприклад, щодо кількості населення – від 6 тисяч до майже 200 тисяч. Але, при цьому, в кожному районі однакові структури державної виконавчої влади. Крім того, території кількох десятків районів повністю охоплені об’єднаними громадами, до яких перейшли 80-90% самоврядних повноважень з районного рівня, залишивши фактично без «роботи» районні ради і районні державні адміністрації.  Все це, як і передбачалося на старті реформи, неодмінно вимагатиме зміни районного поділу. «Цю систему необхідно упорядкувати. Створити значно більші, однакові за параметрами райони з чисельністю населення не менше 150 тисяч. Це дасть можливість державі оптимізувати численну армію районних чиновників. Звісно, що такий крок потребуватиме нетривалого перехідного періоду для створення у всіх громадах центрів надання адмінпослуг. Протягом перехідного періоду, поки налагодиться система надання послуг в громадах, в колишніх райцентрах можуть діяти окремі структурні підрозділи райдержадміністрацій. І не варто нікому хвилюватися з того приводу, що майбутній районний центр буде на більшій відстані від його громади, аніж є сьогодні, оскільки в людей зникне потреба їздити до райцентрів вирішувати якісь питання. Кожна громада, і міська, і сільська, матиме однакові можливості для розвитку, незалежно від того, в якому районі територіально вона розташована», - сказав В’ячеслав Негода. Акцент четвертий - райони з поліетнічними громадами матимуть таку ж систему державної виконавчої влади, як і інші райони. Це ніяк не завадить збереженню культури і традицій поліетнічних громад і не перешкоджатиме розвитку їх територій. Джерело: https://decentralization.gov.ua
  • На Буковині із 1 липня відновлено внутрішньообласне сполучення. Відповідне рішення ухвалила обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. При цьому у транспорті мають бути заповнені лише сидячі місця, а пасажири повинні їхати в масках. Також проводитимуть температурний скринінг. Крім того, буде дозволено роботу спортзалів та ресторанів, за умови, що у приміщенні перебуватимуть не більше 10 осіб. Із 1 липня відкриються стадіони та спортивні майданчики. Також дозволять проведення індивідуальних і групових тренувань (до 10 осіб) на відкритому повітрі. Напередодні Кабінет Міністрів України зарахував Буковину до переліку областей, у яких можливе послаблення карантинних обмежень.

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda