ПРОТОКОЛ № 1

засідання редакційної ради

комунального підприємства Редакція Кельменецькьго районного радіомовлення

смт Кельменці                                                           22 жовтня 2018 року

Всього членів: 3 осіб

Присутні: 3

Головуючий на засіданні: Урсуляк І.І.

Секретар засідання: Драганенко Н.Д.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про обрання голови і секретаря установчих зборів.

2. Про створення редакційної ради та мету її діяльності.

3. Про найменування редакційної ради.

4. Про затвердження редакційного статуту.

5. Про обрання керівника редакційної ради.

  1. 1.Слухали: Про обрання голови і секретаря засідання редакційної ради.

Виступили:Драганеко Н.Д. яка запропонувала обрати головою установчих зборів –Урсуляка І.І, секретарем установчих зборів – Драганенко Н.Д.

Вирішили:Обрати головою установчих зборів Урсуляка І.І, секретарем установчих зборів – Драганенко Н.Д.

Проголосували: «ЗА» – 3 , «Проти» - 0 «Утримались» - 0.

  1. 2.Слухали: Про створення редакційної ради та мету її діяльності.

Виступили: Драганенко Н.Д., яка повідомила про рішення районної ради, щодо внесення змін до редакційної ради КП Редакція Кельменецького районного радіомовлення, метою якої було брегулювання діяльності редакційної політики Редакції радіомовлення та основних вимоги до інформації, що створюється та поширюється Редакцією радіомовлення.

Вирішили:Створити редакційну раду КП Редакція Кельменецького районного радіомовлення, мета якої – регулювання діяльності редакційної політики Редакції радіомовлення та основних вимоги до інформації, що створюється та поширюється Редакцією радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 3.Слухали: Про найменування редакційної ради.

Виступили: Драганенко Н.Д., яка запропонувала затвердити найменування організації – редакційна рада комунального підприємства Редакція Кельменецьеого районного радіомовлення. Скорочене найменування – редакційна рада КП Редакція радіомовлення.

Вирішили:Затвердити найменування організації – редакційна рада комунального підприємства Редакція Кельменецьеого районного радіомовлення. Скорочене найменування – редакційна рада КП Редакція радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 4.Слухали: Про затвердження Статуту редакційної ради.

Виступили:Драганенко Н.Д., яка зачитала проект редакційного статуту (Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення), та запропонувала його затвердити.

Вирішили:Затвердити Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

  1. 5.Слухали: Про обрання керівника, органу управління редакційної ради.

Виступили:Драганенко Н.Д., яка запропонувала, відповідно до затвердженого редакційного статуту, обрати голову редакційної ради.

Вирішили:Обрати головою редакційної ради Горобця А. І.

Проголосували:«ЗА» – 3 , «Проти» -0, «Утримались» - 0.

Голова засідання редакційної ради                            І.Урсуляк           

Секретар засідання редакційної ради                       Н.Драганенко

ЗАТВЕРДЖЕНО:

ЗБОРАМИ УЧАСНИКІВ

редакційної ради комунального підприємства

                  Редакція Кельменецького районного радіомовлення

         ПРОТОКОЛ № 01від 22 жовтня 2018 року

 

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ

комунального підприємства

Редакція Кельменецького

районного радіомовлення

Цей Редакційний статут комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення, (далі – КП Редакція радіомовлення) розроблено відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Стаття 1. Творчий колектив КП Редакція радіомовлення

Творчий колектив КП Редакція радіомовлення утворюють усі журналісти, які працюють у КП Редакція радіомовлення на основі трудового договору (контракту, угоди) або на позаштатних засадах.

Творчий колектив КП Редакція радіомовлення має право відстоювати інтереси журналістів і здійснювати контроль за дотриманням їхніх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення.

Журналістами КП Редакція радіомовлення є працівники, які беруть участь у збиранні чи одержанні інформації, підготовці її до розповсюдження або виконують редакційно-посадові службові обов'язки відповідно до професійних назв посад журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.

Стаття 2. Права та обов'язки журналістів КП Редакція радіомовлення

Журналіст КП Редакція радіомовлення має право:

- брати участь у зборах творчого колективу КП Редакція радіомовлення, вносити пропозиції щодо розгляду ним питань;

- пропонувати кандидатури до складу редакційної ради КП Редакція радіомовлення, бути обраним до її складу;

- звертатися до редакційної ради КП Редакція радіомовлення щодо порушень прав радіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення, порушень редакційного статуту КП Редакція радіомовлення.

- інші права, які випливають із цього Редакційного статуту, установчих документів КП Редакція радіомовлення, укладеного ним з КП Редакцієя радіомовлення трудового договору та законодавства.

Журналіст КП Редакція радіомовлення зобов'язаний:

- дотримуватися програмної концепції КП Редакція радіомовлення та керуватися її Статутом;

- перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

- не допускати поширення інформації, поширення якої заборонено законодавством;

- не використовувати своє службове становище у власних інтересах або в інтересах інших осіб, з якими він перебуває в особистих, фінансових або договірних відносинах;

- виконувати інші вимоги, які випливають із цього Статуту, установчих документів КП Редакція радіомовлення, укладеного ним із КП Редакція радіомовлення трудового договору та чинного законодавства.

Стаття 3. Редакційна рада КП Редакція радіомовлення

Редакційна рада є спеціальним наглядовим органом управління КП Редакція радіомовлення, яка затверджується представником Власника (Кельменецької районної ради).

Редакційна рада складається не менш ніж із 2-х членів.

Повноваження Редакційної ради

Редакційна рада ухвалює редакційний статут КП Редакція радіомовлення, який визначає засади редакційної політики.

Редакційна рада здійснює:

- контроль за дотриманням журналістами редакційного Статуту;

- контроль за дотриманням прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення;

- внесення на розгляд органів управління КП Редакція радіомовлення питання про відсторонення від керівництва КП Редакція радіомовлення осіб, які порушували редакційний Статут або вимоги законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури і втручання у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення, про призначення службового розслідування і звільнення цих осіб відповідно до закону в разі підтвердження наявності зазначених порушень.

Порядок діяльності редакційної ради

Основною формою діяльності редакційної ради є збори редакційної ради.

Збори редакційної ради проводяться один раз на рік.

Збори редакційної ради є повноважними, якщо у них бере участь більше половини членів від складу редакційної ради.

Редакційна рада може скликатися на позачергові збори за ініціативою голови або половини членів редакційної ради.

Збори редакційної ради веде голова, а секретар, оформлює протокол зборів редакційної ради.

Протокол оформлюється у письмовій формі та підписується головою й секретарем зборів редакційної ради.

Усі рішення редакційна рада ухвалює на зборах редакційної ради шляхом відкритого голосування.

Рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більшість членів редакційної ради.

У випадку рівного розподілу голосів, голос голови редакційної ради є вирішальним.

Члени Редакційної ради

Члени редакційної ради (далі – члени) беруть участь у зборах редакційної ради та ухваленні рішень редакційною радою.

Повноваження членів розпочинаються з моменту ухвалення рішення про їх обрання уповноваженим ним органом.

Повноваження члена припиняються:

- у разі закінчення строку повноважень.

- у разі звільнення з КП Редакція радіомовлення члена редакційної ради від трудового колективу.

- у разі складання із себе повноважень.

Стаття 4. Принципи редакційної політикиКП Редакція радіомовлення

Принципи редакційної політики КП Редакція радіомовлення – це виклад її етичних стандартів, покликаних забезпечити баланс між правом КП Редакція радіомовлення на свободу висловлювань й інформації та її відповідальністю перед суспільством.

Принципи редакційної політики також покликані забезпечити баланс інтересів власника КП Редакція та права творчого колективу КП Редакція радіомовлення на свободу творчої діяльності.

Власник КП Редакція радіомовлення не має права втручатися у творчу діяльність КП Редакція радіомовлення в інший спосіб, ніж через внесення змін до Редакційного статутуКП Редакція радіомовлення.

Члени творчого колективу КП Редакція радіомовлення зобов'язані дотримуватися програмної концепції КП Редакція радіомовлення, інших умов ліцензії на мовлення.

Стаття 5. Принципи редакційної політики щодо достовірності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що достовірність інформації визначається її джерелом, і дотримуватися таких правил:

- намагатися самим бути свідками подій, а якщо це неможливо – намагатися одержувати інформацію з першоджерел (учасників або інших свідків подій);

- завжди надавати приорітет тому джерелу, яке є найближчим до першоджерела;

- уникати одержання інформації лише від одного джерела;

- завжди надавати пріоритет тому джерелу, яке може бути назване;

- надавати інформацію, одержану з анонімного джерела лише у випадку, якщо така інформація становить значний суспільний інтерес та якщо джерело є надійним і компетентним;

- у випадку необхідності поширення інформації, одержаної з анонімного джерела, намагатися надавати аудиторії такий обсяг інформації про нього, який, з одного боку, дозволяє захистити його особу, а з другого боку, не вводить аудиторію в оману стосовно його статусу;

- намагатися фіксувати інформацію, одержану від джерела, під час її одержання або безпосередньо після цього;

- у разі, якщо стане відомо, що поширена інформація була недостовірною, негайно та з власної ініціативи поширювати спростування такої інформації.

Ці правила не застосовуються:

- якщо поширювана інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі;

- якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів тощо;

- якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації;

- якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього.

Стаття 6. Принципи редакційної політики щодо точності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що точність інформації визначається збереженням її первинного змісту з метою недопущення введення аудиторії в оману, і дотримуватися таких правил:

- виклад фактів має бути чітко відокремлений від коментарів, при поданні коментарів має бути зазначено його джерело та достатнім чином охарактеризовано його компетентність у питанні, що ним прокоментоване;

- інформація має висвітлюватися повно, крім викладу самої події, необхідно намагатися викласти інформацію про час і місце, коли вона відбулась, її учасників та найважливіші обставини, за яких вона сталася;

- висловлювання власної думки журналіста КП Редакція радіомовлення в інформаційних передачах (крім авторських інформаційно-аналітичних передач) припустиме тільки з питань телерадіомовлення, необхідно утримуватися також від лексики, яка має оцінювальне значення та емоційно забарвлених висловлювань;

- реконструкції подій та інсценовані сцени мають базуватися на важливих даних, які можна перевірити, та чітко позначатися як такі (їх також доцільно диференціювати від візуального стилю решти програми, наприклад, за допомогою сповільнених показів або чорно-білих зображень);

- необхідно завжди чітко зазначати, що аудіоматеріал є бібліотечним або архівним, або підготовлений іншими особами;

- необхідно завжди чітко зазначати, що аудіоматеріал демонструється повторно.

Стаття 7. Принципи редакційної політики щодо неупередженості поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що неупередженість інформації визначається однаковим ставленням до всіх осіб, які є учасниками подій або гостями передач, і дотримуватися таких правил:

- перед розмовою у прямому ефірі чи записом інтерв'ю завжди попереджати співрозмовника про свій політичний нейтралітет і неупереджене ставлення, ніколи не обіцяти ставити зручні запитання;

- завжди розрізняти такі поняття, як персональна громадська позиція з певними політичними поглядами та уподобаннями і позиція як журналіста без власних поглядів, симпатій та уподобань;

- учасники програм мають право знати її формат, у тому числі – чи виступатимуть вони у прямому ефірі або запису і чи плівка монтуватиметься, хто ще буде присутній у ефірі;

- особам, які дають інтерв'ю, слід надати можливість повністю відповісти на поставлені запитання;

- розповідаючи про соціальні групи, необхідно уникати стереотипів та стигматизації;

- особам, яких критикували у передачі, має бути надана можливість дати відповідь у межах цієї передачі.

Стаття 8. Принципи редакційної політики щодо об'єктивності поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що об'єктивність інформації визначається максимально можливим усуненням впливу особистого ставлення журналіста на зміст такої інформації під час її підготовки та поширення, і дотримуватися таких правил:

- висловлювання власної думки журналіста КП Редакція радіомовлення має містити його професійну оцінку, а не особисту;

- необхідно намагатися надати можливість прокоментувати подію всім особам, яких вона безпосередньо стосується;

- у разі неможливості висловитися всім, необхідно подати не менш ніж два коментарі з протилежних точок зору;

- необхідно чітко дотримуватися регламенту передачі, правила щодо висловлювань мають бути однаковими для всіх учасників передачі та повідомлятися заздалегідь.

Стаття 9. Принципи редакційної політики щодо збалансованості поширюваної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити з того, що збалансованість інформації визначається, з одного боку – прямою залежністю між рівнем суспільного інтересу до певної події та рівнем її висвітлення в ефірі, а з другого боку – рівним ставленням до всіх суспільних і політичних сил і діячів, і дотримуватися таких правил:

- належна збалансованість не потребує цілковитого нейтралітету щодо кожного питання або відходу від основних демократичних засад щодо свободи слова та творчої діяльності, вона не досягається математичними методами, тобто врівноваженням кожної висловленої думки протилежною за змістом;

- метою збалансованості є висвітлення якнайширшого спектру думок і поглядів;

- ступінь збалансованості має відповідати характеру обговорюваної теми і типу передачі;

- якщо в ефір виходить серія взаємопов'язаних передач, у яких розглядаються ті самі або споріднені проблеми, належну збалансованість може забезпечувати вся серія передач, намір авторів досягти безсторонності саме в цей спосіб повинен плануватися заздалегідь і доводитися до відома аудиторії. Водночас у серії передач, де в кожному випуску розглядаються геть різні і не пов'язані між собою питання, збалансованість повинна забезпечуватися в кожній окремій програмі.

Стаття 10. Принципи редакційної політики щодо поширення конфіденційної інформації

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що право на недоторканість приватного життя є одним із основних конституційних прав людини і може порушуватись тільки, коли його переважає значний суспільний інтерес, і дотримуватися таких правил:

- прагнути здійснювати запис таким чином, щоб усі задіяні особи розуміли, що йде запис;

- запис прихованою апаратурою дозволяється, якщо є підстави вважати, що відкритий запис не дасть результату;

- поширення інформації, одержаної шляхом прихованого запису без письмової згоди осіб, яких записано, можливе лише у випадку, коли поширювана інформація становить значний суспільний інтерес;

- намагатися не записувати і не поширювати записи осіб без їх згоди;

- висвітлення приватного життя особи без її згоди допускається тільки за умови, якщо інформація, що поширюється, має такий ступінь суспільного інтересу, який перевищує право особи на конфіденційність (переважно, це інформація, приховування якої може зашкодити законним інтересам інших осіб);

- висвітлювати приватне життя публічних осіб (посадових осіб державних органів) без їх згоди можна також, якщо ця інформація пов'язана з їх публічною діяльністю.

Стаття 11. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про насильство, правопорушення та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що поширення інформації про насильство, правопорушення та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі, не повинно завдавати шкоди найбільш вразливій частині аудиторії і дотримуватися таких правил:

- при плануванні передач та їх анонсів зважати на те, що передачі, які поширюються до 22.00 повинні бути придатні для загальної аудиторії, зокрема для дітей (при цьому, чим раніше поширюється передача, тим більша імовірність того, що її можуть самостійно переглядати діти);

- не припускати використання нецензурної лексики та уникати мовних помилок;

- висвітлення правопорушень не повинно заохочувати вразливу частину аудиторії (особливо дітей) до наслідування протиправних дій;

- при підготовці передач, присвячених проблемам злочинності, зважувати на те, що запис учасників програми може стати підставою для кримінального розслідування.

Стаття 12. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про різні групи населення

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що поширення інформації про різні соціальні групи має сприяти їх розвитку та соціальній інтеграції і дотримуватися таких правил:

- розповідаючи про соціальні групи (національні та сексуальні меншини, релігійні групи тощо), необхідно уникати стереотипів і стигматизацій;

- необхідно намагатися використовувати ті умовні назви соціальних груп, які застосовують до себе їх представники;

- упередження або соціальні бар'єри, у разі їх існування, необхідно висвітлювати об'єктивно, але таким чином, щоб не сприяти їх поглибленню.

Стаття 13. Принципи редакційної політики щодо захисту дітей від негативного впливу інформації, яка розповсюджується КП Редакція радіомовлення

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що захист інтересів дітей та молоді є першочерговим завданням, і дотримуватися таких правил:

- намагатися забезпечити дітей та молодь розвиваючими, виховними, цікавими матеріалами;

- не розповсюджувати, а також не анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку дітей і юнацтва;

- не допускати, щоб діти і молодь відчували побоювання або потерпали з причини своєї участі в програмах або внаслідок транслювання цих програм;

- створювати передачі з делікатних питань за участю неповнолітніх у присутності їх батьків або осіб, що їх замінюють;

- забороняється без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють поширювати інформацію про вчинення неповнолітніми правопорушень або поведінку, яка суперечить нормам моралі (спробу самогубства, статеві відносини, вагітність тощо) та дбати про унеможливлення ідентифікувати дитину, яка перебуває у складній ситуації;

- одержувати згоду органів освіти на зйомку неповнолітніх під час занять та правоохоронних органів – на поширення інформації про вчинення неповнолітніми правопорушень.

Стаття 14. Принципи редакційної політики щодо дотримання законодавства про вибори, про рекламу та про авторські та суміжні права

Журналісти КП Редакція радіомовлення мають виходити із того, що порушення законодавства є неприпустимим, і дотримуватися таких правил:

- свобода творчої діяльності обмежується вимогами законодавства до змісту поширюваної інформації;

- порушення законодавства не можуть бути виправдані творчим задумом;

- зміст інформації, що поширюється на території України регулюється Конституцією України, Законами України «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу», законодавством про вибори, а також Цивільним кодексом України;

- неприпустимим є одержання журналістами винагороди від осіб, щодо яких вони поширили інформацію, а так само одержання від них товарів чи послуг безоплатно або за пільговими цінами;

- журналісти мають також ухилятися від проявів надмірної гостинності з боку таких осіб, в тому числі – після створення передачі.

Стаття 15. Прикінцеві положення

Цей Статут має бути оприлюднений та надісланий до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення протягом 30 днів з моменту його затвердження.

Цей Статут набирає чинності з моменту його оприлюднення.

Зміни та доповнення до цього Статуту вносяться за рішенням власника чи уповноваженого ним органу в письмовій формі та набирають чинності з моменту їх оприлюднення.

Підписи:

Голова редакційної ради                               _____________                     А.Горобець

Секретар редакційної ради                           _____________                     Н.Драганеко

 

КЕЛЬМЕНЕЦЬКА РАЙОННА РАДА

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

XVIІ СЕСІЇ   VІІ СКЛИКАННЯ

________________________________________________________

              

28 вересня 2018 року № 330.17-7/18

Про внесення змін та доповнень

до Статуту комунального підприємства

Редакція Кельменецького

районного радіомовлення

Керуючись статтями 43,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України, статті 133 Податкового кодексу України,враховуючи рекомедації постійної комісії районної ради з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку, управління об'єктами комунальної власності, районна рада

ВИРІШИЛА:

  1. Внести зміни та доповнення до Статуту комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення, затвердивши його в новій редакції згідно з додатком до цього рішення.
  2. Керівнику комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення Драганенко Н.Д. зареєструвати нову редакцію Статуту в порядку встановленому чинним законодавством.

   3.   Внести зміни до редакційної ради комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення та затвердити її в такому складі:

– Горобець Анатолій Іванович, заступник голови районної ради;

– Урсуляк Ігор Іванович, заступник голови районної державної адміністрації;

– Драганенко Наталія Дмитрівна, головний редактор комунального підприємства Редакція Кельменецького районного радіомовлення.

     4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на відділ комунальної власності виконавчого апарату районної ради (Присакар С.М.) та постійну комісію районної ради з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку, управління об’єктами комунальної власності (Панкевич О.О).                                                                        

                        

               Голова районної ради                                           В.Ілаш

victorilash

Ілаш Віктор Миколайович

Голова районної ради

  • Сформовані пропозиції щодо розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади експертами Ресурсного центру за підсумками аналізу пропозицій членів УАРОР на запит Мінрегіону.  Висновок з даного питання полягає у наступному. Перш за все  вітається зазначена ініціатива Мінрегіону у тому числі, яка направлена на збереження в системі місцевого самоврядування районних рад. Адже без розмежування повноважень та віднесення відповідних повноважень до компетенції районних рад, моделювання територіальної основи нових спроможних районів є вкрай складним процесом. А також для цього необхідна широка інформаційна роз’яснювальна робота з формування нового спроможного районного рівня місцевого самоврядування відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Вважаємо актуальним завданням нового етапу реформи питання з розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування необхідність створення правових підстав для утворення і діяльності виконавчих органів районних та обласних рад до компетенції яких мають бути зокрема віднесенні повноваження місцевих органів виконавчої влади Тому прийняття змін до Конституції України в частині децентралізації є на часі. Адміністративно-територіальна реформа вимагає нових принципів формування районів, головний з яких – доступність публічних послуг районного рівня для населення. Очевидно, що реформа вимагатиме не лише передачі значної частини функцій від районів на рівень громад, а передачу певних функцій обласного рівня на рівень нових, укрупнених районів. Це питання потребує аналізу та обговорення з представниками органів місцевого самоврядування. Для формування територіальної основи нових спроможних районів необхідним є: врегулювання питання взаємовідносин район – громада, усунення конфлікту компетенцій; ревізування повноважень районної та обласної місцевої влади; раціональне визначення принципів і критеріїв формування нових районів на підставі вище зазначеного. При розмежуванні повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади необхідним є забезпечення співмірності обсягу фінансового ресурсу наділеним повноваженням, створення належної ресурсної бази та зменшення диспропорції для виконання відповідних функцій. Потребують розмежування повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади у сфері забезпечення якісними медичними, освітніми, культурними та іншими послугами з урахуванням принципипу субсидіарності  та децентралізації. Пропозиції щодо розмежування повноважень. У сфері управління комунальною власністю за обласними та районними радами пропонуємо залишити повноваження управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ міст району, області передбачивши внесення змін до бюджетного Кодексу України щодо закріплення на постійній основі джерел формування на їх утримання та нормативів відрахування від них до місцевих бюджетів. В галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку на районному та обласному рівні передбачити повноваження щодо вирішення питань збирання, транспортування, утилізації, переробки та знешкодження побутових відходів. Визначити повноваження на районному рівні в галузі будівництва, реконструкції і ремонту об’єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонтів вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах), які здійснюються за рахунок власних коштів і на пайових засадах. У сфері охорони здоров’я на обласному рівні залишити вирішення питань функціонування та розвитку вторинної/спеціалізованої медицини (медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування, реабілітації та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання вторинної/спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації або третинної/високоспеціалізованої медичної допомоги. До компетенції обласних рад у сфері регулювання гірничих відносин передбачити: надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами; розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр; оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення здійснення контролю за використанням та охороною надр; припинення права на користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених Кодексом про надра, вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законодавством України. До повноважень спроможних районних рад з власними виконавчими органами пропонуємо  включити. комплексне просторове планування території; розвиток дорожнього господарства та підвищення якості сполучення між населеними пунктами; належного функціонування закладів профтехосвіти з метою підготовки місцевих кадрів; належного утримання інтернатів та інших закладів соціального захисту населення; раціонального використання майна спільної власності територіальних громад (культурні, спортивні заклади  та інше майно); будівництва та ефективної експлуатації об’єктів з переробки ТПВ та покращення екологічної ситуації, як в районах, так і в областях в цілому тощо. Водночас, пропонуємо передбачити державний нагляд за законністю правових актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування та визначити в законодавстві суб’єкт такого нагляду. З метою розмежування повноважень з урахуванням позиції місцевого самоврядування запропоновано проведення регіональних засідань круглих столів. Крім цього, нагадуємо про підготовлену  аналітичну записку «Завдання та можливості заходів передбачених новим етапом реформи місцевого самоврядування для забезпечення інституційної спроможності ОМС». Першочергові завдання із подальшого впровадження реформи децентралізації влади. Повноваження у сфері забезпечення населення культурними послугами потребують розподілу за рівнями місцевого самоврядування Розмежування повноважень у сфері культури: пропозиції УАРОР Сформована Мінрегіоном форми «Таблиця розмежування повноважень» Джерело: http://rozvytok.in.ua
  •      Сьогодні, 16 травня, заступник голови районної ради Анатолій Горобець та працівники виконавчого апарату ради взяли участь у заходах з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій та Дня вишиванки, які проходили у Районному будинку народної творчості та дозвілля.      Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення української політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.        За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів. Часи Великого терору у масовій свідомості населення залишили свій слід, нашому поколінню залишається тільки перечитувати ті страшні сторінки історії, робити висновки і шанувати те, що ми маємо. Наразі всі сторінки історії переплітаються наче у пісні «червоне то – любов, а чорне то журба» і щорічно у третій четвер травня українці та українські діаспори в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят та найголовніший символ нашої країни, який вже давно ідентифікує нас у світі як українців!   Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення  традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде. По всьому світу проводяться святкові ходи, акції та флешмоби в підтримку української культури, що не стало виключенням і в нас на Кельменеччині.       Українська вишиванка - це національна святиня! Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Не забувайте про свої коріння, пам’ятайте про те якого ми роду. Національна пам’ять надзвичайно важлива і тільки ми з вами можемо її зберегти і передати іншим поколінням. Давайте ж привітаємо всіх з цим чудовим днем і нагадаємо світу про красу української культури! Нехай це свято зітре кордони й об'єднує українців по всьому світу.  Чудового настрою та різнобарвних вражень! Нехай все ваше життя буде яскравим, як цей чудовий день.
  • З 1 жовтня 2019 року стартує монетизація пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до ухваленого рішення паралельно функціонуватимуть дві системи надання пільг у грошовій формі – готівкова і безготівкова. Пільги у безготівковій формі призначатимуться усім пільговикам в автоматичному режимі, за прикладом безготівкового надання субсидій через Ощадбанк. Для цього АТ “Ощадбанк” вестиме у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходитимуть на рахунок для виплати пільг, для кожного пільговика індивідуально. Після того “Ощадбанк” здійснюватиме переказ коштів на рахунки управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між ними та АТ “Ощадбанк”. Такий механізм розроблено для забезпечення максимальної зручності тих категорій громадян, які мають право на пільгу і звикли не витрачати сили і час на оплату житлово-комунальних послуг. Йдеться, перш за все, про людей похилого віку, які звикли до усталеного алгоритму дій і не бажають його змінювати. Пільги у готівковій формі призначатимуться усім бажаючим пільговикам на підставі поданих особисто заяв до органів соціального захисту населення, які формуватимуть щомісяця до 25 числа реєстри пільговиків для виплати пільг у готівковій формі і передаватимуть їх Мінсоцполітики. Після чого Міністерство, опрацювавши отримані реєстри, надсилатиме їх до АТ "Ощадбанк" та переказуватиме зазначеному банку кошти для виплати монетизованих пільг. Таким чином, кошти надходитимуть на особисті рахунки пільговиків, які зможуть зняти їх з власного рахунку у будь-який час. Впровадження цих механізмів має на меті поєднати максимальну зручність для громадян зі створенням необхідних умов для розвитку прозорого та конкурентного ринку надання житлово-комунальних послуг. Джерело: kmu.gov.ua

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda